11 березня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу представника Міністерства юстиції України - ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06 листопада 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06 листопада 2025 року відмовлено у поновленні строку на оскарження бездіяльності, а скаргу представника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах Міністерства юстиції України, на бездіяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення, повернуто особі, яка її подала.
Таке рішення слідчий суддя мотивував тим, що скарга подана після закінчення строку, передбаченого ст. 304 КПК України, а обставини, на які посилається ініціатор скарги щодо поновлення процесуального строку на оскарження, не є поважними та не доведені належними доказами, тому з посиланням п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України повернув скаргу, роз'яснивши, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, в порядку, передбаченому цим Кодексом, за умови усунення недоліків, що стали підставою для прийняття слідчим суддею рішення про повернення скарги.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник Міністерства юстиції України - ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати та ухвали нову ухвалу, якою задовольнити скаргу Міністерства юстиції України.
Справа №11-сс/824/1479/2026 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_7
Категорія: ст. 304 КПК України Доповідач ОСОБА_1
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що Міністерство юстиції України звернулось до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви від 19 вересня 2025 року № 136276/38.4.3/15-25.
У вказаній заяві Міністерство юстиції України повідомляє про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 365, 367 КК України, вчинених невстановленими особами органів державної влади відносно громадянина ОСОБА_8 , в результаті яких Державному бюджету України було завдано збитків, внаслідок виплати заявнику відшкодування в розмірі 54 001,68 грн (еквівалент 1 200 євро) на виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі «Шемякін та інші проти України».
Листом Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, від 15 жовтня 2025 року № 22687зкп/к/11-03-21489/25 повідомлено Міністерство юстиції України про відмову у внесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, у зв'язку з чим Міністерство юстиції України звернулося до слідчого судді зі скаргою в порядку ст. 303 КПК України.
Повертаючи подану скаргу, слідчий суддя вказав, що вона подана з пропуском строку, встановленого ст. 304 КПК України, і не вбачається підстав для його поновлення.
Водночас, в даному випадку рішення уповноваженого органу щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань було оформлено листом від 15 жовтня 2025 року, оскільки процесуальним законодавством не передбачено винесення постанови з цього питання.
Між тим, слідчий суддя не взяв до уваги те, що до моменту прийняття зазначеного рішення Міністерству юстиції об'єктивно не могло бути відомо про вчинення або не вчинення дій (бездіяльності), які пов'язані із внесенням відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Таким чином, у слідчого судді були поважні підстави для поновлення строку на подання скарги.
Також вказує, що скаргу до Шевченківського районного суду м. Києва було подано протягом 10 днів від часу прийняття рішення уповноваженим органом про невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Крім того, у поданій скарзі порушувалось питання про поновлення строку на оскарження бездіяльності із зазначенням поважності причин такого пропуску, а відтак, у слідчого судді не було підстав для повернення скарги на підставі ст. 304 КПК України.
Також апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, посилаючись на ті обставини, що копія ухвали надійшла на адресу Міністерства юстиції України 12 грудня 2025 року та зареєстрована за вхідним № 217177-22-25. За даними Єдиного державного реєстру судових рішень оприлюднено оскаржуване рішення також 12 грудня 2025 року. Таким чином, строк на оскарження ухвали слідчого судді пропущено з поважних причин, а відтак підлягає поновленню.
Будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду, представник Міністерства юстиції України та прокурор в призначений час до суду апеляційної інстанції не з'явилися. Від представника Міністерства юстиції України надійшла заява про розгляд апеляційної скарги без участі представника скаржника. Прокурор про поважність причин своєї неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду не надсилав. За таких обставин, апеляційний суд, враховуючи, що, відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України, неявка учасників провадження не перешкоджає проведенню розгляду, вважає можливим розглянути апеляційну скаргу без участі вказаних осіб.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали судового провадження за скаргою та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 395 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Пропущений строк, згідно положень ст. 399 КПК України, підлягає поновленню, якщо суд апеляційної інстанції, за заявою особи, знайде підстави для цього.
Враховуючи ті обставини, що ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06 листопада 2025 року була постановлена без участі сторін, а її копія на адресу Міністерства юстиції України надійшла 12 грудня 2025 року, що підтверджується карткою реєстрації вхідного документа за № 217177-22-25, та 15 грудня 2025 року забезпечено надання загального доступу до ухвали слідчого судді, згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень, та оскільки виготовлення обґрунтованої апеляційної скарги потребує ознайомлення зі змістом оскарженого рішення, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, у зв'язку з чим він підлягає поновленню.
Що стосується доводів апеляційної скарги про незаконність і необґрунтованість постановленого слідчим суддею рішення, то колегія суддів враховує наступне.
24 жовтня 2025 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга представника Міністерства юстиції України - ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення від 19 вересня 2025 року № 136276/38.4.3/15-25.
Також у поданій скарзі представник Міністерства юстиції України - ОСОБА_6 ставила питання про поновлення пропущеного строку на оскарження бездіяльності слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, посилаючись на ті обставини, що в даному випадку рішення уповноваженого органу щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань було оформлено листом від 15 жовтня 2025 року № 22687зкп/к/11-03-21489/25, оскільки процесуальним законодавством не передбачено винесення постанови з цього питання, а до прийняття зазначеного рішення Міністерству юстиції України об'єктивно не могло бути відомо про вчинення або невчинення дій, пов'язаних із невнесенням відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06 листопада 2025 року скаргу представника Міністерства юстиції України ОСОБА_6 було повернуто.
Повертаючи вказану скаргу слідчий суддя послався на недоведеність поважності причин пропуску строку на звернення до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви.
З такими висновками слідчого судді погоджується і колегія суддів.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
У відповідності до ч. 1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Згідно ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
При цьому законодавець не передбачає постановлення слідчим, дізнавачем чи прокурором відповідного процесуального рішення у разі невнесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а тому перебіг десятиденного строку на оскарження такої бездіяльності розпочинається після сплину 24 годин з часу подання заяви про вчинення кримінального правопорушення, за якою не були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно доводів скарги, 19 вересня 2025 року Міністерство юстиції України звернулося до Державного бюро розслідувань із заявою про вчинення кримінального правопорушення (№ 136276/38.4.3/15-25), однак відомості по вказаній заяві до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесено.
Враховуючи, що заяву про кримінальне правопорушення до Державного бюро розслідувань Міністерством юстиції України було подано 19 вересня 2025 року, то перебіг строку на оскарження бездіяльності його уповноважених осіб, яка полягає у невнесенні відомостей за вказаною заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань, у відповідності до вищенаведених норм закону, починається після спливу 24 годин з часу подання заяви про вчинення кримінального правопорушення, а саме з 21 вересня 2025 року, а останнім днем строку - є 30 вересня 2025 року.
Разом з тим, представник Міністерства юстиції України - ОСОБА_6 звернулася до слідчого судді з такою скаргою 24 жовтня 2025 року, тобто з пропущеним строком. При цьому, у клопотанні про поновлення строку представник Міністерства юстиції України - ОСОБА_6 не наводить будь-яких об'єктивних обставин, які заважали звернутися до слідчого судді зі скаргою у встановлений законом строк.
Посилання представника Міністерства юстиції України - ОСОБА_6 на лист Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, від 15 жовтня 2025 року № 22687зкп/к/11-03-21489/25 не заслуговує на увагу, оскільки не узгоджується з вимогами кримінального процесуального закону, зокрема ст.ст. 214, 303-304 КПК України, відповідно до яких початок строку на оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора в даному випадку не пов'язується з часом отримання особою будь-якої інформації щодо наслідків розгляду її заяви, а зумовлений виключно часом подання такої заяви чи повідомлення.
З цих же підстав колегія суддів не приймає до уваги і доводи представника Міністерства юстиції України - ОСОБА_6 , що до того, як Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, направлено на адресу Міністерства юстиції України листа від 15 жовтня 2025 року № 22687зкп/к/11-03-21489/25, вони об'єктивно не могли дізнатися про невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою про кримінальне правопорушення від 19 вересня 2025 року.
Також не ґрунтуються на вимогах закону і доводи апеляційної скарги, що в даному випадку лист Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, слід ототожнювати з рішенням слідчого.
Крім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03 квітня 2008 року «Пономарьов проти України» зробив висновок про те, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип юридичної визначеності.
За сталою практикою Верховного Суду, під поважними причинами пропуску строку слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.
Аналіз наведених норм закону дає підстави вважати, що, вирішуючи питання поновлення строку на оскарження рішення, дії чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора визначені ч. 1 ст. 303 КПК України, слідчий суддя має не просто перевірити наявність заяви про поновлення цього строку, а і дослідити викладені у ній доводи щодо поважності причин його пропуску.
Лише строк пропущений з поважних причин підлягає обов'язковому поновленню - це слугує гарантією права особи на справедливий суд, закріпленого у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Наведені представником Міністерства юстиції України - ОСОБА_6 обставини не вказують на існування дійсно об'єктивних перешкод чи труднощів для своєчасного звернення до слідчого судді зі скаргою в порядку ст. 303 КПК України, а відтак, не є поважними. Крім того, звертаючись до Державного бюро розслідувань із заявою (повідомленням) про кримінальне правопорушення, Міністерство юстиції України мало вживати заходів, щоб дізнатися про результат такого звернення.
За викладеним, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06 листопада 2025 року винесена з додержанням вимог кримінального процесуального закону, і слідчим суддею обґрунтовано прийнято рішення про повернення скарги, оскільки строк на її подання, як такий, що пропущений без поважних причин, не підлягає поновленню, тому апеляційну скаргу представника Міністерства юстиції України - ОСОБА_5 слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.
При цьому слід зауважити, що вимогами ч. 7 ст. 304 КПК України передбачено, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом, про що зазначив і слідчий суддя в оскаржуваному рішенні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів
поновити представнику Міністерства юстиції України - ОСОБА_5 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06 листопада 2025 року.
Апеляційну скаргу представника Міністерства юстиції України - ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06 листопада 2025 року, якою відмовлено у поновленні строку на оскарження бездіяльності, а скаргу представника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах Міністерства юстиції України, на бездіяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення, повернуто особі, яка її подала, - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
___________________ _____________________ ___________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3