Справа № 128/1576/26
Іменем України
20 квітня 2026 року м. Вінниця
Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Васильєва Т.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Міністерство оборони України, Міністерство у справах ветеранів України про витребування безпідставно отриманих активів (грошових коштів),
В провадження Вінницького районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Міністерство оборони України, Міністерство у справах ветеранів України про витребування безпідставно отриманих активів (грошових коштів).
Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі судом встановлено, що позовну заяву подано через систему «Електронний суд» та підписано від імені позивача юридичної особи - ОСОБА_2 .
При цьому, до позовної заяви долучено витяг із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (по стройовій частині) № 187 від 25.08.2023, відповідно до кого ОСОБА_3 з 25.08.2023 справи та посаду прийняв і приступив до тимчасового виконання обов'язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , копія витягу із переліку осіб, уповноважених діяти від імені військової частини НОМЕР_1 (самопредставництво) у судах та інших державних органах від 01.01.2025, відповідно до якого ОСОБА_2 уповноважений діяти від імені військової частини НОМЕР_1 , а також долучено довіреність у порядку передоручення від 21.01.2026, якою ОСОБА_4 уповноважив ОСОБА_2 представляти інтереси ІНФОРМАЦІЯ_1 в судах України.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 58 ЦПК України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно з ч. 4 ст. 62 ЦПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: довіреністю; ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
Системний аналіз практики Верховного Суду, зокрема постанов від 22.04.2024 по справі № 460/9301/23 та від 20.11.2024 по справі № 910/16580/23, вказує про те, що для підтвердження повноважень представника в порядку самопредставництва юридична особа має надати статут, положення чи трудовий договір (контракт), у яких чітко визначене право відповідної особи діяти від імені такої юридичної особи. У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Або відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, мають бути внесені до Єдиного державного реєстру, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є).
Дана справа, відповідно до вимог статей 19, 274 ЦПК України, не є малозначною та не може бути визнана такою, оскільки ціна позову перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відповідно не підпадає під ознаки, визначені п. 1) ч. 6 ст. 19 ЦПК України, не є справою незначної складності та не визнавалася судом малозначною, відповідно не підпадає під ознаки, визначені п. 2) ч. 6 ст. 19 ЦПК України, отже підлягає до розгляду за правилами загального позовного провадження, а також не стосується спору, що виник з трудових відносин, тому представником юридичної особи по такій справі може бути лише адвокат або представник в порядку самопредставництва, що має бути підтверджене вищевказаними документами.
Водночас, окрім довіреності у порядку передоручення від 21.01.2026, Вовна І.В. не надав документів, що посвідчують його статус як особи, уповноваженої діяти саме від імені юридичної особи позивача по даній справі в порядку самопредставництва, отже, матеріали справи не містять документів, на підтвердження того, що Вовна І.В. є визначеною законом, статутом чи трудовим договором особою, якій надається право діяти від імені позивача в порядку самопредставництва, а такою особою з наданого суду витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (по стройовій частині) № 187 від 25.08.2023 є Янчук М.І.
Суду ж надано документи, що Вовна І.В. уповноважений діяти від імені військової частини НОМЕР_1 у порядку самопредставництва у судах та інших державних органах, однак позивачем за даним позовом є не військова частина НОМЕР_1 , а ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Та будь-яких документів на підтвердження того, що Вовна І.В. є адвокатом, до поданої позовної заяви не надано.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції в праві встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19.06.2001, згідно якого, право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду, та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
Враховуючи викладене та вимоги ЦПК України, за якими позовна заява має бути підписана саме позивачем або його представником, повноваження якого мають бути підтверджені встановленими законом документами, позовну заяву слід повернути, оскільки вона підписана від імені позивача особою, повноваження якої на здійснення представництва позивача в даній справі в Вінницькому районному суді Вінницької області за поданим позовом не підтверджено відповідними документами.
З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Міністерство оборони України, Міністерство у справах ветеранів України про витребування безпідставно отриманих активів (грошових коштів) повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.
Суддя: