Справа №752/3884/24 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/1697/2026 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
02 квітня 2026 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою з доповненнями прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 16 грудня 2025 року про скасування повідомлення про підозру та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Рубіжне, Луганської області, громадянину України, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України, у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100010000474 від 16.02.2024 року,
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 16 грудня 2025 року задоволено скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_9 на повідомлення про підозру від 04 вересня 2025 року та зміну раніше повідомленої підозри від 12 листопада 2025 року відносно ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України.
Скасовано повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 04.09.2025 та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_7 від 12.11.2025.
Зобов'язано уповноважену особу у кримінальному провадженні № 12024100010000474 від 16.02.2024, вчинити дії щодо виключення з ЄРДР відомостей про дату та час зміни раніше повідомленої підозри від 12.11.2025 ОСОБА_7 .
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, прокурор Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу з доповненнями, в якій просив ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 16.12.2025 про задоволення скарги адвоката на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №12024100010000474 від 16.02.2024 - скасувати повністю, та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні скарги адвоката на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №12024100010000474 від 16.02.2024.
Обгрунтовуючи доводи скарги, прокурор зазначає, що вважає ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 16.12.2025 про задоволення скарги адвоката на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №12024100010000474 від 16.02.2024 незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Підставою для скасування прийнятого судом рішення є передбачене п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 409 КПК України істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Так, відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Підозрюваному ОСОБА_7 12.11.2025 повідомлено про зміну повідомлення про підозру, а отже двомісячний строк, після спливу якого обвинувачений ОСОБА_7 набуває права на оскарження підозри, не пройшов (фактично подано скаргу 27.11.2025).
Відлік для оскарження зміни повідомлення про підозру рахується від дати вручення повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, а не від дати первинної, оскільки зміна підозри по суті є новим процесуальним актом, в якому викладено нові (змінені) фактичні обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру, крім того, змінено кваліфікацію злочину.
В даному випадку, постановивши ухвалу від 16.12.2025, слідчий суддя вийшов за межі повноважень, так як ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути виключно про скасування повідомлення про підозру, а не зміну раніше повідомленої підозри.
В доповненнях до апеляційної скарги, поданих 12.02.2026 року, апелянт зазначає, що приймаючи рішення про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 04.09.2025 та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_7 від 12.11.2025, судом вказано, що слідчий суддя не може погодитись із тим, що підозра є обґрунтованою.
Крім того, декларуючи, що для вирішення питання щодо обгрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду під час постановлення вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обгрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, суд все ж вдається до оцінки доказів саме через призму їх достатності для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, що підтверджується наступним:
1. Суд вдається до оцінки повноважень ОСОБА_7 як Голови правління ПрАТ «Київопорядкомплект».
2. Аналізує та робить висновки про зміст підроблених технічних паспортів, що містили недостовірні дані.
3. Досліджує додаток 1 до наказу Управління комунального майна КМДА № 46 від 15.05.1995, згідно якого до статутного капіталу ВАТ «Київопорядкомплект» на момент корпоратизації входять два побутові приміщення, введені в експлуатацію у 1988 році та побутове приміщення, введене в експлуатацію у 1991 році, та зазначає, що вказаним актом підтверджено наявність вагону-гуртожитку та вагону-гуртожитку металевого, введеного в експлуатацію у 1985 році, які за версією слідства у 2015 не існують.
4. Суд приходить до висновку, що не підтвердженим є те, що споруди не існували.
5. Зазначає, що в матеріалах кримінального провадження відсутній висновок судово-будівельної експертизи, який би вказував, що споруди (склади піску) були збудовані після проведення їхньої інвентаризації та реєстрації права власності на нерухоме майно.
6. Вказує на те, що відносини між ПРАТ «Київопорядкомплект», ТОВ «СТРОЙ ДЕВЕЛОПМЕНТ» (в подальшому назву підприємства змінено на ТОВ «Рекреаційно-оздоровчий центр «Олімпієць») та ТОВ «Хвилі Дніпра» носять характер цивільно-правових угод, тому є компетенцією судів та підлягають вирішенню в судовому порядку в цивільному чи господарському судочинстві.
7. Зазначає про те, що умисність дій ОСОБА_7 є припущенням сторони обвинувачення, а також про необґрунтованість твердження про попередню змову та пособництво ОСОБА_7 , оскільки відсутні НСРД, інформація з телекомунікаційних мереж, які б засвідчували факт спілкування ОСОБА_7 з іншими співучасниками злочину, які могли б свідчити про якусь змову, відомості по картковим рахункам, що ОСОБА_7 отримував якісь грошові кошти за вчинення протиправних дій.
Таким чином слідчий суддя, дослідивши лише частину з матеріалів кримінального провадження, яку було надано в якості обгрунтування скарги стороною захисту та стороною обвинувачення як заперечення в ході судового розгляду скарги на повідомлення про підозру, перейняв на себе повноваження суду по розгляду справи по суті та фактично вдався до дослідження та надання оцінки доказам, що вказують на наявність чи відсутність вини у підозрюваного ОСОБА_7 .
Таким чином, слідчий суддя штучно обмежив об'єм досліджуваних доказів, надав їм оцінку як таким, що є недостатніми для встановлення вини та доведеності винуватості ОСОБА_7 .
Крім того, прокурор зазначає, що стороні захисту, в порядку ст. 290 КПК України, 22.11.2025 повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Таким чином, апелянт вказує, що рішення слідчого судді про скасування повідомлення про підозру на підставі повної оцінки доказів щодо доведення вини є безпідставним і таким, що порушує вимоги кримінального процесуального законодавства, оскільки слідчий суддя перевищив свої повноваження, встановлені КПК України.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора ОСОБА_8 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі, думку підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_9 , які проти апеляційної скарги прокурора заперечували, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги прокурора з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як убачається з матеріалів судового провадження, слідчим відділом Голосіївського управління поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12024100010000474 від 16.02.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 197-1 КК України, за підозрою ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
04.09.2025 року прокурором Голосіївської окружної прокуратури ОСОБА_6 було вручено ОСОБА_7 повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України.
В подальшому 12.11.2025 року ОСОБА_7 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, згідно якої останній підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України.
Цього ж дня, прокурором у кримінальному провадженні №12024100010000474 від 16.02.2024 повідомлено ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_11 про закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні.
27.11.2025 року захисник ОСОБА_9 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва зі скаргою у порядку ст. 303 КПК України, на повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 04.09.2025 року та зміну раніше повідомленої підозри від 12.11.2025 року у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України, у межах кримінального провадження №12024100010000474 від 16.02.2024 року.
В обґрунтування доводів скарги, адвокат ОСОБА_9 зазначив, що порушено право на захист ОСОБА_7 , оскільки після повідомлення його про зміну раніше повідомленої підозри до повідомлення про закінчення досудового розслідування не було часу, за який останній мав би можливість надати свідчення, зібрати та надати слідчому відомості, що спростовують вину останнього та зміг би реалізувати своє право на захист.
Вказував, що прокурором у кримінальному провадженні своїми діями, що виразились в одночасному повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри та повідомленні про завершення досудового розслідування фактично позбавлено ОСОБА_7 реалізації прав підозрюваного, а відтак і права на захист, а також права на справедливий суд в цілому.
Також, адвокат зазначав, що при складенні повідомлення про підозру, слідчим не було надано відповідної оцінки ані документам, які перебували у його розпорядженні, ані фактичним обставинам, встановленим в ході проведення досудового розслідування.
Зібрані органом досудового слідства докази не містять фактичних даних про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України громадянином України ОСОБА_7 .
Складене 12 листопада 2025 р. повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України, також є необгрунтованим.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 16 грудня 2025 року задоволено скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_9 на повідомлення про підозру від 04 вересня 2025 року та зміну раніше повідомленої підозри від 12 листопада 2025 року відносно ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України.
Скасовано повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 04.09.2025 та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_7 від 12.11.2025.
Зобов'язано уповноважену особу у кримінальному провадженні № 12024100010000474 від 16.02.2024 вчинити дії щодо виключення з ЄРДР відомостей про дату та час зміни раніше повідомленої підозри від 12.11.2025 ОСОБА_7 .
З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Згідно п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Аналіз положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України дає підстави вважати, що в ході розгляду скарги на повідомлення про підозру підлягають з'ясуванню дотримання в ході повідомлення про підозру Глави 22 КПК України, у тому числі щодо відповідності підозри вимогам ст. 277 КПК України.
Підозрою є обґрунтоване припущення слідчого та/або прокурора про вчинення особою кримінального правопорушення. Право підозрюваного «знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють», що визначено пунктом 1 частини третьої статті 42 КПК України, кореспондує обов'язок сторони обвинувачення довести це до його відома, повідомити про наявність підозри та роз'яснити її зміст.
Згідно з положеннями ст. 276 КПК України - повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках, зокрема, наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Зміст письмового повідомлення про підозру має відповідати вимогам, передбаченим ч. 1 ст. 277 КПК України, зокрема містити наступні відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Статтею 278 КПК України регламентовано порядок вручення письмового повідомлення про підозру. Зокрема, відповідно до ч.1 ст.278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Чинний Кримінальний процесуальний кодекс України не визначає підстав для скасування підозри або визнання її необґрунтованою, а тому вивченню слідчим суддею підлягає сукупність наявних доказів, зібраних під час досудового розслідування, які підтверджують ймовірне судження, припущення, попередній висновок про причетність конкретної особи до вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до змісту ч.ч. 1, 2 ст. 111 КПК України, повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.
Згідно з ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Колегія суддів також враховує висновки ЄСПЛ у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom», де зазначено, що «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином. І вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення» та така кількість доказів на даний час у наданих прокурором матеріалах наведена.
Також, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Murray v. the United Kingdom» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Задовольняючи скаргу захисника ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_7 , та скасовуючи повідомлення про підозру від 04.09.2025 та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 12.11.2025 у кримінальному провадженні №12024100010000474 від 16.02.2024, слідчий суддя зазначив, що виклад фактичних обставин у повідомленні про підозру ОСОБА_7 не свідчить про наявність у його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 190 КК України.
Також слідчий суддя вказав, що при складенні повідомлення про підозру, слідчим не було надано відповідної оцінки ані документам, які перебували у його розпорядженні, ані фактичним обставинам, встановленим в ході проведення досудового розслідування, а сам зміст пред'явленої підозри та кваліфікація дій ОСОБА_7 не відповідають складу кримінальних правопорушень, які інкримінуються останньому.
На переконання слідчого судді ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді голови правління ПрАТ «Київопорядкомплект», на законних підставах вчиняв дії, направлені на проведення інвентаризації нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Лютнева, 64, надавав відповідні документи для виготовлення технічних паспортів на об'єкти нерухомості та вчиняв законні дії, спрямовані на реєстрацію права власності на інвентаризовані об'єкти нерухомості м. Київ, вул. Лютнева, 64.
З огляду на вищевикладене, виходячи із аналізу змісту повідомлення про підозру, яке не містить виклад обставин та обґрунтування, які можуть переконати в можливій причетності ОСОБА_7 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, у стороннього спостерігача виникає обгрунтований сумнів у тому, що безпосередньо ОСОБА_7 міг вчинити інкриміновані йому правопорушення.
За таких обставин, слідчий суддя прийшов до висновку, що неможливо стверджувати, що підозри є обґрунтованими, а тому підлягають скасуванню.
На переконання колегії суддів, у даному випадку слідчий суддя вийшов за межі своїх повноважень, які обмежуються здійсненням судового контролю у визначених КПК України випадках, та надав оцінку обставинам, які досліджуються судом в ході судового провадження.
Так, відповідно до вимог п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з'ясуванні достатності доказів, що стали підставою для повідомлення особі про підозру.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення. При цьому, слід зауважити, що слідчий суддя на етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою кримінального кодексу ця особа підлягає відповідальності.
Вказані вимоги слідчим суддею при розгляді скарги не дотримано.
Замість перевірки дотримання вимог ст.ст. 277, 278 КПК України при складанні, затвердженні та врученні 04.09.2025 повідомлення про підозру та 12.11.2025 повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_7 , слідчий суддя вдався до встановлення наявності події та складу кримінального правопорушення, винуватості особи у його вчиненні, оцінки доказів у кримінальному провадженні, тобто до вирішення тих питань, які не є предметом розгляду слідчого судді під час досудового розслідування, про що обґрунтовано зазначив прокурор в доповненнях до апеляційної скарги.
Оцінивши наявні докази, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність складів інкримінованих ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, тим самим слідчий суддя вирішив питання, які не є предметом розгляду під час досудового розслідування, оскільки, відповідно до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо належності та допустимості зібраних у справі доказів, наявності чи відсутності події, складу кримінального правопорушення в діянні, наявності або відсутності в особи умислу на вчинення злочину, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Таким чином, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов передчасного висновку про необгрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України.
Ураховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 16.12.2025 постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а тому підлягає скасуванню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали.
Дослідивши вимоги та зміст скарги захисника ОСОБА_9 на повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 04.09.2025 та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 12.11.2025 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 358КК України, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.
Перевіркою наданих суду апеляційної інстанції матеріалів встановлено, що в повідомленні про підозру ОСОБА_7 від 04.09.2025 та повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри від 12.11.2025 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 358КК України, належним чином викладено зміст підозри та правову кваліфікацію кримінального правопорушення, із зазначенням статей (частин статей) закону України про кримінальну відповідальність, та стислого викладу фактичних обставин кримінального правопорушення.
Аналіз повідомлення про підозру та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри дає підстави стверджувати, що вони за своїм змістом у повній мірі відповідають вимогам ст. 277 КПК України, та містять у собі всі передбачені вказаною статтею відомості.
Під час апеляційного розгляду колегією суддів не здобуто доказів порушення стороною обвинувачення вимог ст.ст. 276-278 КПК України під час складення та вручення повідомлення про підозру та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_7 , які б слугували підставою для його скасування.
Крім того, доводів стосовно порушення органом досудового розслідування вимог ст.ст. 277, 278 КПК України під час складення та вручення повідомлення про підозру ОСОБА_7 , скарга захисника не містить, натомість доводи захисника ОСОБА_9 у скарзі фактично зведені до питань доведеності винуватості, оцінки належності та допустимості доказів. Однак з'ясування вказаних обставин не є предметом доказування при розгляді скарги на повідомлення про підозру.
За таких обставин, у задоволенні скарги захисника ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_7 на повідомлення про підозру від 04.09.2025 та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 12.11.2025 у кримінальному провадженні №12024100010000474 від 16.02.2024 слід відмовити, оскільки скаржником не доведено, що при складенні та врученні вказаних документів було допущено порушення норм чинного КПК України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги прокурора та її задоволення, у зв'язку з чим ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні скарги захисника ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_7 на повідомлення про підозру та на повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри.
Керуючись ст.ст. 277, 278, 303, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
Апеляційну скаргу з доповненнями прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 16 грудня 2025 року - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні скарги захисника ОСОБА_9 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на повідомлення про підозру від 04.09.2025 року та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 12.11.2025 року ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12024100010000474 від 16.02.2024 року - відмовити.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ ________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4