про розгляд вимог кредитора
09 квітня 2026 року Справа № 915/2132/25
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,
при секретарі судового засідання Матвєєвій А.В.,
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні
заяву: Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (54008, м.Миколаїв, вул. Морехідна, 1, ідентифікаційний код 13844159) з грошовими вимогами до боржника у справі
про банкрутство: Комунального підприємства Первомайської міської ради "Комунсервіс" (55207, Миколаївська обл., м.Первомайськ, вул. Андрія Антонюка, буд. 42а, ідентифікаційний код 31728060)
розпорядник майна: арбітражний керуючий Балєв В.П. (55213, Миколаївська обл., м.Первомайськ, вул. Івана Гонти, 5/3, адреса ел. пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 )
Представники учасників провадження у справі в судове засідання не з'явилися
У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа №915/2132/25 про банкрутство Комунального підприємства Первомайської міської ради "Комунсервіс" (ідентифікаційний код 31728060).
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 19.01.2026, зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство Комунального підприємства Первомайської міської ради "Комунсервіс"; введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Балєва В.П.
На офіційному вебпорталі судової влади України 20.01.2026 за №78229 оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Комунального підприємства Первомайської міської ради "Комунсервіс".
На адресу Господарського суду Миколаївської області від Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області надійшла заява, сформована в системі "Електронний суд" №б/н від 11.02.2026 (вх.№ 1921/26 від 11.02.2026), у якій заявник просить суд визнати його грошові вимоги до боржника в сумі 4071161,49 грн, з яких: 4065836,69 грн - заборгованість по фінансовим санкціях та пені (шоста черга), 5324,80 грн - витрати по сплаті судового збору (перша черга).
Ухвалою суду від 18.02.2026 прийнято вказану заяву та призначено її розгляд в попередньому засіданні на 02.03.2026 о 14:00.
Від розпорядника майна до суду надійшли, сформовані в системі "Електронний суд" наступні документи:
- клопотання №б/н від 25.02.2026 (вх. №2549/26 від 25.02.2026), в якому арбітражний керуючий Балєв В.П. просить долучити до матеріалів справи звіт про надіслання кредиторам боржника повідомлень про результати розгляду грошових вимог №02-01/20 від 24.02.2026 з додатками;
- клопотання №б/н від 27.02.2026 (вх. №2685/26 від 27.02.2026), в якому арбітражний керуючий Балєв В.П. просить долучити до матеріалів справи повідомлення №02-01/21 від 25.02.2026 з додатками.
Ухвалою суду від 02.03.2026, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено попереднє засідання на 30.03.2026 о 10:00, про що повідомлено учасників справи, Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області та Головне управління ДПС у Миколаївській області ухвалою суду від 19.03.2026.
24.03.2026 від Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області надійшла заява сформована в системі "Електронний суд" 24.03.2026 (вх. №4017/26) про проведення засідання за відсутності учасника справи.
27.03.2026 від розпорядника майна до суду надійшла заява про проведення засідання за відсутності учасника справи, сформована в системі "Електронний суд" №б/н від 27.03.2026, в якій арбітражний керуючий просить провести попереднє засідання без його участі за наявними в матеріалах справи документами.
27.03.2026 від Комунального підприємства Первомайської міської ради "Комунсервіс" до суду надійшла заява про проведення засідання за відсутності учасника справи, сформована в системі "Електронний суд" №б/н від 27.03.2026, в якій боржник просить розгляд справи здійснювати без його участі.
Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, правом участі у судовому засіданні не скористались.
Приймаючи до уваги те, що явка учасників справи в судове засідання обов'язковою судом не визнавалась, враховуючи подані кредитором, розпорядником майна та боржником заяви про проведення засідання за їх відсутності, положення ст. 42 ГПК України, суд визнав за можливе провести судове засідання щодо розгляду заяви кредитора про визнання грошових вимог до боржника за відсутності учасників справи за наявними матеріалами.
Відповідно до змісту статті 233 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), 09.04.2026 за результатами розгляду заяви про визнання грошових вимог, судом підписано вступну та резолютивну частини ухвали суду без її проголошення.
Розглянувши заяву кредитора з грошовими вимогами до боржника, дослідивши додані до неї докази, судом встановлено наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 1 ст. 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Відповідно до ст. 1 КУзПБ кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Грошове зобов'язання (борг) згідно ст. 1 КУзПБ - це зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Частиною 1 статті 45 КУзПБ передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Адміністратор за випуском облігацій, який діє як конкурсний кредитор, подає заяву з вимогами до боржника з урахуванням вимог статті 93-1 цього Кодексу. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ч. 6 ст. 45 КУзПБ заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Частиною 1 статті 64 КУзПБ встановлена черговість задоволення вимог кредиторів, зокрема, у першу чергу задовольняються витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, у другу чергу задовольняються вимоги із зобов'язань зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), у шосту чергу задовольняються інші вимоги, зокрема, штрафні санкції.
Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частинами 1, 3 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Частинами 1, 2 статті 91 ГПК України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Суд враховує усталені правові висновки Верховного Суду стосовно порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, ролі та обов'язків суду на цій стадії провадження за якими: - заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16); - обов'язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16); - під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16); - у попередньому засіданні господарський суд зобов'язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником (постанови Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18); - завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів на підставі поданих заявниками доказів існування та обґрунтованості цих вимог (подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16). Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому: - перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку; - при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості; - під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (ч. 1 ст. 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку.
Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (висновки наведені у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №915/535/17, від 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19).
Розглядаючи кредиторські вимоги суд в силу приписів статей 45-47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (див. висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19, від 29.03.2021 у справі №913/479/18).
Системний аналіз цих приписів засвідчує, що законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом розгляду в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. Запроваджений законодавцем підвищений стандарт доказування у справах про банкрутство для кредиторів приводить у випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог до прийняття рішення судом про відмову у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (ст. 76 ГПК України), допустимості (ст. 77 ГПК України), достовірності (ст.78 ГПК України) та вірогідності (ст. 79 ГПК України).
Комунальне підприємство Первомайської міської ради "Комунсервіс" перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Миколаївській області як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів.
Згідно з пунктом 7 Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період з 01 січня 2011 року, здійснюється відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних фінансових санкцій.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.08.2017 у справі №814/1114/17, що набрала законної сили, задоволено позов Первомайського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Миколаївської області до КП ПМР "Комунсервіс" про стягнення заборгованості зі сплати фінансових санкцій та пені (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне неперерахування) страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 135788,17 грн. Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.09.2019 р. по вищезазначеній справі замінено сторону виконавчого провадження (стягувача) з Первомайського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Миколаївської області на Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області. Залишок заборгованості КП "Комунсервіс" перед Головним управлінням зі сплати фінансових санкцій та пені (неперерахування) або несвоєчасну плату (несвоєчасне неперерахування) страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що забезпечена відпрацюванням в судовому порядку, становить 118034,96 грн.
Відповідно до статті 20 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058) страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Згідно частини 2 статті 106 Закону №1058 суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та (або) не сплачені страхувальниками в строки, визначені Законом, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду, вважаються простроченою заборгованістю і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
КП ПМР "Комунсервіс" вимоги чинного законодавства щодо сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не дотримало, внаслідок чого у підприємства утворилася недоїмка - своєчасно не сплачені внески.
За несвоєчасну сплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до КП ПМР "Комунсервіс" рішенням №59 від 24.10.2017 застосовано фінансову санкцію та пеню в сумі 448725,61 грн, рішенням №2 від 18.01.2018 застосовано фінансову санкцію та пеню в сумі 188878,32 грн, рішенням №3 від 18.01.2018 застосовано фінансову санкцію та пеню в сумі 457287,45 грн, рішенням №20 від 22.05.2018 застосовано фінансову санкцію та пеню в сумі 391383,51 грн, рішенням №25 від 11.07.2018 застосовано фінансову санкцію та пеню в сумі 249212,19 грн, рішенням №34 від 08.11.2018 застосовано фінансову санкцію та пеню в сумі 91368,88 грн, рішенням №3 від 21.01.2019 застосовано фінансову санкцію та пеню в сумі 231825,20 грн, рішенням №23 від 10.09.2019 застосовано фінансову санкцію та пеню в сумі 163894,89 грн, рішенням №33 від 11.11.2019 застосовано фінансову санкцію та пеню в сумі 275976,74 грн, рішенням №41 від 17.12.2019 застосовано фінансову санкцію та пеню в сумі 327335,72 грн, рішенням №12 від 24.03.2020 застосовано фінансову санкцію та пеню в сумі 672571,75 грн, рішенням №19 від 28.05.2020 застосовано фінансову санкцію та пеню в сумі 444937,83 грн, рішенням №24 від 17.11.2025 застосовано фінансову санкцію та пеню в сумі 4403,64 грн.
Таким чином, станом на 18.01.2026 сума вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області до Комунального підприємства Первомайської міської ради "Комунсервіс" складає 4065836,69 грн.
На підтвердження заявлених вимог, кредитором надано обґрунтований розрахунок суми боргу, постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.08.2017 у справі №814/1114/17 та копії рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.
Розпорядником майна вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області визнані у повному обсязі на загальну суму 4071161,49 грн в наступній черговості: 5324,80 грн - витрати по сплаті судового збору (1 черга), 4065836,69 грн - заборгованість по фінансовим санкціям та пені (6 черга).
Оцінюючи надані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області докази в сукупності, суд вважає, що вимоги кредитора є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, тому підлягають визнанню в повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд визнає грошові вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області до Комунального підприємства Первомайської міської ради "Комунсервіс" у сумі 4065836,69 грн (штрафні санкції), із задоволенням у 6 (шосту) чергу вимог кредиторів.
Суд звертає увагу, що разом з визнаними судом грошовими вимогами кредитора до реєстру вимог кредиторів також підлягає включенню судовий збір, сплачений за подання до суду заяви з грошовими вимогами до боржника у розмірі 5324,80 грн із задоволенням у 1 (першу) чергу вимог кредиторів.
Керуючись ст. 2, 41, 45, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 232-234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Визнати грошові вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області до Комунального підприємства Первомайської міської ради "Комунсервіс" у сумі 4065836,69 грн із задоволенням у шосту чергу вимог кредиторів, а також 5324,80 грн судового збору за подання заяви про визнання кредитором із задоволенням у першу чергу вимог кредиторів.
2. Копію ухвали надіслати кредитору, боржнику, розпоряднику майна.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги.
Повний текст ухвали суду складено 21.04.2026, з урахуванням умов воєнного стану.
Суддя В.С. Адаховська