Справа № 946/3902/25
Провадження № 2-п/946/27/26
21 квітня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Бортейчука Ю.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Іванової Л.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізмаїлі заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Живори Євгена Васильовича про перегляд заочного рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27 лютого 2026 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Живора Є.В. звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду від 27 лютого 2026 року в якій просить суд скасувати вищевказане заочне рішення. В обґрунтування заяви вказав, що станом на 27.02.2026 року, тобто на день винесення заочного рішення Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області по цивільній справі № 946/3902/25, відповідач ОСОБА_2 був відсутній на території держави України з 08.06.2022 року, тобто майже чотири роки, про що свідчить дата-штамп в закордонному паспорті ОСОБА_1 . Таким чином, зважаючи на істотну однобічність отримання дослідження інформації розгляді в Ізмаїльському міськрайонному суді по цивільній справі №946/3902/25 за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості були порушені процесуальні права відповідача, передбачені ст. 43, 49 ЦПК України, у тому числі, право на подання та дослідження доказів, що призвело до прийняття судом необґрунтованого та незаконного рішення, що суперечить вимогам чинного законодавства. Крім того, в разі належного та повного дослідження всіх обставин спірних правовідносин, судом було б встановлено, що 20.02.2020 року при розгляді Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області справи 2-н-53/10. провадження № 2-с/946/2/20, суддя Пащенко Т.П., відповідач ОСОБА_1 мав представника, адвоката Живора Є.В., який діяв на підставі укладеної угоди №1-0 від 04.02.2020 року в інтересах ОСОБА_1 . Таким чином вважає, що заочне рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області по цивільній справі №946/3902/25 винесено процесуально необґрунтовано, без належного дослідження доказів та обставин справи і є таким, що підлягає перегляду.
Сторони в судове засідання не з'явились.
У відповідності до ч. 1 ст. 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Тобто, чинним ЦПК не вимагається обов'язкова участь осіб при вирішенні питання про перегляд заочного рішення, а тому суд приходить до висновку про можливість розгляду заяви про перегляд заочного рішення без представника позивача.
Суд, вивчивши заяву та заперечення, враховуючи докази, додані до заяви про перегляд заочного рішення, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Заочним рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27 лютого 2026 року позовні вимоги Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено.
Відповідно до ч. 1 ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Крім того, суд звертає увагу на те, що приписами ч. 7 ст. 285 ЦПК України встановлено, що, заявник до заяви про перегляд заочного рішення повинен додати докази, на які він посилається.
На підставі ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Правовий аналіз наведеної норми закону свідчить про обов'язкову наявність двох чітко визначених законодавством підстав для скасування заочного рішення, якими є:
1) неявка відповідача в судове засідання та (або) не повідомлення про причини неявки, а також не подання відзиву на позовну заяву з поважних причин;
2) докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Лише у своїй сукупності названі обставини спричиняють скасування заочного рішення. Наявність лише однієї з них не приносить відповідачеві позитивного результату, внаслідок чого він зберігає можливість оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 284 ЦПК України учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Згідно з ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Однак представник відповідача до своєї заяви не долучив жодного доказу, які б мали значення для вирішення справи та впливали б на прийняття протилежного рішення, або частково змінювали його, крім того, згідно рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення №R067083503642 та №R067083504924, на адресу відповідача ОСОБА_1 , зазначену в позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1 та відповіді ВОМІРМП УПРЕ ГУ ДМС України в Одеській області від 27.06.2025 року, а саме: АДРЕСА_2 , направлялася копія ухвали суду про відкриття провадження у справі. Вказана ухвала судді була направлена на адресу відповідача та повернута з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Адреса реєстрації відповідача, підтверджується відповіддю ВОМІРМП УПРЕ ГУ ДМС України в Одеській області від 27.06.2025 року. Також, відповідач про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином, в тому числі, через розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області https://iz.od.court.gov.ua/sud1510/, відзив на позов не надав. Судом були вжиті вичерпні засоби для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи. Так, існуюча практика судів України, в тому числі і практика Верховного Суду, визначає, що неотримання стороною провадження судового виклику, надісланого на її адресу у визначеному законом порядку, зокрема повернення такого виклику за закінченням терміну зберігання у поштовому відділенні або відмова від отримання, вважається належним повідомленням сторони про виклик.
Крім того, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі - Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Ратифікуючи Конвенцію Україна взяла на себе обов'язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) від 03.04.2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.
За змістом вказаних положень чинного законодавства, скасування заочного рішення суду можливе за двох умов, однією з яких є поважність причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити.
Водночас, з'ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.
Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що підстави для скасування заочного рішення суду відсутні, оскільки відповідачем не надано доказів, які спростовують докази надані позивачем при прийнятті заочного рішення, зокрема щодо надання первісним кредитором грошових коштів, розміру заборгованості.
На підставі зазначеного, суд приходить до висновку щодо відмови у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.
Керуючись ст. 258-261,285,287-289,353,355 ЦПК України, суд,
В задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Живори Євгена Васильовича про перегляд заочного рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27 лютого 2026 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку в 30 (тридцяти) денний строк з дня проголошення ухвали про відмову з задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Ю.Ю.Бортейчук