31 січня 2011 року Справа № 2а/2370/386/2011
17 год. 50 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді -Паламар П.Г.,
при секретарі -Поштаренко О.І.,
за участю представника відповідача -Запорожця Л.М. за посадою, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом виконавчого комітету Черкаської міської ради до Черкаської міської профспілки підприємців і працівників торгівлі, громадського харчування та послуг про заборону проведення мітингів, -
31 січня 2011 року виконавчий комітет Черкаської міської ради звернувся з адміністративним позовом до Черкаської міської профспілки підприємців і працівників торгівлі, громадського харчування та послуг про заборону проведення мітингів.
Позивач стверджує, що проведення масового заходу за участю необмеженої кількості людей в місцях розташування найважливіших адміністративних будівель органів влади та органів місцевого самоврядування призведе до перешкод у роботі зазначених органів та звернень громадян, які не беруть участь в акції до цих органів.
У повідомленні чітко не визначено дату та місце проведення, що є порушенням Указу Президій Верховної ради СРСР „Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР”.
Мета акції жодним чином не відповідає місцям проведення мітингу.
Позивач у судове засідання свого представника не направив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
Представник відповідача позов не визнав та просив суд не обмежувати підприємців у реалізації конституційного права на мирні зібрання.
Заслухавши представника відповідача, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд дійшов до наступного.
28 січня 2011 року на адресу виконавчого комітету Черкаської міської ради надійшло повідомлення Черкаської міської профспілки підприємців і працівників торгівлі, громадського харчування та послуг щодо проведення мітингів та масових заходів.
У повідомленні зазначається, що мітинг планується проводити з 01.02.2011 року до 28.02.2011 року та в дні проведення сесії міської ради. Місце проведення мітингу: в приміщенні та біля приміщень міськвиконкому, Черкаської обласної державної адміністрації, районних рад, вулиці Гоголя (від вул. Смілянської до вул. Леніна) та вул. Леніна (від вул. Гоголя до вул. Благовісна) тощо. Час проведення мітингу: цілодобово. Очікувана кількість учасників мітингу -500 осіб, разом із членами інших громадських організацій - 1000 осіб. Також у повідомленні зазначено, що проведення мітингів та масових заходів спрямовані на відстоювання конституційних прав мешканців міста Черкаси на підприємницьку діяльність і працю та врегулювання порядку торгівельної діяльності. Також зазначається, що мітинг буде забезпечуватися автомобілем, обладнаним гучномовцем з 8:00 год. по 17:00 год., плакатами, лозунгами цілодобово або за необхідністю.
Відповідно до ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 11 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікована постановою Верховної ради України від 17.07.1997 року закріплено право кожного на свободу мирних зібрань і свободу об'єднання з іншими особами, включаючи право створювати профспілки та вступати до них для захисту своїх інтересів. Здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Згідно із ч. 3 ст. 8 Конституції України норми Конституції України є нормами прямої дії. Вони застосовуються безпосередньо незалежно від того, чи прийнято на їх розвиток відповідні закони або інші нормативно-правові акти.
Право громадян збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, закріплене в ст. 39 Конституції України, є їх невідчужуваним і непорушним правом, гарантованим Основним Законом України.
Це право є однією з конституційних гарантій права громадянина на свободу свого світогляду і віросповідання, думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, на використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір, права на вільний розвиток своєї особистості тощо. При здійсненні цих прав і свобод не повинно бути посягань на права і свободи, честь і гідність інших людей. За Конституцією України (стаття 68) кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України.
Проводити збори, мітинги, походи і демонстрації громадяни можуть за умови обов'язкового завчасного сповіщення про це органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування. Таке сповіщення має здійснюватись громадянами через організаторів масових зібрань.
Тривалість має бути у розумних межах і не повинна обмежувати передбаченого ст. 39 Конституції України права громадян на проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій. Такі строки мають слугувати гарантією реалізації цього права громадян.
Таким чином, на думку суду, упродовж строків завчасного сповіщення органи місцевого самоврядування мають здійснити і ряд підготовчих заходів, зокрема, для забезпечення безперешкодного проведення громадянами зборів, мітингу, походу чи демонстрації, підтримання громадського порядку, охорони прав і свобод інших людей. У разі необхідності органи виконавчої влади чи місцевого самоврядування можуть погоджувати з організаторами масових зібрань дату, час, місце, маршрут, умови, тривалість їх проведення тощо.
Частиною 2 ст. 39 Конституції України визначено, що обмеження щодо реалізації визначеного права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання зворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 39 Конституції України про завчасне сповіщення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій (справа щодо завчасного сповіщення про мирні зібрання) від 19 квітня 2001 року N 4-рп/2001, положення частини першої статті 39 Конституції України щодо завчасного сповіщення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій в аспекті конституційного подання треба розуміти так, що організатори таких мирних зібрань мають сповістити зазначені органи про проведення цих заходів заздалегідь, тобто у прийнятні строки, що передують даті їх проведення. Ці строки не повинні обмежувати передбачене статтею 39 Конституції України право громадян, а мають служити його гарантією і водночас надавати можливість відповідним органам виконавчої влади чи органам місцевого самоврядування вжити заходів щодо безперешкодного проведення громадянами зборів, мітингів, походів і демонстрацій, забезпечення громадського порядку, прав і свобод інших людей. Визначення конкретних строків завчасного сповіщення з урахуванням особливостей форм мирних зібрань, їх масовості, місця, часу проведення тощо є предметом законодавчого регулювання.
Відповідно до ст. 38 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” на виконавчий орган міської ради покладено вирішення відповідно до закону питань про проведення зборів, мітингів, маніфестацій і демонстрацій, спортивних, видовищних та інших масових заходів; здійснення контролю за забезпеченням при їх проведенні громадського порядку.
Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року № 1545-XII „Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР” залишаються чинними нормативно-правові акти СРСР, які застосовуються у порядку правонаступництва, зокрема Указ Президії Верховної Ради СРСР від 28 липня 1988 року № 9306-XI „Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР” ( надалі за текстом -„Указ № 9306-XI”).
Згідно пунктів 1 та 2 Указу № 9306-XI про проведення зборів, мітингу, вуличного походу або демонстрації робиться заява у виконавчий комітет відповідної місцевої ради народних депутатів. З заявою про проведення зборів, мітингу, вуличного походу або демонстрації можуть звертатись особи, які досягли вісімнадцятирічного віку, - уповноважені трудових колективів підприємств, установ і організацій, органів кооперативних та інших громадських організацій, органів громадської самодіяльності й окремих груп громадян. Заява про проведення зборів, мітингу, вуличного походу або демонстрації подається в письмовій формі не пізніш як за десять днів до намічуваної дати їх проведення. В заяві зазначаються мета, форма, місце проведення заходу або маршрути руху, час його початку і закінчення, передбачувана кількість учасників, прізвища, імена, по батькові уповноважених (організаторів), місце їх проживання і роботи (навчання), дата подачі заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 КАС України органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування негайно після одержання повідомлення про проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій тощо мають право звернутися до окружного адміністративного суду за своїм місцезнаходженням із позовною заявою про заборону таких заходів чи про інше обмеження права на мирні зібрання (щодо місця чи часу їх проведення тощо).
Згідно ч. 5 ст. 182 Кодексу адміністративного судочинства України суд задовольняє вимоги позивача в інтересах національної безпеки та громадського порядку в разі, якщо визнає, що проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань може створити реальну небезпеку заворушень чи злочинів, загрозу здоров'ю населення або правам і свободам інших людей.
Відповідно до ст. 1 Закону України „Про основи національної безпеки України” національна безпека - це захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам. Стаття 3 цього Закону визначає, що об'єктом національної безпеки є людина і громадянин - їхні конституційні права і свободи.
Законодавче визначення поняття „громадський правопорядок” відсутнє. З загального правила можна зробити висновок, що це відсутність правопорушень у громадських місцях.
Таким чином, у даному випадку інтереси національної безпеки та громадського порядку суд вбачає у відсутності порушень прав і свобод людей, які будуть знаходитись з 01 лютого 2011 року по 28 лютого 2011 року в місцях проведення мітингів та масових заходів.
Суд наголошує, що предметом розгляду в адміністративній справі щодо встановлення обмеження в реалізації громадянами права на мирні зібрання може бути лише масовий захід, про проведення якого органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування одержали повідомлення.
Організація і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій з порушенням встановленого порядку тягне за собою відповідальність передбачену Кодексом України про адміністративні правопорушення та Кримінальним кодексом України.
Згідно з п. 4 Указу № 9306-XI збори, мітинги, вуличні походи і демонстрації проводяться відповідно до зазначених у заяві цілей, а також у визначені строки і в обумовленому місці.
У цьому зв'язку суд бере до уваги, що відповідач в поданій заяві обумовив ціль заходу, а саме відстоювання конституційних прав мешканців м. Черкаси на підприємницьку діяльність і працю, врегулювання порядку торгівельної діяльності. У повідомленні зазначено, що місце проведення мітингу: в приміщенні та біля міськвиконкому, облдержадміністрації, районних рад, чи інші; по вулиці Гоголя ( від вул. Смілянської до вул. Леніна), по вулиці Леніна (від вул. Гоголя до вул. Благовісна).
За даних обставин суд вбачає обґрунтованими позовні вимоги в частині обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання в приміщеннях та поблизу адміністративних будівель Черкаської обласної державної адміністрації та виконавчого комітету Черкаської міської ради, оскільки проведення мітингу та масових заходів в приміщеннях та поблизу зазначених приміщень не узгоджується із цілями проведення акцій.
Щодо проведення масових заходів і мітингів цілодобово, то відповідач самостійно обмежив використання автомобіля обладнаного гучномовцями з 8.00 год. до 17.00 год.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
Згідно статей 182, 256 Кодексу адміністративного судочинства України постанови суду про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання виконуються негайно.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 159, 162, 182, 256 КАС України, суд,
Адміністративний позов задовольнити частково.
Встановити обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання Черкаській міській профспілці підприємців і працівників торгівлі, громадського харчування та послуг з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року в приміщеннях та поблизу адміністративних будівель Черкаської обласної державної адміністрації та виконавчого комітету Черкаської міської ради.
В іншій частині позову відмовити.
Постанову допустити до негайного виконання.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, підлягає виконанню негайно та може бути оскаржена через Черкаський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду відповідно до положень КАС України.
Суддя П.Г. Паламар