Рівненський апеляційний суд
Іменем України
16 квітня 2026 року м. Рівне
Справа № 571/540/26
Провадження № 11-сс/4815/108/26
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду у складі:
судді-доповідача - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
представника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне в режимі відеоконференції матеріали провадження за апеляційною скаргою представника - адвоката ОСОБА_5 в інтересах власника майна ОСОБА_6 та володільця майна ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Рокитнівського районного суду Рівненської області від 16 березня 2026 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12026181190000057 від 13.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Рокитнівського районного суду Рівненської області від 16 березня 2026 року задоволено клопотання заступника начальника слідчого відділення відділення поліції №2 Сарненського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області капітана поліції ОСОБА_8 , погоджене прокурором Рокитнівського відділу Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_9 та накладено арешт на тимчасово вилучене під час огляду місця події від 13.03.2026 майно, а саме:
- автомобіль марки «ЗIЛ-131», спеціалізований сортиментовоз (з краном-маніпулятором) номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_1 та володільцем якого є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 , шляхом заборони його відчуження, розпорядження та/або користування до прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні;
- відрізки (колоди), деревини породи дуб, довжиною по 2 метри, загальним об'ємом 10 м. куб., володільцем яких є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 , шляхом заборони їх відчуження, розпорядження та/або користування до прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні;
- ТТН (ліс) серія РПА №472067 від 13.03.2026 Спеціалізований сільськогосподарський виробничий кооператив «Селянський ліс», володільцем якого є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 , шляхом заборони її відчуження, розпорядження та/або користування до прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні.
Не погодившись з ухвалою суду адвокат ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що під час судового розгляду не було встановлено факт незаконної порубки, місця походження деревини, розмір заподіяної шкоди та причинний зв'язок між діями та наслідками. На місці події ОСОБА_7 надав товарно-транспортну накладну, яка містила належну інформацію про походження деревини, маршрут транспортування, обсяг та характеристику вантажу. Слідчий суддя не надав будь-якої оцінки вказаній ТТН, не визнав даний документ недійсним чи підробленим. Вважає, що наведені в клопотанні слідчого ризики, передбачені ч. 2 ст. 170 КПК України є необгрунтованими.
Просить скасувати ухвалу слідчого судді від 16 березня 2026 року та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно.
До початку судового засідання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 подали письмові заяви про розгляд апеляційної скарги адвоката ОСОБА_5 , яка подана в їх інтересах, на ухвалу слідчого судді Рокитнівського районного суду Рівненської області від 16 березня 2026 року за їх відсутності.
До початку судового засідання від начальника Рокитнівського відділу Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_9 надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Рокитнівського районного суду Рівненської області від 16 березня 2026 року за його відсутності, у зв'язку з його участю в процесуальних діях в іншому кримінальному провадженні. Прокурор просив відмовити в задоволенні вказаної апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи адвоката ОСОБА_5 на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з таких підстав.
Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
На думку колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання дотримався даних вимог закону та перевірив співрозмірність втручання у права особи з потребами кримінального провадження.
З матеріалів провадження вбачається, що в провадженні СВ ВП №2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №12026181190000057 від 13.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.
13 березня 2026 року у порядку, передбаченому ст. 237 КПК України старшим слідчим СВ відділення поліції №2 Сарненського РВП капітаном поліції ОСОБА_8 проведено огляд місця події лісового масиву поблизу с. Олександрівка, Сарненського району Рівненської області, де виявлено та вилучено автомобіль марки «ЗIЛ-131», спеціалізований сортиментовоз (з краном-маніпулятором) номерний знак НОМЕР_1 , на якому знаходились відрізки лісодеревини породи дуб різними діаметрами від 5 см. до 75 см., довжиною приблизно по 2 метри кожен, загальним об'ємом 10 м. куб.. Під час детального огляду вказаної деревини на ній не виявлено жодних маркувальних чи ідентифікуючих позначень (чіпів), щодо об'єму продукції та її походження, не зафіксовано. За результатом проведення огляд транспортний засіб та лісодеревина залишені на зберігання під охороною працівників поліції на місці події.
Водієм транспортного засобу ОСОБА_7 до моменту огляду було надано ТТН (ліс) серія РПА №472067 від 13.03.2026 Спеціалізований сільськогосподарський виробничий кооператив «Селянський ліс», де зазначено наступні реквізити для транспортування: автомобіль марки «ЗІЛ-131» реєстраційний номер НОМЕР_1 , водій - ОСОБА_10 автомобільний перевізник ОСОБА_11 пункт навантаження: Карпилівське лісництво, кв. 30 вид. 28, лісорубний квиток 20251124-000051, вид рубки СРВ, пункт розвантаження с. Олександрівка, вантажоодержувач: ФОП ОСОБА_12 . Відомості про вантаж: деревина дров'яна ПВ дуб, 9,8560 м. куб., довжиною по 2,2 метри, деревину відпустив лісничий ОСОБА_13 , прийняв до перевезення водій ОСОБА_10 .
Після огляду ТТН вилучено та упаковано в спеціальний пакет НПУ NPU 5805581.
Колегія суддів вважає, що місцевим судом при розгляді клопотання про арешт майна встановлено наявність достатніх підстав вважати, що транспортний засіб, на який просить накласти арешт слідчий, відповідає вимогам ч. 1 ст. 170 КПК України, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника майна, про які йдеться в клопотанні слідчого.
Так, постановою слідчого від 13 березня 2026 року тимчасово вилучене майно визнано речовими доказами та визначено місце їх зберігання.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 власником автомобіля ЗИЛ 131, реєстраційний номер НОМЕР_1 , є ОСОБА_6 .
Таким чином, апеляційний суд вважає, що вилучені в межах даного кримінального провадження марки «ЗІЛ-131» реєстраційний номер НОМЕР_1 , відрізки лісодеревини породи дуб загальним об'ємом 10 м. куб. та ТТН серії РПА №472067 від 13 березня 2026 року, було обґрунтовано визнано речовими доказами, оскільки є підстави стверджувати, що вони містять відомості, які підлягають перевірці в ході досудового розслідування щодо вчинення кримінально-протиправних дій, передбачених ч. 1 ст. 246 України, а відтак наявні підстави вважати, що зазначене майно може бути доказом вчинення кримінального правопорушення.
Доводи адвоката про можливість зняття арешту з транспортного засобу не заслуговують на увагу, оскільки автомобіль на даному етапі досудового розслідування має значення для доведення обставин, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, тому його арешт відповідає встановленим законодавством завданням запобігти можливості приховування чи відчуження такого транспортного засобу.
Стороною обвинувачення доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину. Лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони не є підставою для задоволення вимог адвоката та скасування оскаржуваного судового рішення.
Крім того, апеляційний суд наголошує на тому, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Інших підстав для скасування ухвали слідчого судді апеляційна скарга не містить і колегія суддів не вбачає.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без зміни, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах власника майна та володільця майна - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Рокитнівського районного суду Рівненської області від 16 березня 2026 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12026181190000057 від 13.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, залишити без зміни, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах власника майна та володільця майна без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3