Справа № 128/5188/25
Іменем України
20.04.2026 м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Васильєвої Т.Ю.,
секретар Манюк Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 17.03.2025 між ТОВ «ФК «Майбіз» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № ДП 0012466, умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 9 000, 00 грн строком на 98 днів, із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0, 9 %, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 30 % від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 2 700, 00 грн.
Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання/введення позичальником одноразового ідентифікатора, у порядку, визначеному ст. Закону України «Про електронну комерцію».
Кредитодавець на виконання умов кредитного договору № ДП 0012466 від 17.03.2025, виконав свої зобов'язання, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 9 000, 00 грн, шляхом перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи.
Враховуючи умови договору кредиту № ДП 0012466 від 17.03.2025 та додаткової угоди, здійснені відповідачем платежі в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту, заборгованість останнього за договором кредиту складає 19 638, 00 грн. Зокрема: 9 000, 00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7 938, 00 грн - сума заборгованості за процентами; 2 700, 00 грн - сума заборгованості за комісією.
Отже, відповідач належним чином зобов'язання щодо повернення основної суми боргу за договором кредиту, заборгованості за процентами та інших нарахувань - не виконав ні перед кредитодавцем/первісним кредитором, ані перед позивачем/фактором - ТОВ «Деал Фінанс груп», що набуло право вимоги за договором кредиту № ДП 0012466 на підставі договору факторингу.
В подальшому ТОВ «ФК «Майбіз» та ТОВ «Деал Фінанс груп» уклали договір факторингу № 14/10/25 від 14.10.2025, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором кредиту № ДП 0012466 від 17.03.2025.
Відповідно до реєстру прав вимог № 14/10/25 від 14.10.2025 - кредитодавець/клієнт відступив фактору/позивачу право вимоги заборгованостей до боржників на умовах, передбачених договором факторингу № 14/10/25 від 14.10.2025, в тому числі до відповідача в сумі 19 638, 00 грн, з яких: 9 000, 00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 7 938, 00 грн - сума заборгованості за відсотками, 2 700, 00 грн - сума заборгованості за комісією.
За вказаних обставин позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором кредиту в розмірі 19 638, 00 грн та судові витрати по справі (а.с. 1 - 4).
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 29.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 53).
В судове засідання з розгляду справи по суті учасники справи не з'явились.
Представник позивача в позовній заяві заявив клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, проти винесення заочного рішення не заперечує (а.с. 3).
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, попередньо подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнає частково, при винесенні рішення просить врахувати подані письмові заперечення. В своїх запереченнях відповідач зазначив, щовін визнає позовні вимоги частково, лише в частині тіла кредиту, проте, категорично не погоджується із нарахуванням комісії у розмірі 30 % від суми кредиту у розмірі 2 700, 00 грн та штрафних санкцій, вважає, що комісія, нарахована на суму заборгованості, є незаконною та суперечить ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів». За вказаних обставин відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні вимог щодо стягнення комісії у розмірі 2 700, 00 грн, а також зменшити розмір відсотків та інших нарахувань до розумних меж. Також, просить суд відмовити у стягненні витрат на правову допомогу, або значно зменшити їх розмір, оскільки вони є неспівмірними зі складністю справи, а дана справа є малозначною та типовою для установ МФО.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що справу можливо розглянути без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі наявних матеріалів.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи доведено, що 17.03.2025 між ТОВ «ФК «Майбіз» (кредитодавець/кредитор) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено договір про надання кредиту № ДП 0012466, за умовами якого кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі: загальний розмір кредиту: 9 000, 00 грн, на засадах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредиту, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором про надання кредиту та правила надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «ФК «Майбіз» https://bit.ly/4c20aiw. Строк, на який надається кредит: 98 днів (п. 1). Кредитодавець надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки позичальника, реквізити якої надані позичальником кредитодавцю з метою отримання кредиту протягом двох банківських днів з дня підписання цього договору. У випадку, якщо кредитодавець здійснює перерахунок коштів не у день укладання договору, а у наступні календарні дні, графік платежів підлягає коригуванню шляхом зміщення дати повернення кредиту, враховуючи строк кредиту (кількість днів), зазначений в цьому договорі, відлік якого в даному випадку починається з моменту надання коштів. Новий графік платежів розміщується кредитодавцем в особистому кабінеті. Кредит вважається наданим в день перерахування кредитодавцем суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно даного пункту договору (п. 4). Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти за наступних умов: процентна ставка становить 0, 9 % за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п. 3 цього договору. Денна процентна ставка за цим договором дорівнює 1 % та розрахована за вказаною в договорі формулою. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 14 днів. Детальні дати видачі кредиту та дати, та терміни повернення кредиту та сплати процентів і комісії визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до цього договору (п. 5). Кредит надається на споживчі цілі. Комісія за надання кредиту становить: 2 700, 00 грн, яка нараховується одноразово в деь підписання цього договору, за ставкою 30 % від суми наданого кредиту та погашається позичальником відповідно до графіку платежів, що є додатком № 1 до даного договору. Орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом становить 12 560, 36 річних та визначається у графіку платежів, що є додатком № 1 до цього договору, та є невід'ємною частиною цього договору (а.с. 13). Орієнтовна загальна вартість кредиту складається із розміру суми кредиту, тобто суми коштів, яка надана позичальнику згідно цього договору та загальних витрат за договором, тобто витрати позичальника, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням суми кредиту, включаючи проценти за користування та комісію за надання кредиту, які сплачуються позичальником згідно умов цього договору та графіку платежів, та становить 17 385, 96 грн. Сторони домовилися, що повернення кредиту, сплати процентів та комісії включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з графіком платежів, що є додатком № 1 до цього договору (п. 15). Даний договір підписано відповідачем ОСОБА_1 шляхом накладення електронного підпису, з використанням одноразового ідентифікатора (а.с. 11 - 14, 17 - 20).
Додатком № 1 до кредитного договору № ДП 0012466 від 17.03.2025, є графік платежів, який містить розрахунок реальної річної ставки та загальної вартості кредиту, який також підписано ОСОБА_1 електронним підписом, з використанням одноразового ідентифікатора (а.с. 21, 43).
Відповідно до копії довідки про ідентифікацію, ОСОБА_1 ідентифікований ТОВ «ФК «Майбіз» шляхом використання одноразового ідентифікатора. Що є аналогом електронного підпису відповідно до вимог законодавства України. Одноразовий ідентифікатор було направлено 17.03.2025 на номер позичальника 380664540518 при укладенні договору № ДП 0012466 (а.с. 22).
19.03.2024 між ТОВ «ФК «Майбіз» (клієнт) та ТОВ «ПрофітГід» (установа) було укладено договір про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів № ПГ-922, за умовами якого цей договір регулює відносини установи з клієнтом, згідно з якими установа надає фінансові платіжні послуги з переказу коштів від клієнта та/або на користь клієнта в якості повернення (сплати) платниками сум кредитів/позик/фінансових кредитів/відсотків (інших платежів) за кредитами/позиками/фінансовими кредитами та іншими товарами/послугами (а.с. 56 - 60).
Згідно копії листа ТОВ «ФК «Майбіз» від 10.12.2025, товариство зазначило, що перерахування коштів здійснюється у безготівковій формі на банківську платіжну картку фізичної особи в порядку та на підставі договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів № ПГ-922 від 19.03.2024, який укладений між компанією ТОВ «Профіт Гід» (PSP Platon) та ТОВ «ФК «Майбіз». Також, товариство повідомило, що платежем № 44219-96122-65553 було перераховано ОСОБА_1 кошти за договором позики № ДП 0012466 (а.с. 22 зі звороту).
Згідно копії квитанії про виплату № 44219-96122-65553 від 17.03.2025, ТОВ «ФК «Майбіз» було здійснено переказ коштів на картковий рахунок № НОМЕР_1 , в розмірі 9 000, 00 грн (а.с. 23 - 24).
Відповідно до копії розрахунку суми заборгованості ОСОБА_1 із зазначенням суми заборгованості, строку, за який провадиться стягнення та відміткою стягувача про непогашення заборгованості за договором позики № ДП 0012466 від 17.03.2025 за період з 17.03.2025 по 12.12.2025, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за даним договором становить 19 638, 00 грн, з яких: 9 000, 00 грн - заборгованість за тілом позики; 7 938, 00 грн - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами; 2 700, 00 грн - заборгованість за комісією (а.с. 5 - 7). З даного розрахунку вбачається, що проценти за користування кредитними коштами нараховувалися відповідачу первісним кредитором до 21.06.2025, тобто в межах встановленого договором строку кредитування, та позивачем не нараховувалися додаткові проценти за користування кредитними коштами.
14.10.2025 між ТОВ «Деал Фінанс груп» (фактор) та ТОВ «ФК «Майбіз» (клієнт) було укладено договір факторингу № 14/10/25, за умовами якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна придбання) за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб (а.с. 25 зі звороту - 32).
Згідно копії реєстру прав вимог № 14/10/25 від 14.10.2025, до ТОВ «Деал Фінанс груп» перейшло право вимоги за договором факторингу № 14/10/25 від 14.10.2025, в тому числі до ОСОБА_1 за договором № ДП 0012466 від 17.03.2025, у загальному розмірі 19 638, 00 грн, з яких: 9 000, 00 грн - сума заборгованості за тілом; 7 938, 00 грн - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами; 2 700, 00 грн - заборгованість за комісією (а.с. 33 - 34).
Згідно відповіді АТ КБ «Приват Банк» на запит суду від 18.02.2026, на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_2 . З наданої виписки за договором № б/н за період 17.03.2025 - 20.03.2025 вбачається рух коштів по рахунку ОСОБА_1 , в тому числі зарахування коштів в сумі 9 000, 00 грн 17.03.2025 та здійснення платежів (а.с. 70, 71 - 72).
Також суд враховує, що згідно відомостей про зареєстроване місце проживання відповідача, його заяви по суті справи, відомостей про нього від АТ КБ «Приват Банк», його по-батькові є " ОСОБА_2 ".
Оцінивши докази в їх сукупності, суд керується наступними нормами.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Положеннями ст. 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).
Отже, з огляду на встановлені судом обставини, позивач правомірно набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № ДП 0012466 від 17.03.2025.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст. 526, 530, 623, 624, 625 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений у ньому строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані збитки.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до ч.ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису ) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», а також Закону України "Про електронні довірчі послуги", передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до пп. 12 п. 1 ч. 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги», електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис.
Як вбачається з матеріалів справи, договір про надання споживчого кредиту підписано відповідачем шляхом накладення електронного підпису з використанням одноразового ідентифікатора, що відповідає вимогам закону.
Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Суд вважає доведеним дослідженими доказами укладення відповідачем кредитного договору з ТОВ «ФК «Майбіз» та здійснення первісним кредитором перерахування відповідачу кредитних коштів, а саме, підтвердження здійснення переказу коштів за реквізитами, які відповідають вказаним відповідачем в кредитному договорі, що будь-якими належними та допустимими доказами відповідачем не спростовано. Умови кредитного договору викладені зрозуміло, право встановлення кредитним договором комісії за надання кредиту відповідає Закону України "Про споживче кредитування".
Так, судом встановлено, що первісний кредитор свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредитні кошти на умовах, передбачених договором, яким, в тому числі, сторони встановили розмір сплати процентів за користування кредитними коштами та комісії.
Щодо встановлення суми заборгованості за договором, укладеним відповідачем, суд враховує наступне.
Так, 17.03.2025 між первісним кредитором та відповідачем було укладено договір про надання кредиту, за умовами якого, до укладеного договору застосовуються положення Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023, що набрав чинності 24.12.2023, доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Згідно з ч. 4 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях.
Відповідно до пункту 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5%.
Перехідні положення законів застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов'язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.
У частині другій розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено пунктом 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Договір про надання кредиту № ДП 0012466 укладений між ТОВ «ФК «Майбіз» та відповідачем 17.03.2025, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому строк дії пункту 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» не поширюється на вказаний кредитний договір.
Тому суд у даному випадку розраховує заборгованість за укладеним між сторонами договором, виходячи з установленої у частині п'ятій статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальної денної процентної ставки у розмірі 1 % та строку кредитування, за яким позивач обгрунтовує заявлені вимоги та надає докази, а саме до 21.06.2025.
За умови визначення максимальної денної процентної ставки за даним законом, а саме, коли 1 % (максимальна денна процентна ставка) та 9 000 грн (загальний розмір кредиту), строк кредитування 98 днів, відповідно, ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом, що є предметом спору, в силу закону не можуть перевищувати 8 820, 00 грн (1 % = (ЗВСК/9 000 грн)/98 днів*100 %). При цьому, суд зауважує, що належна до сплати сума комісії також входить до складу загальних витрат за споживчим кредитом в силу п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування». Відомості про здійснення відповідачем погашення заборгованості відсутні.
Так, з урахуванням того, що максимальна сума загальних витрат за даним договором у відповідності до Закону України «Про споживче кредитування» за умов суми кредиту 9 000 грн строком на 98 днів кредитування не може перевищувати 8 820, 00 грн, несплачена заборгованість відповідача за загальними витратами за кредитним договором, згідно Закону України «Про споживче кредитування», становить 8 820, 00 грн, з яких: 2 700, 00 грн - комісія; 6 120 - проценти.
Зважаючи на викладене вище, оскільки відповідач не виконує умови укладеного договору, в порядку та в строки, передбачені зазначеним договором, кошти за кредитом не повернув, що підтверджується наданими позивачем доказами, які відповідач не спростував, позовні вимоги про стягнення нарахованої відповідачу заборгованості за укладеним договором слід задовольнити частково, а саме, стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в розмірі 17 820, 00 грн, яка складається з: суми заборгованості за основною сумою боргу - 9 000, 00 гривень; сума заборгованості за комісією - 2 700, 00 грн; сума заборгованості за процентами - 6 120, 00 гривень, що відповідають вимогам ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, у зв'язку із частковим задоволенням позову, згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 198, 14 гривень (2 422, 40/19 638, 00*17 820, 00) (а.с. 27 зі звороту).
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, крім іншого належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Положеннями ч. 1 ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. В позовній заяві позивач просить стягнути понесені ним витрати на правничу допомогу в розмірі 4 500, 00 грн в межах даної справи, та в силу ст. 141 ЦПК України вони підлягають до стягнення з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що складає 4 083, 41 грн (4 500/19 638, 00*17 820, 00).
Також суд вважає за необхідне роз'яснити учасникам справи положення ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст.ст. 207, 526, 527, 530, 536, 611, 623, 638, 639, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 13, 81, 141, 223, 263-265, 268, 279, 354 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс груп» заборгованість за договором кредиту № ДП 0012466 від 17.03.2025 в розмірі 17 820, 00 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс груп» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 198, 14 грн., та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 083, 41 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс груп», місцезнаходження: вул. Садова, буд. 31/33, оф. 40/3, м. Ірпінь, 08205, код ЄДРПОУ: 44280974.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Повний тест рішення складено 20.04.2026.
Суддя: