73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"25" січня 2011 р.
16 год.05 хв.Справа № 2-а-4070/10/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Морської Г.М.,
при секретарі: Гричановська А.В.,
за участю:
представника позивача - Марченка С.О.,
представника відповідача - Шепелєвої О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Відкритого акціонерного товариства "Приладобудівний завод "Сокіл"
до Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області
про скасування податкового повідомлення - рішення,
встановив:
Відкрите акціонерне товариство «Сокіл» (далі - позивач, ВАТ) звернулось з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Нова Каховка (далі - відповідач, ДПІ) про визнання недійсним податкового повідомлення рішення № 004742301/3 від 27.02.2009р, у зв'язку з тим, що вказаним податковим повідомленням - рішенням позивачу збільшено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму 4047569,5 грн., у тому числі за основним платежем на 2024982 грн.
Спірне податкове повідомлення - рішення прийняте на підставі акту планової перевірки позивача від 28.08.2008р. № 1063/23-0-14313151 та апеляційного узгодження донарахованих податкових зобов'язань.
Головним порушенням податкового законодавства за актом перевірки від 28.08.2008р. було те, що позивач при декларуванні своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість за травень 2007р. до складу зобов'язань з цього податку не включив податок на додану вартість у сумі 2020193 грн., нарахований при продажі основних засобів.
Позивач стверджує, що листом від 01.08.2008р. № 354 ним було направлено відповідачеві уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань за травень 2007р. та січень 2008 р., однак зазначені розрахунки до уваги прийняті не були. Позивач стверджує, що відповідачем безпідставно не прийняті уточнюючі розрахунки з ПДВ за травень 2007р. та січень 2008 р. і тим самим за спірним податковим повідомленнями - рішенням донараховані податкові зобов'язання.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечив, вважаючи свої дії законодавчо обґрунтованими.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
У квітні травні 2007р. та у січні 2008р. позивачем було проведено реалізацію основних засобів ТОВ «Південенерго». Підставою для реалізації основних фондів була ухвала Господарського суду Херсонської області від 28.08.2007р. у справі № 5/23-Б. Зазначеною ухвалою була затверджена мирова угода про порядок погашення позивачем боргових зобов'язань на користь ТОВ «Південенерго»
Відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (далі - Закон №168/97-ВР) поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.
Об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю)
Податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.
Згідно з пп.7.3.1. п7.3. ст.. 7 закону №168 датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Таким чином, позивач операції з передачі основних засобів ТОВ «Південенерго» повинен був відобразити у податкових деклараціях т за травень 2007р. та січень 2008 р.
За зазначеними операціями сума податкових зобов'язань з податку на додану вартість склала 2024981 грн. у тому числі за травень 2007 р. 2020192,2 грн. та за січень 2008 р. 4789 грн. Позивачем сума податкових зобов'язань з травень 2007 р. була повністю задекларована у Декларації з ПДВ від 20.06.2007р. Податкові зобов'язання січня 2008 р. по реалізації основних фондів задекларовані не були.
Однак виправною декларацією від 26.06.2008р. позивач зазначені суми податку на додану вартість виключив з податкових зобов'язань за травень 2007 р.
Скориставшись своїм правом 01.08.2008 р. позивач надав відповідачеві уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість за травень 2007р. та січень 2008 р. За уточнюючими розрахунками позивач збільшив податкові зобов'язання з ПДВ за травень 2007 р. на 19681336 та за січень 2008 р. на 4789 грн.
Відповідно до п.17.2. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (далі - Закон № 2181-ІІІ) платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.
Наказом ДПА України від. 17.03.2008р. № 159 «Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованого в Мін'юсті України від 19.03.2008р. за № 224/14915 при надані уточнюючого розрахунку з ПДВ передбачалось обов'язкове надання Додатку 5 ( розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів»
Надаючи уточнюючі розрахунки позивач збільшені податкові зобов'язання з ПДВ та штрафні санкції відповідно до п.17.2. ст.17 Закону № 2181-ІІІ не сплатив, додаток 5 до уточнюючих розрахунків відповідачеві не надав.
Законом № 2181-ІІІ передбачено , що податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.
Про відмову позивачеві у прийнятті уточнюючих розрахунків йому було повідомлено відповідачем листом від 04.08.2008р. № 14960/10/28-051.
Суд приходить до висновку, що зазначені обставини справи свідчать, що відповідачем правомірно зроблені висновки щодо збільшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за 2007 рік та січень 2008 року у зв'язку з невиконанням позивачем вимог по наданню податковому органу уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість за травень 2007р. та січень 2008 року.
З огляду на виявлені порушення по нарахуванню та сплаті ПДВ позивачем розмір занижених податкових зобов'язань з ПДВ за актом перевірки від 28.08.2008 року складає 2026702 грн. у тому числі по декларації за травень 2007 року -2020193 грн., по декларації за січень 2008 року 4789 грн. по декларації за травень 2009р. - 1720 грн.
Результати перевірки та визначені нею податкові зобов'язання пройшли повну процедуру адміністративного узгодження цих зобов'язань. Процедура адміністративного узгодження донарахованих за штрафними санкціями податкових зобов'язань завершена винесенням рішення ДПА України про часткове задоволення скарги позивача.
У відповідності з прийнятим рішенням від 05.02.2009р. № 949/6/25-0115 ДПА України сума податкових зобов'язань з ПДВ була зменшена за основним платежем на 1720 грн. , за штрафними санкціями на 860,50 грн.. По результатам розгляду скарги прийняте податкове повідомлення рішення від 27.02.2009р. № 004742301/3.
Відповідно до п.п. 17.1.3. та 17.1.6. п. 17.1. ст. 17 Закону №2181-ІІІ у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
У разі коли платника податків (посадову особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, такий платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладення сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Заниженням податкового зобов'язання у великих розмірах вважається сума недоплати, яка встановлюється на рівні, визначеному Кримінальним кодексом України.
Відповідно до листа ДПА України від 13.05.2009р. №9842/7/23-401\227 «Про застосування штрафних (фінансових) санкцій» штрафні (фінансові) санкції відповідно до п.17.1.6 застосовуються до платників податків у наступних випадках: у разі, якщо за результатами перевірки встановлено, що платник податків задекларував переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призвело до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах.
Виходячи із порядку, встановленого підпунктом 6.1.6 пункту 6 Інструкції про порядок застосування та стягнення штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, декларуванням переоцінених об'єктів оподаткування необхідно вважати декларування завищених об'єктів оподаткування, а декларуванням недооцінених об'єктів оподаткування необхідно вважати декларування занижених об'єктів оподаткування.
При застосуванні штрафних (фінансових) санкцій до платників податків у другому випадку на підставі підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону N 2181 та в порядку, встановленому підпунктом 6.1.6 пункту 6.1 Інструкції N 110, обов'язковою обставиною є здійснення зазначеним платником декларування об'єкта оподаткування у занижених розмірах, а обов'язковою умовою для їх застосування мають бути наслідки такого декларування, які полягають у заниженні податкових зобов'язань та донарахуванні у зв'язку з цим за актом перевірки сукупно (із врахуванням недоплат в одних періодах та завищення сум податкових зобов'язань в інших періодах) податкового зобов'язання з конкретного податку, збору (обов'язкового платежу) у великих розмірах.»
Позивач, надаючи декларацію з ПДВ за травень 2007р. та січень 2008р., не задекларував свої податкові зобов'язання з продажу основних фондів отже має місце декларування недооцінених податкових зобов'язань.
Отже, позивач задекларував недооцінені податкові зобов'язання з ПДВ за травень 2007 р. у сумі 2020193 грн. та за січень 2008 р. у сумі 4789 грн.
Сума штрафних санкцій повинна складати ( 2020193 х 50%+2020193 х 50% ) 2020193 + (4789 х 50% ( 8 періодів х 10% макс. 50%)) 2394,5 =2022587,5 грн.
У спірному податковому повідомлені - рішенні штрафні санкції визначені у сумі 2022587,5 грн., тому розмір штрафних санкцій відповідачем визначений правильно.
За таких обставин, позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Приладобудівний завод "Сокіл" є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,
постановив:
Відмовити Відкритому акціонерному товариству "Приладобудівний завод "Сокіл" у задоволенні позовних вимог до Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області про скасування податкового повідомлення - рішення від 08.09.2008р. № 0004742301/3.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 31 січня 2011 р.
Суддя Морська Г.М.
кат. 8.2.1