08 квітня 2026 року
справа № 761/26825/21
провадження № 22-ц/824/517/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Сушко Л.П.
при секретарі: Яхно П.А.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідачі: Державна податкова служба України, Державна фіскальної служби України
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 грудня 2024 року, постановлене під головуванням судді Макаренко І.О. у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Державної фіскальної служби України про відшкодування шкоди,-
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом в якому просив суд: стягнути із Державної податкової служби України, на користь громадянина України ОСОБА_2 завдану йому матеріальну шкоду в розмірі 1822320,24 грн. (585800.00 грн. боргу, 1105124.50 грн. - індекс інфляції, 131 395,74 - 3% річних).
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 22 грудня 2010 року працівники ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, протоколом огляду місця події за адресою м. Київ вул. Дехтярівська, 21, у межах справи про адміністративне правопорушення, вилучили товарно-матеріальні цінності, які належать ОСОБА_2 , в тому числі металобрухт чорних металів у кількості 101 тонна вартістю 585800.00 грн.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 29.04.2011 р. у справі № 3-3577/11 про притягнення ОСОБА_2 за 1 ст. 164 КУпАП провадження на підставі статті 38, пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП було закрито. Вказана постанова набрала законної сили.
Для захисту порушених прав ОСОБА_2 звернувся до Оболонського районного суду м. Києва із позовом про визнання дій ДПІ Шевченківського району ГУ Міндоходів м. Києва, протиправними та покладення на неї зобов'язання вчинити дії (повернути вилучені матеріальні цінності).
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 29 серпня 2013 року у справі № 756/7823/13-a (№ 28/756/233/13) позов ОСОБА_2 до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності ДПІ у Шевченківському районі м. Києва та ГУ Міндоходів у м. Києві щодо застосування заходів забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення і неповернення вилученого майна та про зобов'язання ДПІ у Шевченківському районі м. Києва вчинити дії, задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ДПІ у Шевченківському районі м. Києва та Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо неповернення вилученого майна ОСОБА_2 та зобов'язано ДПІ у Шевченківському районі м. Києва повернути ОСОБА_2 вилучені 22.12.2010 старшим оперуповноваженим ВБНОПТ ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва старшим лейтенантом податкової міліції Кушнір Г. за протоколом огляду місця події №18 товарно-матеріальних цінностей, а саме: металобрухт чорних металів у кількості 101 тонна, піч індукційна, формований прес, пристрій для виготовлення формованої суміші, дробильний станок, формована оболонка в кількості 21 шт., головки снарядів з металу 45 ХСЛ у кількості 3 437 шт. загальною вагою 55 тон. В іншій частині позову відмовлено.
Вказана постанова суду набрала законної сили 21 листопада 2013 року.
Для виконання судового рішення позивач звернувся з виконавчим листом № 2-а-233/13 виданий Оболонським районним судом м. Києва від 17.06.2015 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві.
Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 12.05.2016 виконавчий лист № 2-а-233/13 виданий 17.06.2015 повернутий стягувачу ( ОСОБА_2 ) на підставі пункту 6 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з відсутністю у боржника (ДПІ у Шевченківському районі м. Києва) визначеного виконавчим документом майна, яке він за виконавчим документом має передати стягувачу.
Як зазначено у постанові про повернення виконавчого документа стягувачеві відповідно до листа ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 15.04.2016 № 11707/10/26-59-20-02 встановлено, що ДПІ у Шевченківському районі м. Києва були залишені на відповідальне зберігання 20.12.2010 ОСОБА_2 товарно-матеріальні цінності, а саме: піч індукційна, формований прес, пристрій для виготовлення формової суміші, дробильний станок, формована оболонка в кількості 21 шт., шоловки снарядів з металу 45 ХСЛ у кількості 3 437 шт. загальною вагою 55 тон.
Металобрухт чорних металів у кількості 101 тонна були передані співробітниками податкової міліції посадовим особам ТОВ «Цілий Світ 1» на відповідальне зберігання актом прийому передачі ТМЦ від 22.12.2010.
Позивач вважає, що його майнові права порушені, шляхом нанесення йому матеріальної шкоди в розмірі вартості 101 тонни металобрухту, який вилучений та неповернутий йому Шевченківською ДПІ.
Ця сума, згідно висновку про вартість майна, зробленого суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Інтерколір», станом на 01 травня 2021 року, на території м. Києва, становить 585800.00 гривень.
Позивач вважає, що в наслідок протиправної бездіяльності Шевченківського ДПІ яка перебуває у безпосередньому причинному зв'язку із завданою майновою шкодою, порушене його, гарантоване Основним Законом, право власності, позбавлений належного йому майна 101 тони металобрухту.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 18 грудня 2024 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення про задоволення позову.
Вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до Державної податкової служби як до правонаступника державної установи - Шевченківської ДПІ, оскільки в даний час вона не є юридичною особою, і не може бути відповідачем у суді. Крім того, на час вчинення шкоди теперішня ДПС не існувала.
В оскаржуваному рішення суд дійшов помилкового висновку про те, що належним відповідачем є Державна фіскальна служба. В даному випадку вилучення матеріальних цінностей здійснено державним органом - ДПІ У Шевченківському р-ні м. Києва.
ДПІ У Шевченківському р-ні м. Києва, як державний орган існує до теперішнього часу, і виконує покладені на нього обов'язки, але не має статусу юридичної особи публічного права.
У відзиві на апеляційну скаргу представник Державної податкової служби України - Бонка Роман Миколайович зазначає, що фактичний перехід адміністративної компетенції (функцій) ДФС України до ДПС України, а також публічне (компетенційне) правонаступництво між вказаними органами взагалі не відбулися.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.
В судовому засіданні представник відповідача Бонка Р.М. проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити без задоволення.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваних рішень в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у даному випадку фактичний перехід адміністративної компетенції (функцій) ДФС України до ДПС України, а також публічне (компетенції) правонаступництво між вказаними органами не відбувалися.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Судом встановлено, що 22 грудня 2010 року працівники ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, протоколом огляду місця події за адресою м. Київ вул. Дехтярівська, 21, у межах справи про адміністративне правопорушення, вилучили товарно-матеріальні цінності, які належать ОСОБА_2 , в тому числі металобрухт чорних металів у кількості 101 тонна вартістю 585800.00 грн.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 29.04.2011 р. у справі № 3-3577/11 про притягнення ОСОБА_2 за 1 ст. 164 КУпАП провадження на підставі статті 38, пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП було закрито. Вказана постанова набрала законної сили.
Для захисту порушених прав ОСОБА_2 звернувся до Оболонського районного суду м. Києва із позовом про визнання дій ДПІ Шевченківського району ГУ Міндоходів м. Києва, протиправними та покладення на неї зобов'язання вчинити дії (повернути вилучені матеріальні цінності).
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 29 серпня 2013 року у справі № 756/7823/13-a (№ 28/756/233/13) позов ОСОБА_2 до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності ДПІ у Шевченківському районі м. Києва та ГУ Міндоходів у м. Києві щодо застосування заходів забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення і неповернення вилученого майна та про зобов'язання ДПІ у Шевченківському районі м. Києва вчинити дії, задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ДПІ у Шевченківському районі м. Києва та Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо неповернення вилученого майна ОСОБА_2 та зобов'язано ДПІ у Шевченківському районі м. Києва повернути ОСОБА_2 вилучені 22.12.2010 старшим оперуповноваженим ВБНОПТ ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва старшим лейтенантом податкової міліції Кушнір Г. за протоколом огляду місця події №18 товарно-матеріальних цінностей, а саме: металобрухт чорних металів у кількості 101 тонна, піч індукційна, формований прес, пристрій для виготовлення формованої суміші, дробильний станок, формована оболонка в кількості 21 шт., головки снарядів з металу 45 ХСЛ у кількості 3 437 шт. загальною вагою 55 тон. В іншій частині позову відмовлено.
Вказана постанова суду набрала законної сили 21 листопада 2013 року.
Для виконання судового рішення позивач звернувся з виконавчим листом № 2-а-233/13 виданий Оболонським районним судом м. Києва від 17.06.2015 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві.
Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 12.05.2016 виконавчий лист № 2-а-233/13 виданий 17.06.2015 повернутий стягувачу ( ОСОБА_2 ) на підставі пункту 6 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з відсутністю у боржника (ДПІ у Шевченківському районі м. Києва) визначеного виконавчим документом майна, яке він за виконавчим документом має передати стягувачу.
Як зазначено у постанові про повернення виконавчого документа стягувачеві відповідно до листа ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 15.04.2016 № 11707/10/26-59-20-02 встановлено, що ДПІ у Шевченківському районі м. Києва були залишені на відповідальне зберігання 20.12.2010 ОСОБА_2 товарно-матеріальні цінності, а саме: піч індукційна, формований прес, пристрій для виготовлення формової суміші, дробильний станок, формована оболонка в кількості 21 шт., шоловки снарядів з металу 45 ХСЛ у кількості 3 437 шт. загальною вагою 55 тон.
Металобрухт чорних металів у кількості 101 тонна були передані співробітниками податкової міліції посадовим особам ТОВ «Цілий Світ 1» на відповідальне зберігання актом прийому передачі ТМЦ від 22.12.2010.
Тобто, металобрухт чорних металів у кількості 101 тонна у боржника відсутній.
ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві листом від 29.07.2015 № 9199/9/26-59-07-02 повідомила Позивача, що металобрухт вагою 101 тонна з місця зберігання зник, а відповідні матеріали передані у Дніпровське РУ ГУ МВС у м. Києві для прийняття рішення в межах кримінального провадження.
У зв'язку з викладеним, Позивач дійшов висновку, що відповідачем у даному спорі є Державна податкова служба України, з якої суд має стягнути на його користь матеріальну шкоду в розмірі 1822 320,24 грн. (585 800, 00 грн. сума боргу + 1105 124,50 грн. індекс інфляції + 131 395,74-3% річних).
З матеріалів справи вбачається, що судовим рішенням не зобов'язано Державну податкову службу України до вчинення будь-яких дій і Державна податкова служба України не є боржником у виконавчому провадженні, у зв'язку з чим Державна податкова служба України не могла вчинити дії на порушення прав Позивача.
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 29 серпня 2013 року у справі № 756/7823/13-a. (№ 2a/756/233/13) позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ДПІ у Шевченківському районі м. Києва та Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо неповернення вилученого майна ОСОБА_2 .
Зобов'язано ДПІ у Шевченківському районі м. Києва повернути ОСОБА_2 вилучені 22.12.2010 старшим оперуповноваженим ВБНОПТ ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва старшим лейтенантом податкової міліції Кушнір І.Г. за протоколом огляду місця події №18 товарно-матеріальних цінностей, а саме: металобрухт чорних металів у кількості 101 тонна, піч індукційна, формований прес, пристрій для виготовлення формованої суміші, дробильний станок, формована оболонка в кількості 21 шт., головки снарядів з металу 45 ХСЛ у кількості 3 437 гг. загальною вагою 55 тон.
Отже, відповідачами у справі № 756/7823/13-a (№ 2a/756/233/13) є ДПІ у Шевченківському районі м. Києва та Головне управління Міндоходів у м. Києві.
У виконавчому листі Оболонського районного суду від 29.08.2013 № 2-a-233/13 боржником визначено ДПІ у Шевченківському районі м. Києва Головного управління ДФС.
ДПІ у Шевченківському районі м. Києва Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39561761) с юридичною особою.
Отже, обставини, на які посилається позивач стосуються виконання ДПІ у Шевченківському районі м. Києва Головного управління Державної фіскальної служби України постанови Оболонського районного суду м. Києва від 29 серпня 2013 року у справі № 756/7823/13-a (№ 2a/756/233/13).
Втім, Державна податкова служба України не є стороною у зазначеній справі, судом не визнано протиправними дії та не зобов'язано Державну податкову службу України до вчинення будь-яких дій. Також ДПС не с боржником у виконавчому провадженні.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування та посадової або службової особи вказаних органів при здійсненні ними своїх повноважень, визначені статями 1173 та 1174 ЦК України відповідно.
За статтею 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Згідно зі статтею 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Таким чином, ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює як вказані органи, так і їх посадових чи службових осіб, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування.
У межах вирішення питання, яке є предметом розгляду в цій справі, для встановлення факту публічного правонаступництва визначальним є встановлення або припинення первісного суб'єкта - ДФС України, або переходу його функцій (адміністративної компетенції), з яких виник спір, до ДПС України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» (далі Постанова № 1200) утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.
Установлено, що Державна податкова служба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.
Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками прав та обов'язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності .
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 року № 227 «Про затвердження Положення про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» затверджено, крім іншого, Положення про ДПС, відповідно до якого ДПС є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямована і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» (далі - Постанова № 537) утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 1.
Реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 2.
Установлено, що територіальні органи Державної фіскальної служби, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної податкової служби.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 682-р «Питання Державної податкової служби» ДПС розпочато виконання функцій та повноважень з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 № 846 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України», яка набула чинності 27.09.2019 (далі - Постанова № 846) були внесені зміни до:
- пункту 2 Постанови № 1200, який доповнено абзацом такого змісту: «підрозділи податкової міліції у складі Державної фіскальної служби продовжують здійснювати повноваження та виконувати функції з реалізації державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, здійснюючи оперативно розшукову, кримінальну процесуальну та охоронну функції до завершення здійснення заходів з утворення центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов'язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об'єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України»;
- пункту 3 Постанови № 537, а саме після слів «Державної податкової служби» доповнено словами «та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов'язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об'єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України »;
- доповнено постанову № 537 пунктом 4 такого змісту: «4. Визначити територіальні органи Державної податкової служби правонаступниками майна , прав та обов'язків територіальних органів Державної фіскальної служби , що реорганізуються згідно з пунктом 2 цієї постанови, у відповідних сферах діяльності ».
Згідно з частиною другою пункту 12 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 № 1074 «Про затвердження Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади» орган виконавчої влади, щодо якого набрав чинності акт Кабінету Міністрів України про його припинення, продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції з формування і реалізації державної політики у визначеній Кабінетом Міністрів України сфері до набрання чинності актом Кабінету Міністрів України щодо можливості забезпечення здійснення утвореним органом виконавчої влади його повноважень та виконання функцій.
25.03.2021 набув чинності Закон України від 28.01.2021 № 1150-IX «Про Бюро економічної безпеки України» (далі - Закон № 1150).
Відповідно до Закону № 1150 повноваження, пов'язані з забезпеченням запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об'єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, передані Бюро економічної безпеки України.
Із зазначених законодавчих змін вбачається, що фактично розподіл адміністративної компетенції (перехід прав і обов'язків) ДФС відбувся не на два, а на три органи виконавчої влади : 1) Державну податкову службу, 2) Державну митну службу та 3) Бюро економічної безпеки України.
Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов'язків одного суб'єкта права іншому. При цьому обов'язок по відновленню порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід щодо переходу до правонаступника обов'язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.
Відповідно до Закону № 1150 Бюро економічної безпеки України розпочне виконання функцій та повноважень податкової міліції Державної фіскальної служби України, яка припиняється та вибуває із публічних правовідносин.
Отже, податкова міліція ДФС втратить повноваження державного органу, який згідно із законом виконує правоохоронні функції, тому відповідно, не може здійснювати права та виконувати обов'язки сторони у справі, а відтак, і відповідати за зобов'язання, які на нього покладені, в тому числі й судовими рішеннями, оскільки таке повноваження передано для виконання завдань і функцій новоствореному правоохоронному органу, яким є Бюро економічної безпеки України.
Діяльність підрозділів податкової міліції не входить до сфери діяльності, в яких Державна податкова служба України є правонаступником Державної фіскальної служби України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 та розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 682 р передбачено компетенційне адміністративне (публічне) правонаступництво ДПС функцій ДФС у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску.
Таким чином за відсутності компетенційного правонаступництва повноважень податкової міліції, відповідно відсутні правові підстави для процесуального правонаступництва ДПС у справах, пов'язаних з реалізацією підрозділами податкової міліції та її посадових осіб повноважень прав та обов'язків, що покладалися на такі підрозділи
Підставами для залучення до участі у справі правонаступника сторони суб'єкта владних повноважень є або припинення суб'єкта владних повноважень в результаті реорганізації чи ліквідації, або повне чи часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень до іншого (іншим) внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
Якщо спір виник з приводу реалізації суб'єктом владних повноважень, що припиняється, його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту його вибуття з правовідносин, щодо яких виник спір, унаслідок, зокрема, передачі розпорядчим актом Кабінету Міністрів України його адміністративної компетенції іншому (іншим) суб'єктам владних повноважень.
Якщо спір виник у відносинах, що не пов'язані з реалізацією суб'єктом владних повноважень його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту припинення сторони - суб'єкта владних повноважень.
У відповідності до ст. 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Старший оперуповноважений ВБНОПТ ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва старший лейтенант податкової міліції Кушнір І.Г. яким було вилучено товарно матеріальні цінності, які належали ОСОБА_2 ніколи не перебував у трудових відносинах з ДПС.
Відповідно до статті 353 Податкового кодексу України (в редакції що діяла на момент спірних правовідносин) особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.
Проходження служби осіб начальницького складу податкової міліції, в тому числі питання прийняття на службу та звільнення з неї, врегульовані Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року № 114.
Роз'ясненням Міністерства юстиції України, викладеного у четвертому розділі листа від 26.12.2008 № 758 0-0-08-19 визначено, що при розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.
Отже, старший оперуповноважений ВБНОПТ ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва старший лейтенант податкової міліції Кушнір І.Г. проходив службу в рядах податкової міліції Державної фіскальної служби України, підрозділи податкової міліції, у складі яких він працював продовжують здійснювати повноваження та виконувати функції у складі Державної фіскальної служби України.
18.12.2018 Постановою № 1200 (зі змінами і доповненнями, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2019 року № 846) утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.
Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов'язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.
Державна фіскальна служба продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення Державної податкової служби, Державної митної служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов'язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об'єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України (пункт 2 Постанови № 1200).
Як було вірно зазначено судом першої інстанції, суд адміністративної юрисдикції вправі замінити сторону в справі або виконавчому провадженні у випадку фактичного публічного правонаступництва, однак, вирішальним в такому випадку буде встановлення судом факту переходу повністю чи частково функцій (адміністративної компетенції), з приводу яких виникли спірні відносини, від одного суб'єкта владних повноважень до іншого.
З огляду на вище викладене, районний суд дійшов вірного висновку, що у даному випадку фактичний перехід адміністративної компетенції (функцій) ДФС України до ДПС України, а також публічне (компетенційне) правонаступництво між вказаними органами не відбулися.
Згідно вимог статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність постановленої ухвали.
Керуючись ст. 268, 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 грудня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст складено 17 квітня 2026 року.
Суддя-доповідач
Судді