13 квітня 2026 року м. Харків Справа № 922/881/17
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А. , суддя Россолов В.В.,
при секретарі судового засідання , Погребняк А. М.,
за участі представників сторін, не прибули,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача , за вх. №19 х/1 на ухвалу господарського суду Харківської області від 23.12.25 ( 24.12.25, суддя Добреля Н. С. ) у справі №922/881/17
за позовом HL Agroholding s.r.o. ,
до Державного підприємства "ХЛІБНА БАЗА №85" ,
про стягнення коштів
05.12.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від представника ТОВ HL Agroholding s.r.o. на адресу Господарського суду Харківської області надійшла скарга на дії державного виконавця (вх. №28419/25), в якій просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність в.о. начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Андрія Баннікова щодо невідновлення виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення Господарського суду Харківської області по справі №922/881/17;
- зобов'язати в.о. начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Андрія Баннікова винести постанову про відновлення виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення Господарського суду Харківської області по справі №922/881/17.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.12.25 у справі в задоволенні скарги представника ТОВ HL Agroholding s.r.o. відмовлено .
Не погодившись з ухваленим судом першої інстанції судовим рішенням , апелянт (ТОВ HL Agroholding s.r.o. ) звернувся до Східного апеляційного господарського суду зі скаргою в якій просить суд скасувати оскаржувану ухвалу та задовольнити скаргу у повному обсязі. Обґрунтовує свої доводи неправильним застосуванням судом норм права, а саме пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", положень Конституції України та неврахування судом висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 26.06.2024 у справі № 335/1961/23.
Для розгляду справи шляхом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.01.2026 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача , за вх. №19 х/1 на ухвалу господарського суду Харківської області від 23.12.25 у справі №922/881/17 , встановлено учасникам справи строк до 30.01.2026 включно для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами їх надсилання (доданих до них документів) іншим учасникам справи, витребувано матеріали оскарження з Господарського суду Харківської області. Розгляд справи призначено на 05.02.2026 р.
У зв'язку з відсутністю у приміщенні Східного апеляційного господарського суду електропостачання та Інтернет-зв'язку, судове засідання, призначене на 05.02.2026 р. не відбулося.
Відповідно до частини 2 статті 273 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану було продовжено.
Відповідно до наказу Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2022 №03 «Про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану» встановлено особливий режим роботи Східного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану з 01.04.2022 та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема:
- тимчасово зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які в умовах воєнної агресії проти України зумовлюють загрозу життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів і працівників суду;
- запроваджено з 01.04.2022 роботу Східного апеляційного господарського суду у віддаленому режимі. Режим роботи суду може бути змінений з урахуванням об'єктивних обставин загострення збройної агресії (у тому числі ведення бойових дій) на адміністративно-територіальній одиниці місця розташування суду;
- рекомендовано учасникам судових справ утриматись від відвідування суду, свої процесуальні права та обов'язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua;
- забезпечено приймання та опрацювання вхідної кореспонденції, що надходить до суду засобами електронного зв'язку. У разі відсутності об'єктивної можливості дотримання приписів процесуального законодавства та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, відповідні дії здійснювати після усунення обставин, що зумовили таку неможливість.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.
При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
На підставі вищевикладеного, у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого у статті 273 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.02.2026 р. розгляд справи призначено на 23.02.2026 р
20.02.2026 р. через систему Електронний суд від представника Державного підприємства «ХЛІБНА БАЗА № 2» надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи № 922/881/17.
Крім того, 23.02.2026 від представника Державного підприємства «ХЛІБНА БАЗА №2» надійшло клопотання про відкладання розгляду справи.
У судове засідання, призначене на 23.02.2026 представники сторін не прибули.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду розгляд справи відкладено на 05.03.2026 р.
У судовому засіданні, яке відбулося 05.03.2026 р., приймав участь представник позивача ( апелянта), який підтримав свої вимоги. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання сторони повідомлялися належним чином. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.03.2026 р. розгляд справи відкладено на 30.03.3026 р.
Цією ж ухвалою було запропоновано представнику апелянта до наступного судового засідання викласти письмово свої пояснення щодо застосування практики ЄСПЛ до спірних правовідносин, які ним було надано усно під час судового засідання.
У судове засідання, призначене на 30.03.2026 представники сторін не з'явилися. Про час та місце проведення судового засідання сторони повідомлялися належним чином. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.03.2026 о. розгляд справи відкладено на 13.04.2026 р. Цією ж ухвалою було запропоновано позивачу до наступного судового засідання викласти письмово та надіслати свої пояснення щодо дати та обставин пред'явлення наказу господарського суду Харківської області від 2017 року у справі №922/881/17 до виконання; причин звернення до органу державної виконавчої служби із зазначеним наказом лише у 2025 році ; дотримання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження"; у разі пропуску такого строку надати пояснення щодо підстав його поновлення із відповідним нормативним та доказовим обґрунтуванням, чи вчинялися дії щодо пред'явлення виконавчого документа до виконання у період з 2017 по 2025 роки. Запропоновано відповідачу до наступного судового засідання викласти письмово та надіслати свої пояснення щодо фактичного стану (дати початку процедури , її перебігу та поточного стану) процедури приватизації Державного підприємства "ХЛІБНА БАЗА №85" .
У судове засідання, призначене на 13.04.2025 р. представники сторін не з'явилися. Письмові пояснення суду не надали.
08.04.2026 р. через систему Електронний суд від Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшло клопотання в якому просили прийняти відзив на апеляційну скаргу та відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Крім того, просили залучити до розгляду справи представника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківської області та розглянути справу без участі представника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківської областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України за наявними у справі матеріалами.
Судова колегія відмовила у задоволенні клопотання щодо залучення до розгляду справи Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківської області, оскільки, в даному випадку, спір не розглядається по суті.
Відповідно до приписів статті 271 Господарського процесуального кодексу України, Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. ( ч.1 ст.270 ГПК України)
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. ( ст.269 ГПК України)
Заслухавши доповідь головуючого по справі ( суддю доповідача), дослідивши обставини справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія зазначає наступне .
Судовою колегію встановлено такі обставини справи.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 24.04.2017 у справі №922/881/17 стягнуто з ДП "ХЛІБНА БАЗА №85" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "HL Agroholdings.r.o" 700.150,00 дол. США та 8.919,88 дол. США витрат зі сплати судового збору.
11.05.2017 на примусове виконання вищевказаного рішення Господарським судом Харківської області був виданий відповідний наказ, який було надіслано на адресу стягувача. У тексті наказу зазначено, що він вступає в законну силу 11.05.2017 р. та дійсний для пред'явлення до виконання до 12.05.2020 р.
Судовою колегією також було встановлено, що позивач у вересні 2025 року звернувся з заявою до виконавчої служби про примусове виконання наказу № 922/881/17, який було видано 11.05.2017 р. господарським судом Харківської області.
Доказів звернення позивача з заявою до виконавчої служби про примусове виконання вище зазначеного наказу до вересня 2025 р. матеріали справи не містять. Письмових пояснень з цього приводу позивач не надав.
Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Антосік І.О. від 29.09.2025 було відкрито виконавче провадження №79210276 з примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області від 11.05.2017 у справі №922/881/17.
Судом першої інстанції також було встановлено, що Наказом Фонду державного майна України від 20.02.2024 №336 "Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 №1 "Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації" (зі змінами) доповнено Додаток 2 "Перелік єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, у тому числі тих, що передані в оренду" наступною позицією, зокрема, Єдиний майновий комплекс ДП "ХЛІБНА БАЗА №85".
Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Антосік І.О. від 29.09.2025 було зупинено вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №79210276 на підставі пункту 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження".
24.11.2025 р. Стягувач звернувся до старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Антосік І.О. із заявою про відновлення виконавчого провадження, в якій, посилаючись на постанову Верховного Суду від 26.06.2024 у справі №335/1961/23, просив останнього відновити виконавче провадження №79210276 та забезпечити стягнення з боржника ДП "ХДІБНА БАЗА №85" 700.150,00 дол. США та 8.919,88 дол. США витрат зі сплати судового збору. (а.с.219-221 том 1)
05.12.2025 р. у відповідь на вище зазначену заяву Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції листом від 05.12.2025 №23830 повідомив HL Agroholding s.r.o. про відсутність підстав для відновлення виконавчого провадження №79210276, оскільки відсутня інформації та документальне підтвердження щодо завершення та/або припинення приватизації боржника.
Вважаючи вказану відмову у відновленні виконавчого провадження незаконною та необґрунтованою, стягувач звернувся до господарського суду зі скаргою на дії державного виконавця.
Як зазначалося вище, ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.12.2025р. у задоволенні скарги представника HL Agroholding s.r.o. було відмовлено.
Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на нижче викладене.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України (частина 1 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статей 326, 327 цього Кодексу судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України "Про виконавче провадження", за змістом статті 1 якого виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом частини 1 статті 14 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець є одним з учасників виконавчого провадження.
Повноваження виконавця щодо вчинення виконавчих дій наведені в статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" через визначення переліку прав і обов'язків виконавця та у частині 1 передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання (підпункти 1, 3 частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до статті 339-1 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Як встановлено судом першої інстанції, постановою від 29.09.2025 державний виконавець зупинив вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу №922/881/17 від 11.05.2017 р. на підставі пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку із включенням Державного підприємства «ХЛІБНА БАЗА № 2» до переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації. ( Наказ Фонду державного майна України від 20.02.2024 №336 "Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 №1 "Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації" (зі змінами) доповнено Додаток 2 "Перелік єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, у тому числі тих, що передані в оренду")
Підстави та порядок зупинення вчинення виконавчих дій визначено у статті 34 Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на час винесення державним виконавцем спірної постанови) виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об'єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.
У статті 35 вказаного Закону визначені строки зупинення вчинення виконавчих дій та у частині 7 цієї норми передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 12 частини 1статті 34 цього Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до закінчення однорічного строку з дня завершення приватизації або до припинення приватизації відповідного об'єкта приватизації.
У пункті 7.26 постанови Верхового Суду від 15.05.2024 у справі № 906/136/23, на висновок про таке:
"7.26. З огляду на те, що положеннями Закону 1404-VIII передбачено обов'язок державного виконавця зупиняти вчинення виконавчих дій у разі включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об'єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації, суди і дійшли висновку, що дії державного виконавця щодо зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях № 71935345 та № 72469570 є правомірними".
Таким чином, Суд першої інстанції з урахуванням висновків Верховного Суду виходив з того, що пунктом 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" включення підприємства до переліку об'єктів малої приватизації є безумовною підставою для зупинення вчинення виконавчих дій.
Наведена норма є імперативною, а тому зобов'язує державного виконавця зупинити вчинення виконавчих дій у визначених нею випадках.
Крім того, у постановах Верховного Суду від 06.12.2023 у справі № 911/862/22, від 22.04.2024 у справі № 906/547/23, було зазначено, що на законодавчому рівні чітко обумовлено неможливість проведення виконавцем виконавчих дій у разі включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об'єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.
У пункті 83 постанови від 07.12.2022 у справі № 908/1525/16 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що зупинення вчинення виконавчих дій на час приватизації боржника є обмеженням, передбаченим законом, з метою забезпечення суспільного інтересу у контролі за реалізацією певного державного майна у складі єдиного майнового комплексу суб'єкта господарювання задля прискорення його господарської діяльності під управлінням ефективного приватного власника. Така мета досягається, зокрема, через зупинення виконавчого провадження про стягнення коштів із боржника, який включений до переліку підприємств, що підлягають приватизації.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.12.2022 у справі № 908/1525/16 (пункт 38) зазначила про те, що приписи пункту 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" є доступними, чіткими, однозначними, а дії держави з виконання цих приписів - передбачуваними і для позивача, і для відповідача.
Отже, з огляду на приписи чинного законодавства та правові висновки Верховного Суду судова колегія також приходить до висновку, що включення єдиного майнового комплексу державного підприємства до переліку об'єктів приватизації є обставиною, що прямо визначена законодавцем як підстава для обов'язкового зупинення виконавчих дій, та не потребує додаткового встановлення чи тлумачення.
Факт перебування боржника у відповідному переліку, підтверджений офіційними нормативними актами Фонду державного майна та Кабінету Міністрів України, виключає можливість подальшого провадження виконавчих дій до завершення процедури приватизації або до припинення такої процедури у встановленому законом порядку.
Зупинення виконавчих дій у цьому випадку відповідає як законодавчим вимогам, так і усталеним правовим висновкам Верховного Суду, який неодноразово підкреслював, що пункт 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" має імперативний характер, не містить винятків та підлягає обов'язковому застосуванню незалежно від характеру вимог і статусу стягувача.
Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 02.03.2026 у справі № 922/481/17.
Оскаржуючи судове рішення у справі, апелянт вказує на неправильне застосуванням судами пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" та положень Конституції України і неврахування судами висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 26.06.2024 у справі № 335/1961/23.
Так, у постанові Верховного Суду від 26.06.2024 у справі № 335/1961/23 розглядалася скарга фізичної особи на дії заступника начальника Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Соколенко С. М., заінтересована особа - Акціонерне товариство "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат", у зв'язку з тривалим невиконанням рішення суду про стягнення на користь заявника заробітної плати та належних сум у зв'язку зі звільненням.
Верховний Суд у цій справі, залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції про задоволення скарги фізичної особами, вказав на те, що ураховуючи, що обов'язком держави є забезпечення виконання остаточного рішення, беручи до уваги тривалу дію зупинення вчинення виконавчих дій, відсутність правової визначеності щодо настання подій, з якими пов'язано відновлення виконавчих дій, а також сумніви щодо існування легітимної мети такого зупинення, колегія суддів доходить висновку, що пункт 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" є таким, що не відповідає Конституції України (суперечить статтям 8, частині другій статті 19, частинам першій, другій статті 55, пункту 9 частини другої статті 129, частинам першій, другій статті 129-1 Конституції України), тому суд вирішує справу без застосування цієї норми, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії з урахуванням юридичної позиції, викладеної у підпункті 5.1 пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 28 серпня 2020 року № 10-р/2020, та практики ЄСПЛ щодо права особи на доступ до суду в аспекті розуміння обов'язку держави щодо забезпечення виконання судового рішення, постановленого проти держави та державних підприємств.
Отже, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду під час розгляду справи №335/1961/23 не застосовував норму права - пункт 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", який було застосовано судами під час розгляду справи №922/481/14 з урахуванням правових висновків щодо застосування такої норми права, викладених у вказаних у судових рішеннях постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 02.03.2026 р. у справі № 922/481/17.
Крім того Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалив 26.06.2024 ухвалу у справі № 335/1961/23 про звернення до Пленуму Верховного Суду для вирішення питання щодо внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності (відповідності Конституції України) пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", вважаючи вказану норму такою, що не відповідає Конституції України (суперечить статтям 8, частині другій статті 19, частинам першій, другій статті 55, пункту 9 частини другої статті 129, частинам першій, другій статті 129-1 Конституції України).
Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду від 06.09.2024 № 12 вирішено звернутися до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження".
Станом на час розгляду справи № 922/881/17 судом першої інстанції, подання щодо конституційності пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" Конституційним Судом України не вирішено.
Колегія суддів також вважає за необхідне звернути увагу на те, що як свідчать матеріали справи, позивач заяву про примусове виконання судового рішення - наказу Господарського суду Харківської області від 15.05.2017 р. у справі № 922/881/17 подано до державної виконавчої служби лише у вересні 2025р.
Включення відповідача до переліку об'єктів малої приватизації відбулося 20.02.2024.
29.09.2025 р. спірною постановою зупинено виконавче провадження відповідно до пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження".
Зазначене свідчить про те, що позивач мав можливості для забезпечення виконання чинного судового рішення, але скористався ними лише у вересні 2025 року, і не позбавлений можливості отримати виконання судового рішення від відповідача тоді, коли приватизація завершиться.
До того часу за наявності необґрунтованої затримки державою з таким виконанням позивач може претендувати на компенсацію за порушення гарантії розумного строку виконання рішення суду (пункт 1 статті 6 Конвенції) (пункт 84 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.12.2022 у справі № 908/1525/16).
Ураховуючи встановлені судом першої інстанції обставини стосовно того, що пунктом 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено обов'язок державного виконавця зупиняти вчинення виконавчих дій у разі включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об'єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації, ураховуючи те, що вказана норма права на час розгляду справи не визнана неконституційною, судова колегія приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги заявника на дії державного виконавця, а доводи апеляційної скарги з посиланням на неврахування судом висновків Верховного Суду у наведеній скаржником постанові зводяться до незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями та не свідчать про неправильне застосування судом першої інстанції норми права без урахування висновку Верховного Суду щодо застосування такої норми права.
Крім того, згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень, 26.03.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від ДП "ХЛІБНА БАЗА №85" надійшла заява про поновлення строку разом з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (вх. №6), в якій останній просить суд скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 24.07.2017 у справі №922/881/17 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю. Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.03.2026 р. відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду заяви ДП "ХЛІБНА БАЗА №85" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (вх. №6 від 26.03.2026) до повернення матеріалів справи №922/881/17 до Господарського суду Харківської області зі Східного апеляційного господарського суду.
Відповідно до приписів статті 275 Господарського процесуального кодексу України, Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
В даному випадку, судова колегія приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим, ухвала суду першої інстанції залишається без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Судові витрати покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 269. 270, 271, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю HL Agroholding s.r.o., на ухвалу господарського суду Харківської області від 23.12.2025 у справі № 922/881/17 - залишити без задоволення.
2.Ухвалу господарського суду Харківської області від 23.12.2025 у справі №922/881/17 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 -289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 21.04.2026.
Головуючий суддя О.І. Склярук
Суддя Р.А. Гетьман
Суддя В.В. Россолов