Справа № 761/19964/24 Головуючий в 1 інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/2834/2026 Доповідач: ОСОБА_2
25 березня 2026 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі
суддів: ОСОБА_2 (головуючої), ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретар - ОСОБА_5
за участю:
прокурорів - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8
обвинуваченого - ОСОБА_9
захисника - ОСОБА_10
потерпілого - ОСОБА_11
представників потерпілого - ОСОБА_12 , ОСОБА_13
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження № 62024100120000306 від 07.04.2024 року за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_9 та його захисника - адвоката ОСОБА_10 на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 22 вересня 2025 року,
Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 22 вересня 2025 року
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з повною середньою освітою, одруженого, працюючого водієм в Управлінні державної охорони України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
засуджено за п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України до покарання у виді довічного позбавлення волі;
строк відбування покарання визначено рахувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_9 , тобто з 07.04.2024 року;
залишено без змін обраний ОСОБА_9 запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили;
вирішено питання про речові докази та процесуальні витрати.
Відповідно до вироку, ОСОБА_9 , обіймаючи посаду співробітника охорони у звані майстра-сержанта Департаменту охорони об'єктів Управління державної охорони України, в порушення вимог законодавства, 07.04.2024 року, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, за невстановлених обставин та місці всупереч наявним заборонам, обмеженням та обстановкою, пов'язаною із впровадженням правового режиму воєнного стану, вживав алкогольні напої та наркотичні засоби, що містять у своєму складі канабіноїди (марихуану).
Після цього, того ж дня, приблизно о 19 год. 25 хв. ОСОБА_9 спільно зі своїм знайомим ОСОБА_14 через турнікет пройшов до платформи нижньої станції Київського фунікулеру КП «Київпастранс», де разом з великою кількістю пасажирів, серед яких були дорослі та діти, стали очікувати прибуття вагону. Після прибуття вагону фунікулеру до його салону зайшли пасажири, фактично останніми зайшли до вагону ОСОБА_9 та його знайомий ОСОБА_14 , пройшовши у другі двері вагону знизу, та, звільнили собі місце у ньому, проштовхнувши пасажирів у середину вагону.
Перебуваючи 07.04.2024 року не пізніше 19 год. 36 хв., у вагоні Київського фунікулера, що рухався в напрямку верхньої його станції фунікулеру, тобто у громадському місці в оточенні значної кількості пасажирів, серед яких були малолітні, неповнолітні особи, жінки, люди похилого віку, ОСОБА_9 , звернув увагу на групу підлітків, що між собою розмовляли та жартували та які знаходилися у нижній частині вагону фунікулеру, серед яких перебував неповнолітній ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що його роздратувало, оскільки перебуваючи під дією наркотичних засобів жарти групи підлітків між собою, сприйняв на власний рахунок. У зв'язку із чим, ОСОБА_9 втрутився у розмову підлітків, прагнучі показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, бажаючи самоутвердитись за рахунок приниження підлітків, протиставити себе останнім, почав, викрикувати нецензурні слова на їх адресу та погрози фізичної розправи, зокрема на адресу ОСОБА_15 .
Не дивлячись на те, що неповнолітній ОСОБА_15 не мав бажання конфліктувати, про що повідомляв ОСОБА_9 , останній, нехтуючи загальнолюдськими правилами співжиття і нормами моралі, з використанням малозначного приводу, вирішив вчинити фізичну розправу над вказаним неповнолітнім з хуліганських мотивів про що повідомив останньому під час руху вагону фунікулеру до верхньої станції.
Надалі, 07.04.2024 року приблизно о 19 год. 36 хв., коли вагон фунікулеру зупинився на верхній станції, за адресою: м. Київ, Михайлівська площа, 1, пасажири, серед яких і ОСОБА_9 , почали виходити із вагону, останній, реалізуючи свій умисел на фізичну розправу над неповнолітнім ОСОБА_15 , направився до нижніх дверей фунікулеру поруч з великим панорамним вікном зі склом, який зупинився на нижній частини платформи, відштовхуючи при цьому пасажирів.
Побачивши серед пасажирів, які виходили з нижніх дверей вагону фунікулера неповнолітнього ОСОБА_15 , маючи реальну можливість оцінити навколишню обстановку, факт перебування на третій сходинці платформи, наявність великого панорамного вікна за яким знаходився крутосхил, ОСОБА_9 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне спричинення фізичної шкоди неповнолітньому потерпілому ОСОБА_15 , діючи з мотивів явної неповаги до суспільства, в присутності великої кількості людей, в тому числі неповнолітніх, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів особливої зухвалості, нехтуючи загальнолюдськими правилами співжиття і нормами моралі, перебуваючи в стані алкогольного та наркотичного сп'яніння, використовуючи малозначний привід, тобто діючи умисно, з хуліганських мотивів, посягаючи на найвищу соціальну цінність - життя людини, маючи навички бойових мистецтв та значну фізичну перевагу над неповнолітнім потерпілим, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, як у виді значної шкоди здоров'ю, так і у виді смерті, та свідомо припускаючи їх настання, розуміючи, в силу життєвого досвіду, що в разі розбиття скла віконної рами, його уламки будуть гострими та небезпечними для життя та здоров'я людини, тобто, діючи з непрямим умислом на умисне протиправне заподіяння смерті, різко наблизився до неповнолітнього ОСОБА_15 на сходинковому майданчику, який в цей час виходив із нижніх дверей фунікулера, зупинився та несподівано для останнього захопив руками за верхню частину тулуба ОСОБА_15 з наближенням до себе, розвернув своїми руками вправо відносно своєї осі та цілеспрямовано відкинув вліво від себе в бік скляних вікон будівлі станції, за якими знаходиться небезпечний крутосхил, надавши таким чином його тілу прискорення.
Внаслідок вищевказаних злочинних дій ОСОБА_9 , мало місце не координоване падіння неповнолітнього ОСОБА_15 в перпендикулярному від сходинкового майданчику напрямку з вертикального положення тіла, під час якого мало місце його обертання вправо навколо своєї осі із співударянням (під прямим кутом) волосистою частиною голови обличчям донизу об поверхню скла центральної секції вікна, розташованого в нижній (торцевій) ділянці приміщення, після сходів верхньої станції Київського фунікулеру КП «Київпастранс» зі сторони виходу з вагону, при руйнуванні скла та поступальному руху голови обличчям вниз через площину зруйнованого скла, у подальшому мало місце контактування з подальшою фіксацією під дією сили тяжіння та власної маси тіла ділянкою передньої поверхні шиї потерпілого з уламком скла, що знаходився у фіксованому положенні, у нижній частині рами, шляхом нанизуванням на нього, що спричинило тілесні ушкодження на обличчі у вигляді різаної рани в міжбрівній ділянці, різаної рани в ділянці хвоста лівої брови з ушкодженням м'яких тканин шкіри, підшкірно-жирової клітковини та м'язів та лобної кістки у вигляді насічки та на шиї у вигляді різаної рани на передній та бічних поверхнях шиї, що охоплює верхню, середню та нижню третини, з неповним пересіченням правого грудинно-ключично-соскоподібного м'яза в середній третині, повним пересіченням лівого грудинно-ключично-соскоподібного м'яза в середній третині (на рівні перснеподібного хряща гортані), повним пересіченням лівої загальної сонної артерії, повним пересіченням зовнішньої та внутрішньої яремних вен зліва відповідно до рівня перетину лівого грудинно-ключично-соскоподібного м'яза, повним пересіченням правої та лівої часток щитоподібної залози в верхній третині, неповним пересіченням гортані, а саме серединної зв'язки, прямих та косих м'язів перстнеподібного хряща по обидва боки, внаслідок чого настала смерть неповнолітнього ОСОБА_15 на місці події.
Таким чином, ОСОБА_9 вчинив вбивство, тобто умисне протиправне заподіянні смерті іншій людині, з хуліганських мотивів, тобто кримінальне правопорушення, передбачене п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_9 вказав про незаконність оскаржуваного вироку у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, неповнотою судового розгляду та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. На обґрунтування своєї позиції зазначив, що будь-якого умислу на протиправне спричинення смерті ОСОБА_15 він не мав, що підтверджується дослідженими судом першої інстанції доказами, зокрема витягами з ЄРДР, рапортом чергового, висновками експертів, з яких вбачається, що в ході конфлікту він штовхнув неповнолітнього померлого сходами вниз, після чого останній почав падати, розбив головою скло та уламками розбитого скла порізав собі шию, від чого він помер. Вказав, що він не міг передбачити, що внаслідок поштовху ОСОБА_15 виб'є головою скло, а його шия пораниться уламками, внаслідок яких йому буде заподіяно смертельні тілесні ушкодження, до того ж жодний досліджений в суді доказ не свідчить про наявність в нього мотиву та умислу на заподіяння смерті, що свідчить про неправильну кваліфікацію його дій. Вважає, що оскільки він не передбачав та не міг передбачити настання смерті потерпілого в результаті його дій у вигляді поштовху, то в його діях наявний склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 119 КК України. Також обвинувачений зазначив, що суд повинен критично поставитися до показів неповнолітніх свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , оскільки їхні показання є узгодженими між собою та повторюються, хоча вони перебували в різних місцях та спостерігали за подією з різних кутів, а отже не могли бачити одну і ту саму версію подій. Крім цього, вказав про безпідставність твердження суду про те, що він не намагався надати допомогу потерпілому після трагічних подій, а лише імітував таку допомогу, адже в усіх підручниках з до медичної допомоги вказано про те, що за відсутності спеціальних засобів для зменшення кровотечі слід зафіксувати голову та руку підняту вгору, тому за цих обставин це найкраще, що він міг зробити, та свідчить про його реальні наміри допомогти. Просив оскаржуваний вирок скасувати та постановити новий вирок, яким визнати його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 119 КК України та призначити покарання в межах санкції вказаної статті.
В апеляційній скарзі захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 також вказано про незаконність оскаржуваного вироку у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення на особі обвинуваченого. Так, твердження суду про те, що ОСОБА_9 схопив ОСОБА_15 , розвернув та цілеспрямовано відкинув від себе в бік скляних вікон будівлі станції, за якими знаходиться небезпечний крутосхил, надавши таким чином його тілу прискорення, спростовується дослідженими доказами, а саме протоколом огляду відеозапису, актом перегляду відео, зроблений захистом, висновком експерта, які підтверджують факт того, що після контакту мало місце неконтрольоване падіння обох учасників, а посилання суду на те, що обвинувачений нібито кидав померлого в бік крутосхилу, також необґрунтоване, оскільки поза увагою суду залишився наявний за склом по периметру бар'єр, який унеможливлює таке падіння. Вважає, що ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, було не безпосереднім наслідком заподіяних ОСОБА_9 якихось ударів, а результатом падіння й удару головою об скло, чого ОСОБА_9 хоч і не передбачав, але повинен був і міг передбачити, а тому в цьому випадку має місце не умисне позбавлення життя, а вбивство через необережність, що зумовлює необхідність перекваліфікації дій на ст. 119 КК України. Крім цього, звернув увагу на те, що всупереч твердженням суду про односторонність дій обвинуваченого, з слідчого експерименту вбачається, що друзі звертались до ОСОБА_15 з фразами «заспокійся, не звертай уваги». Також захисник вказав про те, що суд безпідставно не прийняв доводи сторони захисту щодо недопустимості доказів, зокрема записів з бодікамер поліцейських, оскільки, з одного боку, з них вбачається вільна розмова ОСОБА_9 з поліцейськими, а не допит, разом з тим, з іншого боку, вони не повідомили про відеофіксацію та про можливість використання такого відео як доказу, а також на місці події працівники поліції фактично підозрювали ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, хоча на той момент підозру йому не вручали. Окремо захисник звернув увагу на призначене судом покарання, яке, на його думку, необґрунтовано суворе, враховуючи дані про особу обвинуваченого, який вжив заходів для надання медичної допомоги відразу як в потерпілого почалася кровотеча, вперше притягується до відповідальності, має позитивні характеристики. При цьому, зауважив, що посилання суду на кількість ударів як обставину, що враховується при призначенні покарання, є незрозумілим, оскільки судом було встановлено, що жодного удару ОСОБА_9 не спричинив, а також є недоцільним посилання суду на матеріали, зареєстровані в ЄО з приводу вчинення домашнього насильства, оскільки вказаний факт підтверджений не був і до будь-якої відповідальності за це він не притягувався. Додатково захисник вказав на процесуальні порушення суду, а саме не вручення вироку відразу після його проголошення, не зрозуміло долю яких речових доказів вирішував суд, не надано оцінки заявленим стороною захисту питанням експертам. Просив оскаржуваний вирок змінити в частині правової кваліфікації та призначення покарання і визнати ОСОБА_9 винуватим за ст. 119 КК України та призначити покарання в межах санкції вказаної статті.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду; пояснення обвинуваченого та його захисника, які підтримали вимоги апеляційних скарг обвинуваченого та захисника і просили їх задовольнити; пояснення прокурорів, які заперечували проти задоволення апеляційних скарг обвинуваченого та його захисника; потерпілого та його представника, які також заперечували проти задоволення апеляційних скарг обвинуваченого та захисника; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
За результатами апеляційного розгляду колегія суддів прийшла до висновку про те, що у ході судового розгляду вказані вище вимоги закону судом першої інстанції були дотримані у повному обсязі.
Так, перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_9 в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, з хуліганських мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам справи і ґрунтуються на повно та об'єктивно досліджених у судовому засіданні і належним чином оцінених та наведених у вироку доказах, а саме: показах потерпілого ОСОБА_11 , показах неповнолітніх свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_21 , ОСОБА_20 , ОСОБА_22 , свідків ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_14 , показах експерта ОСОБА_33 ; витягу з кримінального провадження № 6224100120000306 від 07.04.2024; рапорті оперативного чергового Шевченківського УП ГУНП у м. Києві від 10.04.2024; протоколі огляду місця події від 08.04.2024 з долученими до нього фототаблицею та картою пам'яті з об'ємом 32 GB, на якому міститься відеозапис вказаної слідчої дії; протоколах огляду речей та документів від 13.04.2024, від 16.04.2024, від 26.04.2024, від 25.04.2024, від 17.04.2024 з долученим флеш накопичувачем зі збереженою на ньому інформацією у вигляді відеозапису, отриманого за результатами перегляду в мережі Інтернет; протоколі огляду від 08.04.2024; лікарському свідоцтві про смерть № 010-1383 від 08.04.2024 та довідки про причину смерті до форми № 106/ о№010-1383 від 08.04.2024; протоколі зняття показань технічних приладів (камер зовнішнього відеоспостереження) від 08.04.2024; протоколі огляду відеозапису від 11.04.2024 та даних, що містяться у картці пам'яті об'ємом 64 GB, відеофайли, що містяться на ній; протоколі огляду від 27.04.2024; протоколі огляду предмету від 02.05.2024 та даних відеофайлів, що містяться на DVD-RW диску, який є додатком до протоколу огляду від 27.04.2024 та фактично відповідають відомостям зафіксованим у протоколі огляду предмету від 02.05.2024; відповіді Комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф м. Києва»; протоколі огляду предмету від 24.04.2024 та даних, зафіксованих в аудіозаписах, що містяться на картці пам'яті, яка була надана з КНП «ЦЕМД та МК», як додаток до відповіді № 963/Б від 12.04.2024, зміст яких відповідає відомостям зафіксованим у протоколі огляду предмету від 24.04.2024; протоколі огляду предмету від 24.04.2024; даних приладу «Драгер»; протоколі освідування від 08.04.2024 та долученого до нього флеш накопичувача 32 GB, на якому міститься відеозапис вказаної слідчої дії; даних, що містяться у картці пам'яті об'ємом 32GB з відеозаписом освідування ОСОБА_9 від 08.04.2024, що відповідають відомостям зафіксованим у протоколі огляду предмету від 24.04.2024; протоколі проведення слідчого експерименту від 28.08.2025 та долученої до нього картці пам'яті «об'ємом 64 GB» з відеозаписом вказаної слідчої дії; даних, що містяться у відеозаписі картці пам'яті «об'ємом 64 GB», яка є додатком до протоколу слідчого експерименту від 28.08.2025; акту перегляду відеозапису з камери відеоспостереження, складеного захисником ОСОБА_10 12.09.2025, з додатком до нього картою Mikro-SD, висновках експертиз та інших доказів.
Дослідивши вказані докази та надавши їм належну юридичну оцінку з точки зору належності, допустимості та достовірності кожного доказу, а сукупності зібраних доказів з точки зору їх достатності та взаємозв'язку суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та правильності кваліфікації його дій за п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України.
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_9 та його захисника - адвоката ОСОБА_10 не містять обґрунтованих доводів, які би указували на незаконність ухваленого вироку та наявність підстав для перекваліфікації дій ОСОБА_9 з п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України на ч. 1 ст. 119 КК України та призначення йому покарання в межах санкції цієї статті.
Так, перевіряючи доводи апелянтів про недоведеність умислу ОСОБА_9 на протиправне спричинення смерті ОСОБА_15 , колегія суддів враховує те, що питання про наявність умислу необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їхні стосунки.
Як вбачається із вироку, ОСОБА_9 визнано винуватим в умисному вбивстві ОСОБА_15 , вчиненому із непрямим умислом. За змістом ч.3 ст. 24 КК України непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо допускала їх настання.
Відповідно до показань допитаних в суді першої інстанції неповнолітніх свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_21 , ОСОБА_20 , ОСОБА_22 , які надали суду аналогічні показання щодо фактичних обставин справи, перебуваючи у вагоні фунікулера, ОСОБА_9 втрутився в розмову підлітків між собою, вживав нецензурну лексику на їх адресу, на репліки підлітків, зокрема, й висловлені ОСОБА_15 , ОСОБА_9 відповідав погрозами щодо застосування сили, а також розмовами на військову тематику та необхідності віддати борг Батьківщині шляхом несення служби, на що пролунала відповідь ОСОБА_15 про те, що він не досяг відповідного віку, а також щодо промовленої ОСОБА_9 згодом фрази, адресованої ОСОБА_15 , що той звідси не вийде. При цьому, посилання обвинуваченого на те, що їхні показання є узгодженими між собою та повторюються, хоча вони перебували в різних місцях та спостерігали за подією з різних кутів, а отже не могли бачити одну і ту саму версію подій, є не у повній мірі обґрунтованими, оскільки вказані свідки перебували в день події всі разом у приміщенні фунікулера, а отже бачили та повідомили суду ті обставини, які вони безпосередньо сприймали. Наявність певної узгодженості в їхніх показаннях зумовлене особистою присутністю у вагоні фунікулера, при якій кожен з них фізично сприймав ситуацію та в контексті спільного спілкування між собою виклав обставини події, в повній мірі відтворюючи все, що відбувалось. Підстав ставити під сумнів покази наведених свідків колегія суддів не вбачає, а обвинуваченим обґрунтовано не наведено.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що жодних дій або висловів, які б могли свідчити про неадекватну, агресивну поведінку та провокацію з боку підлітків, зокрема ОСОБА_15 , матеріали кримінального провадження не містять та інші допитані в ході судового розгляду свідки, які були присутні у вагоні фунікулера того дня, коли сталася подія, також підтвердили неадекватну поведінку ОСОБА_9 , його нецензурні виловлювання в бік підлітків та його реакцію на їхні репліки, а не наявність провокації підлітків.
Зокрема, з показань допитаної в суді першої інстанції свідка ОСОБА_26 , вбачається, що 07.04.2024 вона разом зі своїми подругами ОСОБА_34 та ОСОБА_35 пішли до фунікулеру. Під час поїздки у вагоні фунікулера, а саме у середній частині вагону, раніше невідомий їй ОСОБА_9 у стані алкогольного сп'яніння, та ще один чоловік, почали штовхатись, щоб пройти глибше у середину вагону. ОСОБА_9 поводився неадекватно, а саме використовував нецензурну лексику та кричав. Враховуючи, що у вагоні перебували діти, нею було зроблено зауваження ОСОБА_9 , зокрема, щодо того, щоб він не ганьбив військову форму, у яку був одягнений, однак реакції не було. Подруга ОСОБА_36 зробила зауваження через те, що їй наступили на ноги, після чого товариш ОСОБА_9 почав чіплятися до неї та мацати її, проте, після зауваження заспокоївся. У подальшому, після декількох зауважень, ОСОБА_9 причепився до підлітків, які їхали у вагоні, та які до цього не привертали до себе увагу, кричав, коментував їх зовнішність та ставив питання щодо захисту ними країни. Вона почула, що компанія підлітків повідомляла ОСОБА_9 , що не хоче з ним спілкуватись, а один із хлопців, як виявилось у подальшому потерпілий ОСОБА_37 , відповів ОСОБА_9 , що коли досягне 18 років піде служити, на що ОСОБА_9 пригрозив, що після виходу з вагону хлопець має показати, як саме він збирається це робити. Після зупинки вагону, стоячи на сходах, за 3-4 метри від неї, вона побачила, що ОСОБА_9 очікував ОСОБА_38 біля дверей фунікулеру, а як тільки хлопець вийшов, він стоячи лицем до лиця, обома руками схопив його за сорочку, після чого між ними почалося шарпання, внаслідок якого вони впали разом, при цьому ОСОБА_37 опинився знизу та вона почула звук розбитого скла. Потім вона побачила, коли ОСОБА_37 підвівся та пішов сходами, то у нього було порізане горло, а ОСОБА_9 пішов за ним. Надалі, вона піднялась нагору до подруг, виходячи з приміщення фунікулеру, побачила, як приїхала швидка.
Як вбачається з показань допитаного свідка ОСОБА_27 , 07.04.2024 вона перебувала у вагоні фунікулера разом зі своїми подругами, також у вагон зайшли раніше не знайомий їй ОСОБА_9 , від якого відчувався запах алкоголю та який був одягнутий у зелену куртку з шевроном, разом із чоловіком нижчого зросту. Після того, як вони наступали їй на ноги, висловлювались нецензурною лайкою, нею було зроблено їм зауваження та висловлено прохання поводитися більш пристойно, оскільки у вагоні перебували й діти. ОСОБА_9 поводився агресивно, підвищував голос та провокував конфлікт, його товариш, що нижчого зросту, чіплявся та мацав її, однак потім заспокоївся та інших дій не вчиняв. Надалі, під час руху фунікулеру, ОСОБА_9 звертався до групи підлітків, які стояли нижче у вагоні, агресивно висловлювався в їх бік, ставив їм запитання щодо їхньої готовності захищати Батьківщину, на що від підлітків жодних образливих висловлювань не було, лише чула у відповідь на погрози ОСОБА_9 , що хтось з хлопців сказав, що коли прийде час - поговоримо. Після зупинки вагону, першим вийшов чоловік нижчого росту, за ним ОСОБА_9 , після якого вона, виходячи, почула звук розбитого скла, однак як це скло розбилось не бачила. На виході з фунікулеру, очами почала шукати свою подругу, яка стояла ближче до сходів на спуск, а боковим зором помітила хлопця, який лежав у калюжі крові, а поруч з ним ОСОБА_9 .
Допитана свідок ОСОБА_28 підтвердила у своїх показах про те, що 07.04.2024 вона перебувала у середній частині вагону фунікулера разом із подругами. Коли двері майже зачинилися, до вагону увійшли двоє чоловіків, які грубо проштовхали пасажирів усередину та наступили подрузі на ноги. Серед цих чоловіків був ОСОБА_9 , від якого відчувався стійкий запах алкоголю, та який поводив себе агресивно, вживав нецензурну лексику, чіплявся до підлітків, які перебували в іншому відсіку, та голосно вигукував репліки на адресу оточуючих. Присутні у вагоні, зокрема і вона із подругами, просили його заспокоїтися та поводитися тихіше, враховуючи наявність дітей. Однак ОСОБА_9 не реагував на зауваження. Також вона чула, як ОСОБА_9 звертався до підлітків, провокував конфлікт, на що діти не реагували, однак після запитань ОСОБА_9 чи готові вони служити в армії, один із хлопців відповів, що коли прийде час - буде служити. Коли фунікулер зупинився, першими з вагону вийшов чоловік нижчого зросту та ОСОБА_9 , за ними вона сама і подруги, коли вони вже відійшли до виходу, почули крики та звук битого скла, однак, обернувшись, нічого чітко не побачила, але згодом разом із подругою вийшла на вулицю та викликала поліцію.
Як вбачається з показань допитаного в суді першої інстанції свідка ОСОБА_29 , 07.04.2024 він разом із дружиною та двома доньками вирішили прокататись фунікулером. До вагону фунікулеру вони зайшли через нижні двері. У вагоні фунікулеру було людно та шумно. Зокрема, він звернув увагу, що у відсіку вагону, де знаходився він зі своєю сім'єю, перебувала сім'я з маленькою дитиною, а також група підлітків, поведінка яких була звичайною, агресивних чи протиправних дій він з їх боку не спостерігав. Під час руху вагону, він почув, як чоловік, що знаходився зверху, як виявилось пізніше це був ОСОБА_9 , почав виражатись нецензурною лексикою та ображати підлітків. Зокрема, він, звертався до одного з них - ОСОБА_15 з питанням чому той не віддав борг Батьківщині, погрожував, що той звідси не вийде, супроводжуючи висловлювання лайкою та образами, на що ОСОБА_15 декілька разів повторював, що нічого поганого не зробив та пояснював, що як настане час він піде служити. За поведінкою та голосом ОСОБА_15 , він зробив висновок, що той був наляканий. Коли вагон прибув на верхню станцію та люди почали виходити, він виходив останнім, а перед ним потерпілий ОСОБА_15 .. В цей момент він побачив, як ОСОБА_9 чекав біля виходу, двома руками схопив ОСОБА_15 , вирвав його з натовпу та кинув назад у скляну перегородку. Сам момент падіння він не зафіксував проте бачив, як ОСОБА_37 піднявся тримаючись за горло, після чого впав. Зрозумівши, що ОСОБА_9 вбив хлопця, він крикнув до нього, що він вбив дитину. У ОСОБА_38 була настільки сильна кровотеча, що кров потрапила на одяг його дітей, у зв'язку із чим, він намагався швидше їх вивести зі станції. Зазначив, що для нього було очевидним те, що потерпілий на сходах помер та треба викликати поліцію, а не швидку допомогу. Додав, що він співставив голос чоловіка, який звертався до підлітків у вагоні, з голосом ОСОБА_9 , якого він побачив та почув на верхній станції фунікулера, та таким чином може стверджувати, що саме ОСОБА_9 звертався до підлітків у вагоні. Пояснив, що по очам ОСОБА_9 з поглядом якого він зустрівся на платформі, а також з різким запахом алкоголю, який він відчув від останнього, зробив висновки, що той перебував у стані алкогольного та наркотичного сп'яніння. Зазначив, що поведінка обвинуваченого, його нецензурна лайка, у вагоні фунікулера викликала в нього неприємні відчуття.
З показань допитаного в суді першої інстанції свідка ОСОБА_30 вбачається, що він, 07.04.2024 року у вечірній час, разом із дружиною та малолітньою донькою перебували у центрі міста та пішли на нижню станцію фунікулера. На сходах станції було велике скупчення людей, дружина з дитиною зайшли до вагону фунікулеру через нижні двері, а він сам не помістившись, зайшов через середні двері. Перед відправленням до вагону втиснулися двоє чоловіків, які стали позаду нього. У середині вагону один із підлітків запропонував цим чоловікам пройти далі всередину, зазначивши що там є місце, однак один із них відповів йому грубо. З розмови цих чоловіків було зрозуміло, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння. Один із цих чоловіків був одягнений у одяг кольору хакі, схожий на військову форму, проте не військовий. Ним виявився ОСОБА_9 , як йому стало відомо пізніше. Під час руху вагону фунікулеру ОСОБА_9 почав висловлюватись грубо та нецензурно, проте він не бачив до кого саме були звернення, оскільки стояв до нього спиною. Жінка, яка сиділа позаду зробила йому зауваження, після чого той ненадовго втихомирився. Згодом чоловік знову почав звертатися до підлітків, які стояли внизу вагона, висловлюючись нецензурною лайкою та на військову тематику. При цьому він показував рукою на кількох осіб, промовляючи « - Буду бити, тебе, тебе і тебе!». Йому здалося, що підлітки злякались його, однак спокійно відповіли, « - Ми ж Вам нічого не зробили!». Коли вагон прибув на верхню станцію чоловіки вийшли одні із перших. Він подумав, що конфлікт на цьому завершився. Він також вийшов аби йти за дружиною та донькою та помітив боковим зором, як ОСОБА_9 піднявшись вгору по сходам, раптово розвернувся та пішов вниз. Після цього він почув крики, шум та звук розбитого скла. Безпосередньо бійку чи момент удару він не бачив, оскільки намагався пройти до своєї дружини та дитини. Піднімаючись нагору він вже бачив, як обвинувачений тримався за голову. Далі він взяв дитину на руки та з дружиною вийшов на вулицю, а дружина повернулася, щоб надати першу медичну допомогу потерпілому. Інших осіб, які б надавали допомогу ОСОБА_39 він не бачив. Підкреслив, що підлітки у вагоні вели себе спокійно, не використовували нецензурної лексики і не відповідали агресією на вислови ОСОБА_9 . Особисто не бачив чи звертався ОСОБА_9 безпосередньо до потерпілого ОСОБА_38 .
Допитана в суді першої інстанції свідок ОСОБА_40 показала, що 07.04.2024 вона разом із чоловіком та донькою прогулювалася центром міста й вирішили піднятися на Володимирську гірку фунікулером. На станції було багато людей. Коли прибув потяг, її разом із донькою пропустили у перший вагон, де вони сіли обличчям проти руху, донька сиділа у неї на руках. Чоловік місця не знайшов і їхав біля середніх дверей. Під час поїздки вона спілкувалася з донькою. Разом із ними у вагоні їхала компанія підлітків, які жартували між собою. У певний момент вона почула розмову на підвищених тонах, яка не виглядала як відкрита сварка, однак запам'ятала дитячий голос, що промовив: «-Чого Ви до нас причепилися, ми Вам нічого не робимо». У відповідь прозвучав голос дорослого: «-Чи підеш ти захищати країну?», на що дитячий голос відповів: «- Коли прийде час, я піду». Після цього, підвищених розмов вона більше не чула. Коли потяг прибув на верхню станцію, вона із донькою вирішила дочекатися, поки інші вийдуть. У цей момент побачила, як високий хлопчик з великою силою вдарився у скло, за ним упав дорослий чоловік у формі кольору хакі. Внаслідок удару скло розбилося, а хлопець частково випав із нього, зверху на нього впав чоловік. До них одразу підбігли інші діти з компанії. Піднявшись на вулицю, передала дитину та речі чоловікові й вирішила повернутися назад. Там вона побачила хлопця, що лежав у великій калюжі крові та біля якого кілька хлопців утримували чоловіка. Переконавшись, що стало безпечніше, вона підійшла до хлопця, який на її запитання не відреагував, з чого вона зробила висновок що він непритомний. Оглянувши ОСОБА_38 , вона виявила велику відкриту рану на шиї, тому просила у присутніх одяг, аби зупинити кровотечу. У цей момент зверху спустився чоловік у тій самій формі, у руках у нього був гумовий джгут. Він сказав тримати руку, щоб накласти джгут на шию хлопця, що на її думку, робити було не можна, проте чоловік діяв різко. Вона просила його не смикати хлопця, щоб не нашкодити ще більше. Спочатку здавалося, що він знає, що робить, але згодом звернула увагу на його надто розширені очі, що дало підстави припускати його перебування у нетверезому або неадекватному стані. Згодом на місце першою прибула поліція, а одразу за нею - швидка допомога.
Таким чином, аналізуючи показання допитаних в суді першої інстанції свідків, можна стверджувати про те, що ОСОБА_9 , перебуваючи в громадському місці (вагоні фунікулера), в оточенні значної кількості людей різного віку, кожен з яких їхав по своїх справах, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та стані, викликаному вживанням наркотичних засобів, безпідставно втрутився в розмову підлітків, що їхали в цьому вагоні, вважаючи, що їхні слова були адресовані в його сторону, та бажаючи самоутвердитись за рахунок приниження підлітків, почав викрикувати нецензурні слова на їх адресу та погрози фізичної розправи, зокрема на адресу ОСОБА_15 , який на його питання чому той не віддав борг Батьківщині, відповів, що як настане час він піде служити, після чого ОСОБА_9 , обравши ОСОБА_15 об'єктом своєї уваги, погрожував йому тим, що він звідси не вийде.
Як вбачається з даних, що містяться у протоколі огляду відеозапису від 11.04.2024, які були досліджені судом апеляційної інстанції за клопотанням сторони захисту, слідчий Другого слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, ОСОБА_42 , провів огляд флеш носія Micro SD Kingston 64GB, який є додатком до протоколу зняття показань технічних приладів (камер зовнішнього відеоспостереження) від 08.04.2024, в ході якого, при відкритті файлів, встановлено, що файли «05_20240407_193000» та «funik_05_20240407_19.00.00-20.00.00[R][@8c041][О]» є відеозаписами подій, під час яких ОСОБА_15 отримав тілесні ушкодження. Інші файли на даний час не представляють слідчого інтересу. Файл «funik_05_20240407_19.00.00-20.00.00[R][@8c041][0]» є відеозаписом подій 07.04.2024 у проміжок часу з 19:00:07 по 20:00:00. Файл «05 20240407_193000» є відеозаписом подій 07.04.2024 у проміжок часу з 19:30:03 по 20:00:00. Враховуючи, що відеозаписи є однаковими за якістю (особисте візуальне сприйняття), а події відбувались приблизно о 19:36 год, безпосередньо досліджувався файл «05_20240407_193000». О 19:36:01 відкриваються двері фунікулеру та люди починають виходити. З дверей (другі знизу) виходить чоловік, за ним виходить інший чоловік, який ледь не падає на сходи. Після цього чоловік, який ледве не впав, сходами спускається до нижніх дверей фунікулеру. Даний чоловік о 19:36:14 робить різкий рух обома руками в сторону особи, яка знаходиться біля нижніх дверей фунікулеру, підтягує її до себе, після чого вони падають. В подальшому даних осіб не видно за іншими людьми. Після цього, група людей, яка знаходилась поряд підходить до них та починають вчиняти рухи, схожі на удари ногами. О 19:36:26 група людей починає розходитись. О 19:36:37 особа рухаючись під стіною вверх падає на сходи. Чоловік підходить до нього та нахиляється. Перевіряє руками шию. Його відштовхує особа з телефоном в руках. Чоловік намагається підійти до лежачого, проте особа з телефоном в руках постійно його відштовхує та блокує. О 19:37:12 чоловік знову намагається руками перевірити шию лежачого, особа з телефоном в руках на нього накидається та вони вдвох падають чи то на голову чи в районі голови лежачого. В подальшому особа з телефоном в руках тримає чоловіка зі спини в захваті та перевертається з ним на спину. Лежать на спині з 19:37:20 по 19:37:55. Після чого чоловік встає та знову підходить до лежачого, перевіряє його шию та підходить до двох осіб біля верхньої частини фунікулера. Щось в них шукає після чого біжить наверх по сходах (19:38:17). О 19:38:37 чоловік швидко спускається, по дорозі розпаковуючи щось, викидаючи 2 папірця. Підбігає до лежачого та проводить певні маніпуляції (чітко не видно на відеозаписі), при цьому поряд з головою лежачого знаходиться особа одягнута в чорну куртку з зеленим капюшоном. О 19:47:18 прибувають поліцейські. О 19:48:01 прибувають медичні працівники. Весь цей час чоловік, який проводив маніпуляції з лежачим та особа одягнута в чорну куртку з зеленим капюшоном знаходяться поряд з лежачим. О 19:48:46 чоловік, який проводив маніпуляції з лежачим відходить від нього та хитаючись піднімається сходами. Стоїть зверху біля тіла та щось пояснює медикам. О 19:49:20 підходить до поліцейських, які стоять біля фунікулера. Один з поліцейських притримуючи його за одяг проводжає його вверх сходами до стіни. Підходить інший поліцейський та вмикають яскраве світло, яке світить на чоловіка, який проводив маніпуляції з лежачим, при цьому поліцейські тримають його за руки. О 19:50:14 поліцейський дістав пістолет у чоловіка та з пістолета випадає магазин на сходи, згодом поліцейський кладе пістолет поряд з магазином. Також поліцейський дістає у чоловіка чорну обкладинку з ланцюжком. О 19:51:14 поліцейський одягає на чоловіка кайданки в положенні ззаду.
Відповідно до висновку експерта № 011-1383-2024 від 19.04.2024 року, за результатами проведення судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було виявлено: а) на обличчі: різану рану (рана №1) в міжбрівні ділянці; різане поранення: різана рана (рана №2) в ділянці хвоста лівої брови з ушкодженням м'яких тканин (шкіри, підшкірно-жирової клітковини та м'язів) та лобної кістка (у вигляді її насічки); б) на шиї: різане поранення: різана рана (рана №3) на передній та бічних поверхнях шиї, що охоплює верхню, середню та нижню третини, з неповним пересіченням правого грудинно-ключично-соскоподібного м'яза в середній третині, повним пересіченням лівого грудинно-ключично-соскоподібного м'яза в середній третині (на рівні перснеподібного хряща гортані), повним пересіченням лівої загальної сонної артерії, повним пересіченням зовнішньої та внутрішньої яремних вен зліва відповідно до рівня перетину лівого грудинно-ключично-соскоподібного, повним пересіченням правої та лівої часток щитоподібної залози в верхній третині, неповним пересічення гортані, а саме серединної зв'язки, прямих та косих м'язів перстнеподібного хряща по обидва боки. Враховуючі зовнішній вигляд ушкоджень, забарвлення та інтенсивність забарвлення крововиливів в ділянці ушкоджень описаних в п. 1, а також результати судово-гістологічного дослідження (відсутність клітинної реакції в ділянці ушкоджень), слід вважати, що вони мають прижиттєвий характер та виникли від дії гострого предмету незадовго (від 0 до 30-40 хв) до моменту настання смерті. Ушкодження описані в п. 1а) маються ознаки легкого тілесного ушкоджень, що спричиняють короткочасний розлад здоров'я та не перебувають в причинному зв'язку з настанням смерті. Ушкодження описані в п, 1б) мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя (небезпечним для життя є ушкодження магістральних судин та органів шиї з розвитком крововтрати та шоку) та перебуває в прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті. 2. (питання 1,2) Смерть ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , настала від різаного поранення шиї з ушкодженням магістральних судин та органів шиї з розвитком крововтрати та шоку, на що вказує: вищеописані ушкодження в п.1б); переважно знижене кровонаповнення внутрішніх органів (нерівномірне кровонаповнення судин внутрішніх органів, з переважанням артеріального недокрів'я); морфологічні ознаки порушення реологічних властивостей крові та мікроциркуляції, а також смугасті крововиливи під ендокардом лівого шлуночку серця; ознаки перерозподілу кровотоку в нирках; набряк головного мозку. Враховуючи ступінь вираженості трупних явищ на момент проведення експертизи трупу, причину смерті, умови та місце знаходження трупа слід вважати, що вірогідна давність настання смерті становить біля 14-16 годин до моменту проведення розтину трупа в морзі. 3. (питання 5) В результаті судово-токсикологічного дослідження («Висновок експертного дослідження» № 051-732-2024 від 08.04.2024) в крові виявлено: нікотин, котинін (метаболіт нікотину), кофеїн. В крові не виявлено: метиловий та етиловий спирти, пропіловий, бутиловий, аміловий спирти та їх ізомери, наркотичні речовини та медикаменти. Встановлені дані дають змогу зробити висновок, що ОСОБА_15 , 2007 р.н. не виживав алкоголь та наркотичні речовини, та відповідно на момент настання смерті не перебував в стані алкогольного чи наркотичного сп?яніння.
Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть № 010-1383 від 08.04.2024 року та довідкою про причину смерті до форми № 106/ о№010-1383 від 08.04.2024 року ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: Михайлівська площа, 1 станція фунікулеру. Відповідно до довідки про причину смерті ОСОБА_15 помер внаслідок дії гострого предмету, смерть настала внаслідок випадків ушкодження з невизначеним наміром, на підставі розтину встановлено наступну причину смерті: а) крововтрата, шок; б) різана рана шиї з ушкодженням органів та судин; г) дія гострого предмету.
Як вбачається з висновку експерта № 031-100-2025//КСЕ-19/111-25/53006-ТР від 05.09.2025, дослідженого повторно судом апеляційної інстанції, за результатами проведення комплексної судово-медичної та трасологічної експертизи за матеріалами кримінального (судового) провадження № 1-кп/761/2280/2025 (справа № 761/19964/25), при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , («Висновок експерта» № 011-1383-2024 від 08.04. - 19.04.2024 р.), виявлені наступні тілесні ушкодження: різана рана в міжбрівній ділянці (на висоті 176 см від підошовної поверхні правої стопи) щілиноподібної форми, розмірами 0,4х1,5 см, яка при зведенні країв має прямолінійну форму довжиною 1,6 см, кінці якої гострокутні (орієнтовані на 3 години та 9 годин умовного циферблата годинника), краї відносно рівні, неосаджені, стінки її прямовисні, глибина рани біля 0,4 см, в її дні вбачаються кровонапливні м?які тканини; різана рана в ділянці хвоста лівої брови, в проекції верхнього краю очниці (на висоті 175,5 см від підошовної поверхня лівої стопи), веретеноподібної форми, розмірами 0,6?2,5 см, яка при зведенні країв має прямолінійну форму довжиною 2,8 см, кінці якої гострокутні (орієнтовані на 3 години та 9 годин умовного циферблата годинника), краї якої відносно рівні, неосаджені, верхній край дещо скошений, нижній край підритий на 0,4 см, глибина рани біля 0,7 см, в її дні вбачаються кровонапливні м?які тканини та ушкоджена лобна кістка); різана зяюча рана на передній та бічних поверхнях шиї, в усіх третинах (на висоті 152 см від підошовної поверхні стоп) розмірами 10х16,5 см, кінці якої заокруглені, краї погано співставляються (верхній край відносно рівний, не кровонапливний, не осаджений, нижній - представлений у вигляді крупних клаптів трикутної та трапецієподібної форм, розмірами від 1,5х3 см до 3х5,5 см), глибиною рана 3,5 см, з наявністю масивного напівциркулярного розлитого крововиливу темно-червоного забарвлення в м'яких тканинах (підшкірно-жировій клітковині та м'язах шиї, розмірами приблизно 13?20 см, який розповсюджується на глибину біля 2,5 см), неповного перетину правого грудино-ключично-соскоподібного м'яза в середній третині, повного перетину лівого грудино-ключично-соскоподібного м'яза в середній третині (розташованих на рівні перснеподібного хряща гортані, площина розділення проходить майже горизонтально, з відносно рівними краями в зонах ушкоджень), повного перетинання лівої загальної сонної артерії, зовнішньої та внутрішньої яремних вен зліва (відповідно рівня перетину лівого грудино-ключично-соскоподібного м'яза, краї яких в місці перетину мають відносно рівний вигляд), повного перетину правої та лівої часток щитоподібної залози в верхній третині (з відносно рівними краями), неповного пересічення гортані (серединної зв?язки, прямих та косих м?язів перстнеподібного хряща по обидва боки, площина розділення яких проходить між щитоподібним та перстнеподібним хрящем, краї розділення відносно рівні, кровонапливні).
При судово-медичному дослідженні (проведеному в межах цієї експертизи) фотознімків (електронний варіант) трупу ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (зроблених судово-медичним експертом ОСОБА_43 08.04.2024 під час судово-медичного дослідження трупу), враховуючи судово-медичні дані, щодо морфології ушкоджень виявлених при дослідженні трупа можна стверджувати про те, що дві рани в міжбрівній ділянці справа та в ділянці хвоста лівої брови (відповідно рани №1 та №2), які мають подібну морфологію (довжина привалює над глибиною, кінці ран гострокутні, краї відносно рівні, неосаднені, в глибині рани в ділянці хвоста лівої брови вбачається ушкоджена лобна кістка у вигляді насічки) та дають підстави стверджувати, що вони є різаними, могли утворились від дії плаского пласких предмету/предметів, який/які в своїй конструкції мав/мали ріжучу кромку; в рані на передній та бічних поверхнях шиї (рана №3) відмічаються подібні морфологічні ознаки (аналогічні вище зазначеним ранам (№1 та №2) за вийнятком певних особливостей - зяюча рана, кінці рани заокруглені, верхній край її відносно рівний, не кровонапливний, не осаджений, нижній край представлений у вигляді крупних клаптів трикутної та трапецієподібної форм, довжина рани привалює над її глибиною, дном рани є пересічені на одному рівні анатомічні структури (утворюючи горизонтально орієнтовану, достатньо рівну, нерівномірно виражену за глибиною залягання площину розділення з більшим об'ємом ушкодження зліва). Вище викладене за своїми морфологічними ознаками притаманне для різаної рани, що утворилась від однократної травмуючої дії плаского предмету, який мав в своїй конструкції ріжучу кромку (кромки), яким міг бути уламок скла, за механізмом різання. Враховуючу динаміку процесу контактної взаємодії можна припустити, що в момент контакту ділянка, що ушкоджувалась була звернена по відношенню до травмуючого предмету в напрямку спереду-назад та зліва-направо, тобто відбулось динамічне ушкодження шиї у напрямку зліва-направо та спереду-назад (можлива ротація проти годинникової стрілки за умови статичного травмуючого предмета).
Слід зауважити, що нерівність нижнього краю (у вигляді крупних та дрібних клаптів трикутної та трапецієподібної форм) вказаної рани (з огляду на анатомічні особливості ділянки, яка травмується) може бути пов'язана з вільною рухомістю шкірних покривів та можливістю зміщуватись при незначних зусиллях, наявністю м'якої основи (підшкірно-жирова тканина), м?язів шиї та комплексу органів шиї (хрящі гортані). Таким чином, нерівна форма нижнього краю рани шиї може бути зумовлена зібранням шкіри у складку в процесі травматизації, а також особливостями травмуючого предмету та етапністю контактної взаємодії, а не повторною травмуючою дією даним предметом.
Згідно відеозапису від 11.04.2024 року, який міститься на файлах «05_20240407 193000» та «funik_05_20240407_19.00.00-20.00.00[R][@8c041][О]», що є відеозаписами подій, під час яких ОСОБА_15 отримав тілесні ушкодження, отримання яких умовно можна розділити на наступні фази/етапи, де видиме розташування обвинуваченого та потерпілого обведено червоним контуром: різке наближення обвинуваченого обличчям до потерпілого на сходинковому майданчинку, який виходить із нижніх дверей фунікулера; зупинка обвинуваченого та захоплення руками за верхню частину тулуба потерпілого з наближенням його до себе; розвертання потерпілого вправо відносно своєї осі руками обвинуваченого; наступне цілеспрямоване відкидання обвинуваченим потерпілого вліво від обвинуваченого із наданням його тілу прискорення; з падінням обвинуваченого (внаслідок втрати рівноваги та відцентрованого інерційного зміщення) в горизонтальному чи близькому до нього напрямку та потерпілого в перпендикулярному чи близькому до нього напрямку по відношенню до первинного їх розташування на сходинковому майданчику.
Згідно трасологічної частини експертизи: механізм утворених пошкоджень скла з дефектом мінус-матеріалу у віконній рамі центральної секції вікна (розташованого в нижній (торцевій) ділянці приміщення, після сходів верхньої станції Київського фунікулеру КП «Київпастранс»: форма, розміри, конфігурація, напрямок, взаєморозташування радіальних тріщин, наявних в рамі фрагментів скла, а також країв скла вздовж лінії руйнації - характерний для прикладення сили в центральній частині зруйнованої ділянки скла; моделюванням контуру пошкодження в ділянці прикладення сили, що спричинило руйнування скла, за конфігурацією країв наявних уламків, розташованих по периметру дефекту мінус-матеріалу, встановлено, що воно має округлу форму з діаметром отвору, утвореним внаслідок руйнування скла в ділянці контакту з об?єктом, який дорівнює 190 мм; відстань від площини підлоги до умовного центру пошкодження становить 683 мм.
Враховуючи обставини справи, дані огляду відеозапису від 11.04.2024 року, проведення судово-медичного дослідження трупа, медико-криміналістичної експертизи фото-знімків (електронного варіанту) трупу ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (зроблених судово-медичним експертом ОСОБА_43 08.04.2024 року під час судово-медичного дослідження трупу), трасологічної частини експертизи достовірно можна стверджувати про те, що: після надання тілу ОСОБА_15 цілеспрямованого прискорення (внаслідок вище зазначених дій обвинуваченого ), мало місце його не координоване падіння (в перпендикулярному від сходинкового майданчику напрямку) з вертикального положення тіла, під час якого мало місце його обертання вправо навколо своєї осі із співударінням (під прямим кутом) волосистою частиною голови обличчям донизу об поверхню скла центральної секції вікна (розташованого в нижній (торцевій) ділянці приміщення, після сходів верхньої станції Київського фунікулеру КП «Київпастранс» зі сторони виходу з вагону) на відстані від площини підлоги до умовного центру пошкодження 683 мм; при руйнуванні скла та поступальному руху голови (положення голови обличчям вниз) через площину зруйнованого скла відбувалось утворенням ран №1 та №2; у подальшому мало місце контактування з подальшою фіксацією (під дією сили тяжіння та власної маси тіла) ділянкою передньої поверхні шиї потерпілого з наданим на дослідженням уламком скла (що знаходився фіксованому положенні) у нижній частині рами, шляхом нанизування на нього та утворенням рани №3.
Таким чином, наявні об'єктивні дані дозволяють комісії експертів достовірно стверджувати про те, що утворення тілесних ушкоджень ОСОБА_15 : відображено частково у спосіб, зазначений «свідками: ОСОБА_16 , ОСОБА_44 , ОСОБА_18 в судовому засіданні 13.08.2024, ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 - 04.09.2024, ОСОБА_22 - 01.04.2025 та зазначених цими свідками в ході проведення слідчого експерименту за їх участю»; виключається «в результаті кидка через стегно за обставин повідомлених обвинуваченим ОСОБА_9 зафіксованим на бодікамері поліцейських, згідно протоколу огляду предмету від 24.04.2024 (т.5 а.с. 54-58) та відеофайлу «export-f75jx.mp4», час: 08:40-11:00, що міститься на DVD-диску, який є додатком до протоколу огляду від 24.04.2024 (т.5 а.с. 59)»; виключається у спосіб зазначений «обвинуваченим ОСОБА_9 в ході слідчого експерименту проведення якого доручено органу досудового розслідування на підставі ухвали суду від 21.08.2025»; виключається у спосіб зазначений обвинуваченим ОСОБА_9 в ході слідчого експерименту за участю спеціаліста (лікаря судово-медичного експерта) ОСОБА_45 від 28.08.2025 року.
Враховуючи причину смерті ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - різане поранення шиї з ушкодженням магістральних судин та органів шиї, розвитком масивної гострої крововтрати та шоку, смерть його настала протягом короткого періоду часу (хвилини) з моменту отримання ним вказаного ушкодження. Встановити «швидкість кровотечі у ОСОБА_15 з урахуванням характеру та морфологічних ознак тілесних ушкоджень» не є можливим.
Аналізуючи фактичні дані, які встановлені із показань зазначених вище свідків, перегляду відеозапису та висновків експерта колегія суддів вважає достовірно встановленим те, що ОСОБА_9 , схвативши і наблизивши до себе ОСОБА_15 із значною силою, завдавши прискорення його тілу, кинув останнього на велике панорамне вікно приміщення станції фунікулера у якому було встановлене скло. При цьому обвинувачений не міг не усвідомлювати те, що для іншої людини, яка рухається із прискоренням внаслідок кидка і вдаряється головою існує вірогідність пошкодження шиї, у якій розташовані великі судини тіла людини, пошкодження яких призводить до значної крововтрати та наступної смерті. Наведене дає підстави стверджувати про те, що ОСОБА_9 , здійснюючи кидок ОСОБА_15 в напрямку скляної поверхні, яка є великою за своєю площею і перебувала на незначній відстані до ОСОБА_9 та ОСОБА_15 , усвідомлював те, що ОСОБА_15 безумовно вдариться частиною тіла у вигляді голови та шиї об цю поверхню, тобто свідомо допускав настання смерті ОСОБА_15 , що указує на наявність у його діях непрямого умислу на смерть ОСОБА_15 .
Висновки суду першої інстанції про наявність у ОСОБА_9 саме неконкретизованого умислу щодо наслідків у виді смерті колегія суддів вважає обґрунтованими, а тому кваліфікація дій ОСОБА_9 за фактичним наслідками, які настали у вигляді заподіяння смерті потерпілому ОСОБА_15 , є правильною. Крім того, аналіз дій обвинувченого, які передували вбивству ОСОБА_15 , та які в подальшому призвели до цього вбивства дають безумовні підстави стверджувати про наявність у діях ОСОБА_9 хуліганського мотиву.
Враховуючи наведене, за встановлених фактичних обставин кримінального провадження суспільно-небезпечне діяння ОСОБА_9 та його наслідки обґрунтовано підлягають кваліфікації за п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України, а доводи сторони захисту про необхідність його кваліфікації за ч. 1 ст. 119 КК України є безпідставними та такими, що не підтверджуються дослідженими доказами.
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, було не безпосереднім наслідком заподіяних ОСОБА_9 якихось ударів, а результатом падіння й удару головою об скло, колегія суддів відхиляє з огляду на те, що ОСОБА_9 хоч і безпосередньо якихось ударів потерпілому не завдавав, однак відповідно до висновку експерта № 031-100-2025//КСЕ-19/111-25/53006-ТР від 05.09.2025, дослідженого повторно судом апеляційної інстанції, саме внаслідок дій обвинуваченого, які проявились у кидку потерпілого із значною силою, мало місце цілеспрямоване прискорення тіла ОСОБА_15 та його не координоване падіння та удар об поверхню скла центральної секції вікна, яке розбилось, та заподіяння йому тілесних ушкоджень уламком скла.
Також колегія суддів не приймає до уваги і посилання ОСОБА_9 на безпідставність висновків суду про імітацію надання допомоги потерпілому після трагічних подій, хоча він мав реальні наміри допомогти, оскільки надання ним допомоги після того, як ОСОБА_15 впав без ознак життя, а його смерть настала протягом короткого проміжку часу не може бути свідченням відсутності умислу ОСОБА_9 на вбивство, який виник раніше, а тому такі дії не спростовують правильності висновків судів про наявність у діях ОСОБА_9 складу кримінального правопорушення, передбаченого п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України. Крім того, як встановлено судом, у такій ситуації дії ОСОБА_9 вже жодним чином не могли відвернути заподіяну шкоду.
Щодо доводів апеляційної скарги захисника про те, що суд безпідставно не прийняв доводи сторони захисту щодо недопустимості доказів, зокрема записів з бодікамер поліцейських, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що згідно з практикою Верховного Суду, вирішуючи питання про застосування положень ст. 87 КПК України до наявних у матеріалах справи доказів, колегія суддів враховує, що ці положення можуть бути підставою для визнання доказів недопустимими не за будь-якого порушення процесуального закону, а лише у випадку порушення фундаментальних прав і свобод особи.
Так, відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення; 2) охорони громадської безпеки та власності; 3) забезпечення безпеки осіб; 4) забезпечення публічної безпеки і порядку.
Пунктом 5 Розділу ІІ вищевказаної Інструкції включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища.
Таким чином, використання працівниками поліції бодікамер здійснюється з метою виконання покладених на них завдань, зокрема щодо виявлення та фіксування правопорушення, а тому з урахуванням того, що вищевказана Інструкція не містить будь-яких застережень про те, що включення відеореєстратора неможливе без попереднього попередження особи, яку він фіксує, на що обґрунтовано звернув увагу суд першої інстанції, твердження захисника в апеляційній скарзі про те, що працівники поліції не повідомили про відеофіксацію та про можливість використання такого відео як доказу є необґрунтованими. Крім того, як вбачається з оскаржуваного вироку, відеозаписи з бодікамер поліцейських були враховані судом лише в частині відомостей, що зафіксовані на відеозаписі, а не в частині наданих ОСОБА_9 пояснень.
Наведене, на думку колегії суддів, не може свідчити про порушення фундаментальних прав і свобод обвинуваченого ОСОБА_9 , оскільки вказане не обмежило обвинуваченого в можливостях ефективного використання його прав, а доводи захисника про фактичну підозру ОСОБА_9 на місці події у вчиненні кримінального правопорушення, хоча на той момент підозру йому не вручали, колегія суддів вважає нічим не підтвердженими припущеннями, адже як вказав сам захисник, спілкування працівників поліції з ОСОБА_9 мало характер вільної розмови.
Щодо доводів апеляційної скарги захисника про суворість призначеного обвинуваченому ОСОБА_9 покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
За змістом ч. 1 і ч. 2 ст. 65 КК України покарання призначається судом у межах, встановлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи при цьому ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Так, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_9 , суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості та суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким кримінальним правопорушенням, особливо небезпечним злочином проти особи, найтяжчим злочином проти життя людини, що суттєво порушує суспільні цінності, зокрема право на життя як найвищу соціальну цінність, з додатковим факультативним посяганням своїми діями на громадський порядок, суспільні відносини, що забезпечують нормальні умови життя людей, зокрема, спокійний відпочинок і дотримання правил поведінки у суспільному житті. Судом врахована відсутність обставин, які пом'якшують покарання, адже судом не спостерігалося дійсного усвідомлення обвинуваченим масштабів трагічних наслідків, їх незворотності та емоцій, які б відповідали цим наслідкам, та могли б свідчити про його розкаяння у скоєнні дій, в результаті яких настала смерть неповнолітнього ОСОБА_15 . Висловлені слова жалю ОСОБА_9 стосувались виключно його самого та безпосередньо його положення внаслідок перебування у статусі обвинуваченого. Судом першої інстанції врахована наявність обставини, яка обтяжує покарання ОСОБА_9 , якою суд визнав вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння та стані, викликаному вживанням наркотичних засобів. Судом враховані дані про особу обвинуваченого, який, будучи молодою, фізично здоровою, працездатною людиною, не вважаючи життя людини цінністю, жорстоко та безжально, маючи значні переваги у віці та фізичній силі, маючи спортивну підготовку та вміння застосування бойових прийомів, фактично безпідставно, з надуманого, малозначного приводу, холоднокровно, під дією алкоголю та наркотичного засобу, у громадському місці вбив неповнолітнього ОСОБА_15 , який не створював для нього ніякої небезпеки, не чинив щодо нього протиправних дій та опору, а характер, кількість та локалізація тілесних ушкоджень, спричинених потерпілому, спосіб убивства, обраний обвинуваченим, незначний мотив, який був приводом для позбавлення життя неповнолітнього хлопця, та настирний характер дій обвинуваченого, направлених на застосування щодо ОСОБА_15 насильства, що у сукупності вказує на цинічне ставлення до людської особистості та відсутності базових людяних моральних цінностей, свідчить на антисоціальну спрямованість, зневажливе ставлення до закону та загальноприйнятних норм моралі, що є підставою для висновку про особливу небезпечність обвинуваченого ОСОБА_9 для суспільства.
Крім цього, судом враховано ставлення обвинуваченого ОСОБА_9 до вчиненого, а саме те, що він свою вину у висунутому обвинуваченні не визнав та його поведінка свідчила про відсутність у нього критичної оцінки своїм діям та ознак жалю та каяття з цього приводу, що вчинення вказаного кримінального правопорушення мало місце з надуманого, малозначного приводу, в денний час в громадському місці, при скупчені значної кількості людей, у тому числі малолітніх, неповнолітніх осіб, жінок, осіб похилого віку, а проходження ОСОБА_9 служби в Департаменті охорони об'єктів Управління державної охорони України на посаді співробітника охорони вимагає більшої суворості щодо оцінки його дій, з огляду на те, що останній в силу своєї служби та займаної посади мав би бути взірцем для інших громадян в аспекті дотримання моральних та етичних норм, правил поведінки та співіснування у суспільстві, забезпечення дотримання громадського порядку та здійснення захисту від протиправних посягань на права громадян. На противагу викладеному, ігноруючи свій службовий статус та порушуючи надані йому права та ігноруючи покладені на нього обов'язки ОСОБА_9 ,. вчинив умисні дії, які призвели до смерті неповнолітньої особи.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що обвинувачений ОСОБА_9 представляє особливу небезпеку для суспільства, а тому призначене йому покарання за п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України у виді довічного позбавлення волі відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів і відповідає меті покарання, визначеній ч. 2 ст. 50 КК України. З призначеним ОСОБА_9 судом першої інстанції покаранням як в частині виду, так і в частині розміру цього покарання колегія суддів погоджується в повному обсязі.
При цьому, доводи апеляційної скарги захисника про те, що обвинувачений вжив заходів для надання медичної допомоги відразу як в потерпілого почалася кровотеча, колегія суддів не сприймає, адже як встановлено судом вжиття таких заходів було недоцільним та жодним чином не могло відвернути заподіяну шкоду, а ті обставини, що він вперше притягується до відповідальності та має позитивні характеристики не є такими, що свідчать про невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості та особі обвинуваченого, оскільки вони не свідчать про таку позитивну характеристику ОСОБА_9 , при наявності якої, з урахуванням встановлених обставин вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення, дають змогу призначити йому менш суворе покарання.
Щодо посилання суду на матеріали, зареєстровані в ЄО з приводу вчинення домашнього насильства, то колегія суддів звертає увагу на те, що вказані матеріали були оцінені судом з точки зору аналізу характеру ОСОБА_9 , а не з точки зору притягнення його до відповідальності, а посилання захисника на помилкове врахування судом при призначенні покарання кількості ударів, колегія суддів відхиляє, оскільки з тексту вироку не вбачається, що такі обставини враховувались судом.
Колегія суддів вважає, що вирок відповідає вимогам ст. 370 КПК України, а саме є законним, обґрунтованим та вмотивованим. Порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити суду першої інстанції ухвалити законний та обґрунтований вирок, колегією суддів не встановлено.
Наведене у своїй сукупності вказує на необґрунтованість апеляційних скарг обвинуваченого та його захисника та відсутність підстав для їх задоволення.
Враховуючи викладене, вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 22 вересня 2025 року щодо ОСОБА_9 є законним та обґрунтованим, підстав для його зміни чи скасування колегією суддів не встановлено, а тому колегія суддів вважає за необхідне вказаний вирок залишити без змін, а апеляційні скарги обвинуваченого та його захисника - без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_9 та його захисника - адвоката ОСОБА_10 залишити без задоволення.
Вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 22 вересня 2025 рокущодо ОСОБА_9 залишити без змін.
Ухвалу може бути оскаржено у касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою - в той же строк з дня вручення йому копії судового рішення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4