справа №757/48890/25-к Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1
апеляційне провадження №11-сс/824/2147/2026 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2
02 квітня 2026 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
Головуючий суддя: ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5
прокурора: ОСОБА_6
підозрюваного: ОСОБА_7
захисника: ОСОБА_8
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу прокурора Печерської окружної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 листопада 2025 року за скаргою адвоката ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 на повідомлення про підозру ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 КК України, у кримінальному провадженні №42025102060000023 від 05 лютого 2025 року, -
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 листопада 2025 року скаргу адвоката ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 на повідомлення про підозру - задоволено.
Скасовано повідомлення про підозру від 07 липня 2025 року, складене старшим слідчим слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Солотвин Бердичівського району Житомирської області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та обіймає посаду головного інженера Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця» у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 КК України, у кримінальному провадженні №42025102060000023 від 05 лютого 2025 року.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, прокурор Печерської окружної прокуратури ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження; ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що на підставі зібраних доказів 07 липня 2025 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 364 КК України.
Вказує, що підозра ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 КК України, обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Уважає, що вимоги статті 277 КПК України під час здійснення повідомлення про підозру ОСОБА_7 стороною обвинувачення було дотримано.
Зазначає, що як убачається з оскаржуваного повідомлення про підозру та матеріалів провадження, на час повідомлення підозри існували факти та інформація, яка могла б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг би вчинити кримінальне правопорушення, про яке йому повідомлено.
Наголошує на тому, що повідомлення ОСОБА_7 про підозру від 07 липня 2025 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 КК України, повністю відповідає приписам норм кримінального процесуального закону та здійснено з дотриманням вимог КПК України, визначених статтями 277-278 КПК України, у повному обсязі.
У запереченнях на апеляційну скаргу прокурора захисник ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 зазначає, зокрема, що у повідомленні про підозру будь-яких конкретних даних про причетність ОСОБА_7 до злочину, передбаченого частиною другою статті 364 КК України, та вчинення ним будь-яких дій щодо погодження, прийняття, оплати виконаних за договором №504-АВ від 22 листопада 2023 року робіт відсутні.
Зауважує, що головний інженер НІАМ «Київська фортеця» не візував, не погоджував, не підписував вказані органом досудового розслідування акти приймання-передачі, а також не візував/не підписував платіжні документи на їх оплату у грудні 2023 року.
Отримання у квітні 2024 року наручно ОСОБА_7 доставленої кур'єром після проходження державної експертизи науково-проектної документації, що раніше - у грудні 2023 року прийнята та оплачена керівником НІАМ «Київська фортеця» ОСОБА_10 не є прийняттям виконаних за договором №504-АВ робіт, оскільки вказаний договір визначає, що роботи приймаються та оплачуються на підставі Актів приймання-передачі.
На переконання захисника, проведена слідчим економічна експертиза не визначає вартість проектно-кошторисної документації у сфері будівництва нерухомого майна, а тому розміру шкоди при виконанні договору №504-АВ прокурором не встановлено.
У доповненнях до заперечень на апеляційну скаргу захисник ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 додатково звертає увагу на те, що у чому полягає корисливе зловживання ОСОБА_7 службовим становищем та набуття будь-якої вигоди (частина друга статті 364 КК України) підписання ним у квітні 2024 року накладеної №2 про надходження від підрядника (УкрНДІпроектреставрації) після позитивного висновку державної експертизи комплекту проектно-кошторисної документації як матеріальної цінності та об'єкту авторського права, у порушення статті 277 КПК України, не зазначено взагалі.
Тоді як вся проектно-кошторисна документація була прийнята від підрядника за актами приймання-передачі та оплачена раніше за півроку - у грудні 2023 року особисто гендиректором замовника (НІАМ «Київська фортеця») ОСОБА_11 без відома чи погодження (візування) ОСОБА_7 .
У судовому засіданні під час апеляційного розгляду прокурор ОСОБА_6 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з підстав, наведених у скарзі.
Підозрюваний ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_8 під час апеляційного розгляду заперечували проти задоволення апеляційної скарги, посилалися на обґрунтованість висновків, викладених в ухвалі слідчого судді.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши доводи учасників судового провадження, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Слідчим відділом Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025102060000023 від 05 лютого 2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 191, частиною другою статті 364 КК України.
07 липня 2025 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 КК України, а саме: у зловживанні службовим становищем, тобто в умисному з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.
З тексту повідомлення про підозру вбачається, що між Національним історико-архітектурним музеєм «Київська фортеця» (далі за текстом НІАМ «Київська фортеця») та Українським державним науково-дослідним та проектним інститутом «УкрНДіпроектреставрація» (далі за текстом «Інститут») за наслідками проведення процедури закупівлі, 22 листопада 2023 року укладено Договір №504-АВ про виготовлення науково-проектної документації на пам'ятки культурної спадщини, зокрема: «Виконання проектних робіт з проходженням комплексної експертизи проектної документації відповідно до завдання на проектування по об'єкту «Реставрація Капоніру І-го полігону Госпітального укріплення Київської фортеці (пам'ятка містобудування та архітектури національного значення, охоронний №867/13) на вул. Госпітальній, 24-А, літ «Ж» у Печерському районі м. Києва» (Протиаварійні роботи) (Коригування) Код ДК 021:2015-45453100-8. Реставраційні роботи» загальною вартістю 1490 000 грн., у тому числі ПДВ 2090 - 248 333,33 грн (далі за текстом - Договір № 504-АВ).
За умовами Договору №504-АВ НІАМ «Київська фортеця» є замовником виконання робіт, а Інститут - виконавцем.
Згідно з додатками №№1, 2 до Договору №504-АВ, погодження договірної ціни договору відображено у кошторисах №№ 1 - 12, згідно з якими вартість виконання робіт складає: всього за кошторисами №№ 1 - 12 - 1 241 666,67 грн, ПДВ 20% - 248 333,33 грн, всього разом з ПДВ - 1 490 000 грн.
У відповідності до розділу 1 Договору №504-АВ «Предмет договору» Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання з виготовлення науково-проектної документації на пам'ятки культурної спадщини, а саме: виконання проектних робіт з проходженням комплексної експертизи проектної документації відповідно до Завдання на проектування по об'єкту «Реставрація Капоніру 1-го полігону Госпітального укріплення Київської фортеці (пам'ятка містобудування та архітектури національного значення, охоронний №867/13) на вул. Госпітальній, 24-А, літ «Ж» у Печерському районі м. Києва» (Протиаварійні роботи) (Коригування) Код ДК 021:2015-45453100-8. Реставраційні роботи. Зміст, обсяг робіт в цілому та основних етапів робіт визначаються Протоколом погодження договірної ціни (Додаток №1) та кошторисами (Додаток №2), що додаються до цього договору та складають його невід'ємну частину.
Згідно з розділом 2 Договору №504-АВ «Вартість і порядок розрахунків» за виконані роботи зазначені в пункті 1.1 цього договору Замовник сплачує Виконавцю: 1 490 000,00 грн, в тому числі ПДВ 20% - 248 333,33 грн, згідно з кошторисами (Додаток №2), які є його невід'ємною частиною.
Розрахунок за виконані роботи проводиться Замовником поетапно, на підставі підписаних Сторонами «Актів здачі приймання виконаних проектних, науково-проектних, вишукувальних та додаткових робіт» (далі - Акти) за рахунок місцевого бюджету у межах відповідних кошторисних призначень. Акти складаються на підставі виконавчих кошторисних розрахунків. Остаточні розрахунки за виконані роботи здійснюється Замовником після підписання Акту на виконані роботи по останньому етапу розробки проектної документації та проходження експертизи проектної документації (отримання позитивного експертного звіту). Розрахунки проводяться на підставі Актів, оформлених підписами уповноважених представників і скріплених печатками Сторін, після надходження на рахунок Замовника коштів на оплату цих робіт.
Як передбачено розділом 3 Договору №504-АВ «Порядок здачі і приймання робіт» при закінченні виконання кожного етапу робіт, а також роботи в цілому, Виконавець складає Акт здачі-приймання виконаних робіт у двох примірниках та передає разом з оформленою документацію з супровідними документами Замовнику. Замовник протягом 10 робочих днів з дня отримання документації та Акту здачі-приймання виконаних робіт (етапів) повинен розглянути одержану документацію, прийняти її чи подати обґрунтовані зауваження або мотивовану відмову. У випадку неподання таких зауважень у встановлений термін, роботи вважаються виконаними, а документація прийнятою. У разі мотивованої відмови Замовника у прийманні виконаних робіт (невідповідність документації в цілому за науковими та технічними вимогами, чинним нормам і правилам ДБН), сторонами складається двосторонній Акт із переліком необхідних доробок та термінів їх виконання. При цьому, усунення недоліків у роботі здійснюється за рахунок "Виконавця у погоджені з Замовником строки. У відповідності до розділу 4 Договору № 504-АВ «Права та обов'язки сторін» Замовник зобов'язаний: прийняти в установленому порядку належно виконані роботи; негайно повідомити Виконавця про виявлені недоліки в роботі; оплатити вартість фактично виконаних Виконавцем та прийнятих Замовником Робіт.
Виконавець зобов'язаний: виконати Роботи відповідно до вихідних даних та завдання на проектування, з дотриманням діючих норм і правил; у разі виявлення недоліків виконаних робіт, у визначений Замовником строк та за власний рахунок усунути такі недоліки; без попередньої письмової згоди Замовника не передавати проект, який є предметом цього Договору іншим особам; виконати Роботи належним чином, відповідно до умов цього Договору та умов, викладених в додатках, які є невід'ємною частиною цього Договору; виконати Роботи у строки, визначені цим Договором. Має право: отримати оплату за виконані Роботи на умовах, визначених цим Договором. Згідно з розділом 5 Договору № 504-АВ «Відповідальність сторін» за невиконання або неналежне виконання зобов'язань по цьому договору Виконавець і Замовник несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Як зазначається у повідомленні про підозру, на підставі пункту 23 Договору №504-АВ за результатами «Виконання проектних робіт з проходженням комплексної експертизи проектної документації відповідно до завдання на проектування по об'єкту «Реставрація Капоніру І-го полігону Госпітального укріплення Київської фортеці (пам'ятка: містобудування та архітектури національного значення, охоронний 12867/13) на вул. Госпітальній, 24-А, літ «Ж» у печерському районі м. Києва» (Протиаварійні роботи) (Коригування) Код ДК 021:2015-45453100-8 Реставраційні роботи» упродовж грудня 2023 року директором Інституту ОСОБА_12 були складені, підписані та надані Замовнику (НІАМ «Київська фортеця») Акти здачі - приймання виконаних робіт, зокрема:
-акт №704/АВ від 05.12.2023 на суму 53 992,56 грн., у тому числі ПДВ 2090 - 8 998,76 грн;
- акт №705/АВ від 05.12.2023 на суму 321 774,8 грн., у тому числі ПДВ 20% - 53 629,23 грн;
- акт №706/АВ від 05.12.2023 на суму 178 150,46 грн. у тому числі ПДВ 20% - 29 691,74 грн;
- акт №709/АВ від 12.12.2023 на суму 339 928,04 грн., у тому числі ПДВ 20% - 56 654,67 грн;
- акт №710/АВ від 12.12.2023 на суму 118 363,40 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 19 727,23 грн;
- акт №711/АВ від 19.12.2023 на суму 441 761,08 грн., у тому числі ПДВ 20% - 73 626,85 грн;
- акт №712/АВ від 19.12.2023 на суму 36 029, 66 грн., у тому числі ПДВ 20% - 6 004,94 грн, а всього на загальну суму - 1 490 000,00 грн, у тому числі ПДВ 20% - 248 333,33 грн.
ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді головного інженера НІАМ «Київська Фортеця», будучи службовою особою, під час виконання своїх службових обов'язків, з використанням свого службового становища, діючи в інтересах Українського з державного науково-дослідного та проектного інституту «УкрНДІпроектреставрація» та всупереч інтересів служби, з метою отримання вказаною юридичною особою неправомірної вигоди, усвідомлюючи протиправний і суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і свідомо бажаючи їх настання, умисно не вжив заходів щодо виконання Інститутом зазначених вище робіт, що призвело до завищення вартості робіт, а також фактичного невиконання певних видів робіт, що проводилися на виконання Договору №504-АВ, на загальну суму 525 040,56 грн., у тому числі ПДВ 20% на суму 89173,43 грн., умисно не вжив заходів щодо повернення проектної документації на доопрацювання та приведення у відповідність до чинного законодавства, натомість підписав накладну №2 без дати, згідно якої прийняв від Інституту «Виконання проектних робіт з проходженням комплексної експертизи проектної документації відповідно до завдання на проектування по об'єкту «Реставрація Капоніру І-го полігону Госпітального укріплення Київської фортеці (пам'ятка містобудування та архітектури національного значення, охоронний №867/13) на вул. Госпітальній, 24-А, літ «Ж» у Печерському районі м. Києва» (Протиаварійні роботи) (Коригування). Код ДК 021:2015-45453100-8 «Реставраційні роботи» у 4 примірниках, у тому числі у електронному варіанті.
У зв'язку з указаними обставинами та на підставі зазначених вище Актів здачі-приймання виконаних за Договором №504-АВ робіт, НІАМ «Київська фортеця» у грудні 2023 року було перераховано на користь Українського державного науково-дослідного та проектного інституту «УкрНДІпроектреставрація» грошові кошти за рахунок коштів місцевого бюджету у сумі 1 490 000,06 грн, у тому числі ПДВ 20% - 248 333,33 грн.
Отже, ОСОБА_7 у грудні 2023 року (більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено) перебуваючи, на посаді головного інженера НІАМ «Київська Фортеця», будучи службовою особою, під час виконання своїх службових обов'язків, з використанням свого службового становища, діючи в інтересах Українського державного науково-дослідного та проектного інституту «УкрНДіпроектреставрація» та всупереч інтересів служби, з метою отримання вказаною юридичною особою неправомірної вигоди, усвідомлюючи протиправний і суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і свідомо бажаючи їх настання умисно не вжив заходів щодо виконання Інститутом зазначених вище робіт, що призвело до завищення вартості робіт, а також фактичного невиконання певних видів робіт, що проводилися на виконання Договору №504-АВ, що призвело до безпідставного перерахування НІАМ «Київська фортеця» за рахунок коштів місцевого бюджету, грошових коштів на загальну суму 525 040,56 грн, у тому числі ПДВ 20% на суму 89173,43 грн, на користь Інституту, що більш ніж у 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, чим спричинив тяжкі наслідки державним інтересам, в особі НІАМ «Київська фортеця», на вказану суму.
03 жовтня 2025 року захисник ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 звернувся до Печерського районного суду м. Києва зі скаргою, в якій просив скасувати повідомлення про підозру від 07 липня 2025 року, складене старшим слідчим слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Солотвин Бердичівського району Житомирської області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та обіймає посаду головного інженера Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця» у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 КК України, у кримінальному провадженні №42025102060000023 від 05 лютого 2025 року.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 листопада 2025 року скаргу адвоката ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 на повідомлення про підозру - задоволено.
Скасовано повідомлення про підозру від 07 липня 2025 року, складене старшим слідчим слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Солотвин Бердичівського району Житомирської області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та обіймає посаду головного інженера Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця» у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 КК України, у кримінальному провадженні №42025102060000023 від 05 лютого 2025 року.
Перевіривши доводи апеляційної скарги прокурора, колегія суддів уважає вказане рішення слідчого судді законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.
Слідчий суддя, дослідивши скаргу та долучені до неї матеріали, дійшов висновку про порушення стороною обвинувачення пункту 3 частини першої статті 276, пункту 6 частини першої статті 277 КПК України з огляду на відсутність достатніх доказів та викладу у тексті повідомлення про підозру ОСОБА_7 фактичних обставин, які б мінімально свідчили про вірогідну причетність його до вчинення кримінального правопорушення за частиною другою статті 364 КК України, виправдовували подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Враховуючи викладене, слідчий суддя мав вирішити чи необхідно при оскарженні повідомлення про підозру перевіряти достатність доказів для підозри чи лише обмежитись перевіркою дотримання вимог Глави 22 КПК України щодо змісту повідомлення про підозру та виконання процесуальних формальностей, пов'язаних із підписанням та врученням повідомлення про підозру (питання про межі предмету перевірки).
Регламентуючи можливість оскарження повідомлення про підозру в рамках судового контролю, КПК України не встановлює будь-яких правил або обмежень щодо предмету перевірки слідчим суддею повідомлення про підозру. Разом з тим, загальні засади кримінального провадження свідчать про те, що при вирішенні цього питання мають бути враховані: 1) підозра має ґрунтуватися на допустимих доказах; 2) обов'язок захисника забезпечувати з'ясування обставин, які спростовують підозру; 3) строк, після спливу якого дозволяється оскаржувати повідомлення про підозру; 4) вимоги щодо оцінки доказів слідчим суддею.
Згідно пункту 18 частини першої статті 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу, - голова чи за його визначенням інший суддя відповідного апеляційного суду.
Відповідно до частини третьої статті 17 КПК України підозра не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом.
Положеннями статті 47 КПК України встановлено, що захисник зобов'язаний використовувати засоби захисту, передбачені цим Кодексом та іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, та з'ясування обставин, які спростовують підозру, пом'якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного.
З огляду на положення частини першої статті 94 КПК України слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Положення частини третьої статті 17, частини першої статті 47, частини першої статті 94, пункту 3 частини першої статті 276 КПК України дають підстави для висновку, що при оскарженні повідомлення про підозру слідчий суддя уповноважений перевіряти достатність доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Таку перевірку слідчий суддя здійснює виключно з метою судового контролю за дотриманням саме прав, свобод та інтересів особи у кримінальному провадженні.
Встановлення двомісячного строку, після якого дозволяється оскаржити повідомлення про підозру у вчиненні злочину, має на меті надати період, за збігом якого слідчий суддя зможе встановити чи укріпилася така підозра, чи стала спростованою. Саме тому лише після спливу цього строку є доцільним та можливим здійснити судовий контроль за наявністю достатніх доказів для підозри.
Так, системний аналіз норм КПК України та практики Європейського Суду з прав людини свідчить про наявність в КПК України понять, які відповідають різним стандартам доказування (переконання) достатніх підстав (доказів), обґрунтованої підозри, поза розумним сумнівом.
У відповідності до пункту 3 частини першої статті 276 КПК України повідомлення про підозру передбачає дотримання стандарту наявності достатніх доказів.
Рівень обґрунтованості, доведеності підозри має корелювати зі ступенем обмеження прав і свобод підозрюваного, що випливають та/або можуть бути пов'язані із прийняттям відповідного процесуального рішення чи вчинення процесуальної дії. При цьому чим більшим є втручання у права, свободи і законні інтереси людини, тим більшою має бути «вага» і «якість» доказів, якими обґрунтовується її причетність до скоєння відповідного кримінального правопорушення. Отже стандарт доказування поступово зростає з перебігом ефективного розслідування, а втручання у права і свободи особи потребує більш глибокого обґрунтування, що повною мірою узгоджується із об'єктивним розширенням можливостей сторони обвинувачення в цьому напрямку.
Отже, застосування такого стандарту доказування і відповідно його перевірки слідчим суддею залежить від рівня обмеження прав, свобод та інтересів людини внаслідок повідомлення її про підозру та терміну здійснення ефективного розслідування.
У разі, коли повідомлення про підозру спричиняє лише виникнення обов'язків підозрюваного, які передбачені пунктами 1 та 3 частини сьомої статті 42 КПК України, та не тягне для нього інших обмежень, наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення може досягати мінімального рівня відповідного стандарту доказування, необхідного для виправдання зазначеного вище втручання в права, свободи і законні інтереси людини.
Крім того, з моменту повідомлення особі про підозру, вона набуває статусу підозрюваного. Оскільки обсяг процесуальних прав підозрюваного, визначений статтею 42 КПК України, значно більший, ніж у особи, якій таке повідомлення ще не вручене, вона набуває можливостей активно себе захищати, відстоювати свою позицію в кримінальному провадженні. Отже з моментом повідомлення особі про підозру фактично пов'язується початок реалізації принципу змагальності в кримінальному процесі.
У зв'язку з викладеним, пункт 3 частини першої статті 276 КПК України закріплює обов'язок, а не право здійснити повідомлення про підозру, адже неповідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення при наявності достатніх доказів для цього тягне порушення таких загальних засад кримінального провадження, як забезпечення права на захист та змагальність сторін.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина п'ята статті 9 КПК України). Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30 серпня 1990 року (заяви №№12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява №42310/04).
Ураховуючи, що стандарт достатніх доказів є нижчим ніж стандарт обґрунтованої підозри, для цілей повідомлення особі про підозру він передбачає наявність доказів, які лише об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування до висунення обвинувачення або спростування такої підозри.
Так, при розгляді скарги на повідомлення про підозру слідчий суддя має оцінити достатність та належність доказів лише стосовно того чи має місце переконання за стандартом достатності доказів для цілей повідомлення про підозру. Здійснюючи судовий контроль під час оскарження повідомлення про підозру, слідчий суддя не наділений повноваженням здійснювати перевірку обґрунтованості підозри і встановлювати в діях підозрюваного склад того чи іншого злочину.
Колегія суддів уважає, що зазначені вимоги слідчим суддею дотримані.
Перевіряючи клопотання слідчого на предмет обґрунтованості повідомленої ОСОБА_7 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 КК України, слідчий суддя дійшов висновку, що досліджені слідчим суддею докази на обґрунтування повідомленої підозри не підтверджують поза розумним сумнівом викладені у повідомленні про підозру відомості.
Слідчим суддею встановлено, що згідно з пунктами 2.3, 2.5 Договору №504-АВ від 22 листопада 2023 року підставою поетапної оплати замовником - НІАМ «Київська фортеця» виконаних підрядником - Інститутом науково-проектних робіт за Договором є підписані Акти здачі-приймання виконаних проектних, науково-проектних, вишукувальних та додаткових робіт, що складаються згідно з виконавчими кошторисними розрахунками. Розрахунки проводяться саме на підставі Актів здачі-приймання робіт, оформлених підписами уповноважених представників і скріплених печатками Сторін, протягом 15 банківських днів від дати підписання Актів за умови наявності у Замовника коштів на оплату цих робіт.
Разом з ти, згідно з повідомленням про підозру, виконані Інститутом роботи за Договором №504-АВ від 22 листопада 2023 року прийняті та повністю оплачені у грудні 2023 року замовником - НІАМ «Київська фортеця» на підставі підписаних без зауважень генеральним директором НІАМ «Київська фортеця» ОСОБА_11 актів приймання-передачі №704/АВ від 05 грудня 2023 року, №705/АВ від 05 грудня 2023 року, №706/АВ від 05 грудня 2023 року, №709/АВ від 12 грудня 2023 року, №710/АВ від 12 грудня 2023 року, №711/АВ від 19 грудня 2023 року, №712/АВ від 19 грудня 2023 року на загальну суму 1 490 000,00 грн. Зазначені Акти приймання-передачі вказані у платіжних документах НІАМ «Київська фортеця» як підстава оплати. Сама проектна документація офіційно надійшла від Інституту до НІАМ «Київська фортеця» згідно з накладною №1 від 22 грудня 2023 року та отримана генеральним директором НІАМ «Київська фортеця» ОСОБА_11 .
При цьому, слідчим суддею взято до уваги, що відповідно до посадової інструкції головного інженера НІАМ «Київська фортеця» ОСОБА_7 він безпосередньо підпорядковується генеральному директору (пункт 1.3), має право: на створення організаційно-технічних умов, необхідних для виконання своїх посадових обов'язків (пункт 3.4), ознайомлення з проектами документів, що стосуються його діяльності (пункт 3.5), отримувати матеріали та інформацію, необхідні для виконання своїх посадових обов'язків і розпоряджень керівництва (пункт 3.6).
А отже, слідчий суддя, дослідивши подані сторонами докази, правильно звернув увагу на те, що ні Договір №504-АВ від 22 листопада 2023 року, ні накладна №1 від 22 грудня 2023 року, ні науково-проектна документація та Акти приймання-передачі №704/АВ від 05 грудня 2023 року, №705/АВ від 05 грудня 2023 року, №706/АВ від 05 грудня 2023 року, №709/АВ від 12 грудня 2023 року, №710/АВ від 12 грудня 2023 року, №711/АВ від 19 грудня 2023 року, №712/АВ від 19 грудня 2023 року головним інженером НІАМ «Київська фортеця» ОСОБА_7 не підписувались, не візувались та ним не погоджувались в будь-який інший спосіб перед здійсненням НІАМ «Київська фортеця» оплати виконаних робіт на користь Інституту.
Таким чином, слідчим суддею дійдено обґрунтованого висновку, що доказів доведення генеральним директором НІАМ «Київська фортеця» ОСОБА_11 до відома підлеглого працівника - головного інженера НІАМ «Київська фортеця» ОСОБА_7 факту надходження від Інституту за накладною №1 від 22 грудня 2023 року науково-проектної документації, ознайомлення головного інженера ОСОБА_7 зі змістом переданої 22 грудня 2023 року Інститутом науково-проектної документації, погодження підозрюваним даної документації на предмет відповідності її Договору №504-АВ від 22 листопада 2023 року та законодавству, погодження ОСОБА_7 вказаних вище актів приймання-передачі перед оплатою виконаних Інститутом робіт прокурором не наведено та слідчому судді не надано.
Натомість, підписана у квітні 2024 року ОСОБА_7 накладна №2 підтверджує лише прийняття скоригованої (доопрацьованої) за зауваженнями державної експертизи науково-проектної документації як товарно-матеріальної цінності, та не може підміняти передбачену пунктами 2.3, 2.5, 3.8 Договору №504-АВ від 22 листопада 2023 року процедуру приймання-передачі та оформлення відповідних актів здачі-приймання виконаних робіт як підстав для оплати, що була проведена замовником у грудні 2023 року в повному обсязі.
Жодних інших доказів, які б пов'язували особу підозрюваного ОСОБА_7 з кримінальним правопорушенням, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, слідчому судді прокурором не надано, а матеріали справи таких документів не містять, про що обґрунтовано зазначено слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі.
Враховуючи викладене, дослідивши матеріали скарги в межах своєї компетенції, слідчий суддя, вивчивши матеріали кримінального провадження, обґрунтовано задовольнив скаргу адвоката ОСОБА_8 та скасував повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 07 липня 2025 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 КК України, у кримінальному провадженні №32020100000000324 від 18 червня 2020 року.
Звертаючись з апеляційною скаргою на вказану ухвалу слідчого судді та порушуючи питання про скасування ухвали слідчого судді, прокурором не наведено обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість прийнятого слідчим суддею рішення та не надано доказів на спростування викладених в ухвалі відомостей.
Посилання прокурора в апеляційній скарзі на те, що, повідомлення ОСОБА_7 про підозру від 07 липня 2025 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 КК України, повністю відповідає приписам норм кримінального процесуального закону та здійснено з дотриманням вимог КПК України, визначених статтями 277-278 КПК України, у повному обсязі, не спростовують правильність висновків слідчого судді про відсутність у матеріалах кримінального провадження доказів вчинення інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, за обставин, викладених у повідомленні про підозру.
Доводи прокурора, що підозра ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 КК України, обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а також, що на час повідомлення підозри існували факти та інформація, яка могла б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг би вчинити кримінальне правопорушення, про яке йому повідомлено, є необґрунтованими, оскільки слідчий суддя під час розгляду скарги на повідомлення про підозру діяв у межах своїх повноважень та оцінив достатність та належність доказів лише стосовно того чи має місце переконання за стандартом достатності доказів для цілей повідомлення про підозру.
Інші доводи прокурора висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Керуючись статтями 277, 278, 303, 304, 306, 404, 405, 407, 412, 422 КПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Печерської окружної прокуратури ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 листопада 2025 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4