Справа № 761/7406/25
Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/5906/2026
8 квітня 2026 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Рейнарт І.М.
суддів Кирилюк Г.М., Ящук Т.І.
при секретарі Самойлік А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Возного Миколи Вікторовича на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 27 листопада 2025 року (суддя Пономаренко Н.В.) про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Адамська Олена Михайлівна про розірвання договору довічного утримання (догляду),
встановив:
у лютому 2025 року позивачка через адвоката Возного М.В. звернулась до суду з позовом, у якому просила: розірвати договір довічного утримання (догляду), укладений 28 листопада 2024 року між нею та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Адамською А.М., зареєстрований в реєстрі за номером 1756; застосувати наслідки розірвання договору довічного утримання, а саме визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 ; скасувати заборону на відчуження квартири АДРЕСА_1 , накладену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Адамською А.М. за договором довічного утримання (догляду) від 28 листопада 2024 року та зареєстрований в реєстрі за № 1757; стягнути з відповідача судові витрати.
Мотивуючи позовні вимоги, позивачка зазначала, що 28 листопада 2024 року вона уклала з відповідачем договір довічного утримання у зв'язку з тим, що вона є літньою хворою людиною, а її донька - ОСОБА_3 є інвалідом ІІ групи з дитинства, при цьому в них був наявний борг за житлово-комунальні послуги. Згідно умов цього договору, відповідач зобов'язався довічно доглядати її, забезпечувати усім необхідним, в тому числі медичною та побутовою допомогою, зокрема у приготуванні їжі, прибиранні оселі, пранні, тощо, а також зберегти квартиру у її довічному користуванні та надати ритуальні послуги. Також, договором визначена грошова оцінка її матеріального забезпечення у розмірі 3 000грн на місяць, проте відносно її доньки з інвалідністю у цьому договорі нічого не зазначено.
Позивачка стверджувала, що при підписанні договору вона це не помітила, так як все відбувалось дуже швидко, їй пояснили, що укладається договір про погашення заборгованості за комунальні послуги, їй не давали прочитати цей договір, вголос також
ніхто його не читав, а лише показали, де потрібно поставити свій підпис. При цьому, відповідач взяті на себе зобов'язання за цим договором не виконує зовсім, жодного разу після підписання договору вона його не бачила.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва від 4 квітня 2025 року відкрито провадження у справі, визначено проводити розгляд у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 16 червня 2025 року.
Протокольною ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 16 червня 2025 року визнано обов'язковою явку сторін у судове засідання.
Ухвалою Шевченківського районного суду від 27 листопада 2025 року позовну заяву залишено без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивачки, а саме: 8 вересня 2025 року, 10 листопада 2025 року та 27 листопада 2025 року, явку якої судом було визнано обов'язковою.
У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Возний М.В. просить ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду в іншому складі суду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Представник позивачки зазначає, що судом в ухвалі від 27 листопада 2025 року викладені обставини справи, які не відповідають дійсним подіям, оскільки судове засідання, призначене на 8 вересня 2025 року, не відбулось не через неявку позивачки, а тому що відповідач подав заяву про відкладення судового засідання через зайнятість його захисника в іншому судовому процесі. 10 листопада 2025 року розгляд справи не відбувся у зв'язку із відсутністю електропостачання в приміщенні суду, що унеможливлювало фіксацію судового засідання технічними засобами. При цьому він перебував у приміщенні суду та розписався у розписці, що спростовує посилання суду на те, що у судове засідання ні позивачка, ні її представник не з'явилися.
Також представник позивачки посилається на те, що напередодні судового засідання, призначеного на 27 листопада 2025 року, він подав клопотання про долучення доказів та заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивачки, та закінчення підготовчого засідання, оскільки захворів. Аналогічна заява була подана і самою позивачкою, оскільки вона є особою похилого віку, має незадовільний стан здоров'я та не може самостійно доїхати до суду, а у судовому засіданні потребує правничої допомоги. При цьому у заяві позивачка зазначила, що обізнана про обов'язковість її явки у судове засідання та що вона прибуде у наступне судове засідання.
Представник позивачки вважає, що фактично мала місце лише одна неявка позивачки у судове засідання, але й та відбулась з поважних причин, тому на його думку суд першої інстанції упереджено поставився до позивачки, спершу, проігнорувавши її вік та незадовільний стан здоров'я, визнав її явку у судове засідання обов'язковою, а потім безпідставно залишив подану нею заяву без розгляду.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Відповідач ОСОБА_2 та третя особа ОСОБА_3 про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялися шляхом направлення судових повісток-повідомлень на поштові адреси, зазначені у матеріалах справи, однак судові повістки-повідомлення повернулися до апеляційного суду без вручення з відмітками листоноші, що адресати відсутні за вказаними адресами (с.с.35-41 том 2).
Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси, або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні
відмітки, зокрема, про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України).
Враховуючи зазначені норми процесуального права, відсутність інших адрес місця знаходження відповідача та третьої особи, вважається, що відповідач ОСОБА_2 та третя особа ОСОБА_3 належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду апеляційної скарги, у судове засідання не з'явилися, клопотання про його перенесення не подали.
Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Адамська О. М., будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду апеляційної скарги (с.с.42-43 том 2), у судове засідання не з'явилася, 12 березня 2026 року направила на електронну адресу апеляційного суду заяву про розгляд справи у її відсутність, яка підписана ЕЦП (с.с.44-46 том 2).
Виходячи з вищевикладеного, на підставі ст. 372 ЦПК України колегія суддів провела судовий розгляд у відсутність відповідача та третіх осіб.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Возного М.В., який підтримав апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що у судовому засіданні 16 червня 2025 року явка сторін у судове засідання була визнана обов'язковою, однак позивачка, будучи належним чином повідомленою про судові засідання, не з'явилася у судові засідання 8 вересня 2025 року, 10 листопада 2025 року та 27 листопада 2025 року, свого представника не направила.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва від 4 квітня 2025 року відкрито провадження у справі, визначено проводити розгляд справи у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 16 червня 2025 року. Судові повістки направлені на поштові адреси позивачки та її представника - адвоката Возного М.В. (с.с.59-60, том 1).
16 червня 2025 року підготовче засідання проведено за участю представника позивачки - адвоката Возного М.В. та представника відповідача - адвоката Гудзь В.Л., протокольною ухвалою визнано обов'язковою явку сторін у судове засідання та оголошено перерву до 8 вересня 2025 року (с.с. 83-86 том 1).
8 вересня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Возний М.В. через електронний кабінет у системі «Електронний суд» подав до Шевченківського районного суду міста Києва клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку з перебуванням на лікарняному (с.с.136- 138 том 1).
Також 8 вересня 2025 року відповідач ОСОБА_2 подав до Шевченківського районного суду міста Києва заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю його адвоката у іншому судовому засіданні (с.с.139 том 1).
Згідно наявної у матеріалах справи довідки учасники справи у судове засідання, призначене на 8 вересня 2025 року, не з'явились (с.с. 140 том 1).
Наступне підготовче засідання було призначено на 10 листопада 2025 року, про що позивачка та її представник - адвокат Возний М.В. повідомлялись шляхом направлення судових повісток на поштові адреси (с.с.141, 142, 149-150 том 1) та до електронного кабінету адвоката (с.с. 146 том 1).
Згідно наявної у матеріалах справи довідки від 10 листопада 2025 року справу знято з розгляду у зв'язку з відсутністю електропостачання, що унеможливлює фіксацію процесу технічними засобами (с.с. 210 том 1).
Наступне підготовче засідання призначено на 27 листопада 2025 року, про що представник позивачки - адвокат Возний М.В. розписався у розписці (с.с. 211 том 1), що свідчить про прибуття адвоката Возного М.В. для участі у судовому засіданні 10 листопада 2025 року.
27 листопада 2025 року до Шевченківського районного суду міста Києва надійшла заява позивачки про слухання справи у її відсутність, у якій вона просила провести підготовче засідання у її відсутність, посилаючись на те, що її представник - адвокат Возний М.В. знаходиться на лікарняному і не зможе прибути у судове засідання, а вона юридично не обізнана в даних питаннях, тому бажає брати участь у судових засіданнях лише в присутності представника, крім цього позивачка зазначила, що має поганий стан здоров'я, тому не зможе самостійно прибути у судове засідання 27 листопада 2025 року (с.с.215 том 1).
Крім того позивачка у вказаній заяві повідомила, що їй відомо про те, що суд визнав її явку у судове засідання обов'язковою, та вказала, що свої пояснення надасть у наступних судових засіданнях.
Також 27 листопада 2025 року до Шевченківського районного суду міста Києва надійшла заява представника позивачки - адвоката Возного М.В. про проведення підготовчого засідання у його відсутність, у зв'язку з тим, що він знаходиться на лікарняному (с.с. 222 том 1).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Представник позивачки - адвокат Возний М.В. не заперечував, що він та позивачка були належним чином повідомлені про підготовчі засідання, призначенні судом першої інстанції у даній справі.
З матеріалів справи вбачається, що станом на 27 листопада 2025 року суд перебував на стадії підготовчого провадження, позивачка та її представник подали заяви про проведення підготовчого засідання у їх відсутність.
Положеннями статті 189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Таким чином, підготовче судове провадження - це стадія судового процесу, в якій з'ясовується предмет спору, позовні вимоги, заперечення на позовні вимоги, склад учасників судового процесу, вирішення відводів, характер спірних правовідносин та інших дій, які будуть слугувати для правильного і безперешкодного розгляду справи пo суті, іншими словами, це важлива складова судочинства, що спрямована на створення умов для правильного, безперешкодного та своєчасного розгляду справи по суті.
Згідно з частини 1 статті 196 ЦПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Частиною 1 статті 198 ЦПК України визначено, що підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 цього розділу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цим Кодексом.
Підготовче засідання проводиться судом із повідомленням учасників справи (частина перша статті 197 ЦПК України).
При цьому, положення частини 2 статті 197 ЦПК України не передбачають, що під час підготовчого засідання суд заслуховує пояснення сторін, а відтак ухвала суду від 16 червня 2025 року про визнання обов'язковою явку сторін у підготовче засідання є необґрунтованою.
У постановах Верховного Суду від 11 січня 2023 року у справі № 500/3032/18, від 12 січня 2023 року у справі № 205/3009/16, від 14 лютого 2023 року у справі № 947/15909/21 зазначено, що причини повторної неявки позивача в судове засідання правового значення не мають, а обов'язковими умовами для застосування передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України процесуальних наслідків повторної неявки позивача в судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи без його участі у судовому засіданні.
Правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
27 листопада 2025 року позивачка та її представник подали до суду заяви про проведення підготовчого засідання у їх відсутність.
Проте, в ухвалі суду від 27 листопада 2025 року не наведено обґрунтування неможливості закінчення підготовчого провадження у відсутність позивачки та її представника.
Згідно з частинами першою, другою, п'ятою статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав, зокрема, якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники (пункт 5).
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка та її представник не з'явилися у підготовче засідання, призначене на 8 вересня 2025 року, при цьому, представник позивачки направив до суду клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв'язку із його хворобою.
Разом з цим, матеріалами справи підтверджено, що у наступне підготовче засідання, призначене на 10 листопада 2025 року, представник позивачки - адвокат Возний М.В. з'явився, однак, засідання не відбулося у зв'язку із відсутністю світла у приміщенні суду, у зв'язку із чим підготовче засідання було відкладено на 25 листопада 2025 року.
У підготовче засідання 25 листопада 2025 року ні позивачка, ні її представник - адвокат Возник М.В. не з'явилися, направивши заяви про проведення підготовчого засідання у їх відсутність.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції не врахував, що 10 листопада 2025 року підготовче засідання не відбулося не у зв'язку з неявкою позивачки та її представника, а у зв'язку з відсутністю у приміщенні суду електропостачання.
Отже, у даній справі відсутня повторна, тобто двічі поспіль, неявка позивачки та її представника у попереднє засідання, а відтак суд першої інстанції не мав правових підстав для залишення позову без розгляду.
Відповідно до частини 1 статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Оскільки ухвала про залишення позовної заяви без розгляду постановлена судом з порушенням норм процесуального права, вона підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Разом з цим, вимоги апеляційної скарги про направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції в іншому складі суду задоволенню не підлягають, оскільки не ґрунтуються на нормах процесуального права.
Відповідно до частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (пункт 6).
За змістом зазначеної норми процесуального права апеляційний суд у разі скасування ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, може тільки направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, однак, не має компетенції змінювати склад суду.
Керуючись статтями 367, 374, 379, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Возного Миколи Вікторовича задовольнити частково.
Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 27 листопада 2025 року скасувати, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Адамська Олена Михайлівна про розірвання договору довічного утримання (догляду) направити до Шевченківського районного суду міста Києва для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 20 квітня 2026 року.
Суддя-доповідач І.М. Рейнарт
Судді Г.М. Кирилюк
Т.І. Ящук