08 квітня 2026 року
справа № 361/2230/24
провадження № 22-ц/824/5276/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Сушко Л.П.
при секретарі: Яхно П.А.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 02 жовтня 2025 року, постановлене під головуванням судді Петришин Н.М., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини,-
У березні 2024 року до Броварського міськрайонного суду надійшов вищевказаний позов ОСОБА_1 .
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що вона є рідною сестрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . За життя спадкодавець склав заповіт, яким все належне йому майно заповів ОСОБА_1 . Вказаний заповіт посвідчений 15 червня 2023 року старостою Бобрицького старостинського округу виконавчого комітету Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області.
ОСОБА_4 мав інвалідність (втратив кінцівку), переніс інсульт, а перед смертю хворів онкозахворюванням, а тому потребував постійного догляду та допомоги. Позивач опікувалася братом, доглядала його тривалий час на постійній основі до смерті.
Після смерті ОСОБА_4 . ОСОБА_1 , будучи літньою людиною, перебуваючи у тяжкому та пригніченому моральному стані, переживаючи біль втрати близької людини, звернулася до нотаріуса як спадкоємець за заповітом наприкінці шестимісячного терміну, в грудні 2023 року. Однак, їй не вдалося подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини після смерті брата з першого разу через повітряну тривогу. Наступного дня позивач, звернувшись до нотаріуса, дізналася, що спадкова справа вже заведена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сєровою О.В. Звернувшись до даного нотаріуса, ОСОБА_1 повідомлено, що заповіт, складений померлим ОСОБА_4 у реєстрі незареєстрований. Нотаріус роз'яснила, що першочергово необхідно зареєструвати даний заповіт у Спадковому реєстрі та після цього необхідно подати їй заяву про прийняття спадщини та зареєстрований заповіт.
Заповіт ОСОБА_4 зареєстровано в реєстрі лише 19.01.2024, тобто вже після спливу шестимісячного строку, встановленого для прийняття спадщини. Після реєстрації заповіту позивач звернулася до приватного нотаріуса за місцем відкриття спадкової справи, але ОСОБА_5 повідомила, що строк для прийняття спадщини позивачем пропущено та рекомендувала звернутися до суду.
Посилаючись на вищевикладене, а також з огляду на те, що строк прийняття спадщини пропущено ОСОБА_1 на мінімальний проміжок часу (менше двох місяців), через обставини, які не залежали від її волі, позивач просила встановити їй додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , тривалістю два місяці з дня набрання рішенням законної сили.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 02 жовтня 2025 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення про задоволення позову.
Вимоги обґрунтовані тим, що склалася ситуація, коли заповіт було зареєстровано в Спадковому реєстрі вже після спливу шестимісячного строку для прийняття спадщини. Сам факт відсутності реєстрації заповіту в спадковому реєстрі спричинив для апелянта додаткові витрати часу, необхідного для звернення до уповноважених осіб та проведення такими особами реєстрації в Спадковому реєстрі, що до пропуску строку для прийняття спадщини.
Зазначає, що не може вважатися справедливим, що у зв'язку із порушенням посадовими особами органів місцевого самоврядування строку внесення відомостей щодо посвідченого заповіту до Спадкового реєстру, позивач втратить право на отримання спадщини за заповітом.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 - ОСОБА_6 зазначає, що підстави пропуску строку для прийняття спадщини, про які вказує позивачка - не є об'єктивними підставами пропуску такого строку з огляду на абзац 6 пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року.
Судом першої інстанції правомірно було встановлено недостатність доказової бази позивача для встановлення поважності пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини у тому числі і на підставі матеріалів спадкової справи, де була відсутня письмова відмова приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сєрової Олени Валеріївни у вчиненні нотаріальної дії, що є підставою для звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.
Доводи апелянта жодним чином не обмежують (не уможливлюють) право спадкоємця на подання заяви про прийняття спадщини у встановлений статтею 1269 ЦК України спосіб та у встановлений статтею 1270 ЦК України строк.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_7 апеляційну скаргу підтримала, просила її задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваних рішень в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що посилання позивача на похилий вік, юридичну необізнаність та пережиті хвилювання у зв'язку з втратою брата, якого вона доглядала, враховуючи правові позиції Верховного Суду, не є поважними причинами пропуску звернення до нотаріальної контори щодо прийняття спадщини.
Доказів звернення позивача у грудні 2023 року із будь-якими заявами до нотаріуса щодо прийняття спадщини після смерті брата, відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій, матеріали справи не містять.
Інших відомостей щодо вжиття позивачем всіх можливих заходів протягом періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття, суду позивачем не надано.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 06 липня 2023 року Виконавчим комітетом Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
За життя, 15 червня 2023 року ОСОБА_4 склав заповіт, яким все своє майно, де б воно не було і з чого не складалося, і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті і на що останній матиме право за законом, заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
За змістом вищевказаного заповіту, такий заповіт посвідчено 15 червня 2023 року старостою Бобрицького старостинського округу виконавчого комітету Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області Литвин Миколою Григоровичем та зареєстровано в реєстрі за № 3-9.
Відповідно до Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 75498226 від 19.01.2024, вищевказаний заповіт ОСОБА_4 від 15.06.2023, реєстраційний № 3-9, зареєстровано в реєстрі Регіональною філією міста Києва та Київської області ДП «Національні інформаційні системи» 19 січня 2024 року.
Згідно Витягу про реєстрацію спадкової справи № 74862758 від 23.11.2023,
23 листопада 2023 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сєровою О.В. заведено спадкову справу № 7/2023 після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
На підтвердження позовних вимог ОСОБА_1 надала до суду копії свідоцтв про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та її - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з яких встановлено, що позивач та спадкодавець є рідними сестрою та братом.
Згідно Індивідуальної програми реабілітації інваліда № 774, ОСОБА_4 мав третю групу інвалідності у зв'язку з трудовим каліцтвом 03.08.1983.
Також позивачем на підтвердження позовних вимог додані копії Довідки серії КИЕ-Р-82 № 104280, Виписки із акта огляду № 88, Акту № 1 про нещасний випадок на виробництві.
З копії спадкової справи спадкової справи № 7/2023 судом встановлено, що 14 лютого 2024 року ОСОБА_1 подала до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сєрової О.В. запит щодо надання копії витягу зі Спадкового реєстру про заведену спадкову справу за спадкодавцем ОСОБА_4 . До запиту додала копію заповіту ОСОБА_4 , посвідченого 15 червня 2023 року старостою Бобрицького старостинського округу виконавчого комітету Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області Литвин М.Г., та витяг про реєстрацію заповіту у Спадковому реєстрі від 19.01.2024.
Згідно заяви відповідача ОСОБА_2 , наявної в матеріалах спадкової справи, ОСОБА_2 подав до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сєрової О.В. заяву про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4 .
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , рідний брат відповідача, подав до приватного нотаріуса заяву про відмову від спадщини після смерті батька ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 .
Відповідно до Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00042427469, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , причина смерті: рак шлунку Т4 N2 М1. У графі відомості про заявника вказана позивач ОСОБА_1 .
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
Згідно зі статтею 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року у справі № 6-85цс12 та від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску визначеного частиною першою статті 1270 ЦК України строку для прийняття спадщини, ОСОБА_1 посилалась зокрема на те, що після смерті брата позивач, будучи літньою людиною, перебувала у тяжкому та пригніченому моральному стані, переживала біль втрати близької людини, тому звернулася до нотаріуса як спадкоємець за заповітом лише наприкінці шестимісячного терміну, а саме в грудні 2023 року. Проте, їй не вдалося подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини після смерті брата одразу через повітряну тривогу. Крім того, нотаріус повідомила про те, що заповіт ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_1 від 15.06.2023 у реєстрі незареєстрований, тому роз'яснила, що необхідно зареєструвати даний заповіт у Спадковому реєстрі та після цього необхідно подати їй заяву про прийняття спадщини та зареєстрований заповіт.
Так, судом встановлено, що заповіт ОСОБА_4 на ім'я позивача ОСОБА_1 від 15.06.2023 зареєстровано в реєстрі лише 19.01.2024, тобто після пропуску встановленого законом строку для прийняття спадщини.
14 лютого 2024 року ОСОБА_1 подала до приватного нотаріуса, який відкрив спадкову справу за заявою відповідача ОСОБА_2 , запит про видачу копії витягу зі Спадкового реєстру щодо реєстрації справи щодо майна померлого ОСОБА_4 , до котрого долучила копію заповіту спадкодавця та витяг про реєстрацію заповіту від 19.01.2024.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Надані ОСОБА_1 докази в обґрунтування поважності причин пропуску строку прийняття спадщини після смерті брата суд вважає недостатніми. Посилання позивача на похилий вік, юридичну необізнаність та пережиті хвилювання у зв'язку з втратою брата, якого вона доглядала, враховуючи правові позиції Верховного Суду, не є поважними причинами пропуску звернення до нотаріальної контори щодо прийняття спадщини. За змістом позовної заяви, ОСОБА_1 у грудні 2023 року звернулася до нотаріуса, який повідомив їй про те, що заповіт ОСОБА_4 від 15.06.2023 не зареєстровано у встановленому законом порядку. Доказів звернення позивача у грудні 2023 року із будь-якими заявами до нотаріуса щодо прийняття спадщини після смерті брата, відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій, матеріали справи не містять. Інших відомостей щодо вжиття позивачем всіх можливих заходів протягом періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття, суду позивачем не надано. Крім того, заповіт ОСОБА_4 від 15.06.2023 зареєстровано 19 січня 2024 року. Натомість лише 14 лютого 2024 року позивач надала копію такого заповіту приватному нотаріусу за місце відкриття спадкової справи. Належного обґрунтування та доказів, на підтвердження доводам щодо такого зволікання, зокрема, хвороби чи інших поважних причин, суду позивачем не надано й судом не встановлено.
Основним аргументом апелянта є той факт, що судом першої інстанції не було надано відповідної правової оцінки ситуації, яка склалася, коли заповіт було зареєстровано в Спадковому реєстрі вже після спливу шестимісячного строку для прийняття спадщини, а тому факт відсутності реєстрації заповіту, на думку апелянта, є об'єктивною підставою пропуску строку для подання заяви для прийняття спадщини, який підлягає поновленню судом.
Однак, зазначені аргументи не обмежують (не уможливлюють) право спадкоємця на подання заяви про прийняття спадщини у встановлений статтею 1269 ЦК України спосіб та у встановлений статтею 1270 ЦК України строк.
Оскільки апелянт за відсутності будь-яких поважних причин не вчиняла дій з прийняття спадщини протягом шести місяців з моменту її відкриття, то суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було встановлено усі обставини справи та надано їм належну правову оцінку.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо суд визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, 375, 381, 382, 389 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 02 жовтня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст складено 17 квітня 2026 року.
Суддя-доповідач
Судді