Справа № 755/12061/25 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/3348/2026 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
01 квітня 2026 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 12 березня 2026 року про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025102040000043 від 26.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_7 ,
представника власника майна ОСОБА_8 ,
власника майна ОСОБА_9 ,
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 12 березня 2026 року частково задоволено клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні №42025102040000043від 26.06.2025 року.
Накладено арешт, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування, на майно, вилучене 19.02.2026 під час проведення обшуку житла особи за місцем реєстрації та проживання ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- мобільний телефон білого кольору Redmi Note 9S, imei1: НОМЕР_1 , imеi2: НОМЕР_2 без сім-карти;
- копії документів: Заява від 28.0.2026 на 1 арк.; Довідка за реквізитами від 11.02.2026 на 1 арк.; Наказ №7 від 30.01.2026 на 1 арк.; Наказ №17/К від 03.02.2026 на 1 арк.
В іншій частині клопотання відмовлено.
Зобов'язано прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , тимчасово вилучене майно, а саме: ноутбук чорного кольору «Dell» Inspiron N5110, s/n: J5X9PP1 із зарядним пристроєм; грошові кошти, а саме: 582 купюри, номіналом 100 доларів США, загальною сумою 58200 доларів США; 20 купюр, номіналом 50 доларів США, загальною сумою 1000 доларів США; 13 купюр, номіналом 100 Євро, загальною сумою 1300 Євро; 5 купюр, номіналом 50 Євро, загальною сумою 250 Євро - негайно повернути володільцю.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, прокурор Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_10 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 12.03.2026 у справі №755/12061/25 в частині відмови у накладенні арешту на ноутбук «Dell» та грошові кошти та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора в повному обсязі та накласти арешт на:
- Ноутбук чорного кольору «Dell» Inspiron N5110, s/n: J5X9PP1 із зарядним пристроєм;
- Грошові кошти у сумі 58 200 доларів США (582 купюри по $100);
- Грошові кошти у сумі 1 000 доларів США (20 купюр по $50);
- Грошові кошти у сумі 1 300 Євро (13 купюр по €100);
- Грошові кошти у сумі 250 Євро (5 купюр по €50).
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, прокурор зазначає, що вважає ухвалу слідчого судді від 12.03.2026 року незаконною та необгрунтованою внаслідок невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Судом першої інстанції не взято до уваги докази та не надано долученим до клопотання доказам належної оцінки під час розгляду клопотання про арешт майна, унаслідок чого, висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, які на час розгляду клопотання встановлено досудовим розслідуванням.
Прокурор вважає, що клопотання про арешт майна та додані до нього копії документів відповідають вимогам ст. 171 КПК України, та під час судового розгляду стороною обвинувачення доведено необхідність застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження з метою збереження речових доказів та ризики щодо їх відчуження.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши думку прокурора ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з наведених в ній підстав, думку власника майна ОСОБА_9 , та його представника ОСОБА_8 , які проти апеляційної скарги заперечували, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів клопотання, Слідчим відділом Дніпровського УП ГУНП у місті Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному № 42025102040000043 від 26.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням даного кримінального провадження здійснюється прокурорами Дніпровської окружної прокуратури міста Києва.
Органом досудового розслідуванням встановлено факт ймовірних неправомірних дій службових осіб ПрАТ «Броварське ШБУ №50» (код ЄДРПОУ 05408668) та службових осіб комунальних підприємств, які підпорядковані Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), вказані особи вступивши в злочинну змову здійснюють розкрадання бюджетних коштів, виділених на капітальні ремонти доріг місцевого значення, дощових каналізацій, тротуарів та закупівлю асфальтобетонних сумішей шляхом безпідставного завищення вартості матеріалів (асфальту, ФЕМу) та неякісного виконання будівельних робіт, завищення вартості і обсягів виконаних робіт.
З метою реалізації обумовленого плану службові особи ПрАТ «Броварське ШБУ № 50» уклали наступні договори:
1. З КК «КИЇВАВТОДОР»:
- (UA-2025-06-02-003012-а) договір підряду №203-10 від 10.07.2025 року, предмет договору - Капітальний ремонт дощової каналізації по вул. Табірній, 3-38, сума договору - 11 002 713 грн.
- (UA-2025-06-24-000461-а) договір 207-10 від 01.08.2025, предмет договору - Будівництво трубопроводів, ліній зв?язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг, вирівнювання поверхонь «Капітальний ремонт дощової каналізації по вул. Братиславській, 52-54», сума договору - 55 294 709,88 грн.;
2. З КП "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дарницького району м. Києва:
- (UA-2025-04-25-010788-а) договір підряду №153 від 29.05.2025 року, предмет договору - Поточний ремонт вул. Драгоманова від вул. А. Ахматової до буд. №2 по вул. Драгоманова (в обох напрямках), в Дарницькому районі м. Києва, сума договору - 32 451 493 грн.
- (UA-2025-08-08-008719-а) договір підряду № 219 від 10.09.2025 року, предмет договору - поточний ремонт вул. Привокзальна, парна сторона від вул. Сімферопольська до вул. Ялтинська, та непарна сторона від вул. Ялтинська до вул. Пасхаліна, в Дарницькому районі м. Києва, сума договору - 16 935 788 грн.
- (UA-2025-04-18-009072-а) договір підряду №139 від 21.05.2025 року, предмет договору - Поточний ремонт вул. Є. Чавдар від вул. Б. Гмирі до вул. С. Русової (в обох напрямках) в Дарницькому районі м. Києва, сума договору 7 680 828 грн.
- (UA-2025-10-14-015871-а) договір підряду № 250 від 09.10.2025 року, предмет договору - поточний ремонт вул. Драгоманова від вул. А.Ахматової до буд. №2 по вул. Драгоманова (в обох напрямках), в Дарницькому районі м. Києва, сума договору - 6 222 224 грн.
3. З КП "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Деснянського району м. Києва:
- (UA-2025-07-11-008219-а) договір підряду №81-08.25 від 14.08.2025 року, предмет договору - поточний ремонт вул. Миколи Лаврухіна в Деснянському районі м. Києва, сума договору - 9 791 638,86 грн.
4. З КП "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Печерського району м. Києва:
- (UA-2025-09-22-006752-а) договір підряду №036301 від 09.10.2025 року, предмет договору - поточний ремонт покриття бульв. Лесі Українки на ділянках від буд. №30-А бульв. Лесі Українки до вул. Джона Маккейна та від бульв. Марії Приймаченко до Печерського шляхопроводу (ремонт тротуару) у Печерському районі м. Києва, сума договору - 3 180 195,38 грн.
Службові особи ПрАТ «БРОВАРСЬКЕ ШБУ № 50» з метою реалізації обумовленого плану з розкрадання бюджетних коштів здійснюють закупівлю будівельних матеріалів через підконтрольне транзитне підприємство ТОВ «ДОРВИРОБНИЦТВО» (код ЄДРПОУ 41225863). Вказане підприємство використовується для штучного завищення вартості будівельних матеріалів.
Також ТОВ «ДОРВИРОБНИЦТВО» (код ЄДРПОУ 41225863) здійснює поставку асфальтобетонних сумішей комунальним підприємствам по завищеним цінам, а саме:
- КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дніпровського району м. Києва» (код СДРПОУ 05446166) укладено договорів на загальну суму - 68 895 000 грн.;
- КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дарницького району м. Києва» (код ЄДРПОУ 31722818) укладено договорів на загальну суму - 26 155 716 грн.
В ході досудового розслідування отримано інформацію про те, що начальник управління капітального будівництва КК «КИЇВАВТОДОР» ОСОБА_11 , переслідуючи корисливі мотиви, маючи на меті власне збагачення, розробив механізм привласнення бюджетних коштів, суть якого полягає в тому, що за можливість генеральних підрядників та субпідрядних організацій виконувати роботи з капітальних ремонтів автомобільних доріг місцевого значення, ключовою умовою укладання подібних договорів з КК «КИЇВАВТОДОР» є те, що підрядні організації повинні закуповувати тротуарну плитку, бордюри, борти, ФЕМ у підконтрольних ОСОБА_11 підприємств по завищеним цінам.
До вказаних підприємств відносяться:
- ТОВ «БРУК-БЕТОН СЕРВІС» (КОД ЄДРПОУ 39720907) кінцевим бенефіціарним власником якої є - ОСОБА_12 (дружина ОСОБА_11 ); Також ТОВ «БРУК-БЕТОН СЕРВІС» постачає тротуарну плитку на ТОВ «ДОРВИРОБНИЦТВО», вказана тротуарна плитка в подальшому використовується в ході капітального ремонту дощової каналізації по вул. Братиславській, 52-54.
- ТОВ «УАБТ» (код ЄДРПОУ 37335694), кінцевим бенефіціарним власником якої є - ОСОБА_12 (дружина ОСОБА_11 ). Вказане підприємство здійснює фіктивне транспортування будівельних матеріалів.
Також з метою розкрадання бюджетних коштів ОСОБА_11 та ОСОБА_13 довели до службових осіб ПрАТ «Броварське ШБУ № 50», що з метою безперешкодного підписання актів приймання виконаних будівельних робіт (форм КБ-2в) по договору №207-10 від 01.08.2025, предмет договору - «Капітальний ремонт дощової каналізації по вул. Братиславській, 52-54» службовим особам ПрАТ «Броварське ШБУ № 50» необхідно залучити заздалегідь обумовлену субпідрядну організацію, а саме ТОВ «БІМ №6» (код ЄДРПОУ 44567435).
Крім того, в ході проведення досудового розслідування отримано інформацію, що службові особи ПрАТ «Броварське ШБУ № 50» з метою здешевлення виконання робіт в рамках договору №207-10 від 01.08.2025, предмет договору - «Капітальний ремонт дощової каналізації по вул. Братиславській, 52-54» вступили в злочину змову з керівниками комунальних підприємств м. Києва, залучили їх у якості субпідрядних організацій, уклали фіктивні договори зі значно заниженими сумами виконання робіт та надання техніки, різниця у вартості надається у готівковій формі у якості неправомірної вигоди керівнику комунального підприємства. Серед вказаних підприємств:
- КП Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Деснянського району м. Києва (04590234);
- КП «По утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва» (код ЄДРПОУ 03359813);
В подальшому отримані незаконним шляхом бюджетні кошти перераховуються на товариства «транзитно-конвертаційних груп», які мають ознаки здійснення легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, серед яких ТОВ «ДРАГАН-БУД» (код ЄДРПОУ 44793263), переводяться у готівкову форму та розподіляються пропорційно виконаним завданням між всіма учасниками злочинної групи.
Вказані факти підтверджуються результатами проведених у кримінальному провадженні негласних слідчих (розшукових) дій, матеріали яких протоколи за результатами аудіо-, відео контролю особи, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж містять відомості, що безпосередньо вказують на обставини вчинення кримінального правопорушення. Дані, отримані в ході НСРД, у сукупності з іншими доказами, дають достатні підстави вважати, що за місцем проведення обшуку можуть знаходитися знаряддя злочину, речі та документи, які мають значення для досудового розслідування та підтверджують причетність особи до протиправної діяльності.
Так, 19.02.2026 року у період часу з 07 годин 29 хвилин по 11 годин 22 хвилин слідчим у кримінальному провадженні у присутності двох понятих на підставі ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 11.02.2026 року, ОСОБА_14 , проведено обшук житла особи за місцем реєстрації та проживання ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
В ході обшуку виявлено та вилучено:
- Ноутбук чорного кольору «Dell" Inspiron N5110, s/n: J5XOPP1 із зарядним пристроєм, що поміщено до спеціального пакету під номером PSP3405655;
- Мобільний телефон білого кольору Redmi Note 9S, imеi1 : НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_3 без сім-карти, що поміщено до спеціального пакету під номером ICR0224576;
- Грошові кошти, а саме: 582 купюри, номіналом 100 доларів США, загальною сумою 58200 доларів США; 20 купюр, номіналом 50 доларів США, загальною сумою 1000 доларів США; 13 купюр, номіналом 100 Євро, загальною сумою 1300 Євро; 5 купюр, номіналом 50 Євро, загальною сумою 250 Євро, що поміщено до спеціального пакету під номером WAR1321108;
- Копії документів: Заява від 28.0.2026 на 1 арк.; Довідка за реквізитами від 11.02.2026 на 1 арк.; Наказ №7 від 30.01.2026 на 1 арк.; Наказ №17/К від 03.02.2026 на 1 арк, що поміщено до спеціального пакету під номером WAR1327211.
19.02.2026 року, вищевказані речі постановою слідчого слідчого відділу Дніпровського УП ГУНП у м. Києві визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
24.02.2026 року (клопотання датоване 20.02.2026 року) прокурор Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні №42025102040000043 від 26.06.2025 року.
У поданому клопотанні прокурор просив накласти арешт на речі, вилучені в ході проведення обшуку житла особи за місцем реєстрації та проживання ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема, на:
- Ноутбук чорного кольору «Dell» Inspiron N5110, s/n: J5X9PP1 із зарядим пристроєм, що поміщено до спеціального пакету під номером PSP3405655;
- Мобільний телефон білого кольору Redmi Note 9S, imеі1: НОМЕР_1 , imеi2: НОМЕР_2 без сім-карти, що поміщено до спеціального пакету під номером ICR0224576;
- Грошові кошти, а саме: 582 купюри, номіналом 100 доларів США, загальною сумою 58200 доларів США; 20 купюр, номіналом 50 доларів США, загальною сумою 1000 доларів США; 13 купюр, номіналом 100 Євро, загальною сумою 1300 Євро; 5 купюр, номіналом 50 Євро, загальною сумою 250 Євро, що поміщено до спеціального пакету під номером WAR1321108;
- Копії документів: Заява від 28.0.2026 на 1 арк.; Довідка за реквізитами від 11.02.2026 на 1 арк.; Наказ №7 від 30.01.2026 на 1 арк.; Наказ №17/К від 03.02.2026 на 1 арк, що поміщено до спеціального пакету під номером WAR1327211 - шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування.
В обґрунтування доводів клопотання прокурор зазначив, що враховуючи те, що в разі несвоєчасного арешту вилученого майна, зацікавлені особи можуть знищити, зіпсувати, приховати або відчужити майно, яке має важливе значення для встановлення об'єктивних обставин під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування, виникла необхідність забезпечення арешту вищезазначеного вилученого майна з метою проведення оглядів вищевказаних предметів та призначення необхідних експертиз, та з метою з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, для встановлення та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.
Враховуючи викладене, відповідно до вимог ст. 131 КПК України, а саме з метою досягнення дієвості даного кримінального провадження, наявні підстави клопотати про застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна.
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 12 березня 2026 року частково задоволено клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні №42025102040000043від 26.06.2025 року.
Накладено арешт, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування, на майно, вилучене 19.02.2026 під час проведення обшуку житла особи за місцем реєстрації та проживання ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- мобільний телефон білого кольору Redmi Note 9S, imei1: НОМЕР_1 , imеi2: НОМЕР_2 без сім-карти;
- копії документів: Заява від 28.0.2026 на 1 арк.; Довідка за реквізитами від 11.02.2026 на 1 арк.; Наказ №7 від 30.01.2026 на 1 арк.; Наказ №17/К від 03.02.2026 на 1 арк.
В іншій частині клопотання відмовлено.
Зобов'язано прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , тимчасово вилучене майно, а саме: ноутбук чорного кольору «Dell» Inspiron N5110, s/n: J5X9PP1 із зарядним пристроєм; грошові кошти, а саме: 582 купюри, номіналом 100 доларів США, загальною сумою 58200 доларів США; 20 купюр, номіналом 50 доларів США, загальною сумою 1000 доларів США; 13 купюр, номіналом 100 Євро, загальною сумою 1300 Євро; 5 купюр, номіналом 50 Євро, загальною сумою 250 Євро - негайно повернути володільцю.
Задовольняючи частково клопотання прокурора про накладення арешту, слідчий суддя вірно вказав, що погоджується з висловленою у судовому засіданні думкою прокурора про те, що необхідно накласти арешт на майно на підставі ст. 170 КПК України, оскільки є достатні підстави вважати, що майно, а саме: мобільний телефон білого кольору Redmi Note 9S, imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 без сім-карти; копії документів: Заява від 28.0.2026 на 1 арк.; Довідка за реквізитами від 11.02.2026 на 1 арк.; Наказ №7 від 30.01.2026 на 1 арк.; Наказ №17/K від 03.02.2026 на 1 арк, - відповідають критеріям, зазначеним у пункті першому частині другій статті 170 цього Кодексу.
Що стосується питання накладення арешту на ноутбук та грошові кошти, то слідчий суддя врахував позицію прокурора, який не підтримав клопотання в частині накладення арешту на ноутбук з тих підстав, що на ньому не було виявлено інформації, яка має значення для встановлення обставин, що розслідуються в даному кримінальному провадженні, врахував надані адвокатом документи, які підтверджують законність походження вказаних грошових коштів, та прийшов до висновку про відсутність підстав накладення арешту на ноутбук та грошові кошти.
А тому, в цій частині слідчий суддя дійшов висновку про негайне повернення тимчасово вилученого майна, а саме: ноутбуку чорного кольору «Dell» Inspiron N5110, s/n: J5X9PP1 із зарядним пристроєм; грошових коштів, а саме: 582 купюри, номіналом 100 доларів США, загальною сумою 58200 доларів США; 20 купюр, номіналом 50 доларів США, загальною сумою 1000 доларів США; 13 купюр, номіналом 100 Євро, загальною сумою 1300 Євро; 5 купюр, номіналом 50 Євро, загальною сумою 250 Євро.
З такими висновками погоджується і колегія суддів.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
У відповідності до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, може бути виконано завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За правилами ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги слідчим суддею дотримані належним чином.
Обґрунтовуючи в клопотанні підстави для накладення арешту на майно, а саме: ноутбук чорного кольору «Dell» Inspiron N5110, s/n: J5X9PP1 із зарядним пристроєм; грошові кошти, а саме: 582 купюри, номіналом 100 доларів США, загальною сумою 58200 доларів США; 20 купюр, номіналом 50 доларів США, загальною сумою 1000 доларів США; 13 купюр, номіналом 100 Євро, загальною сумою 1300 Євро; 5 купюр, номіналом 50 Євро, загальною сумою 250 Євро, прокурор у клопотанні посилався на необхідність збереження даного майна як речових доказів у кримінальному провадженні.
Разом з тим, не зважаючи на те, що органом досудового розслідування вказане майно визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні постановою слідчого від 19.02.2026 року, прокурором у клопотанні та під час судового розгляду на даній стадії досудового розслідування не доведено таку мету арешту ноутбука та грошових коштів, як збереження речових доказів.
Так, надані суду матеріали, з урахуванням відомостей, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні за ч. 4 ст. 191 КК України, не містять відомостей та даних, які б давали розумні підстави вважати, що вилучені за місцем проживання ОСОБА_9 грошові кошти та ноутбук можуть бути використані як доказ у даному кримінальному провадженні, або могли бути набутими злочинним шляхом, оскільки власником майна та його представником у судовому засіданні було доведено законність походження даного майна.
Долучена до матеріалів клопотання постанова слідчого слідчого відділу Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_15 від 19.02.2026 про визначення місця зберігання речових доказів, містить лише опис встановлених органом досудового розслідування обставин вчинення кримінального правопорушення, без обґрунтування висновку, яким конкретно ознакам речових доказів відповідають вилучені грошові кошти та ноутбук.
При цьому, у клопотанні прокурора не вказано, у який спосіб та для з'ясування яких обставин, що мають значення у даному кримінальному провадженні, можливе використання вилучених грошових коштів та ноутбука.
Ураховуючи наведені обставини, клопотання про арешт майна не містить, та органом досудового розслідування не надано доказів того, що грошові кошти та ноутбук, виявлені та вилучені в ході проведення обшуку житла особи за місцем реєстрації та проживання ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , можуть бути речовими доказами у кримінальному провадженні №42025102040000043 від 26.06.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 191 КК України.
Таким чином, на переконання колегії суддів, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні клопотання прокурора в частині накладення арешту на грошові кошти та ноутбук з наведених вище підстав, оскільки, дослідивши клопотання прокурора та долучені до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до правильного висновку про те, що матеріали провадження не містять доказів того, що вилучені грошові кошти та ноутбук були набуті злочинним шляхом, або містять обставини, що мають значення для досудового розслідування.
Таким чином, на переконання колегії суддів, орган досудового розслідування у розумінні вимог ст. 132 КПК України не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні.
Крім того, звертаючись із клопотанням про накладення арешту на вилучене майно, прокурор не перевірив, чи виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи власника такого майна потребам досудового розслідування, і чи не порушує при вказаних обставинах справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.
Відповідно ч. 1 ст. 173 КПК України, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої 170 КПК України.
Таким чином, на переконання колегії суддів, арешт на вказане у клопотанні майно (грошові кошти та ноутбук) не може бути накладений за обставин, викладених в клопотанні прокурора про арешт майна та з метою, яка передбачена п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, а тому слідчий суддя обґрунтовано відмовив у його задоволенні.
Викладені в апеляційній скарзі прокурора доводи про те, що вилучені грошові кошти та ноутбук могли бути набуті кримінально-протиправним шляхом, не спростовують правильність висновків слідчого судді, оскільки відомостей на підтвердження вказаних обставин матеріали клопотання не містять та прокурором під час апеляційного розгляду не надано.
З огляду на вищевикладене у сукупності, доводи прокурора про незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали слідчого судді колегія суддів вважає безпідставними та такими, що не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.
Інших підстав для накладення арешту на вилучені грошові кошти та ноутбук, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України, у клопотанні слідчого не зазначено.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
Апеляційну скаргу прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 12 березня 2026 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
_______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4