Справа № 161/8332/26
Провадження № 2/161/4833/26
20 квітня 2026 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі головуючого судді Шестерніна В.Д, вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського межрегіонального управління Міністерства юстиції України про зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
17.04.2026 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського межрегіонального управління Міністерства юстиції України про зобов'язання вчинити дії.
Проаналізувавши матеріали позовної заяви, суд дійшов таких висновків.
Позовна заява не містить посилання на вид судочинства, в порядку якого вона подана (відсутні посилання на процесуальний закон).
У кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату хоче досягнути позивач унаслідок вирішення спору. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом (пункт 4 частини п'ятої статті 12 ЦПК України). Виконання такого обов'язку пов'язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (див., наприклад, постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2021 у справі № 9901/172/20 (пункти 1, 80-81, 83), від 01.07.2021 у справі №9901/381/20 (пункти 1, 43-47), від 26.10.2021 у справі № 766/20797/18 (пункти 6, 20-26, 101, 102), від 01.02.2022 у справі № 750/3192/14 (пункти 4, 26, 47), від 22.09.2022 у справі № 462/5368/16-ц (пункти 4, 36)).
За даними Єдиного державного реєстру судових рішень суд встановив, що постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29.08.2024 у справі №161/12197/24 ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130, ст. 185 КУпАП. Цією постановою суду до ОСОБА_1 було застосовано адміністративне стягнення, в тому числі, у виді оплатного вилучення транспортного засобу «Тойота».
Предметом позову є вимога зобов'язати відповідача «винести постанови про закриття виконавчих проваджень №78271604 та №77019329 про оплатне вилучення автомобіля «Тойота» та вилучити відомості про ОСОБА_1 з реєстру боржників».
Аналіз змісту позовної заяви свідчить, що позивач не погоджується з діями державного виконавця з примусового виконання постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29.08.2024 у справі №161/12197/24 в частині оплатного вилучення транспортного засобу, тобто фактично оскаржує такі дії.
Відтак, суд інтерпретує позовну заяву саме як адміністративний позов у справі з приводу рішення, дії або бездіяльності органу державної виконавчої служби. При цьому, підстави кваліфікувати цей позов як такий, що заявлений в порядку цивільного судочинства, у суду відсутні. Така інтерпретація є найбільш сприятливою для позивача і найбільш повно забезпечуватиме його право на доступ до суду. При цьому суд виходить з такого.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема в спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи (п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов'язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов'язаних з реалізацією публічної влади.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Згідно з ч. 5 ст. 5 КАС України ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 у справі Zand v. Austria вказав, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів. З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Правила розмежування предметної юрисдикції (підсудності) адміністративних справ встановлені ст. 20 КАС України.
Так, згідно з ч. 2 ст. 20 КАС України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частинами першою та третьою цієї статті.
Стаття 287 КАС України передбачає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. У позовній заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).
Згідно з ч. 5 ст. 287 КАС України адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.
Справи про накладення адміністративного стягнення розглядаються районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами, іншими органами (посадовими особами) в порядку, встановленому КУпАП, яким передбачено порядок примусового виконання постанов про накладення адміністративного стягнення. Проте цим Кодексом не передбачено можливості оскарження в порядку судового контролю за виконанням судових рішень дій осіб, уповноважених здійснювати таке примусове виконання.
Зазначене узгоджується із висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 06.02.2019 у справі №757/62025/17.
Таким чином, в разі оскарження дій чи рішень органу державної виконавчої служби щодо здійснення виконавчого провадження з примусового виконання постанови у справі про адміністративне правопорушення, відповідний спір має розглядатися у порядку, передбаченому КАС України (див. постанову Веерховного Суду від 12.06.2024 у справі №495/1465/22).
Підстави для визначення підсудності цієї справи за місцевим загальним судом як адміністративним судом відсутні (ч. 5 ст. 287 КАС України).
Отже, дана справа предметно не підсудна Луцькому міськрайонному суду Волинської області, а її розгляд належить до юрисдикції Волинського окружного адміністративного суду.
Відповідно до п.п. 2, 6, 8 ч. 1 ст. 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4-6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено. Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 30 КАС України адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.
За наведених обставин, виходячи з необхідності дотримання вимог щодо територіальної юрисдикції (підсудності) розгляду справи суд дійшов висновку про необхідність передачі цієї адміністративної справи до Волинського окружного адміністративного суду.
Керуючись ст. ст. 19, 20, 29, 30, 248, 256, 287 КАС України, суд, -
ухвалив:
Адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського межрегіонального управління Міністерства юстиції України про зобов'язання вчинити дії - передати на розгляд до Волинського окружного адміністративного суду.
Передачу адміністративної справи на розгляд Волинського окружного адміністративного суду на підставі цієї ухвали здійснити не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Повний текст ухвали суду складено - 20.04.2026.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.Д. Шестернін