17 січня 2011 р. Справа № 5954/10/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Ліщинського А.М. та Носа С.П.,
при секретарі судового засідання - Романишин О.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.11.2009р. у адміністративній справі за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 до Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції (Монастириське відділення) Тернопільської обл. про визнання протиправними і скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки та порядку проведення розрахункових операцій за товари (послуги), -
29.10.2009р. позивач Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа /СПД/ ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила скасувати рішення Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції /МДПІ/ (Монастириське відділення) Тернопільської обл. № 0000512303/0 від 23.07.2009р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 111814 грн. 60 коп. та № 0000502303/0 від 23.07.2009р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1217 грн. (а.с.6-9).
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.11.2009р. у задоволенні заявленого позову відмовлено (а.с.51-55).
Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржила позивач СПД ОСОБА_2, яка покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду скасувати та заявлені позовні вимоги задоволити (а.с.59-63).
В обґрунтування своїх апеляційних вимог покликається на те, що Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не передбачено обов'язку окремо здійснювати у книзі обліку розрахункових операцій записів щодо сум отриманої виручки; така сума визначається за даними корінців розрахункових квитанцій, які залишаються в торговій точці. Саме вказаними документами визначається сума виторгу, яка в кінцевому рахунку впливає на можливість подальшого застосування спрощеної системи оподаткування.
Судом не враховано, що готівка в повній сумі її фактичного надходження відображена позивачем в книзі обліку доходів і витрат, тобто, оприбуткована в касі, через що жодні порушення останньою не допущені, а тому підстави для застосування фінансових санкцій в податкового органу є відсутніми.
При цьому планова перевірка позивача проведена з порушенням ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Заслухавши суддю-доповідача по справі, позивача на підтримання поданої скарги, заперечення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Як слідує з матеріалів справи, 14.07.2008р. працівниками Тернопільської ОДПІ проведено планову перевірку магазину, який розташований в смт.Коропець Монастириського району Тернопільської обл. за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, по результатам якої складено Акт перевірки № 249/23-2635010703 (001863) від 14.07.2009р. (а.с.32-33).
Наведеним Актом перевірки зафіксовано порушення позивачем у місці проведення торгівельної діяльності вимог п.п.1, 2, 5, 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: невидача розрахункового документа встановленої форми (розрахункової квитанції), проведення розрахункової операції на повну суму покупки без застосування КОРО та РК, незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі готівкових коштів, яка зазначена в розрахункових квитанціях.
На підставі вказаного Акта перевірки відповідачем в цій частині винесено рішення № 0000502303/0 від 23.07.2009р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1217 грн. (а.с.11).
Окрім цього, наведеним Актом перевірки зафіксовано порушення позивачем в місці проведення торгівельної діяльності вимог п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затв. постановою правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004р., п.7.4 Порядку реєстрації та ведення КОРО та РК, затв. наказом ДПА України від 01.12.2000р., а саме: не забезпечено облік операцій з готівкою в сумі фактичного надходження коштів в Книзі обліку розрахункових операцій на загальну суму 22362 грн. 92 коп.
На підставі вказаного Акта перевірки відповідачем в цій частині винесено рішення № 0000512303/0 від 23.07.2009р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 111814 грн. 60 коп. (а.с.10).
Згідно постанови судді Монастириського районного суду Тернопільської обл. від 11.08.2009р. справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч.1 ст.155-1 КУпАП провадженням закрито, обмежившись усним зауваженням із звільненням її від відповідальності при малозначності вчиненого правопорушення (а.с.15).
Відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції виходив з того, що представленими доказами стверджується факт порушення позивачем вимог п.п.1, 2, 5, 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затв. постановою правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004р., п.7.4 Порядку реєстрації та ведення КОРО та РК, затв. наказом ДПА України від 01.12.2000р., оскільки останньою допущено порушення порядку проведення розрахункових операцій та не забезпечено облік операцій з готівкою у Книзі обліку розрахункових операцій.
Також податковим органом проведено планову перевірку позивача щодо дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.
Колегія суддів вважає, що наведені висновки суду першої інстанції є правильними, оскільки вони ґрунтуються на фактичних обставинах справи та відповідають приписам чинного законодавства, з огляду на наступне.
Згідно з п.п.1, 2, 5, 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п.1);
видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (п.2);
у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України (п.5);
забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня (п.13).
Згідно з вимогами Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затв. постановою Національного банку України № 637 від 15.12.2004р., оприбуткування готівки - це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
Згідно з п.2.2 цього підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів.
Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.
Відповідно до п.2.6 вказаного Положення вся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Допущення позивачем порушень вимог п.п.1, 2, 5, 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» стверджується наявними матеріалами справи: Актом перевірки № 249/23-2635010703 (001863) від 14.07.2009р., а також письмовими поясненнями позивача (а.с.28, 32-33).
Окрім цього, згідно пояснень позивача, даних під час складання Акта перевірки, остання зауважень щодо проведеної перевірки не мала, вказаний Акт підписала без жодних застережень.
В частині порушення вимог п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затв. постановою правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004р., колегія суддів враховує, що позивачем не здійснено обліку готівкових коштів на суму 22362 грн. 92 коп. на підставі розрахункових квитанцій № НОМЕР_1(1)(25) від 05.01.2009р., № НОМЕР_1(1)(26) від 05.04.2009р., № НОМЕР_1(1)(27) від 14.05.2009р. в Книзі обліку розрахункових операцій № 1911000182/1 від 14.09.2007р.
Наведена обставина стверджується складеним Актом перевірки № 249/23-2635010703 (001863) від 14.07.2009р.; письмовими поясненнями позивача, яка підтвердила факт відсутності записів в Книзі облікових розрахункових операцій про оприбуткування готівки в сумі 22362 грн. 92 коп., копією Журналу обліку витрат та доходів СПД ОСОБА_2 (а.с.28, 32-33, 34-47).
Наведені докази стверджують відсутність обліку позивачем цих готівкових коштів у вищевказаній сумі в КОРО на момент проведення перевірки податкового органу і внесення відповідних виправлень в КОРО вже після проведення такої та виявлення порушення норм обігу готівки.
Доводи апелянта про відсутність обов'язку окремо здійснювати у книзі обліку розрахункових операцій записи щодо сум отриманої виручки колегія суддів відхиляє також з тих причин, що п.2 листа ДПА України № 17-0117/10-8886 від 05.11.1997р. «Про порядок ведення книги ф. № 10» визначено, що громадяни, які самостійно (безпосередньо) здійснюють підприємницьку діяльність у сфері торгівлі, графи 1, 2, 3, 4, 5 і 6 заповнюють за кожний день реалізації з виведенням підсумків по закінченні кожного дня, при цьому в графі 2 зазначається товар, який призначено для продажу в цей день.
Показники, що зазначаються у графах 4, 5 і 6, заповнюються підприємцем безпосередньо на місці реалізації після кожного факту продажу. Наприкінці робочого дня підбиваються підсумки всіх сум, отриманих за реалізований товар, і виводиться денна сума валового доходу.
Відповідно до усіх даних на кінець кварталу підраховуються суми між придбаним і реалізованим товаром та витрат і визначається сума отриманого чистого доходу, на підставі яких заповнюються квартальні декларації.
За таких обставин податковим органом вірно зроблено на підставі п.п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України висновок про неоприбуткування позивачем суми виручки у розмірі 22362 грн. 92 коп.
В частині доводів апелянта щодо неправомірності проведеної перевірки колегія суддів враховує, що функції органів державної податкової служби визначені ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», до яких також належить здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є спеціальним, такий не стосується відносин нарахування та сплати податків, зборів та обов'язкових платежів, а безпосередньо регулює правовідносини суб'єктів господарювання, що здійснюють розрахункові операції у сфері торгівлі, громадського харчування послуг.
Згідно вимог ст.15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Наведений Закон не визначає періодичності проведення вказаних перевірок та обов'язку податкового органу завчасно повідомляти про проведення перевірки.
Звідси, Закон України «Про державну податкову службу в Україні» застосовується до розглядуваних відносин лише в частині, яка не врегульована Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Згідно наказу ДПА України № 441 від 11.10.2005р. передбачено, що перевірки контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у сфері готівкового обігу проводяться за окремими планами органів державної податкової служби. З метою підвищення контролю за здійсненням розрахункових операцій та запобігання дублюванню перевірок у ДПІ в містах і районах формується та затверджується щомісячний план проведення зазначених перевірок.
Відповідно до Указу Президента України № 436/95 від 12.06.1995р. «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зазначених у ст.1 цього Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань.
Контроль за додержанням особами, зазначеними у ст.1 цього Указу (крім банків), норм з регулювання обігу готівки в національній валюті, що встановлюються Національним банком України, здійснюють органи державної податкової служби, державної контрольно-ревізійної служби, Міністерства внутрішніх справ України та фінансові органи, а банками - Національний банк України.
Таким чином, у межах повноважень, визначених Указом Президента України № 436/95 від 12.06.1995р. «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», органи державної податкової служби проводять перевірки стосовно дотримання норм з регулювання обігу готівки.
Наявними матеріалами справи підтверджується, що перевірка позивача 14.07.2008р. проводилася на підставі належно оформлених направлень на проведення перевірки №№ 4579/23-3 та 4580/23-03 від 09.07.2009р., Акт перевірки складений в присутності позивача, яка підписала наведений Акт, надала власноручні письмові пояснення (а.с.12-13, 28, 32-33).
Також 31.10.2008р. заступником голови ДПА у Тернопільській обл. затверджено план проведення перевірок СПД сфери готівкового обігу на липень 2009 року по Тернопільській обл., в якому передбачено проведення планової перевірки СПД ОСОБА_2 (а.с.30-31).
Оцінюючи в сукупності вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що доводи апелянта про протиправність проведеної перевірки не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а тому працівниками податкового органу перевірка щодо дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій в магазині позивача проведена правомірно і в межах компетенції суб'єкта владних повноважень.
Стосовно правильності застосування штрафних (фінансових) санкцій за виявлені порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» колегія суддів керується змістом п.3 ст.17 цього Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи непрошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну.
Окрім цього, статтею 22 цього Закону передбачено, що в разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Оскільки невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в розрахункових китанціях, склала 175 грн. 40 коп., тому відповідачем підставно застосовані штрафні санкцій у розмірі 1217 грн. ((175 грн. 40 коп. х 5) + 340 грн.), що стверджується відповідним розрахунком (а.с.29).
Приписами ст.1 Указу Президента України № 436/95 від 12.06.1995р. «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
У зв'язку з порушенням вимог п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні відповідачем застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції на суму 111814 грн. 60 коп., що відповідає п'ятикратному розміру неоприбуткованих грошових коштів.
За таких обставин рішення Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції (Монастириське відділення) Тернопільської обл. № 0000512303/0 від 23.07.2009р. та № 0000502303/0 від 23.07.2009р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій слід вважати вірними та обґрунтованими.
Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що заявлений позов є безпідставним та необґрунтованим, а тому не підлягає до задоволення з вищевикладених мотивів.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.11.2009р. у адміністративній справі № 2а-3199/09/1970 залишити без задоволення, а згадану постанову суду - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий суддя: Р.М.Шавель
Судді: А.М.Ліщинський
С.П.Нос