21.04.2026 м. Дніпро Справа № 904/4364/24
Центральний апеляційний господарський суд в особі судді Демчини Т.Ю. (суддя-доповідач у справі), перевіривши матеріали апеляційної скарги Верхівцевської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2026 (головуючий в першій інстанції Кеся Н.Б.. повний текст складений та підписаний 27.03.2026)
у справі за позовом Фізичної особи-підприємця Митюченко Валентини Іванівни
до відповідача: Верхівцевської міської ради
про визнання укладеною додаткової угоди про продовження терміну дії оренди земельних ділянок для обслуговування торгових павільйонів
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2026 позов задоволено повністю, визнано укладеною додаткову угоду про продовження терміну дії оренди земельних ділянок для обслуговування торгових павільйонів, розташованих за адресою: вулиця Центральна, м.Верхівцеве, Кам'янський район, Дніпропетровської області, загальною площею 0,0119 га, для обслуговування торгових павільйонів, в редакції Фізичної особи-підприємця Митюченко Валентини Іванівни в редакції, викладеній у резолютивній частині рішення. Цим же рішенням стягнуто з відповідача 3028,00 грн судового збору.
Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідач у справі - Верхівцевська міська рада звернулась до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій заявлено вимоги: скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2026 у справі № 904/4364/24 та ухвалити нове, яким відмовити в задвооелнні позову.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2026, для розгляду даної апеляційної скарги визначено колегію суддів Центрального апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Демчини Т.Ю. (доповідач), суддів Кошлі А.О., Стефанів Т.В.
Вивчивши зміст апеляційної скарги та долучені документи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення апеляційної скарги без руху, з огляду на наступне.
Загальні вимоги, яким має відповідати апеляційна скарга, встановлені у ст.258 ГПК України. Згідно з п.2 ч.3 вказаної статті, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору. Проте документів про сплату судового збору за подання апеляційної скарги до неї не долучено.
У прохальній частині апеляційної скарги апелянт просить відстрочити сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".
Статтею 8 Закону "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за певних встановлених цією статтею умов. Разом з тим, згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 14.01.2021 у справі № 940/2276/18, положення пунктів 1 та 2 ч.1 ст.8 Закону "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п.3 ч.1 ст.8 Закону "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Крім того, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч.2 вказаної статті).
Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 21.01.2026 у справі № 925/1293/19, формальна відмова юридичній особі у звільненні або відстроченні сплати судового збору без оцінки її реального майнового стану може порушувати право на доступ до суду, що ставить під сумнів результат національного судового провадження. У цій справі Велика Палата Верховного Суду наголосила, що: право на доступ до суду не є абсолютним, але будь-які фінансові обмеження мають бути пропорційними; юридичні особи не можуть бути автоматично виключені з механізмів звільнення або відстрочення судового збору; критичний майновий стан компанії підлягає індивідуальній оцінці, а формальне тлумачення норми без аналізу доказів не відповідає вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; непосильний судовий збір без оцінки фінансових можливостей заявника ставить під сумнів результат усього провадження.
Здійснюючи оцінку доводів апелянта щодо наявності підстав для відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, суд враховує наступне.
Згідно з ч.2 ст.123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. За положеннями ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову або у фіксованому розмірі.
Згідно з положеннями ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання апеляційної скарги на рішення господарського суду встановлено ставку судового збору у розмірі 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, апелянт оскаржує рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2026 повністю, а саме про задоволення 1 вимоги немайнового характеру. З урахуванням ставки судового збору при поданні позовної заяви, а також змісту вимог апеляційної скарги, за її подання апелянту належало сплатити судовий збір у розмірі 4542,00 грн (3028,00 грн * 150 %).
Вказаний розмір судового збору не є значним. Проте, апелянт заявляючи клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги взагалі не наводить обґрунтування необхідності такого відстрочення, а також не надає жодних доказів на підтвердження обставин, які унеможливлюють своєчасну сплату судового збору.
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що таке клопотання задоволенню не підлягає.
Одночасно суд звертає увагу на те, що згідно з ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною 2 цієї статті, в електронній формі, застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Оскільки апеляційну скаргу подано апелянтом в електронній формі через підсистему ЄСІКС «Електронний суд», розмір судового збору, який належить сплатити скаржнику за подання апеляційної скарги на судове рішення у даній справі, становить 3633,60 грн (4542,00 грн * 0,8).
Частиною 2 статті 260 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, підлягає залишенню без руху.
Відтак, існують підстави для залишення апеляційної скарги Верхівцевської міської ради без руху, з наданням апелянту строку для усунення недоліків.
Зазначені у даній ухвалі недоліки підлягають усуненню шляхом подання до суду документу про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, або подання належним чином оформленого клопотання про відстрочення сплати судового збору із зазначенням відповідних обґрунтувань та наданням підтверджуючих документів.
Керуючись ст.ст.174, 234, 235, 258, 260 ГПК України, суд
Відмовити у задоволенні заяви Верхівцевської міської ради про відстрочення сплати судового збору.
Апеляційну скаргу Верхівцевської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2026 у справі № 904/4364/24 залишити без руху.
Надати Верхівцевській міській раді 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, для усунення допущених при поданні апеляційної скарги недоліків.
Роз'яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя Т.Ю.Демчина