17.01.11 № 31565/10/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Ліщинського А.М. та Носа С.П.,
при секретарі судового засідання - Романишин О.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому на ухвалу судді Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.06.2010р. про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Хмельницького малого учбово-виробничого підприємства «Воля» Хмельницького обласного фонду «Соціальний захист та реабілітація інвалідів» до Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому про визнання дій по проведенню невиїзної документальної перевірки неправомірними,-
Оскаржуваною ухвалою суду від 22.06.2010р. клопотання Хмельницького малого учбово-виробничого підприємства «Воля» Хмельницького обласного фонду «Соціальний захист та реабілітація інвалідів» /ХМУВП «Воля»/ про вжиття заходів забезпечення позову задоволено; заборонено Державній податковій інспекції у м.Хмельницькому /ДПІ у м.Хмельницькому/ здійснювати проведення невиїзної документальної перевірки позивача з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) по операціях з придбання в ДП «Альма Шкіргалантерея» оздоровчо-реабілітаційного обладнання на суму 6815000 грн. та подальшої його реалізації Фонду соціального захисту та реабілітації інвалідів за період з 01.01.2008р. по 31.12.2008р. до вирішення спору по суті (а.с.17).
В апеляційній скарзі відповідач ДПІ у м.Хмельницькому просить ухвалу суду про вжиття заходів забезпечення позову скасувати, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про забезпечення позову (а.с.20-21).
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала прийнята передчасно і без врахування всіх обставин необхідності проведення перевірки позивача, а саме наявності постанови слідчого від 03.02.2010р. про призначення документальної невиїзної перевірки; за наявності заборони на проведення перевірки може сплинути 1095 днів для обревізування господарських операцій позивача, що надасть останньому можливість ухилитися від сплати податків у значних розмірах.
При цьому чинне законодавство не встановлює обмежень в кількості проведення перевірок платника податків за наявності відповідних підстав.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності згідно із ч.4 ст.196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Як слідує із матеріалів справи, 21.06.2010р. ХМУВП «Воля» звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії податкового органу щодо проведення невиїзної документальної перевірки позивача з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) по операціях з придбання в ДП «Альма Шкіргалантерея» оздоровчо-реабілітаційного обладнання на суму 6815000 грн. та подальшої його реалізації Фонду соціального захисту та реабілітації інвалідів за період з 01.01.2008р. по 31.12.2008р. (а.с.1-3).
Одночасно позивачем також було подано 21.06.2010р. до суду клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом заборони ДПІ у м.Хмельницькому проводити спірну перевірку, яке обгрунтоване тим, що перевірка податковим органом призначена за відсутності законних підстав і відповідних повноважень, при цьому існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, очевидними є ознаки протиправності рішень та дій відповідача (а.с.11).
Згідно оскаржуваної ухвали мотивами задоволення вищевказаного клопотання і вжиття судом заходів забезпечення позову є те, що в разі невжиття судом за наведених обставин заходів забезпечення позову може виникнути очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача.
Враховуючи в сукупності обставини справи, колегія суддів приходить до переконливого висновку про необґрунтованість вжитих заходів забезпечення позову і недотримання судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали вимог ст.117 КАС України.
Наведений висновок обґрунтовується наступним.
Із змісту вимог ст.117 КАС України слідує, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам, повинні бути безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
Також при розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу;
- наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення;
- імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів;
- необхідності у зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.
Із змісту оскаржуваної ухвали убачається, що під час розгляду клопотання ХМУВП «Воля» суд прийшов до висновку про те, що захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття вказаних заходів, для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Разом з тим, переписавши диспозицію ст.117 КАС України, суд не мотивув вказаний висновок будь-якими фактичними обставинами справи, не навів доказів існування тих фактів, якими позивач обгрунтував свою заяву про забезпечення позову.
Також визнаючи обґрунтованим і терміновим клопотання позивача про забезпечення позову, в оскаржуваній ухвалі судом не вказано, які саме права та інтереси позивача порушені суб'єктом владних повноважень проведенням оскаржуваної перевірки, не зазначено в чому існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або з яких причин захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також про очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
По результатам перевірки податковий орган складає акт перевірки, який в судовому порядку не оскаржується, а прийняті рішення про визначення (донарахування) податкових зобов'язань можуть бути оскаржені в судовому порядку шляхом пред'явленння окремого позову.
Виходячи з наведеного, приймаючи до уваги відсутність очевидної наявності ознак протиправності дій по проведенню позапланової перевірки, в суду першої інстанції в розглядуваному випадку не було правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони здійснювати проведення невиїзної документальної перевірки до вирішення спору по суті.
Додатково колегія суддів звертає увагу на те, що наведене в оскаржуваній ухвалі формулювання вжитих заходів забезпечення позову фактично заборонило податковому органу виконувати покладені на нього законом функції по здійсненню контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів, та ін., що є неприпустимим.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу.
Даючи оцінку вказаним обставинам в сукупності, колегія суддів приходить до переконання про безпідставність і необґрунтованість винесення ухвали про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а тому вважає, що ухвала судом постановлена з порушенням норм процесуального права, що привело до неправильного вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову, а відтак вона підлягає скасуванню з винесенням нової ухвали про відмову в задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову.
Керуючись ст.ст.117, 118, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.6 ч.1 ст.199, п.4 ч.1 ст.202, п.3 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 211, 254 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому задоволити частково.
Ухвалу судді Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.06.2010р. в справі № 2а-4556/10/2270 про вжиття заходів забезпечення позову - скасувати та винести нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання Хмельницького малого учбово-виробничого підприємства «Воля» Хмельницького обласного фонду «Соціальний захист та реабілітація інвалідів» про забезпечення адміністративного позову шляхом заборони проведення невиїзної документальної перевірки з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), - відмовити.
Ухвала апеляційного суду є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Р.М.Шавель
Судді: А.М.Ліщинський
С.П.Нос