Господарський суд
Житомирської області
----------------------------------------* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
від "27" січня 2011 р. Справа № 18/1558
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Соловей Л.А.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 11.01.2011р.;
від відповідача: не з'явився;
розглянув справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м.Житомир)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета-сервіс" (м.Житомир)
про стягнення 20671,43грн.,
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 20671,43грн. заборгованості, з яких: 19794,22грн. - основного боргу, 692,94грн. - інфляційних, 184,27грн. - 3% річних та 4200,00грн. - витрат на послуги адвоката.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві, повідомив, що сума основного боргу станом на день судового засідання не змінилась та становить 19794,22грн.
Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судових засіданнях: повноважного представника в судові засідання не направив, хоча про місце, дату та час судового засідання відповідач повідомлений належним чином (про що свідчить розписка представника відповідача у повідомленні про вручення поштового відправлення, а.с.27).
Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд
Як вбачається з матеріалів справи, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (позивач) виконав роботи по ремонту автомобіля ЯМЗ-238НБ VIN 0979600, належного Товариству з обмеженою відповідальністю "Планета-сервіс" (відповідач) на суму 8253,60грн., та здійснив заміну запчастин до цього ж автомобіля на суму 14040,62грн., разом на загальну суму 22294,22грн., що підтверджується актом про надання послуг №МЛН0000783 від 04.08.2010р. (а.с.6-7).
В акті про надання послуг №МЛН0000783 від 04.08.2010р. сторони встановили термін оплати - на протязі 5 (п'яти) календарних днів з моменту підписання довіреною особою Акта про надання послуг.
За ремонт та заміну запчастин до автомобіля відповідач згідно платіжних доручень за №16 від 15.07.2010р., №54 від 12.08.2010р. та №111 від 10.11.2010р. перерахував позивачу 2500,00грн., зазначивши в графі "Призначення платежу" "попередня оплата за ремонт двигуна згідно рахунку №768 від 12.07.2010р." та "за ремонтні роботи згідно рахунку №768 від 12.07.2010р." (а.с.28-30).
Проте, відповідач не виконав зобов'язання по оплаті виконаних робіт по ремонту автомобіля у строк, визначений в Акті про надання послуг №МЛН0000783 від 04.08.2010р.
Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати виконаних робіт, а також враховуючи часткову попередню оплату відповідачем за надані послуги, за відповідачем утворилась заборгованість по оплаті за виконані роботи по ремонту автомобіля в сумі 19794,22грн. (22294,22грн. - 1000,00грн. - 1000,00грн. - 500,00грн.).
Листом від 31.08.2010р. директор ТОВ "Планета-сервіс" Белінський В.В. гарантував повну сплату заборгованості протягом вересня 2010р. (а.с.10), однак відповідних оплат не здійснив, чим спонукав позивача звернутись з позовом до суду.
Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Абз.1 ч.1 ст.207 ЦК України передбачено: правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Беручи до уваги, що позивач виставив відповідачу для оплати рахунок, а останній, в свою чергу, здійснив предоплату та часткову оплату, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.28-30), суд дійшов висновку, що між позивачем та відповідачем правочин вчинено у письмовій формі. На підставі вчиненого правочину між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, які за своєю правовою природою є відносинами підряду.
Відповідно до ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч.2 ст.837 ЦК України).
Відповідно до статтей 525, 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як встановлено частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З огляду на виконання позивачем підрядних робіт по ремонту автомобіля у відповідача виник кореспондуючий обов'язок оплатити виконані позивачем та прийняті відповідачем роботи.
Згідно зазначених обставин справи та норм чинного законодавства, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 19794,22грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Позивач за порушення строків оплати нарахував відповідачу відповідно до п.2 ст.625 ЦК України - 692,94грн. інфляційних та 184,27грн. 3% річних.
Приписами частини 2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції та нараховані 3% проценти річних.
Господарський суд, здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних вважає, що річні та інфляційні нараховані позивачем обґрунтовано, тому задовольняє позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 184,27грн. 3% річних та 692,94грн. інфляційних нарахувань.
Крім того, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 4200,00грн. адвокатських витрат, що виникли внаслідок порушення відповідачем своїх зобов'язань, на підставі Договору про надання юридичних послуг №17 від 25.11.2010р. (а.с.12-14).
Обґрунтовуючи вимогу про відшкодування витрат по оплаті послуг адвоката, позивач долучив до матеріалів справи договір про надання юридичних послуг №17 від 25.11.2010р. між ФОП ОСОБА_2 та адвокатом ОСОБА_4 (а.с.12-14), акт про прийняття виконаних робіт (а.с.15), квитанцію №200852 форми №ПО-Д2, затвердженої наказом Укрсоюзсервіс від 29.09.95р. №8 про сплату позивачем ПП ОСОБА_4 гонорару в сумі 4200,00грн.
Проте суд вважає вимогу позивача про стягнення адвокатських послуг необґрунтованою з огляду на наступне:
Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", котра зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.
Частиною 5 ст. 4 Закону України "Про адвокатуру" визначено, що адвокатські бюро, колегії, фірми, контори та інші адвокатські об'єднання є юридичними особами. Адвокати та адвокатські об'єднання відкривають поточні та вкладні (депозитні) рахунки в банках на території України, а у встановленому чинним законодавством порядку - і в іноземних банках, мають печатку і штамп із своїм найменуванням.
В розумінні даних статей судовими витратами є лише оплата тих послуг, які надаються адвокатами, що відповідають вимогам ст.2 Закону України "Про адвокатуру" та здійснюють свою діяльність у організаційних формах, зазначених у ст.4 цього Закону.
Таким чином, визначальним та достатнім для відшкодування стороні витрат по оплаті послуг адвоката є факт здійснення такої оплати за умовами відповідного договору, підтверджений платіжними документами, а також факт надання послуг саме адвокатом, а не іншим представником.
Водночас, сторона, яка вимагає відшкодування витрат на оплату послуг, повинна надати докази, які підтверджують розумність таких витрат.
Ухвалою суду зобов'язано позивача надати докази, які підтверджують оплату 4200,00грн. витрат на послуги адвоката, а саме: платіжне доручення або інший фінансовий документ, який відповідно до ч.5. ст.4 Закону України "Про адвокатуру" містить печатку та штамп адвоката, а також обґрунтований розрахунок суми послуги адвоката; свідоцтво на право зайняття ОСОБА_4 адвокатською діяльністю; оригінал посвідчення адвоката (для огляду в судовому засіданні); належним чином засвідчений відповідний витяг із реєстраційного журналу адвоката про надання юридичних послуг із зазначенням вартості послуги, наданої Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2
Натомість адвокат в судові засідання не з'являвся, без повідомлення причин такої неявки, не забезпечив своєчасне надання суду витребуваних документів, в той час як позовна заява підписана безпосередньо фізичною особою-підприємцем, а не адвокатом, матеріали справи не містять жодних процесуальних документів, з яких вбачається їх складання адвокатом, як і доказів на підтвердження видатків, пов'язаних з розглядом справи.
В матеріалах справи міститься довіреність від 11.01.2011р., видана на ім'я ОСОБА_1 та ОСОБА_4; в засіданні господарського суду під час розгляду даної справи інтереси фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 представляв ОСОБА_1 (а.с.46), який не є адвокатом.
Господарський суд не розцінює надану позивачем квитанцію №200852 (а.с.37) як належний та допустимий доказ оплати позивачем адвокату коштів в сумі 4200,00грн., оскільки вказана форма документу суворої звітності (форма №ПО-Д2), застосовується в процесі розрахунків із споживачами за п о б у т о в і п о с л у г и (відповідно до Інструкції по використанню форм документів суворої звітності, що використовуються для оформлення замовлень та розрахунків із споживачами за побутові послуги), до яких не відносяться юридичні послуги.
З огляду на викладені обставини, докази участі судовому процесі в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 адвоката відсутні, що виключає й відшкодування позивачу витрат в сумі 4200,00грн.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач доказів сплати заборгованості не надав, доводів позивача не спростував.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи та підлягають задоволенню на суму 20671,43грн., з яких: 19794,22грн. - основного боргу, 184,27грн. - 3% річних та 692,94грн. - інфляційних.
Господарський суд відмовляє в позові в частині стягнення 4200,00грн. витрат на послуги адвоката.
Витрати, пов'язані з оплатою державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.
Також суд вважає за необхідне повернути фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 суму зайво сплаченого згідно платіжного доручення №898 від 25.11.2010р. державного мита в розмірі 43,29грн.
Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82 -85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета-сервіс" (10025, м.Житомир, вул.Корольова, 73-а, код ЄДРПОУ 30198665)
на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (10031, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1)
- 19794,22грн. основного боргу;
- 692,94грн. інфляційних;
- 184,27грн. 3% річних;
- 206,71грн. витрат по сплаті державного мита;
- 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В позові відмовити в частині стягнення 4200,00грн. витрат на послуги адвоката.
4. Повернути Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 суму зайво сплаченого державного мита в розмірі 43,29грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання мотивованого рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.
Суддя Соловей Л.А.
Повне рішення складено 31.01.2011 року
Віддрукувати 3прим.:
1 - в справу;
2 - позивачу;
3 - відповідачу (рекомендованим з повідомленням)