73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"24" січня 2011 р.
09 год.55 хв.Справа № 2-а-5059/10/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Морської Г.М.,
при секретарі: Гричановська А.В.,
за участю:
представника позивача - Кравченка С.А.,
представників відповідача - Величко М.М., Стацюк В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива"
до Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції в Херсонській області
про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення,
встановив:
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Нива" (далі - позивач, СТОВ) звернулося до адміністративного суду з позовом про визнання недійсним податкове повідомлення-рішення Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції в Херсонській області (далі - відповідач, МДПІ) від 27.09.2009р. № 0001342310/0 про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 65000,00 грн.
Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, суду пояснив, що СТОВ «Нива» придбало у ПП «ЛТД «Сільвер-Стар» товар (мінеральне добриво - нітроамофос) та включило до податкового кредиту суму ПДВ, яку фактично сплатило в ціні товару. Податковий кредит позивача підтверджується належним чином складеними видатковою та податковою накладними. Визнання в подальшому недійсними установчих документів ПП «ЛТД «Сільвер-Стар» не тягне за собою недійсності податкових накладних, виданих в попередніх періодах. Позивач посилається на приписи підпункту 7.5.1 пункту 7.5. статті 7 Закону "Про податок на додану вартість", який передбачає право на віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товару (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу), виникає за правилом першої події: або фактична сплата коштів продавцю в оплату придбаних товарів (робіт, послуг), або отримання податкової накладної, в якій зазначені суми ПДВ, що засвідчує факти придбання платником податків товару (робіт, послуг).
Представники відповідача проти позову заперечили, мотивуючи тим, що податковий кредит та валові витрати позивачем сформовані за наслідками операцій, проведених із ПП «ЛТД «Сільвер-Стар». Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 01.06.2009р. визнано недійсним запис про реєстрацію ПП «ЛТД «Сільвер-Стар», свідоцтво платника ПДВ з моменту його видачі. Підставою для такого рішення було те, що у гр. ОСОБА_4, яка є засновником ПП «ЛТД «Сільвер-Стар» на момент реєстрації підприємства була відсутня воля для набуття прав і обов'язків суб'єкта підприємницької діяльності, відсутній намір у подальшому здійснювати господарську діяльність. ДПІ вважає податкову накладну недійсною та вважає неправомірним формування позивачем податкового кредиту на підставі зазначеного документу.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Податкове повідомлення-рішення від 27.09.2009р. № 0001342310/0 прийняте Чаплинською МДПІ за наслідками невиїзної документальної перевірки (акт №14/230/05396801 від 20.09.2010).
Перевіркою встановлено порушення п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість". Податкова інспекція виявила заниження податку на додану вартість на суму 65000,00 грн. за серпень 2008 року.
Одним з постачальників позивачу мінеральних добрив у серпні 2008 року було ПП «ЛТД «Сільвер-Стар», загальна сума поставок складала 325000,00 грн., в тому числі ПДВ 65000,00 грн.
У судовому засіданні встановлено, що між постачальником та отримувачем послуг був укладений договір купівлі-продажу від 21.08.2008р. у м. Луганську. Договір від продавця підписала ОСОБА_4
На виконання угоди учасниками складені накладна № 75 від 27 серпня 2008р. про відпуск ПП «ЛТД «Сільвер-Стар» для СТОВ «Нива» через уповноважену особу Зайченко Р.Є. нітроамофос у кількості 92,8 т., загальною вартістю 325000,000 грн., у тому числі ПДВ 65000,00 грн. та податкова накладна № 316 від 27.08.2008р. Дані документи скріплені печаткою ПП «ЛТД «Сільвер-Стар», але не містять прізвища та посади особи, яка їх складала та підписувала.
Відповідно до пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до пунктів 7.1, 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Для підтвердження права на включення сплаченої (нарахованої) суми ПДВ до податкового кредиту платник податку має отримати від постачальника товарів (робіт, послуг) належним чином складену податкову накладну.
Податкова накладна повинна містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Відповідно до 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Відповідно до п.п. 7.2.6. п. 7.2. статті 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.
Із дослідженої у судовому засіданні податкової накладної № 316 від 27.08.2008р. на суму ПДВ 65000,00 грн., виписаної позивачу неможливо встановити ким вона складена та підписана, дана накладна містить лише відтиск печатки ПП «ЛТД «Сільвер-Стар».
Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. N 165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 р. за N 233/2037 встановлено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 01.06.2009р. визнано недійсним запис про реєстрацію ПП «ЛТД «Сільвер-Стар», свідоцтво платника ПДВ з моменту його видачі - 28.03.2008р.
Підставою для такого рішення було те, що у гр. ОСОБА_4, яка є засновником ПП «ЛТД «Сільвер-Стар» на момент реєстрації підприємства була відсутня воля для набуття прав і обов'язків суб'єкта підприємницької діяльності, відсутній намір у подальшому здійснювати господарську діяльність.
З рішення суду вбачається, що у березні 2008 року громадянка ОСОБА_4 погодилася за винагороду зареєструвати приватне підприємство, але ніякою господарською діяльністю не займалась, бухгалтерських та податкових документів не складала і не підписувала, за зазначеною в установчих документах адресою не знаходиться, печаткою не користується, установчі документи та печатку підприємства передала особі, на пропозицію якої зареєструвала підприємство..
Суд приходить до висновку, що податкова накладна, яка була видана СТОВ «Нива» та складалась і підписувалась невстановленою особою та скріплювалась печаткою ПП «ЛТД «Сільвер-Стар» є недійсною в розумінні Закону «Про податок на додану вартість», оскільки складена та підписана неуповноваженою на те особою, а тому не може бути підставою для формування податкового кредиту.
Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV ) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
Виходячи з вимог п. 2 ст. 3 Закону № 996-XIV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
Статтею 9 Закону № 996-XIV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з пп. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Відповідно до п.п.2.15 та п.п.2.16 п.2 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.
Для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Із досліджених у судовому засіданні первинних документів, оформлених за результатами господарської діяльності позивача із ПП «ЛТД «Сільвер-Стар» вбачається наступне.
У договорі купівлі-продажу зазначено, що він підписаний від імені підприємства ОСОБА_4, яка, як встановлено рішенням суду, не займалась підприємницькою діяльністю, не складала та не підписувала будь-які документи. Податкова та видаткова накладна складені та підписані невстановленою особою, скріплені печаткою підприємства.
Суд вважає, що первинні документи позивача - договір, податкова та видаткова накладні не відповідають ознакам первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік або облік витрат та доходів підприємця, оскільки вони не містять посади, прізвища, ім'я та по-батькові осіб, які дійсно підписували ці документи і несуть певну відповідальність за відомості, вказані в цих первинних документах.
За таких обставин, суд приходить до висновку про правомірність дій Чаплинської ОДПІ щодо визначення СТОВ «Нива» зобов'язання з ПДВ та відмовляє у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст.94,158-163,167 КАС України, суд -
постановив:
Відмовити Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Нива" у задоволенні позовних вимог до Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції в Херсонській області про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення від 27.09.2009р. № 0001342310/0.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 31 січня 2011 р.
Суддя Морська Г.М.
кат. 8.2.1