Справа № 128/2556/25
Іменем України
20 квітня 2026 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретар ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 , законного представника потерпілого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниця кримінальне провадження № 12025020050000359, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.06.2025, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Каташин, Чечельницького району, Вінницької області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
ОСОБА_6 , будучи обізнаним у тому, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжувався, востаннє Указом Президента України від 15.04.2025№ 235/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану з 05 годин 30 хвилин 19.04.2025 строком на 90 діб, скоїв умисний корисливий злочин за таких обставин.
Так, ОСОБА_6 , 09.05.2025, приблизно о 08 год. 10 хв., проходячи біля супермаркету «Грош», що по вул. Райдужна, с-ще Березина, Якушинецької територіальної громади Вінницького району Вінницької області, помітив на пішохідному переході мобільний телефон марки «Xiaomi», моделі «Redmi 13- C» NavyBlue 8 GBRAM 256 GBROM, в пластиковому чохлі зеленого кольору, який перебував у користуванні малолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що незадовго до цього знаходився біля даного місця та через свою необачність загубив вказаний мобільний телефон.
Побачивши мобільний телефон та усвідомлюючи, що майно належить іншій особі, яка нещодавно знаходилась біля вищевказаного місця та загубила його і може в будь-який час повернутися за ним, ОСОБА_6 , не вживши жодних заходів щодо встановлення власника, вирішив таємно викрасти чуже майно з метою його привласнення та подальшого використання для особистих потреб, таким чином заволодівши останнім, який фактично не вийшов з володіння власника, а лише опинився у неналежному, але відомому потерпілому місці.
Реалізовуючи свій злочинний умисел та переслідуючи мету на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що вказаний телефон фактично не вийшов з володіння власника, а залишений ним у відомому йому місці, умисно, з корисливих мотивів, розуміючи протиправність своїх дій та настання негативних наслідків, не маючи на це майно ні дійсного, ні гаданого права, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, шляхом вільного доступу, з метою незаконного збагачення, забрав технічно справний мобільний телефон марки «Xiaomi», моделі «Redmi 13-C» NavyBlue 8 GBRAM 256 GBROM, ринкова вартість якого відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи складала 3 766, 33 грн, який вимкнув та помістив у кишеню верхнього одягу, після чого залишив місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Своїми умисними діями, ОСОБА_6 завдав потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 3 766, 33 грн.
В судовому засіданні ОСОБА_6 за пред'явленим йому обвинуваченням вину визнав повністю, розкаявся у вчиненому та пояснив, що в той день їхав на роботу, вийшов з тролейбуса і на пішоходному переході побачив, що валяється телефон, він непомітно підняв телефон та залишив його при собі. Коли телефонували на цей телефон він не відповідав. Через якийсь час він вийняв сім-картку з цього телефону, тому що на нього постійно дзвонили, і залишив собі телефон, в той телефон він вставив свою сім-картку, а ту сім-картку викинув. Телефоном користувався тиждень чи два, поки його не вилучили працівники поліції. В ході користування він телефон трохи пошкодив, вилучений мобільний телефон був в пошкодженому стані. На відшкодування завданої шкоди він сплатив матері потерпілого за телефон 6 000 грн. Просить суворо не карати.
В судовому засіданні законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_8 , ОСОБА_4 суду пояснила, що мобільний телефон купила сину за рік до крадіжки за 3 500 грн. Коли син зрозумів, що в нього випав телефон, він сказав їй, тому вона та інші члени родини відразу телефонували на номер телефону сина, йшли гудки, але ніхто не відповідав, а через декілька хвилин вже неможливо було додзвонитись. Цей телефон їй після вилучення в обвинуваченого показали в поліції, він був в пошкодженому стані: і корпус, і скло, і камера пошкоджені, тобто фактично їй потрібно придбавати новий телефон. Обвинувачений їй сплатив 6 000 грн на відшкодування завданої шкоди та більше претензій вона не має до обвинуваченого, тому просить покарати не суворо.
Враховуючи думку учасників судового провадження, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним досліджувати інші докази по кримінальному провадженню стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються. Суд визнав за необхідне обмежитись допитом обвинуваченого, законного представника неповнолітнього потеріплого, дослідженням доказів стосовно особи обвинуваченого, процесуальних витрат та речових доказів. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст встановлених досудовим слідством обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає, а також судом роз'яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені можливості оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Судом встановлено, що на досудовому слідстві дії ОСОБА_6 вірно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд враховує, що він на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем попереднього проживання характеризується посередньо, скарг від жителів на нього не надходило, раніше не судимий, добровільно сплатив 6 000, 00 грн на відшкодування завданої шкоди потерпілій особі.
Обставинами, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого, враховуючи також позицію сторони обвинувачення, суд встановив щире каяття, що також було встановлено на досудовому слідстві, а також добровільне відшкодування завданих збитків.
Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на наявність пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обвинуваченого обставин, відомості, що характеризують особу обвинуваченого, тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, розмір завданої шкоди, позицію державного обвинувача та законного представника потерпілого щодо можливості виправлення і перевиховання обвинуваченого, суд вважає, що ОСОБА_6 не представляє підвищену суспільну небезпеку та його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, через що при призначенні покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті обвинувачення він може бути звільнений від відбування покарання з призначенням іспитового строку на підставі ст. 75 КК України, із застосуванням ст. 76 КК України.
Суд вважає, що саме таке покарання обвинуваченому ОСОБА_6 буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів. На переконання суду, призначене обвинуваченому покарання відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства, потерпілої юридичної особи, та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.
Заходи забезпечення кримінального провадження до обвинуваченого не застосовуються, підстав для обрання йому запобіжного заходу суд не вбачає, відповідні клопотання суду не заявлялись.
Цивільний позов потерпілою особою не заявлявся.
Враховуючи постанову про визнання вилучених речей речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу від 05.06.2025, а також ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 10.06.2025 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, на підставі ч. 4 ст. 174, ст. 100 КПК України, з урахуванням думки сторін кримінального провадження, слід скасувати арешт речових доказів, а саме: на мобільний телефон «Xiaomi», моделі «Redmi 13-C» Navy Blue 8 GB RAM 256 GB ROM, IMEI: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 та SN: НОМЕР_3 , який поміщено до спец. Пакету «Національна поліція України» INZ 2010570, та залишено на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів ВП № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області за адресою: вул. Мечнікова, буд. 7, м. Вінниця, Вінницька область, та повернути його за належністю, а саме законному представнику неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 .
Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України, з обвинуваченого ОСОБА_6 підлягають до стягнення процесуальні витрати на корить держави за проведення судової експертизи, відповідно до висновку експерта № СЕ-19/102-25/12609-ТВ від 05.06.2025, в загальній сумі 1 782, 80 грн.
Керуючись ст. ст. 100, 174, 349, 373, 374, 376, 395 КПК України, суд
Визнати винним ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, призначивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_6 :
періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Початок іспитового строку ОСОБА_6 рахувати з 20.04.2026, тобто з дня проголошення вироку.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів, в сумі 1 782, 80 грн.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 10.06.2025 на речові докази, а саме: на мобільний телефон «Xiaomi», моделі «Redmi 13-C» Navy Blue 8 GB RAM 256 GB ROM, IMEI: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 та SN: НОМЕР_3 , який поміщено до спец. Пакету «Національна поліція України» INZ 2010570, та залишено на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів ВП № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області за адресою: вул. Мечнікова, буд. 7, м. Вінниця, Вінницька область, та повернути його законному представнику неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 .
Вирок суду може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя: