Іменем України
21 квітня 2026 року
м.Харків
справа № 636/145/24
провадження № 22-ц/818/1889/26
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.,
суддів: Мальованого Ю.М., Пилипчук Н.П.,
розглянувши в порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Биченка Антона Олександровича на рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 05 листопада 2025 року, постановлене під головуванням судді Золотоверхої О.О.,-
У січні 2024 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 05 листопада 2025 року позовну заяву залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвокат Биченко Антон Олександрович просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; зазначає, що 20.10.2023 року позивачі звернулися до ТДВ «СГ «Оберіг» із заявами про виплату страхового відшкодування моральної шкоди в яких просили виплатити їм страхове відшкодування моральної шкоди у розмір по 36000 грн кожному, вказані заяви були направлені на електронну адресу Товариства - ІНФОРМАЦІЯ_8. Оскільки станом на 01.12.2023 року відповідей на вищевказані заяви отримано не було, адвокатом Биченко А.О. було направлено запит до ТДВ «СГ «ОБЕРІГ», в якому просив повідомити на якій підставі станом на 01.12.2023 року не здійснено виплату страхового відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , також просив надати інформацію про результати розгляду заяв від 20.10.2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . У відповідь на адвокатський запит отримано лист від ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» вих. №0812 від 08.12.2023 року, з якого вбачається, що 20.10.2023 року ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» отримано на електронну пошту заяви про страхове відшкодування на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , однак вищевказані заяви були подані у простих сканованих копіях та не були підписані електронним цифровим підписом або кваліфікованим електронним підписом відповідно до вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та Закону України «Про електронні довірчі послуги». 15.12.2023 року позивачами було отримано лист вихідний №46059/ПЗ від 15.12.2023 року, в якому відповідачем зазначено, що дана ДТП має ознаки страхового випадку та зареєстрована ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» у справі за № 46059. Станом на дату написання даного листа, ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» не володіє інформацією про набрання законної сили рішенням суду, яким було встановлено вину водія, цивільно-правова відповідальність якого застрахована в ТДВ «СГ «ОБЕРІГ», відносно зазначеної ДТП. Враховуючи вищевикладене, на даний час ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» позбавлено можливості визнати майнові вимоги позивачів в порядку Закону 1961-IV та припиняє розгляд справи до дати, коли страховику стане відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили. Вказаний лист не містить будь яких заперечень щодо неналежності поданих позивачами. 08.01.2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надіслано рекомендованим листом з описом вкладення на адресу ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» повторно заяви про виплату страхового відшкодування та додано до них всі необхідні документи, що підтверджується описами вкладення та накладними Укрпошти. Щодо строків на звернення із відповідною заявою позивачів, зазначає, що відповідно до підпункту 37.1.4 та пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є: неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди. Дорожньо-транспортна пригода відбулася 11.06.2021 року, а з позовними вимогами позивачі звернулися до суду 08.01.2024 року, тобто в межах 3 років з моменту настання дорожньо-транспортної пригоди. Тому підстави для відмови в позові, судом першої інстанції є помилковими.
У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ТДВ «СГ «Оберіг», зупиняючи розгляд справи №46059, діяв відповідно до вимог ст. 36 Закону №1961-IV, оскільки станом на 05.11.2025 року кримінальне провадження за фактом ДТП внаслідок якого загинув ОСОБА_3 , перебуває на розгляді у Чугуївському міському суді Харківської області та не завершене; жодну особу не визнано винною; достовірних відомостей про обставини ДТП, внаслідок яких помер ОСОБА_3 , матеріали цивільної справи не містять, тобто не підтверджено, що смерть ОСОБА_3 виникла саме внаслідок дій застрахованої у ТДВ «СГ «Оберіг» особи (витяг з ЄРДР суд не може вважати належним доказом щодо наявності причинно-наслідкового зв'язку між «виявленням трупа ОСОБА_3 » та «виявленням автомобіля Dacia Logan н.з НОМЕР_1 без механічних пошкоджень, але з виявленою речовиною бурого кольору, схожою на кров»); доказів причинно-наслідкового зв'язку між смертю ОСОБА_3 та діями власника ТЗ Dacia Logan н.з НОМЕР_1 матеріали справи також не містять; відомості про власника транспортного засобу Dacia Logan н.з НОМЕР_1 , який застраховано у ТДВ «СГ «Оберіг», матеріали справи також не містять. Таким чином, суд дійшов висновку про доцільність залишення позовних вимог без задоволення.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Судовим розглядом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Соцзмагання м. Чугуїв, Харківської області помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 17.06.2021 року (т.1 а.с.16).
За фактом смерті ОСОБА_3 , 1969 р.н., до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за №12021220000000859 від 11.06.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України, що підтверджується копією витягу з ЄРДР від 18.10.2023 року (т.1 а.с.22). З вказаного витягу вбачається наступне: короткий виклад обставин: 11.06.2021 року о 02:00 год. до ЧЧ Чугуївського РУП надійшло повідомлення про те, що в районі будинку АДРЕСА_1 на території заїзду до домоволодіння виявлено труп гр. ОСОБА_3 , 1969 р.н. з тілесними ушкодженнями, характерними для ДТП. Приблизно в 1 км біля подвір'я за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено автомобіль «Дачіа Логан» р.н. НОМЕР_1 , на якому не виявлено будь-яких механічних пошкоджень, але виявлена речовина бурого кольору, схожа на кров, на задній балці та на передньому електричному райомі, водій якого ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, скоїв наїзд на потерпілого ОСОБА_3 , який внаслідок отриманих тілесних пошкоджень помер на місці пригоди; повідомлено про підозру - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 30.11.2021 року направлено до суду з обвинувальним актом (факт направлення обвинувального акту по КП №12021220000000859 до Чугуївського міського суду Харківської області підтверджується також копією листа за вих. №27076/119-24-2023 від 17.10.2023 року з Чугуївського РУП ГУНП в Х/о - т.1 а.с.21).
ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження (т.1 а.с.17, 18 відповідно).
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , 22.02.2014 року уклала шлюб з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та змінила прізвище на « ОСОБА_7 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб від 22.02.2014 року (т.1 а.с.19).
Згідно результатів пошуку (т.1 а.с.20) станом на 11.06.2021 року транспортний засіб Dacia Logan н.з. НОМЕР_1 VIN-код НОМЕР_2 був застрахований у ТДВ «СГ «Оберіг» (поліс №200721360).
Із копій заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про страхове відшкодування вбачається, що позивачі звернулись до Товариства 20.10.2023 року (т.1 а.с.23, 24 відповідно). В даних заявах зазначені обставини смерті ОСОБА_3 , відомості про відкриття НОМЕР_3 , прохання виплатити страхове відшкодування моральної шкоди у розмірі 36000,00 грн кожному. Дані заяви направлені на адресу Товариства, що підтверджується описом вкладення та квитанцію про сплату (а.с.100).
08.12.2023 року ТДВ «СГ «Оберіг» на ім'я адвоката Биченка А.О. складено лист за вих №0812-15 (копія т.1 а.с.101), згідно якого ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» у відповідь на адвокатський запит від 01.12.2023 року повідомило, що відповідно до п. 35.1. ст. 35 Закону № 1961-IV Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися: а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ; б) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження; в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують; г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих; є) підпис заявника та дата подання заяви. 20.10.2023 року ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» отримало на електронну пошту заяви про страхове відшкодування на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , однак вищевказані заяви були подані у простих сканованих копіях та не були підписані електронним цифровим підписом або кваліфікованим електронним підписом відповідно до вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та Закону України «Про електронні довірчі послуги». Відтак, заяви про страхове відшкодування були подані з порушенням положень Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та Закону України «Про електронні довірчі послуги», а тому не можуть вважатися належно поданими відповідно до положень пп. «ґ» п. 35.1. ст. 35 Закону № 1961-ІV. Оскільки, ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» не володіє інформацією про набрання рішенням у кримінальній справі щодо дорожньо-транспортної пригоди законної сили. Додатково звертали увагу, Відповідно до абз. 5 п. 36.2 ст. 36 Закону № 1961-IV у разі якщо заява про здійснення страхового відшкодування чи інші документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), подані з порушенням строку, встановленого цим Законом, строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та його виплату збільшується на кількість днів такого прострочення. У зв'язку з вищезазначеним, пропонують направити копію рішення у кримінальній справі щодо дорожньо-транспортної пригоди (з відміткою про набрання законної сили) на юридичну адресу ТДВ «СГ «ОБЕРІГ»: 03040, м. Київ, вул. Васильківська, 14, або в електронному варіанті оформлену у відповідності до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та Закону України «Про електронні довірчі послуги» на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_8 з обов'язковим зазначенням у темі листа "справа № 46059". Враховуючи вищевикладене, станом на дату подання даної відповіді страхова справа знаходиться на стадії врегулювання, суму страхового відшкодування ще не затверджено, а рішення по страховій справі не прийнято, оскільки кінцевий строк для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування або про відмову у здійсненні страхового відшкодування ще не настав відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону № 1961-IV. Рішення по даному страховому випадку буде прийнято ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» в строки, передбачені п. 36. 2 ст. 36 Закону № 1961-IV.
15.12.2023 року ТДВ «СГ «Оберіг» на ім'я ОСОБА_2 складено відповідь за вих.№46059/П№ (копія т.1 а.с.25), з якої вбачається, що 11.06.2021 року сталася ДТП (Василів Хутір, вул. Садова, 9) за участю автомобіля Dacia Logan НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4 . Щодо вказаного автомобіля ТДВ «СГ «Оберіг» укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-20072360 від 25.07.2020 року. Дана ДТП має ознаки страхового випадку та зареєстрована ТДВ «СГ «Оберіг» у справі №46059. Для здійснення виплати страхового відшкодування по вищезазначеній ДТП, необхідне підтвердження настання вини та/або цивільно-правової відповідальності особи, яка керувала транспортним засобом, забезпеченим в ТДВ «СГ «Оберіг». Станом на 15.12.2023 року ТДВ «СГ «Оберіг» не володіє інформацією про набрання законної сили рішенням суду, яким було встановлено вину водія, цивільно-правова відповідальність якого застрахована в ТДВ «СГ «Оберіг», відносно зазначеної ДТП. Враховуючи викладене, на даний час ТДВ «СГ «Оберіг» позбавлено можливості визнати майнові вимоги в порядку Закону 1961-IV та припиняє розгляд справи до дати, коли Страховику стане відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.
З витягу реєстру досудових розслідувань вбачається, що кримінальне провадження №12021220000000859 зареєстровано 11.06.2021 року.
Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області по справі №636/5475/21 від 10.12.2021 року (т.1 а.с.65-66, витяг з ЄДРСР з загальним доступом) обрано обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою;
З листа Чугуївського міського суду Харківської області за підписом судді Карімова І.В. від 20.11.2024 року (т.1 а.с.231а) вбачається, що кримінальна справа стосовно ОСОБА_8 за ч.3 ст. 286-1 КК України на даний час розглядається на стадії допиту свідків; потерпілий в КП №12021220000000859 від 11.06.2021 року є ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (рідна сестра ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ), якою заявлено цивільний позов на суму 150000,00 грн (морального та матеріального збитку) під час досудового розслідування, та під час судового провадження у сумі 498220,00 грн (8220,00 грн - матеріальні збитки, 490000,00 грн - морального збитку).
Як на підставу позовних вимог з урахуванням уточнених позовних вимог, позивачі посилались на те, що 11.06.2021 року внаслідок наїзду автомобіля Dacia Logan д.н. НОМЕР_1 , VN - НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , загинув батько позивачів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Dacia Logan д.н. НОМЕР_1 станом на 11.06.2021 року була застрахована у відповідача ТДВ СГ «Оберіг» - поліс №200721360. За фактом загибелі ОСОБА_3 відкрито кримінальне провадження №1202122000000859 від 11.06.2021 року за ч.3 ст. 286-1 КК України, яке 30.11.2021 року направлено до Чугуївського міського суду Харківської області з обвинувальним актом стосовно ОСОБА_4 . Згідно зі ст.6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого. За змістом Закону (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Відповідно до ст.27.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам та дітям. Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами. Враховуючи вищевикладені обставини та беручи до уваги, що позивачі зазнали душевних страждань у зв'язку з смертю батька, втрата рідної людини є найвищою немайновою втратою, яка не підлягає відновленню. 20.10.2023 року вони звернулися до ТДВ «СГ «Оберіг» із заявами про виплату страхового відшкодування моральної шкоди, в яких просили виплатити їм страхове відшкодування моральної шкоди у розмір по 36000 грн кожному. 15.12.2023 року позивачами було отримано лист вихідний №46059/ПЗ від 15.12.2023 року, в якому відповідачем зазначено, що дана ДТП має ознаки страхового випадку та зареєстрована ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» у справі за № 46059. Станом на дату написання даного листа, ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» не володіє інформацією про набрання законної сили рішенням суду, яким було встановлено вину водія, цивільно- правова відповідальність якого застрахована в ТДВ «СГ «ОБЕРІГ», відносно зазначеної ДТП. Враховуючи вищевикладене, на даний час ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» позбавлено можливості визнати майнові вимоги в порядку Закону 1961-IV та припиняє розгляд справи до дати, коли Страховику стане відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили. Таким чином посилання відповідача, як на підставу відмови у відшкодуванні моральної шкоди Позивачам, відсутність рішення суду, яким було встановлено вину водія, цивільно-страхова відповідальність застрахована в ТДВ «СГ «Оберіг» є безпідставним та суперечить вимогам закону. Оскільки стягнення моральної шкоди на їх користь фактично відкладено на невизначений час, вони і звернулись до суду за захистом своїх порушених прав.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю потерпілого в ДТП, а також особам, яким завдано шкоди смертю годувальника, та витрати на поховання, якщо смерть потерпілого настала в результаті страхового випадку, здійснюється у порядку, передбаченому параграфом 2 глави 82 ЦК України та Законом № 1961-IV.
Частиною першою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно зі статтею 3 Закону № 1961-IV метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників.
Статтею 6 Закону № 1961-IV визначено, що страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно зі статтею 23 Закону № 1961-IV шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зокрема, є шкода, пов'язана зі смертю потерпілого.
Відповідно до підпункту «в» пункту 41.2 статті 41 Закону № 1961-IV МТСБУ за рахунок коштів фонду страхових гарантій відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, зареєстрованим в іншій країні, щодо якого був виданий іноземний страховий сертифікат «Зелена картка», що діяв на день дорожньо-транспортної пригоди на території України. Така регламентна виплата здійснюється на умовах та в обсягах, встановлених законодавством про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та принципами взаємного врегулювання шкоди на території країн - членів міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка».
Порядок відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю потерпілого, визначено у статті 27 Закону № 1961-IV. Вказаною нормою встановлено, що страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок ДТП настала протягом одного року після ДТП та є її прямим наслідком.
Страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.
Відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду.
Таким чином обов'язок з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування покладається на страховика.
У пункті 35.1 статті 35 Закону № 1961-IV зазначено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про ДТП подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Закону № 1961-IV страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Абзацами першим-третім пункту 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV передбачено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про ДТП, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, -прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Якщо ДТП розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 465/4287/15 (провадження № 14-406цс19), зазначено, що у Законі № 1961-IV не передбачено обов'язкового досудового порядку врегулювання питання з приводу виплати страхового відшкодування, особа, яка вимагає такої виплати, за власним розсудом може звернутися із заявою безпосередньо до страховика, з дотриманням вимог, передбачених у статті 35 названого Закону, чи звернутися безпосередньо до суду.
Отже, цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну в результаті дії джерела підвищеної небезпеки настає без вини її заподіювача. Тому страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом № 1961-IV порядку.
Як вбачається з матеріалів справи ТДВ «СГ «Оберіг» листом повідомили позивачів, що ДТП має ознаки страхового випадку та зареєстрована ТДВ «СГ «Оберіг» у справі №46059. Для здійснення виплати страхового відшкодування по вищезазначеній ДТП, необхідне підтвердження вини та/або цивільно-правової відповідальності особи, яка керувала транспортним засобом, забезпеченим в ТДВ «СГ «Оберіг». Станом на 15.12.2023 року ТДВ «СГ «Оберіг» не володіє інформацією про набрання законної сили рішенням суду, яким було встановлено вину водія, цивільно-правова відповідальність якого застрахована в ТДВ «СГ «Оберіг», відносно зазначеної ДТП. Враховуючи викладене, на даний час ТДВ «СГ «Оберіг» позбавлено можливості визнати майнові вимоги в порядку Закону 1961-IV та припиняє розгляд справи до дати, коли Страховику стане відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.
Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Як зазначено вище, по даний час в провадженні суду перебуває кримінальна справа №12021220000000859 від 11.06.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України, вирок у якій не ухвалено.
З огляду на фактичні обставини справи, наразі відсутні належні і допустимі докази, що підтверджується обставинами ДТП, внаслідок якого загинув батько позивачів.
Оскільки, на сьогоднішній день не доведено належними доказами, що смерть потерпілого настала саме внаслідок наїзду автомобіля, цивільно - праова відповідальність володільця якого застрахована відповідачем. Тому підстав для стягнення моральної шкоди, заподіяної внаслідок смерті особи при ДТП, до з'ясування обставин ДТП та винної особи не вбачається.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Биченка Антона Олександровича - залишити без задоволення.
Рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 05 листопада 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: Ю.М. Мальований
Н.П. Пилипчук