ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/26434/25
провадження № 2/753/3829/26
"20" квітня 2026 р. Дарницький районний суд міста Києва під головуванням судді Осіпенко Л.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Петрової Т.О.,
представника позивачки - Крилача О.І.,
представника відповідача - Ніколаєнка О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі судових засідань в приміщенні Дарницького районного суду міста Києва цивільну справу
за позовом ОСОБА_1
до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"
про захист прав споживачів,-
Позивачка ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Крилач О.І., звернулась до суду з позовом до відповідача КП "Київтеплоенерго" про захист прав споживачів, в якому просила суд: 1) визнати дії КП "Київтеплоенерго" щодо нарахування їй вартості послуг з постачання теплової енергії квартири АДРЕСА_1 без врахування показників лічильника теплової енергії SUPERCAL 739 №21757808, та SUPERCAL 739 № 21757827 починаючи з жовтня 2019 року, протиправними; 2) зобов'язати КП "Київтеплоенерго" здійснити перерахунок вартості послуг з постачання теплової енергії квартири АДРЕСА_1 , починаючи з жовтня 2019 року, відповідно до показників лічильника теплової енергії SUPERCAL 739 №21757808 та SUPERCAL 739 № 21757827; 3) зобов'язати КП "Київтеплоенерго" здійснювати їй нарахування вартості послуг з постачання теплової енергії квартири АДРЕСА_1 , на підставі показників лічильника теплової енергії SUPERCAL 739 №21757808 та SUPERCAL 739 № 21757827.
В обґрунтування позову зазначила, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 .
Вказаний будинок обладнаний системою централізованого опалення, обслуговування якої до 01 травня 2018 року здійснювалося ПАТ «Київенерго», яке також виконувало функції постачальника теплової енергії.
Протягом проживання в будинку, у жовтні 2017 року, вона встановила у власній квартирі АДРЕСА_2 лічильника теплової енергії SUPERCAL 739 № 21757808 та SUPERCAL 739 № 21757827, які були належним чином прийняті на облік.
Однак, з початком опалювального сезону в жовтні 2019 року, новий постачальник теплової енергії - відповідач КП "Київтеплоенерго" в односторонньому порядку і всупереч укладеному договору відмовився враховувати показники 2 (двох) лічильників SUPERCAL 739 №21757808 та SUPERCAL 739 № 21757827. Листом від 04.10.2019 №30/1/1/4550 її було повідомлено, що вузли розподільчого обліку, що раніше були встановлені у будинку, будуть зняті з обліку та вони не будуть враховуватись при обрахуванні обсягу споживання центрального опалення.
Таким чином, з 2019 року КП «Київтеплоенерго» виставляються рахунки, виходячи із загальних норм споживання теплової енергії у будинку, без врахування показників встановлених засобів обліку, що на її думку є незаконним. Зміна законодавцем технічних вимог щодо порядку встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії (квартирних лічильників), на думку позивачки, не може бути підставою для встановлення нового (нових) обладнання для обліку тепла.
Зазначає, що відповідач фактично обмежив її право на раціональне споживання теплової енергії та оплату за фактично отриманні послуги з постачання теплової енергії, чим порушив її права, як споживача житлово-комунальних послуг, що стало підставою для звернення до суду (а.с. 1-23).
13.02.2026 року представник відповідача КП "Київтеплоенерго" - Кравець Т.П. звернулась до суду з відзивом на позов. В обґрунтування заперечень проти позову зазначила, що у відповідності до розпорядження ВО КМР (КМДА) від 10.04.2018 року за № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам. З 01.05.2018 року надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води для житлових будинків комунальної форми власності у місті Києві здійснює КП «Київтеплоенерго». З набуттям чинності Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 22.06.2017 року змінено підходи до обліку комунальних послуг, а також до встановлення та обслуговування засобів обліку теплової енергії. Технічна можливість встановлення вузлів розподільного обліку визначається організацією, яка має відповідну ліцензію. У житловому будинку за адресою: АДРЕСА_3 , функціонує система опалення, в якій відбувається підключення опалювальних пристроїв від подавальних стояків вертикального типу, технічна можливість встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії відсутня. Така система не відповідає трьом з чотирьох критеріїв, що визначені п. 6 Порядку № 829 від 10.10.2018 року. Станом на 2017 рік не було встановлених критеріїв щодо технічної можливості встановлення вузлів розподільного обліку, а тому в деяких квартирах ПАТ «Київенерго» прийняло на облік індивідуальні лічильники теплової енергії. З 01.01.2019 року лічильники теплової енергії, що встановлені у будинках з вертикальною системою подачі теплоносія знято з обліку. Водночас взяття таких лічильників на облік призведе до того, що вартість оплати послуг для квартир, які не оснащені вузлами розподільного обліку, збільшиться втричі. Вказує, що на спірні правовідносини між сторонами не поширюється дія раніше укладеного договору з ПАТ «Київенерго», оскільки правовідносини щодо надання послуг з теплопостачання врегульовані типовим договором про надання послуг з постачання теплової енергії КП «Київтеплоенерго». У квартирі позивачки можливим є влаштування приладів-розподілювачів, а не встановлення вузла розподільного обліку теплової енергії. З огляду на вищевикладене, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с. 34-42).
19.02.2026 року позивачка ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Крилач О.І., звернулась до суду з відповіддю на відзив, в якій зазначила таке. Позиція відповідача щодо неможливості встановлення приладів обліку, оскільки це призведе до втручання в систему опалення, порушення прав та інтересів інших співвласників, ґрунтується виключно на припущеннях відповідача та не підкріплена жодним доказом. Окрім цього, в межах даної справи не вирішується питання щодо надання дозволу на встановлення лічильників або введення вже встановлених лічильників в експлуатацію. З огляду на викладене, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (а.с. 52-65).
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 02.02.2026 року у справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін (а.с. 27).
У судовому засіданні представник позиваки ОСОБА_1 - адвокат Крилач О.І. підтримав позов та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
У судовому засіданні представник відповідача КП «Київтеплоенерго» - Ніколаєнко О.В. заперечував проти позову з підстав викладених у відзиві.
Суд, заслухавши представників сторін дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини.
Із матеріалів справи вбачається, що позивачка ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на квартиру серії НОМЕР_1 , виданим Головним управлінням житлового забезпечення КМДА 15.01.1999 року, на підставі наказу Головного управління житлового забезпечення КМДА № 15-С/КІ від 14.01.1999 року (а.с. 9).
02.11.2017 року у квартирі АДРЕСА_1 було встановлено та взято на комерційний облік ПАТ "Київенерго" вузол обліку теплової енергії для потреб опалення окремого приміщення тип SUPERCAL 739 № 21757808, 2017 року випуску, що підтверджується відповідним актом. Вузол обліку теплової енергії встановлений на кухні квартири позивача. Міжповірочний інтервал за паспортом - 4 роки (а.с. 18).
Крім того,02.11.2017 року у квартирі АДРЕСА_1 було встановлено та взято на комерційний облікПАТ "Київенерго" вузол обліку теплової енергії для потреб опалення окремого приміщення тип SUPERCAL 739 № 21757827, 2017 року випуску, що підтверджується відповідним актом. Вузол обліку теплової енергії встановлений в кімнаті квартири позивача. Міжповірочний інтервал за паспортом - 4 роки (а.с. 18 зв.).
З 01.05.2018 року КП «Київенерго» припинило свою діяльність у сфері теплопостачання.
Відповідач КП «Київтеплоенерго» є юридичною особою, основним видом діяльності якого є виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, а також з 01.05.2018 року надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання у місті Києві.
З 01.01.2019 року лічильники теплової енергії, що встановлені у будинках з вертикальною системою подачі теплоносія знято з обліку КП «Київтеплоенерго».
Як вбачається з листа КП «Київтеплоенерго» за вих. №30/1/1/4550 від 04.10.2019 року, система опалення будинку за адресою: АДРЕСА_3 має схему підключення при якій поєднанні властивості вертикальної та горизонтальної схеми підключення опалювальних приладів (а.с. 21).
Зі змісту вказаного листа також вбачається, що КП «Київтеплоенерго» просив позивачку надати акт обстеження з висновком для підтвердження технічної можливості встановлення вузлів розподільного обліку у квартирі. У випадку ненадання акту, КП «Київтеплоенерго» буде змушено здійснювати нарахування за спожиту послугу з централізованого опалення без урахування показників вузлів розподільного обліку теплової енергії.
ТОВ «МЕГАВАТТ ЛТД» було проведено обстеження технічної можливості встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії у квартирі АДРЕСА_1 , згідно Постанови Кабінету міністрів України № 829 «Про затвердження Порядку визначення технічної можливості встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії та економічної доцільності встановлення приладів - розподілювачів теплової енергії».
Так, у відповідності до акту обстеження, у квартирі АДРЕСА_1 , можливо встановити вузли розподільного обліку теплової енергії. Розводка системи опалення: однотрубна, змішана з верхньою подачею. Забудовником передбачене встановлення теплолічильника на зворотному трубопроводі. Всі радіатори оснащенні автоматичними регуляторами температури. Можливість забезпечення вільного доступу для зняття показань приладу обліку, його обслуговування, заміни під час подальшої експлуатації: Лічильник знаходиться безпосередньо у квартирі, але власник гарантує та зобов'язується надати доступ до вузла обліку тепла за першої вимоги (а.с. 59).
Правовідносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (виконавцем) та фізичною особою (споживачем), яка отримує послуги з централізованого постачання гарячої води, урегульовано Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Законом України «Про теплопостачання».
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Так, згідно статті 6 Закону України «Про теплопостачання» державна політика у сфері теплопостачання базується на принципах: зокрема, забезпечення захисту прав та інтересів споживачів; забезпечення впровадження засобів обліку і приладів регулювання споживання теплової енергії.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» оснащення окремих приміщень у будівлях вузлами розподільного обліку/приладами - розподілювачами теплової енергії та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, та не потребує розроблення проектної документації, видачі технічних умов та інших вимог до встановлення вузла розподільного обліку, погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, оператором зовнішніх інженерних мереж, виконавцем відповідної послуги.
Згідно частини сьомої статті 4 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» за наявності окремого відгалуження системи опалення у квартиру, інше житлове або нежитлове приміщення встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії для такої квартири (приміщення) є обов'язковим.
Частиною четвертою статті 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» оператор зовнішніх інженерних мереж, виконавець комунальної послуги, інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальних послуг, зобов'язані приймати вузли обліку, встановлені відповідно до вимог цього Закону, на абонентський облік протягом 14 календарних днів, про що складається відповідний акт. Прийняття приладу обліку на абонентський облік здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
До прийняття порядку, яким мала бути встановлена процедура взяття на абонентський облік, а також здійснений перегляд інших нормативно-правових актів протягом 6 місяців з дня опублікування Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» (02 серпня 2017 року), діяли Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила).
Пунктом 10 Правил передбачено, що справляння плати за нормативами споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п'ятим пункту 15 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку.
Відповідно до пункту 29 Правил споживач має право: зокрема, на установлення квартирних засобів обліку та взяття їх на абонентський облік; на періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку.
Відповідно до статті 32 Закону України «Про теплопостачання» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.
Відповідно до статті 1 Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»:
- вузол обліку - комплекс пристроїв (у тому числі засобів вимірювальної техніки, що відповідають вимогам технічних регламентів), допоміжного обладнання та матеріалів до них, призначений для вимірювання спожитої теплової енергії та води, а також технічної реєстрації результатів такого вимірювання, включаючи засоби дистанційної передачі результатів вимірювання (за наявності);
- вузол розподільного обліку - вузол обліку, що забезпечує індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлях, де налічуються два та більше споживачів.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» оснащення окремих приміщень у будівлях вузлами розподільного обліку/приладами - розподілювачами теплової енергії та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, та не потребує розроблення проектної документації, видачі технічних умов та інших вимог до встановлення вузла розподільного обліку, погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, оператором зовнішніх інженерних мереж, виконавцем відповідної послуги.
Відповідно до частини сьомої статті 4 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» вузли розподільного обліку теплової енергії у випадках, коли це технічно неможливо, не встановлюються.
У такому разі для визначення обсягу теплової енергії, спожитої на потреби опалення, на всіх опалювальних приладах (крім розташованих у приміщеннях (місцях) загального користування багатоквартирних будинків) особами, визначеними частинами другою і третьою цієї статті, повинні бути встановлені прилади - розподілювачі теплової енергії, крім випадків, коли це економічно недоцільно.
Модель приладу - розподілювача теплової енергії визначається власником (співвласниками) будівлі за погодженням з виконавцем комунальної послуги або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги.
Усі опалювальні прилади при застосуванні вузлів розподільного обліку теплової енергії або приладів - розподілювачів теплової енергії обладнуються автоматичними регуляторами температури повітря у приміщенні відповідно до будівельних норм.
Порядок визначення технічної можливості встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії та економічної доцільності встановлення приладів - розподілювачів теплової енергії затверджується Кабінетом Міністрів України. За наявності окремого відгалуження системи опалення у квартиру, інше житлове або нежитлове приміщення встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії для такої квартири (приміщення) є обов'язковим.
КП «Київтеплоенерго», яке є виконавцем послуг з централізованого опалення квартири позивачки, всупереч положенням Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», а також Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, які були чинними на час встановленні позивачем лічильника теплової енергії, обмежило право позивачки здійснювати оплату вартості фактично отриманої теплової енергії відповідно до даних встановленого індивідуального вузла розподільчого обліку теплової енергії у належній їй квартирі.
Вказані прилади встановлено та опломбовано спеціалізованою установою (ПАТ «КИЇВЕНЕРГО») за рахунок власних коштів позивачки, проте, незважаючи на наявність у її квартирі встановлених 2 (двох) вузлів розподільчого обліку теплової енергії, нарахування оплати за теплову енергію відповідач проводив на загальних підставах, без урахування їх показників.
Відмовивши у прийнятті на абонентський облік вузлів розподільчого обліку теплової енергії SUPERCAL 739 №21757808, SUPERCAL 739 № 21757827 та здійснюючи нарахування позивачці вартості послуги з централізованого опалення в опалювальні сезони з 2019 року без урахування щомісячних показників 2 (двох) лічильників, відповідач обмежив право позивачку на раціональне споживання теплової енергії та оплату за фактично отриманні послуги з постачання теплової енергії.
Та обставина, що 10 жовтня 2018 року Постановою Кабінету Міністрів України № 829 затверджено Порядок визначення технічної можливості встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії та економічної доцільності встановлення приладів - розподілювачів теплової енергії (далі - Порядок № 829), не є підставою для неврахування відповідачем показників лічильника теплової енергії, встановленого у квартирі позивача, з огляду на таке.
Так, пунктом 6 Порядку № 829 передбачено, що технічна можливість встановлення вузлів розподільного обліку наявна за відповідності внутрішньобудинкової системи опалення всім таким критеріям:
- окреме відгалуження системи опалення для окремого приміщення, наявність якого встановлено під час візуального огляду та яке передбачене принциповою схемою внутрішньобудинкової системи опалення будівлі (за наявності);
- принциповою схемою внутрішньобудинкової системи опалення передбачено технічну можливість встановлення автоматичних регуляторів температури в приміщеннях для регулювання споживання теплової енергії в окремих приміщеннях будівлі, що не призведе до порушень гідравлічного режиму внутрішньобудинкової системи опалення будівлі;
- під час встановлення вузла розподільного обліку буде забезпечено дотримання вимог застосування засобу вимірювальної техніки та умов його належної експлуатації, що зазначені у технічній (супровідній) документації на цей засіб;
- можливість забезпечення вільного доступу для зняття показань приладу обліку, його обслуговування, заміни під час подальшої експлуатації.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 829 розподільний облік споживання комунальної послуги з постачання теплової енергії в окремих приміщеннях будівлі, що приєднана до зовнішніх інженерних мереж і оснащена вузлами комерційного обліку теплової енергії, забезпечується шляхом встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії на вводі трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення в окреме приміщення будівлі або приладів - розподілювачів теплової енергії на опалювальних приладах.
Відповідно до вимог пункту 10 Порядку № 829 оснащення окремих приміщень у будівлях вузлами розподільного обліку/приладами-розподілювачами теплової енергії та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 09 серпня 2018 року № 205, за наявності окремого відгалуження системи опалення у квартиру, інше житлове або нежитлове приміщення встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії для такої квартири (приміщення) є обов'язковим.
За твердженням сторони відповідача, після введення в дію нового Порядку № 829, на відміну від попереднього порядку, встановлення абонентом індивідуального вузла розподільного обліку тепла (квартирного лічильника) можливе лише при горизонтальному розведенні інженерних мереж.
Квартира позивачки розташована у будинку, де подача теплоносія здійснюється за змішаною системою: вертикальної та горизонтальної схем підключення опалювальних приладів.
У квартирі позивачки встановлено 2 (два) теплолічильники, в кухні та у кімнаті.
На момент встановлення позивачем вузла розподільчого обліку теплової енергії ПАТ «Київенерго» (попередній виконавець послуг) здійснював розподіл обсягів комунальних послуг, а тому зміна законодавства, що регулює питання порядку встановлення та прийняття на облік вузла розподільчого обліку теплової енергії, не припиняє можливість споживача теплової енергії за наявності встановленого у передбаченому порядку (на момент встановлення) індивідуального приладу обліку тепла оплачувати такі послуги за показниками відповідного лічильника.
Зміна законодавцем технічних вимог щодо порядку встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії (квартирних лічильників) не є підставою для встановлення споживачем нового обладнання для обліку тепла, за умови, що таким споживачем до прийняття нового Порядку № 829 вже встановлено індивідуальний вузол розподільчого обліку теплової енергії.
Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, було визначено право споживача на встановлення квартирних засобів обліку та взяття їх на абонентський облік, а також проведення оплати за спожиті послуги згідно з показниками індивідуальних приладів обліку.
Отже показники лічильників, встановлених та прийнятих на облік у встановленому законом порядку до прийняття Порядку № 829, повинні враховуватися виконавцем послуг, тобто у цьому випадку КП «Київтеплоенерго».
Вказаного висновку за аналогічних обставин дійшов Верховний Суд в постанові від 02 листопада 2021 року у справі №756/2361/20-ц.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
У вказаній справі Верховний Суд звернув увагу на те, що Порядок № 829 не передбачає необхідність приведення раніше встановленого вузла обліку у відповідність до цього Порядку та не встановлює заборони щодо врахування показників за такими лічильниками, які надаються споживачами. Вказаний порядок не передбачає повторне прийняття на абонентський облік вузла розподільного обліку відповідно з новою процедурою, який раніше був прийнятий на абонентський облік, до набрання чинності Порядку № 829.
Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, було визначено право споживача на встановлення квартирних засобів обліку та взяття їх на абонентський облік, а також проведення оплати за спожиті послуги згідно з показниками індивідуальних приладів обліку.
Отже показники лічильників, встановлених та прийнятих на облік у встановленому законом порядку до прийняття Порядку № 829, повинні враховуватися виконавцем послуг, тобто у цьому випадку КП "Київтеплоенерго".
Більше того, суд встановив, що у період з 01 травня 2018 року по 01 жовтня 2019 року відповідач КП «Київтеплоенерго» не вчиняв жодних дій, спрямованих на зняття з обліку лічильника позивачки як такого, що не відповідає вимогам законодавства.
Вказане свідчить про те, що у зазначений період відповідач фактично визнавав вказаний засіб обліку таким, що відповідає встановленим вимогам, та приймав його показники як належні та враховував їх при здійсненні нарахувань за спожиті послуги.
За таких підстав, суд дійшов до висновку про доведеність позовних вимог про неправомірність дій відповідача КП «Київтеплоенерго» щодо нарахування їй оплати за комунальну послугу з централізованого опалення без урахування щомісячних показників 2 (двох) лічильників, починаючи з 01.10.2019 року.
Що стосується вимоги про зобов'язання відповідача у подальшому здійснювати нарахування вартості послуг з постачання теплової енергії, то ця вимога заявлена «на майбутнє», а тому не підлягає задоволенню, оскільки припущення щодо можливого порушення прав у майбутньому, за відсутності встановленого факту такого порушення на момент звернення до суду, не можуть бути предметом судового захисту, адже відповідно до засад цивільного судочинства та положень процесуального закону судовий захист надається у разі порушення, невизнання або оспорювання конкретного права, свободи чи законного інтересу особи, які вже мають місце та підтверджені належними і допустимими доказами.
З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі питання щодо розподілу судових витрат.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з частиною третьою статі 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої хвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 133, 141 ЦПК України, з урахуванням того, що позивачка звільнена від сплати судового збору, суд вважає необхідним стягнути з відповідача в дохід держави за розгляд задоволених позовних вимог немайнового характеру судовий збір.
Разом з тим, якщо пропорції задоволення позовних вимог точно визначити неможливо, то судові витрати розподіляються між сторонами порівну.
З огляду на викладене, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн. (1 211,20 : 2).
Клопотання про розподіл інших судових витрат сторонами не заявлялось.
Керуючись ст. 5, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про захист прав споживачів - задовольнити частково.
Визнати дії Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" щодо нарахування ОСОБА_1 вартості послуг з постачання теплової енергії квартири АДРЕСА_1 , без врахування показників 2 (двох) лічильників теплової енергії тип: SUPERCAL 739 № 21757808, та тип: SUPERCAL 739 № 21757827, починаючи з 01.10.2019 року, протиправними.
Зобов'язати Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" здійснити перерахунок вартості послуг з постачання теплової енергії квартири АДРЕСА_1 , починаючи з 01.10.2019 року, відповідно до показників 2 (двох) лічильників теплової енергії тип: SUPERCAL 739 № 21757808, та тип: SUPERCAL 739 № 21757827.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на користь держави 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .
Відповідач: Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», код ЄДРПОУ 40538421, адреса місцезнаходження: 01001, Україна, місто Київ, площа Івана Франка, будинок, 5.
Суддя: Л.М. Осіпенко