Єдиний унікальний номер 448/203/26
Провадження № 3/448/181/26
22.04.2026 року суддя Мостиського районного суду Львівської області Кічак Ю.В., при секретарі судового засідання Романченко І.А., за участю особи, яка складала протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи, що надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця Львівської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого,
за ч.1 ст.185-10 КУпАП, -
І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи.
24.01.2026 року о 19 годині 30 хвилин ОСОБА_2 був виявлений та затриманий прикордонним нарядом «Група реагування» від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) в межах прикордонної смуги на відстані 2500 метрів від лінії державного кордону на напрямку 504 прикордонного знаку на околиці населеного пункту Биків територія Шегинівської ОТГ Яворівського району Львівської області за здійснення незаконного полювання, а саме: здійснював полювання без належного на те дозволу та внаслідок чого було добуто три диких тварини, а саме: свиня дика. Під час затримання ОСОБА_2 , вчинив злісну непокору законній вимозі військовослужбовця ДПСУ під час виконання ним службових обов'язків, а саме чинив фізичний опір, на неодноразово повторену законну вимогу представників ДПСУ припинити дані дії - не реагував, тобто перешкоджав здійсненню повноважень Державної прикордонної служби України, чим порушив вимоги п.12 ст. 20 3У «Про Державну прикордонну службу України» від 03.04.2003 року.
Такими своїми діями ОСОБА_2 вчинив злісну непокору законному розпорядженню працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків та його дії кваліфіковано за ч.1 ст.185-10 КУпАП
ІІ. Позиція та пояснення осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився.Телефонограмою повідомив, що не має можливості прибути до суду у зв'язку з особистими обставинами, та вказав, що в матеріалах справи міститься його письмова заява про розгляд справи у його відсутності.
Враховуючи наведене, суд вважає, що у справі наявні докази належного повідомлення ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи. З урахуванням вимог ст.268 КУпАП, у відповідності до якої присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.185-10 КУпАП, не є обов'язковою, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності в судовому засіданні ОСОБА_2 на підставі наявних у справі доказів.
Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово констатував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Особа, яка склала протоколи про адміністративні правопорушення - старший інспектор прикордонної служби групи адміністративно-юрисдикційної діяльності ОСОБА_1 , у судовому засіданні зазначив, що підтримує протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_2 . Пояснив, що у час, зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення, він виконував обов'язки щодо охорони державного кордону. За інформацією офіцера власної безпеки отримав повідомлення про полювання в межах прикордонної смуги, у зв'язку з чим було направлено групу реагування на чолі з начальником відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) капітаном ОСОБА_3 , а також групу реагування на чолі зі старшим інспектором прикордонної служби відділення моніторингу обстановки відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) лейтенантом ОСОБА_4 . Зазначив, що внаслідок затримання громадянина ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.185-10 КУпАП. Під час складання протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, було роз'яснено її права. Зауважень з боку ОСОБА_2 не надходило, протокол він підписав. Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення за ознаками ст.185-10 КУпАП було складено лише відносно ОСОБА_2 , оскільки інші особи виконували законні вимоги працівників Державної прикордонної служби України.
Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що виїжджав як старший групи реагування. Вказав, що внаслідок затримання семи осіб за здійснення ними незаконного полювання, лише ОСОБА_2 чинив опір, шарпався та поводився агресивно. Крім того, ОСОБА_2 зірвав відеореєстратор і відштовхнув його, у зв'язку з чим до нього було застосовано кайданки та доставлено до відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б). Після цього, зі слів свідка, було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.185-10 КУпАП. Крім того, зазначив, що з-поміж осіб, які здійснювали незаконне полювання, лише ОСОБА_2 чинив опір працівникам Державної прикордонної служби України.
Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що після прибуття на місце події ОСОБА_2 було роз'яснено необхідність прослідувати за працівниками прикордонної служби. Однак ОСОБА_2 відмовився та поводився агресивно. Працівниками прикордонної служби неодноразово було роз'яснено, що їхня вимога є законною, проте ОСОБА_2 на неї не реагував, у зв'язку з чим його було попереджено про можливе застосування кайданків. Крім того, зазначив, що ОСОБА_2 виривався, зірвав бодікамеру та відштовхнув таку, внаслідок чого було пошкоджено екран. У подальшому ОСОБА_2 було доставлено до відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б). Пояснив, що був присутній при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, зауважень чи претензій з боку ОСОБА_2 не надходило.
ІІІ. Застосоване судом законодавство.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Згідно статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Як зазначено у частинах 1 та 2 статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 9 КУпАП, правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Положеннями статті 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Допустимість доказів це придатність їх для використання у адміністративному процесі за формою, на відмінну від їх належності придатність для використання за змістом.
Відповідно до статті 252 КУпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 2 статті 251 КУпАП встановлено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За вимогами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд не уповноважений перекладати цей обов'язок на себе.
Як кожен доказ окремо, так і вся їх сукупність, підлягають оцінці. Правильна оцінка доказів - це найважливіша умова прийняття законного, об'єктивного, обґрунтованого, і правильного рішення у справі. Оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням посадової особи. Це означає, що під час повного, всебічного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи у посадової особи формується своя певна думка щодо конкретної справи. Ця думка ґрунтується на некритичному ставленні до окремих доказів, відсутності будь-яких переваг одних доказів перед іншими, додержанні законності. До того ж посадова особа керується своєю правосвідомістю. Оцінюють докази посадові особи, що уповноважені розглядати справу про адміністративне правопорушення, а також інші особи, що беруть участь у справі. Це проявляється у клопотаннях, поясненнях цих осіб, що допомагає посадовій особі прийняти правильне рішення.
Згідно п.12 ст.20 ЗУ «Про Державну прикордонну службу України», органам, підрозділам, військовослужбовцям, а також працівникам Державної прикордонної служби України, які відповідно до їх службових обов'язків можуть залучатися до оперативно-службової діяльності, для виконання покладених на Державну прикордонну службу України завдань надається право вимагати від фізичних осіб припинення правопорушень і дій, що перешкоджають здійсненню повноважень Державної прикордонної служби України.
Диспозицією ч.1 ст.185-10 КУпАП передбачено, що злісна непокора законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в'їзду-виїзду, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України передбачає адміністративну відповідальність.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони державного кордону, а також у сфері громадського порядку (див. Закони України "Про державний кордон України", "Про Державну прикордонну службу України", "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону", "Про виключну (морську) економічну зону України").
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у відкритій відмові виконати законне розпорядження чи вимогу військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України (формальний склад).
Суб'єкт адміністративного проступку - загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16- річного віку).
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.
ІV. Висновок суду.
Заслухавши думку учасників справи, свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Винність ОСОБА_2 у вчиненому правопорушенні підтверджується такими доказами по справі, безпосередньо дослідженими в судовому засіданні: протоколом про адміністративне правопорушення від 24.01.2026р. серії ЗхРУ №000750Е; протоколом про адміністративне затримання ОСОБА_2 від 24.01.2026р.; порядком дій щодо затримання 7 громадян України на ділянці ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ІНФОРМАЦІЯ_5 24.01.2026р.; рапортом начальника віпс « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип В) впс « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) капітана ОСОБА_5 від 24.01.2026р; рапортом старшого інспектора прикордонної служби відділення моніторингу обстановки впс « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) лейтенанта ОСОБА_6 від 24.01.2026р.; рапортом старшого зміни прикордонних нарядів впс « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) лейтенанта ОСОБА_7 від 24.01.2026р.; відеозаписом (відеофайлами), який міститься на DVD-диску та іншими документами, доданими до протоколу.
Наявний у матеріалах справи та досліджений у судовому засіданні відеозапис стосується обставин адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-10 КУпАП, та фіксує перебіг подій за участю ОСОБА_2 . Так, із відеофайлів вбачається, що на неодноразову законну вимогу працівників Державної прикордонної служби України прослідувати до відділу прикордонної служби для складання протоколу про адміністративне правопорушення у зв'язку із здійсненням незаконного полювання в прикордонній смузі ОСОБА_2 неодноразово відмовлявся її виконати. Після цього працівниками Державної прикордонної служби України було здійснено затримання громадянина ОСОБА_2 , оскільки ним, не виконано законну вимогу працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язківта ОСОБА_2 було зірвано нагрудну камеру працівника ДПС України, крім цього до громадянина ОСОБА_2 застосовано кайданки. У подальшому ОСОБА_2 було роз'яснено, що своїми діями він вчинив злісну непокору законному розпорядженню працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, після чого його доставлено до відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) для складання адміністративних матеріалів.
Вказані відеозаписи подій відповідають вимогам ст.251 КУпАП, згідно якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Вказані вище докази є чіткими, узгоджуються між собою та в матеріалах справи відсутні докази, які б їх спростовували. Підстави ставити під сумнів достовірність наявних у справі доказів на думку суду відсутні, оскільки ці докази повністю узгоджуються між собою, у своїй сукупності є підтвердженням об'єктивної сторони вчиненого ОСОБА_2 адміністративного правопорушення.
При цьому судом також враховується те, що ОСОБА_2 дії працівників прикордонної служби щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього, - суду не скеровував.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Аналізуючи наведені докази та дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, приходжу до переконання в доведенні винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 185-10 КУпАП - злісна непокора законному розпорядженню працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, що передбачено частиною 1 статті 185-10 КУпАП.
V. Накладення адміністративного стягнення.
Згідно ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.
Відповідно до ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статтей 34 і 35 КУпАП - не встановлено.
Суд виходить не з принципу формального підходу до вирішення справи, а саме з необхідності забезпечення судом уникнення порушень прав і свобод інших громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством, а тому, притягнення громадянина ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності є виправданим, оскільки його вина є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом», оскільки цього вимагають справжні інтереси суспільства, на охорону яких і направлені завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Таким чином, вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, суд відповідно до статті 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан (непрацюючий), приймаючи до уваги відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, суд вважає за необхідне застосувати до гр. ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді штрафу, в межах санкції частини 1 статті 185-10 КУпАП.
Визначений вид покарання за своєю мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
VІ. Судові витрати.
Згідно вимог ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Оскільки, особу, що притягається до адміністративної відповідальності, тобто ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення, то вважаю за необхідне стягнути з останнього судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить (3328 грн. х 0,2 = 665,60 грн.).
Керуючись ст.ст. 8, 33-35, 40-1, 185-10 ч.1, 283, 284 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», -
Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-10 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) гривень.
Відповідно до вимог ч.1 ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного в постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 коп. судового збору.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Ю.В. Кічак