23 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 766/7290/23
провадження № 51-1516 ск 26
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів:ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
перевіривши касаційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 на ухвалу Херсонського апеляційного суду від 03 березня 2026 року,
установив:
Херсонський міський суд Херсонської області ухвалою від 29 січня 2026 року відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_4 про роз'яснення ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 06 листопада 2025 року якою останньому було продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Херсонськийапеляційний суд ухвалою від 03 березня 2026 року на підставі ч. 4 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_4 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 29 січня 2026 року.
У касаційній скарзі обвинувачений ОСОБА_4 ,посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції права доступу до правосуддя, просить скасувати ухвалу Херсонського апеляційного суду від 03 березня 2026 року, а справу направити на новий апеляційний розгляд.
При цьому, мотивуючи подану касаційну скаргу, ОСОБА_4 зазначає, що незаконність оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції полягає в порушенні його права на захист, звуженні змісту прав обвинуваченого (в даному випадку - права на роз'яснення судового рішення). Також просить звернути увагу на те, що рішення про продовження строку дії запобіжного заходу хоча і пов'язано з розглядом кримінального провадження, але його також можна рахувати кінцевим рішенням, так як таке рішення має початковий та кінцевий термін дії.
Крім того вказує на те, що ч. 4 ст. 380 КПК прямо передбачена можливість апеляційного оскарження ухвал про відмову у роз'ясненні судового рішення, і законодавець у нормі вказаної статті не зазначає, які рішення суду підлягають роз'ясненню.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї копії судових рішень, Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на таких підставах.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 380 КПК ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову в його роз'ясненні може бути оскаржено в апеляційному порядку особою, яка звернулася із заявою про роз'яснення судового рішення, та учасниками судового провадження.
Роз'ясненню підлягають ті судові рішення, які прийняті за результатами судового провадження в судовому засіданні та якими вирішено питання, що становило предмет його розгляду.
Заяви про роз'яснення таких рішень суд повинен розглянути в окремому судовому засіданні після повідомлення особи, яка звернулася із такою заявою, й учасників судового провадження та за результатами судового розгляду постановити ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову в його роз'ясненні.
Якщо ж заявник просить роз'яснити судове рішення, яке не було результатом судового провадження і не становило предмет його розгляду, то суд за результатами розгляду такої заяви повинен постановити ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні без призначення судового засідання.
Питання про те, чи є судове рішення таким, що прийняте за результатами судового провадження, тобто чи становило воно предмет розгляду, суд вирішує з урахуванням підстав відкриття та здійснення конкретного провадження.
Якщо заявник просив роз'яснити судове рішення, яке не є самостійним предметом роз'яснення за процедурою, визначеною ст. 380 КПК, оскільки не є результатом судового розгляду, то суд апеляційної інстанції вправі відмовити у відкритті провадження або закрити апеляційне провадження в разі, якщо воно було відкрите за апеляційною скаргою на ухвалу місцевого суду за підсумком розгляду такої заяви.
Зазначене узгоджується із висновком об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеним в постанові від 02 лютого 2026 року (справа № 766/2466/24), у якому, серед іншого, об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду зазначила також про те, що ухвала суду про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового розгляду, не є у цьому провадженні тим процесуальним рішенням, яке становило предмет розгляду суду і постановлене за результатами такого розгляду.
При цьому Суд зауважує про те, що відповідно до правового висновку, викладеного в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 11 жовтня 2023 року у справі № 607/1662/21 (провадження № 14-121 цс 23), висновки, які містяться в рішеннях судової палати, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки об'єднаної палати - над висновками палати чи колегії суддів, а висновки Великої Палати - над висновками об'єднаної палати, палати й колегії суддів.
Як убачається зі змісту долучених обвинуваченим ОСОБА_4 судових рішень, в провадженні Херсонського міського суду Херсонської області на розгляді перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 42023230000000171 від 29 березня 2023 року відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Таким чином, результатом цього кримінального провадження має бути судове рішення щодо доведеності винуватості ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та притягнення до кримінальної відповідальності, виправдання у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення чи закриття кримінального провадження.
З урахуванням викладеного, постановлена 06 листопада 2025 року Херсонським міським судом Херсонської області в ході судового розгляду ухвала про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не є у цьому провадженні тим процесуальним рішенням, яке становило предмет розгляду суду і постановлене за результатом такого розгляду.
Отже апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що постановлена ухвала Херсонського міського суду Херсонської області від 29 січня 2026 року, якою відмовлено у роз'ясненні ухвали цього ж місцевого суду від 06 листопада 2025 року про продовження строку тримання під вартою, оскарженню в порядку апеляційної процедури, відповідно до ч. 4 ст. 380 КПК, не підлягає.
Відмовляючи у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу місцевого суду від 29 січня 2026 року про відмову в роз'ясненні судового рішення, апеляційний суд діяв відповідно до вимог кримінального процесуального закону.
Таким чином, за результатом перевірки доводів ОСОБА_4 щодо оскарження вищезазначеного рішення суду апеляційної інстанції, Суд не встановив підстав, які б свідчили про необхідність задоволення касаційної скарги.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_4 на ухвалу Херсонського апеляційного суду від 03 березня 2026 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3