справа №991/1507/26
провадження №1-кп/991/21/26
Іменем України
«14» квітня 2026 року м. Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду під час судового засідання у кримінальному провадженні №52025000000000579 від 16 жовтня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_3 та клопотання адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , про зміну запобіжного заходу,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисників - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
До Вищого антикорупційного суду 19 лютого 2026 року надійшов для розгляду обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, зареєстрованому в ЄРДР за №52025000000000579 від 16 жовтня 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.
Ухвалою суду від 19 лютого 2026 року, постановленою в порядку ст. 314 КПК України, у даному кримінальному провадженні було призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 23 лютого 2026 року було задоволено клопотання прокурора ОСОБА_4 про продовження строку дії та зміну обов'язків, покладених на ОСОБА_3 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 грудня 2025 року. Так, на обвинуваченого було покладено обов'язок не виїжджати без дозволу суду за межі території України, а також скасовано обов'язок носити електроний засіб контролю.
Ухвалою суду від 17 березня 2026 року кримінальне провадження призначено до судового розгляду та відмовлено у клопотанні адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу.
31 березня 2026 року до суду надійшло клопотання прокурора САП ОСОБА_4 про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_3 , у зв'язку із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
Крім того, 14 квітня 2026 року на електронну адресу суду від адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу його підзахисному в частині зменшення розміру застави.
Враховуючи, що клопотання про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого та клопотання про зміну запобіжного заходу останньому є взаємопов'язаними, суд вважає за доцільне розглядати їх разом із дослідженням наведених доводів у сукупності, що сприятиме забезпеченню повного, всебічного та об'єктивного встановлення всіх обставин у межах вирішення цих питань.
Обґрунтування заявлених сторонами клопотань
Клопотання про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_3 , прокурор обґрунтовує тим, що ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що перебуваючи на посаді судді прохав та одержав від представника ТОВ «Г.В.Ф.» - ОСОБА_7 неправомірну вигоду в розмірі 1300 доларів США для себе та третіх осіб (з отриманої суми 1300 доларів США ОСОБА_3 віддав 300 доларів США ОСОБА_7 ) за скасування арешту майна ТОВ «Г.В.Ф.», тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України. Під час досудового розслідування, з урахуванням, в тому числі, встановлених ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч.1 ст. 177 КПК України, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 грудня 2025 року у справі №991/12575/25 до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави в розмірі 1 000 000 грн. У випадку внесення застави на ОСОБА_3 цією ухвалою були покладені відповідні обов'язки. Строк дії ухвали в частині покладених обов'язків визначений два місяці з дня внесення застави, але в межах строку досудового розслідування. Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 18 грудня 2025 року ухвалу слідчого судді від 12 грудня 2025 року скасовано в частині визначення суми застави та постановлено нову, якою визначено ОСОБА_3 заставу в розмірі 4 000 000 грн. та яку за останнього було внесено 25 грудня 2025 року. В ході підготовчого судового засідання ухвалою Вищого антикорупційного суду від 23 лютого 2026 року покладені на обвинуваченого ОСОБА_3 обов'язки, а саме: прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи/проходження служби; здати до Центрального міжрегіонального управління ДМС у місті Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утримуватися від спілкування з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , суддями та працівниками Воловецького районного суду Закарпатської області, а також слідчими та прокурорами, які входять до групи слідчих та прокурорів у кримінальному провадженні №1202507109000170, з приводу обставин, викладених у обвинувальному акті у кримінальному провадженні 52025000000000579, було продовжено, а також покладено додатковий обов'язок: не виїжджати без дозволу суду за межі території України. Прокурор у клопотанні зазначає, що строк дії покладених на обвинуваченого ухвалою суду обов'язків спливає 23 квітня 2026 року, а зменшення їх обсягу здатне збільшити ймовірність настання ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України. За таких обставин, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та належної процесуальної поведінки, прокурор просить продовжити строк дії покладених на ОСОБА_3 обов'язків на два місяці.
Адвокат ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , обґрунтував своє клопотання про зміну запобіжного заходу його підзахисному в частині зменшення розміру застави наступними твердженнями. На його думку, доводи сторони обвинувачення у своїй сукупності свідчать не про наявність реальних ризиків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством, а про штучне конструювання обставин з метою формування у суду негативного враження про особу обвинуваченого. Наведені стороною обвинувачення та враховані в попередній ухвалі від 23 лютого 2026 року судом ризики втратили свою актуальність, не підтверджені належними доказами та повністю нівелюються покладеними на обвинуваченого обов'язками, передбаченими ст.194 КПК України, при застосуванні альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави. Реальних підстав вважати, що обвинувачений ухилятиметься від слідства чи суду, впливатиме на свідків або знищуватиме докази, немає, а чинний розмір застави у сумі 4 000 000 гривень, встановлений для обвинуваченого ОСОБА_3 на стадії досудового розслідування, є явно непропорційним з огляду на поточні фактичні обставини справи. Тому зменшення застави до розміру, що забезпечує виконання обов'язків обвинуваченим, є законним, обґрунтованим та відповідає принципу пропорційності. З огляду на вищезазначене, захисник просить змінити обвинуваченому ОСОБА_3 розмір запобіжного заходу, який встановлено ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 18 грудня 2025 року по справі №991/12575/25 з 4 000 000 грн. на заставу у розмірі, що визначений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України та не перевищує 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Позиції учасників судового провадження
В судовому засіданні прокурор своє клопотання підтримала та просила задовольнити. Зазначила, що, на її думку, продовжують існувати ризикипереховування обвинуваченого ОСОБА_3 від суду, його впливу на свідків, знищення та спотворення речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, а також ризик вчинення ним іншого кримінального правопорушення. Клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу його підзахисному ОСОБА_3 в частині зменшення розміру застави, з урахуванням положень ч. 5 ст. 201 КПК України, на її думку, підлягає залишенню без розгляду, оскільки воно подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про відмову у зміні запобіжного заходу та необґрунтоване новими обставинами. У випадку, якщо судом буде прийнято рішення про його розгляд по суті просила врахувати те, що доводи, викладені захисником у поданому клопотанні, вже були предметом оцінки суду в ухвалі від 17 березня 2026 року. Незважаючи на їх обґрунтування іншими словами, по суті нових обставин чи аргументів захисником не наведено. Крім того, усталена практика Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду свідчить про відсутність підстав для зменшення розміру застави у випадку її фактичного внесення. Сам факт внесення застави підтверджує, що її розмір був визначений судом як співмірний майновому стану особи та достатній для забезпечення належної процесуальної поведінки. Посилання захисту на майновий стан членів сім'ї обвинуваченого, а також інші обставини побутового характеру (зокрема ціни на пальне), не є релевантними. Відповідно до вимог кримінального процесуального закону, підставою для зміни запобіжного заходу є істотна зміна обставин, які були покладені в основу його застосування. На думку прокурора, наразі таких змін не встановлено, ризики констатовані ухвалою суду від 23 лютого 2026 року не зменшились, у зв'язку з чим підстав для зміни запобіжного заходу не вбачається.
Захисник ОСОБА_5 не заперечував проти задоволення клопотання прокурора. Додатково ним було зазначено, що жоден із ризиків, на які посилається прокурор, належними та допустимими доказами не підтверджений.Посилання на майновий стан сім'ї обвинуваченого є необґрунтованими, оскільки відповідні активи, про які зазначає прокурор, перебувають на тимчасово окупованій території та фактично не можуть бути використані чи приносити дохід. Водночас, значна частина коштів, вказаних в декларації ОСОБА_3 за 2024 рік, вже була витрачена, зокрема, на придбання житла його доньці.Ризик переховування також відсутній, оскільки паспорт для виїзду за кордон перебуває на зберіганні у відповідних органах, що унеможливлює виїзд за межі України. Можливий вплив на свідків є лише припущенням прокурора. Належна процесуальна поведінка обвинуваченого, його систематична явка до суду та відсутність будь-яких спроб контакту зі свідками свідчать про протилежне. Крім того, обвинувачений усвідомлює правові наслідки такої поведінки. Клопотання про зміну запобіжного заходу в частині зменшення розміру застави захисник підтримав та просив задовольнити. Питання щодо визначення особи, якій підлягає повернення частини застави, просив вирішити на розсуд суду.
Захисник ОСОБА_6 проти задоволення клопотання прокурора також не заперечував та просив суд врахувати, що обвинувачений ОСОБА_3 проходить військову службу і перебуває під постійним контролем командування, що саме по собі забезпечує його належну процесуальну поведінку. Клопотання про зміну запобіжного заходу в частині зменшення застави захисник підтримав та просив задовольнити з огляду на те, що частина ризиків фактично відпала, а також зазнав змін матеріальний стан обвинуваченого ОСОБА_3 . Крім того, належна процесуальна поведінка обвинуваченого та конструктивна взаємодія сторони захисту зі стороною обвинувачення свідчать про відсутність наміру перешкоджати кримінальному провадженню та підтверджують спрямованість на забезпечення повного, об'єктивного і справедливого розгляду справи. Щодо доводів прокурора про наявність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, то сам факт внесення відомостей до ЄРДР про вчинення ОСОБА_3 злочину не є доказом вини чи встановлення будь-яких обставин. У цьому контексті підлягає безумовному застосуванню принцип презумпції невинуватості.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав доводи своїх захисників та просив зменшити розмір внесеної за нього застави. Додатково на його обґрунтування послався на погіршення матеріального становища його родини та стану здоров'я дружини, а також звернув увагу на дотримання покладених на нього судом обов'язків. Щодо клопотання прокурора про продовження строку дії покладених на нього обов'язків не заперечував. Водночас зазначив, що обов'язок щодо здачі паспорта для виїзду за кордон є недоцільним, оскільки відповідний документ понад два місяці тому він здав на зберігання до уповноваженого органу. Щодо порушення 30-денного строку подання клопотання про зміну запобіжного заходу, передбаченого ст. 201 КПК України, обвинувачений зазначив, що не вбачає у цьому істотного порушення, оскільки залишення такого клопотання без розгляду є правом суду, а не обов'язком.
Мотиви та висновки суду
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали, які наявні у розпорядження суду та надані учасниками, суд зазначає про наступне.
За змістом ч. 7 ст. 194 КПК України обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців; у разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України.
Враховуючи положення ст. 199 КПК України, суд під час розгляду клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків має з'ясувати, крім обставин, зазначених у ч. 1 ст. 194 КПК України, чи наявні обставини, які свідчать про те, що заявлені ним ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують подальше застосування покладених на особу обов'язків.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. КПК України не вимагає подання суду доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме або вже здійснив відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Розглядаючи подане клопотання прокурором, суд виходить з того, що ОСОБА_3 у даній справі набув статусу обвинуваченого (ч. 2 ст. 42 КПК України), обґрунтованість пред'явленої йому підозри була перевірена слідчим суддею ВАКС та колегією суддів АП ВАКС під час застосування запобіжного заходу, а тому, з урахуванням встановлених законодавцем вимог суду необхідно розглянути питання доцільності продовження покладених на обвинуваченого обов'язків до закінчення строку дії попередньої ухвали.
У своєму клопотанні прокурор стверджує, що встановленні судом ризики, передбаченні п. п. 1-3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (ризик переховування; ризик знищення, приховування або спотворення речей чи документів; ризик незаконного впливу на свідків; ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне провадження, у якому обвинувачується ОСОБА_3 ) не зменшилися, є реальними та продовжують існувати, що зумовлює необхідність продовжити строк дії покладених на обвинуваченого обов'язків, щоб в такий спосіб запобігти наявним ризикам і гарантувати належну процесуальну поведінку під час судового провадження.
Перевіряючи наявність вказаних прокурором ризиків на час розгляду цього клопотання, суд виходить з того, що наявні (встановлені) на етапі слідства ризики, як по мірі розслідування кримінального провадження, так і його розгляду в суді, мають тенденцію до зменшення та втрати своєї актуальності.
Як вбачається з ухвали від 23 лютого 2026 року, судом було встановлено, що ризики: переховування від суду; незаконного впливу на свідків; знищення, приховування або спотворення будь-яких речей чи документів; вчинення іншого кримінального правопорушення, продовжують існувати. Водночас, цим рішенням суд дійшов висновку про втрату актуальності одного з ризиків, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Дослідивши наявний обсяг відомостей, який був повідомлений учасниками та міститься у розпорядженні суду на цій стадії судового провадження, у тому числі, встановлені в ході розгляду клопотання обставини - обсяг, тяжкість та характер кримінального корупційного правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_3 - суддя Старобільського районного суду Луганської області, відряджений до Воловецького районного суду Закарпатської області, що вбачається з положень обвинувального акта, оцінивши відомості, які були встановлені в ухвалах суду від 12 грудня 2025 року, 18 грудня 2025 року та 23 лютого 2026 року і не спростовані стороною захисту в частині майнового стану, потенційного кола знайомств обвинуваченого у судових, правоохоронних органах, суд вважає, що встановлені та належно обґрунтовані слідчим суддею під час застосування запобіжного заходу та в подальшому під час продовження судом строку дії обов'язків ризики, а саме: переховування від суду; незаконного впливу на свідків; знищити, приховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, продовжують існувати, а покладені на ОСОБА_3 обов'язки на день розгляду клопотання з достатньою мірою їх нівелюють, що вбачається, у тому числі, з належної поведінки обвинуваченого (інші відомості у суду відсутні), а тому, з урахуванням обставин справи, продовжує існувати необхідність в продовженні їх дії строком на два місяці, тобто до 14 червня 2026 року, а саме: прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи/проходження служби; здати до Центрального міжрегіонального управління ДМС у місті Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утримуватися від спілкування з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , суддями та працівниками Воловецького районного суду Закарпатської області, а також слідчими та прокурорами, які входять до групи слідчих та прокурорів у кримінальному провадженні № 1202507109000170, з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті у кримінальному провадженні 52025000000000579; не виїжджати без дозволу суду за межі території України.
Водночас, враховуючи обставини, встановлені під час розгляду клопотання, зокрема належну процесуальну поведінку обвинуваченого протягом судового розгляду (у тому числі позиція щодо пред'явленого обвинувачення), відсутність фактів порушення покладених на нього обов'язків, проходження ним військової служби у складі Збройних Сил України, що передбачає підвищений рівень дисципліни та контролю за його поведінкою, а також відсутність даних про вчинення ним нових кримінальних правопорушень упродовж судового розгляду, суд доходить висновку, що ризик вчинення іншого кримінального правопорушення втратив свою актуальність.
Підсумовуючи, суд вважає, що обов'язки у визначеному вище обсязі не є надмірно обтяжливими для обвинуваченого, здатні у комплексі запобігти встановленим ризикам, дозволяють учасникам відокремити правомірну поведінку від протиправної, передбачити юридичні наслідки своєї поведінки та усунуте можливе непорозуміння між сторонами щодо їх дотримання.
Перевіривши доводи клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу, покладеного на ОСОБА_3 в частині зменшення розміру застави, заслухавши думки учасників кримінального провадження, суд виходить з того, що запобіжний захід може бути зміненим чи скасованим коли це виправдовується обставинами справи, зумовленими виникненням нових обставин після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, а також виявленням тих, які існували раніше, але про які не було відомо сторонам на час прийняття рішення про застосування запобіжного заходу, зокрема, якщо в ході кримінального провадження суттєво змінюються підстави застосування запобіжного заходу, а також обставини, які враховувалися при його обранні (змінилася кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров'я обвинуваченого, тощо).
При цьому у клопотанні про зміну запобіжного заходу мають бути зазначені нові обставини, підтверджені відповідними доказами, які не були предметом попереднього розгляду судом, а відповідне клопотання повинно бути подане не раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу (ч. 5 ст. 201 КПК України).
Обґрунтовуючи клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу в частині зменшення розміру застави, захисник ОСОБА_5 посилається на непропорційність розміру застави, втрату актуальності встановлених судом ризиків, сумлінну поведінку обвинуваченого, його особу та майновий стан сім'ї, проходження обвинуваченим військової служби у Збройних Силах України.
Оцінивши подане адвокатом клопотання суд встановив, що сторона захисту не навела жодних нових (додаткових) відомостей, які не досліджувались судом та не були враховані під час продовження (покладення) дії процесуальних обов'язків та/або під час розгляду попереднього клопотання про зміну запобіжного заходу, як і вчергове не довела обставини змін в майновому чи сімейному стані обвинуваченого, чи в інших даних про його особу, які б могли бути підставою для зміни визначеного йому розміру застави.
На цьому етапі судового провадження суд не вбачає підстав для відступлення від своїх попередніх висновків, зокрема, щодо посилань сторони захисту на зменшення рівня встановлених ризиків, сумлінного дотримання ОСОБА_3 обов'язків, непропорційного розміру застави, що, на переконання суду, не є тими беззаперечними факторами, що можуть свідчити про можливість зменшення розміру застави, як і обставина проходження обвинуваченим військової служби. Водночас, суд звертає увагу, що той факт, що обвинувачений сумлінно виконує покладені на нього обов'язки свідчить лише про те, що обраний апеляційним судом розмір застави є достатнім та дієвим, оскільки забезпечує його належну процесуальну поведінку в цьому кримінальному провадженні.
Посилання сторони захисту на непропорційність визначеного обвинуваченому ОСОБА_3 розміру застави та потребу у її зменшенні з метою повернення частини одному із заставодавців (при цьому не обґрунтовуючи кому саме), судом до уваги не приймаються, оскільки зазначений розмір був визначений повноважним судом (відповідно до закону), а внесення застави було правом заставодавців, яке не обумовлювалося ні строком дії застави, ні обов'язком держави повернути її на першу вимогу заставодавців. Також судом не було встановлено, за досліджених обставин, суттєвого спливу часу з моменту застосування запобіжного заходу, як самостійної та самодостатньої підстави для його зміни.
Таким чином, враховуючи, що обставини, на які посилається сторона захисту, як на підставу для зміни розміру застави, визначеної ОСОБА_3 , не є новими в розумінні ст. 201 КПК України та такими, що не досліджувались судом і не були враховані при застосуванні запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 чи під час продовження (покладення) дії процесуальних обов'язків та розгляду попереднього клопотання про зміну запобіжного заходу (ухвала суду від 17 березня 2026 року), суд приходить до переконання, що у задоволенні поданого клопотання необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 194, 201, 331, 372, 376 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити на два місяці, тобто до 14 червня 2026 року, строк дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
-прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду;
-повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи/проходження служби;
-здати до Центрального міжрегіонального управління ДМС у місті Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
-утримуватися від спілкування з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , суддями та працівниками Воловецького районного суду Закарпатської області, а також слідчими та прокурорами, які входять до групи слідчих та прокурорів у кримінальному провадженні №1202507109000170, з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті у кримінальному провадженні 52025000000000579;
-не виїжджати без дозволу суду за межі території України.
Контроль за виконанням обов'язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні.
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.
Суддя ОСОБА_1