справа № 588/405/26
провадження № 1-кп/588/83/26
22 квітня 2026 року м. Тростянець
Тростянецький районний суд Сумської області у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
за участю: секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурор ОСОБА_3
обвинувачений ОСОБА_4 ,
захисник ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.02.2025 за №62025170040002544, відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Боромля Охтирського району Сумської області, громадянин України, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий: 19.01.2023 Ірпінським міським судом Київської області за частиною 5 статті 407 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років з іспитовим строком на 1 рік, ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 22.04.2024 іспитовий строк скасовано, направлено для відбування покарання, ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 10.10.2024 на підставі статті 81-1 КК України достроково звільнено від відбування покарання для проходження військової служби у в/ч НОМЕР_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 КК України,
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
Відповідно статті 1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
24.02.2022 Президентом України видано Указ «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022, затверджений Законом № 2102-ІХ від 24.02.2022, у зв'язку з чим на території України запроваджено правовий режим воєнного стану.
Ухвалою Менського районного суду Чернігівської областівід 10.10.2024 (справа №738/2287/24, провадження №1-в/738/228/2024)ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 умовно-достроково звільнено від відбування невідбутої частини основного покарання у виді позбавлення волі для проходження військової служби за контрактом, згідно ст. 81-1 КК України, встановлено адміністративний нагляд.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 19.10.2024 № 295 солдата ОСОБА_4 призначено на посаду стрільця 3 штурмового спеціалізованого відділення 1 штурмового спеціалізованого взводу штурмової спеціалізованої роти (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 та з цього числа вважається таким, що прийняв посаду та приступив до виконання службових обов'язків.
Згідно вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, та умов укладеного контракту, військовослужбовці зобов'язані свято і непорушно дотримуватись Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, захищати суверенітет і територіальну цілісність України, забезпечувати її економічну та інформаційну безпеку, віддано служити українському народу, сумлінно, чесно та зразково виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків.
Однак, солдат ОСОБА_4 , проходячи військову службу по контракту в умовах воєнного стану, у порушення вимог ст. ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він являється військовослужбовцем військової служби і повинен проходити військову службу у 3 штурмовому спеціалізованому відділенні 1 штурмового спеціалізованого взводу штурмової спеціалізованої роти (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 , не маючи на те поважних причин, діючи з прямим умислом, з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби та з метою тимчасового незаконного ухилення від її проходження, з особистих мотивів, в умовах воєнного стану, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України та 20.10.2024 самовільно залишив місце несення служби місце дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_2 в населеному пункті АДРЕСА_2 та у подальшому проводив час на власний розсуд не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, не вживаючи жодних заходів для повернення у військову частину та виконання службових обов'язків, звернення до правоохоронних, інших державних органів чи органів військового управління з приводу своїх протиправних діянь, за наявності реальної можливості для цього.
15.12.2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було затримано у порядку ст. 208 КПК України працівниками ВП №1 (м. Тростянець) Охтирського РВП ГУНП в Сумській області за адресою: АДРЕСА_3 .
Так, солдат ОСОБА_4 у період з 20.10.2024 по 15.12.2025 обов'язки військової служби не виконував, будь-яких заходів для повернення на службу та продовження несення відповідних обов'язків у зазначений період часу не вживав, а займався особистими справами, не пов'язаними з проходженням військової служби.
Стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачена
За встановлених обставин діяння ОСОБА_4 суд кваліфікує за частиною 5 статті 407 КК України, як самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин пред'явленого обвинувачення
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 за пред'явленим йому обвинуваченням за частиною 5 статті 407 КК України винуватим себе визнав повністю та погодився з правовою кваліфікацією, не оспорив обставини, викладені в обвинувальному акті, суду детально пояснив за яких обставин, де та коли залишив військову частину.
Повідомив, що прибув у військову частину НОМЕР_1 19.04.2024, після чого отримав повідомлення про смерть батька на фронті, підійшов до командира з метою відпроситись на поховання, але той відмовив. Тому 20.04.2024 близько 20 години самовільно залишив військову частину і з того часу перебував вдома до затримання 15.12.2025.
Зазначив, що дзвонив командиру взводу десь через тиждень після залишення військової частини, але той сказав, що можеш не повертатись. Інших спроб повернутись на службу не вчиняв. Також зазначив, що шкодує, що так склалось, визнає вину та має намір повернутись на військову службу.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні просив при призначенні міри покарання врахувати пом'якшуючі обставини, оскільки ОСОБА_4 вчиненим кримінальним правопорушенням шкоди не завдано, щиро каявся, сприяв слідству.
Також, просив суд врахувати, що кілька військових частин надали письмову згоду на повернення ОСОБА_4 для подальшого проходження військової служби. ОСОБА_4 , патріотично налаштований готовий нести службу та виконувати бойові завдання в зоні проведення бойових дій.
Крім того пояснював, що упродовж досудового розслідування і судового розгляду кримінального провадження ОСОБА_4 активно сприяв з'ясуванню всіх обставин можливого кримінального правопорушення. Зокрема зазначав, що ОСОБА_4 має молодий вік повних 23 роки і недостатній життєвий досвід, має на утримані чотирьох малолітніх дітей, та дружина ІНФОРМАЦІЯ_2 народила спільну дитину. Обвинувачений, готовий повернутись до військової частини для подальшого проходження служби що підтверджується письмовою згодою на подальше проходження військової служби. Позитивно характеризується за місці проживання, не має шкідливих звичок, завжди приходить на допомогу. Також ОСОБА_4 , має право на звільнення зі військової служби відповідно до пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»., оскільки у жовтні 2024 року у нього під час виконання бойового завдання пов'язаного із захистом батьківщини помер батько ОСОБА_4 . Має бойовий досвід, перебував у зоні бойових дій, сам приєднався до лав Збройних Сил України.
Прокурор уточнив у обвинуваченого час та місце події, його ставлення до вчинку. Просив призначити покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк передбачений санкцією частини 5 статті 407 КК України строком на п'ять років. А також частково зарахувати невідбуту частину покарання за попереднім вироком призначивши остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць.
Визнавши на підставі частини 3 статті 349 КПК України недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності його позиції, роз'яснивши, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, суд обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.
Показання обвинуваченого щодо скоєння кримінального правопорушення не містять протиріч і підтверджують повністю обставини пред'явленого обвинувачення.
За таких обставин, суд вважає вину ОСОБА_4 у пред'явленому обвинуваченні доведеною повністю.
Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
Як пом'якшуючі покарання обставини відповідно до статті 66 КК України судом установлено: щире каяття обвинуваченого, який висловив критичну оцінку своєї поведінки шляхом повного визнання вини та готовності нести кримінальну відповідальність, намір продовжувати військову службу підтверджений письмовою згодою командира військової частини, перебування в момент залишення військової частини у складних життєвих обставинах пов'язаних із загибеллю батька.
Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до статті 67 КК України, вчинення злочину повторно.
Мотиви призначення покарання
Положеннями статті 50 КК України передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує тяжкість та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, яке належать до тяжких злочинів, характер вчиненого діяння, особу обвинуваченого, який є людиною молодого віку (повних 23 роки), добровільно брав участь у захисті батьківшини і має намір продовжити службу, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, інших злочинів крім самовільного залишення військової частини, не вчиняв, за місцем проживання характеризуються позитивно, на утриманні має неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 та чотирьох дітей дружини. Будучи засудженим вироком Ірпінського міського суду Київської області до покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік не виконав покладені на нього обов'язки суду та був направлений до місць відбування покарання та за поданням Менської виправної колонії був направлений для проходження військової служби.
Суд дійшов висновку про наявність підстав для призначення ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі.
Беручи до уваги наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд дійшов висновку про наявність фактичних і правових підстав для призначення ОСОБА_4 покарання у виді мінімального строку передбаченого санкцією частини 5 сатті 407 КК України, а саме - 5 років позбавлення волі.
Суд вважає, що саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Судом враховано тяжкість вчиненого злочину, особу винного, який до кримінальної відповідальності раніше притягувався, також враховано наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання.
Відповідно до частини 3 статті 81-1 КК України у разі вчинення особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом, протягом невідбутої частини покарання нового кримінального правопорушення суд призначає такій особі покарання за правилами, передбаченими статтями 71 і 72 цього Кодексу.
ОСОБА_4 раніше судимий 19.01.2023 Ірпінським міським судом Київської області за частиною 5 статті 407 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років з застосуванням статті 75, 76 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік. Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 10.10.2024 року на підставі статті 81-1 КК України достроково звільнено від відбування покарання для проходження військової служби у в/ч НОМЕР_1 . Невідбута частина покарання за вироком Ірпінського міського суду Київської області від 19.01.2023 становить покарання у виді позбавлення волі строком 04 (чотири) роки 08 (вісім) місяців 18 (вісімнадцять) днів.
З урахуванням обставин справи, які пом'якшують та обтяжують покарання суд прийняв рішення про часткове приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд
Процесуальні витрати відсутні.
Долю речових доказів вирішити відповідно до статті 100 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Тростянецького районного суду Сумської області від 17.12.2025 накладено арешт на речові докази у цьому кримінальному провадженні, а саме: мобільний телефон марки «Tecno Spark GO 2022 K6», у чорному чохлі накладці, IMEI1: НОМЕР_3 , ІМЕІ2: НОМЕР_4 , з встановленою сім-картою «Водафон» НОМЕР_5 , що запаковано до спец пакету НПУ №CRI1057223. Постановою слідчого визначено його місце зберігання у кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції №1 Охтирського районного ВП ГУНП в Сумській області. Накладений арешт на підставі частини 4 статті 174 КПК України слід скасувати.
ОСОБА_4 був взятий під варту після затримання у порядку статті 208 КПК України 15.12.2025 року. Обвинуваченому 13.03.2026 був продовжений запобіжний у виді тримання під вартою, строком до 11.05.2026 року.
Керуючись статями 373, 374, 474, 475 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_4 винним у пред'явленому обвинуваченні за частиною 5 статті 407 КК України та призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі.
На підставі частини 1 статті 71 КК України, до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком Ірпінського міського суду Київської області від 19.01.2023 у виді позбавлення волі строком 04 роки 08 місяців 18 днів та відповідно статті 72 КК України остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років 1 (один) місяць.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити обраний раніше - у виді тримання під вартою.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту затримання, а саме з 15 грудня 2025 року.
Мобільний телефон марки «Tecno Spark GO 2022 K6», у чорному чохлі накладці, IMEI1: НОМЕР_3 , ІМЕІ2: НОМЕР_4 , з встановленою сім-картою «Водафон» НОМЕР_5 , що запаковано до спец пакету НПУ №CRI1057223 повернути ОСОБА_4 як йому належний.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Відповідно до частини 15 статті 615 КПК України після складання та підписання повного тексту вироку оголошено його резолютивну частину.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченому та захиснику.
Суддя ОСОБА_1