18 січня 2011 року Справа № 2а-6134/10/2370
15 год. 10 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гаращенка В.В.,
при секретарі: Бондар Т.П.,
за участю:
представника позивача: Рідзель О.В. -за посвідченням;
представника відповідача: Поліщука А.С., Глущенка О.С. -за довіреностями;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом прокурора м. Черкаси до Черкаської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення,
Прокурор міста Черкаси звернувся до суду з адміністративним позовом до Черкаської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Черкаської міської ради від 08.10.2009 року № 5-39 «Про розміщення малих архітектурних форм в м. Черкаси»в частині затвердження п. 4.3 Положення про порядок розміщення малих архітектурних форм в м. Черкаси.
Позовні вимоги прокурор обґрунтовує тим, що відповідно до п. 4.3 Положення про порядок розміщення малих архітектурних форм в м. Черкаси, надання дозволу на розміщення малої архітектурної форми (далі -МАФ) здійснюється з порушення норм, закріплених ст. 125 Земельного кодексу України та Постанови КМУ від 26.09.2009 року №982, оскільки дозвіл на розміщенням МАФ надається без одержання документа, що посвідчує право на земельну ділянку, на якій розміщено МАФ. Договір про пайову участь в утриманні об'єкту благоустрою на якому розміщено МАФ, в свою чергу не є підставою, передбаченою Земельним кодексом України, для виникнення права користування земельною ділянкою, а тому рішення Черкаської міської ради від 08.10.2009 року № 5-39 «Про розміщення малих архітектурних форм в м. Черкаси»в частині затвердження п. 4.3 Положення про порядок розміщення малих архітектурних форм в м. Черкаси є незаконним та підлягає скасуванню.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю та просила задовольнити позов.
Представники відповідача заперечили проти позову та надали суду письмове заперечення, в якому зазначили, що приймаючи рішення від 08.10.2009 року № 5-39, відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що визначений законом, зокрема Законом України «Про благоустрій населених пунктів», відповідно до ст. 10 якої власники торгівельних, соціально-культурних, спортивних тощо будівель можуть на умовах договору забезпечувати належне утримання іншої закріпленої за ним території та брати пайову участь в утриманні об'єкта благоустрою. Постанова КМУ від 26.09.2009 року №982, на яку посилається позивач, носить лише рекомендаційний характер та не зобов'язує відповідача діяти в точній відповідності з нею, а тому позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За суб'єктним складом даний адміністративний спір виник між прокуратурою міста Черкаси при здійсненні нею контрольно-наглядової функції за дотриманням законності та Черкаською міською радою - самоврядним органом.
Відповідно до статті 7 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.
Статтею 140 Конституції України передбачено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Спеціальним Законом, який відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування є Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (надалі за текстом -«Закон № 280/97-ВР»).
Стаття 2 Закону № 280/97-ВР визначає місцеве самоврядування в Україні як гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
За статтею 1 Закону № 280/97-ВР представницький орган місцевого самоврядування - це виборний орган (рада), який складається з депутатів і, відповідно до закону, наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.
Статтею 26 Закону № 280/97-ВР визначена виключна компетенція сільських, селищних, міських рад, зокрема п. 42, 44 затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації, встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.
Виходячи з зазначених положень Закону № 280/97-ВР, а також з норм Земельного кодексу України, Законів України «Про основи містобудування», «Про планування і забудову території», «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», «Про благоустрій населених пунктів»Черкаська міська рада 08 жовтня 2009 року прийняла рішення № 5-39 «Про розміщення малих архітектурних форм в м. Черкаси», яким затвердила Положення про порядок розміщення малих архітектурних форм в м. Черкаси (далі -Положення).
Пунктом 4.3 Положення визначений порядок отримання дозволу на розміщення МАФ на території об'єктів благоустрою шляхом сплати пайової участі в їх утриманні, зокрема, відповідно до п. 4.3.1 Положення визначено, що замовник, який має намір розмістити МАФ на об'єктах благоустрою міста, за відсутності документів, що посвідчують право на земельну ділянку, виданих Замовнику, сплачує до міського бюджету кошти як пайову участь в утримані даного об'єкту благоустрою.
Вважаючи, що в частині затвердження п. 4.3 Положення рішення відповідача суперечить вимогам чинного законодавства, а саме нормам Земельного кодексу України та постанові Кабінету міністрів України від 26.09.2009 року №982 «Про затвердження Порядку розміщення малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності»позивач 02 вересня 2010 року вніс до Черкаської міської ради протест, яким поставив вимогу скасувати рішення № 5-39 від 08 жовтня 2009 року в частині затвердження п. 4.3 Положення.
Супровідним листом від 18 листопада 2010 року, отриманого прокуратурою м. Черкаси 25 листопада 2010 року, відповідач направив рішення від 16.09.2010 року №5-1086 «Про протест прокурора міста Черкаси на рішення Черкаської міської ради № 5-39 від 08.10.2009 року «Про розміщення малих архітектурних форм в м. Черкаси», яким протест прокурора відхилено.
Вирішуючи даний спір, суд перш за все бере до уваги, що статтею 121 Конституції України на Прокуратуру України покладено нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.
Відповідно до статті 20 Закону України «Про прокуратуру»від 5 листопада 1991 року № 1789-XII при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право вносити подання або протест на рішення місцевих Рад залежно від характеру порушень.
Згідно статті 21 Закону України «Про прокуратуру»протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом. Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору. У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним.
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Статтею 123 Земельного кодексу України визначений порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, відповідно до якого надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості). Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.
Відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2009 року № 982 «Про затвердження Порядку розміщення малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності»розміщення малої архітектурної форми здійснюється на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради, а для власників земельних ділянок на підставі рішення виконавчого комітету відповідної місцевої ради. Самовільне розміщення малих архітектурних форм забороняється.
Відповідно до п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2009 року №982 «Про затвердження Порядку розміщення малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності»суб'єкт господарювання подає відповідній сільській, селищній, міській раді заяву, у якій зазначається бажане місце та строк розміщення малої архітектурної форми, її призначення і загальний опис, і до заяви, зокрема, додаються копія державного акта на право власності на земельну ділянку, право постійного користування земельною ділянкою або договору оренди (за наявності).
У разі відсутності у суб'єкта господарювання державного акта на право власності на земельну ділянку чи на право постійного користування земельною ділянкою або договору оренди такої земельної ділянки сільська, селищна, міська рада укладає з таким суб'єктом господарювання в десятиденний строк з дня прийняття передбаченого пунктом 10 цього Порядку рішення договір особистого строкового сервітуту в порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 Земельного кодексу України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Аналогічні норми закріплені ч. 2 ст. 401 Цивільного кодексу України.
В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 403 Цивільного кодексу України сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном.
Договір про встановлення земельного сервітуту підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно (ч. 2 ст. 402 ЦК України).
Право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками), яке не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, право володіння, користування та розпорядження нею (ст. 98 ЗК України).
З аналізу наведеного, суд розцінює критично твердження представників відповідача, що за відсутності документів, що посвідчують право на земельну ділянку у особи, яка має намір встановити МАФ на території благоустрою міста, достатньої підставою для його розміщення та отримання відповідного дозволу є укладання договору про пайову участь в утримані об'єкту благоустрою, на якій розміщено МАФ, виходячи з того, що безумовною умовою користування земельною ділянкою є документ, який посвідчує таке право з моменту його державної реєстрації, зокрема, таке право посвідчується державним актом на право власності, державним актом на право постійного користування земельною ділянкою та договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону (ст. 126 Земельного кодексу України). Крім того, обмежене право користування земельною ділянкою, встановлюється також сервітутом на підставі договору за яким сторони висловлюють свою згоду на встановлення права такого користування, шляхом погодження умов договору безпосередньо при його посвідченні, що і передбачено Постановою Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2009 року № 982 «Про затвердження Порядку розміщення малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності».
В свою чергу, договір пайової участі в утриманні об'єктів благоустрою не є підставою, передбаченою законодавством для виникнення права власності (користування) земельною ділянкою.
Таким чином, суд приходить до висновку, що прийняте Черкаською міською радою рішення від 08.10.2009 року № 5-39 в частинні затвердження п. 4.3.1 Положення про порядок розміщення малих архітектурних форм в м. Черкаси в редакції: «замовник, який має намір розмістити МАФ на об'єктах благоустрою міста, за відсутності документів, що посвідчують право на земельну ділянку, виданих Замовнику, сплачує до міського бюджету кошти як пайову участь в утримані даного об'єкту благоустрою»не відповідає правовим нормам та підлягає скасуванню.
В той же час, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до часткового задоволення, оскільки пп. 4.3.2 -4.3.8 п. 4.3 Положення передбачені умови та порядок оформлення договору про пайову участь в утримані об'єкту благоустрою, що є правом відповідача, закріпленим п. 10 ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»від 6 вересня 2005 року №2807-IV, реалізація якого можлива за умов дотримання норм чинного законодавства щодо надання в користування земельної ділянки.
Керуючись ст.ст. 17, 86, 159, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Рішення Черкаської міської ради №5-39 від 08.10.2009 року «Про розміщення малих архітектурних форм»в частині затвердження п. 4.3.1 Положення про порядок розміщення малих архітектурних форм в м. Черкаси визнати незаконним та скасувати.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі проголошення судом вступної та резолютивної частини постанови апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 21 січня 2011 року.
Суддя В.В. Гаращенко