13 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 644/9735/25
провадження № 61-3725ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Ситнік О. М., Фаловської І. М.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 09 лютого 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У жовтні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості в сумі 22 734, 14 грн.
У грудні 2025 року ОСОБА_1 подала до суду клопотання про зупинення провадження та про закриття провадження у справі.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 03 грудня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотань ОСОБА_1 про зупинення провадження та закриття провадження у справі.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 09 лютого 2026 року повернуто апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 357 ЦПК України.
21 березня 2026 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний Суд» направила до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Харківського апеляційного суду від 09 лютого 2026 року, з пропуском строку на касаційне оскарження.
Ухвалою Верховного Суду від 27 березня 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме для уточнення прохальної частини касаційної скарги, відомостей щодо всіх учасників справи та подання інших доказів поважності причин пропуску строку оскарження ухвали Харківського апеляційного суду
від 09 лютого 2026 року.
Заявника попереджено, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо зазначення підстав поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення або якщо наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження будуть визнані судом неповажними, - у відкритті касаційного провадження буде відмовлено, а у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо форми та змісту касаційної скарги, - касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернена заявнику.
На виконання вимогвказаної ухвали заявник направила уточнену редакцію касаційної скарги, в якій уточнила відомості щодо відповідача та просила суд касаційної інстанції скасувати ухвалу Харківського апеляційного суду від 09 лютого 2026 року та направити справу для продовження розгляду до апеляційного суду.
Крім цього, заявник просить поновити строк на касаційне оскарження судового рішення та вказує, що повний текст оскаржуваної ухвали вона не отримувала та дізналась про нього лише 19 лютого 2026 року. Крім цього, зазначає, що вимогами ЦПК України не передбачено її обов'язок перевіряти кожного дня її електронну пошту на предмет наявності в ній повідомлень від суду щодо розгляду її справи.
Наведені причини пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення, Верховний Суд вважає неповажними з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК України).
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу (частина третя статті 390 ЦПК України).
Частиною першою статті 127 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Підстави пропуску строку на касаційне оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання касаційної скарги.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин належать обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк.
Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Із матеріалів касаційного провадження вбачається, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції прийнята 09 лютого 2026 року, дата складання повного тексту відсутня. Забезпечено надання загального доступу 12 лютого 2026 року. Останній день строку на касаційне оскарження припадав на 11 березня 2026 року, а заявник звернулась до суду із касаційною скаргою 21 березня 2026 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
Відповідно до відомостей з картки руху документу в підсистемі «Електронний Суд», Харківський апеляційний суд направив до електронного суду ухвалу від 09 лютого 2026 року та яка доставлена до електронного кабінету заявника 13 лютого 2026 року, а тому у Верховного Суду є всі підстави вважати, що строк оскарження вказаної ухвали розпочався 16 лютого 2026 року (з врахуванням вихідних днів) та закінчився 17 березня 2026 року. Разом з тим, заявник звернулась через підсистему «Електронний Суд» до Верховного Суду із касаційною скаргою 21 березня 2026 року, тобто не в строк, передбачений статтею 390 ЦПК України, (протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного тексту судового рішення).
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі, спрямовані на підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою відповідатиме усім вимогам процесуального закону.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс Є. А. проти Іспанії»).
У рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається, вказувати підстави.
Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими, може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності. У кожній конкретній справі суди мають ґрунтовно перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип «res judicata».
При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.
Верховний Суд вважає, що заявник не виконала вимоги ухвали від 27 березня 2026 року та не вказала об'єктивних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду касаційної інстанції саме з 16 лютого 2026 року (наступний робочий день) після отримання повного тексту ухвали) до 17 березня 2026 року (30-й день з дня вручення повного тексту судового рішення) та не надала доказів, які б свідчили про поважність причин пропуску строку касаційного оскарження ухвали Харківського апеляційного суду від 09 лютого 2026 року.
Крім цього, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 вересня 2024 року у справі № 490/9587/18 вказала, що особа із великим ступенем зацікавленості повинна проявляти інтерес про хід розгляду судом ініційованої нею справи або відповідного судового провадження. У разі відсутності обставин непереборної сили ігнорування заявником протягом тривалого періоду часу провадження, відкритого за її скаргою, свідчить про
недобросовісну поведінку та порушення основоположних засад цивільного процесу.
За таких обставин касаційний суд доходить висновку про неповажність наведених представником заявника підстав для поновлення строку касаційного оскарження судового рішення.
ЄСПЛ зауважив, що норми, які регулюють строки подання скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення у справі «Перетяка та Шереметьев проти України»).
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» ЄСПЛ роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави - учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання свої обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку на касаційне оскарження. Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти всі можливі та залежні від нього дії, використовувати в повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Згідно із пунктом 4 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними.
Оцінивши наведені заявником у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження обставини, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки причини
пропуску заявником цього строку є неповажними, та відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 09 лютого 2026 року.
Керуючись статтями 185, 390, 393, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Визнати наведені в клопотанні ОСОБА_1 підстави пропуску строку на касаційне оскарження ухвали Харківського апеляційного суду від 09 лютого 2026 року неповажними.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 09 лютого 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
О. М. Ситнік
І. М. Фаловська