Справа №567/389/26
Провадження №1-кп/567/88/26
15 квітня 2026 року м.Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - ОСОБА_1
секретар - ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4
захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.08.2025 р. за №12025181170000153 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Застав'я Корецького району Рівненської області, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , одруженої, тимчасово непрацюючої, раніше не судимої,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.291 КК України, -
ОСОБА_4 обвинувачується у порушенні чинних на транспорті правил, що убезпечують рух, яке спричинило тяжкі наслідки при наступних обставинах.
10 серпня 2025 року близько 19 год. 40 хв., ОСОБА_4 , рухаючись у світлу пору доби по правій смузі для руху, по вулиці Залучанська у с. Вельбівно Острозької територіальної громади Рівненського району Рівненської області в напрямку м.Острога, поблизу будинку №6А, на ділянці автодороги Н-25 сполученням «Городище-Рівне-Старокостянтинів» та керуючи технічно справним електричним транспортним засобом (електроскутером) марки «Rayan», який не є механічним транспортним засобом згідно визначення відповідного пункту 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 (далі ПДР) у порушення вимогам горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 (Розділ 34 «Дорожня розмітка») відповідно до якого (вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків (осьова розмітка) на дорогах з двома чи трьома (2+1) смугами руху в обох напрямках, позначає межі смуг руху у попутному напрямку (розділювальна розмітка), позначає межі проїзної частини, на які в'їзд заборонено (напрямні острівці та острівці безпеки); розділяє пішохідний і велосипедний рух на суміжних пішохідних та велосипедних доріжках, позначених знаком 4.18; розділяє смуги на велосипедних доріжках з двостороннім рухом у разі наближення до велосипедного переїзду, позначеного розміткою 1.15 та пункту 10.1 ПДР (відповідно до якого «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»), діючи необережно проявивши неуважність, не впевнилася в безпечності виконання маневру повороту ліворуч та виїхала на зустрічну смугу руху, по якій в цей час рухався автомобіль марки «Volkswagen Polo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_6 , в результаті чого сталося зіткнення електричного транспортного засобу (електроскутера) марки «Rayan» під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля марки «Volkswagen Polo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_6 .
Внаслідок порушення ОСОБА_4 чинних на транспорті правил пасажирка електричного транспортного засобу (електроскутера) марки «Rayan» ОСОБА_7 згідно з висновком судово-медичної експертизи № 99 від 11.10.2025 року отримала тілесні ушкодження у вигляді: «переломів н/3 обох кісток лівого передпліччя з зміщенням», які (тілесні ушкодження) відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості по критерію довготривалого розладу здоров'я.
Невідповідність дій водія електричного транспортного засобу (електроскутера) марки «Rayan» ОСОБА_4 вимогам горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 (Розділ 34 «Дорожня розмітка») та п.10.1 Правил дорожнього руху України з технічної точки зору перебуває в прямому причинному зв'язку з виникненням даної події дорожньо-транспортної пригоди та заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_7 .
Захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні подав клопотання, в якому просить звільнити обвинувачену ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ст.291 КК України на підставі ст.46 КК України у зв'язку з примиренням винної з потерпілою та закрити відносно обвинуваченої кримінальне провадження, мотивуючи тим, що ОСОБА_4 вперше притягується до кримінальної відповідальності за вчинення необережного нетяжкого злочину, у вчиненні якого вона щиро розкаюється, свою провину у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_4 визнає повністю, в повному розмірі відшкодувала заподіяну майнову та моральну шкоду потерпілій ОСОБА_7 , а також повністю відшкодувала шкоду медичному закладу, в якому потерпіла стаціонарно лікувалася, що підтверджується банківською квитанцією.
Потерпіла ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилася, про місце, день та час судового засідання була повідомлена належним чином, в поданій до суду заяві просила судове засідання проводити у її відсутності, вказуючи на те, що вона не бажає бути учасником судового розгляду. Водночас вказала про те, що вона примирилася з обвинуваченою ОСОБА_4 , будь-яких претензій матеріального та морального характеру до неї немає, просила звільнити обвинувачену ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України у зв'язку з її примиренням з обвинуваченою та закрити кримінальне провадження.
Обвинувачена ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала клопотання свого захисника та потерпілої про звільнення її від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження на підставі ст.46 КК України, у зв'язку з її примиренням з потерпілою. Свою провину у вчиненні інкрімінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ст.291 КК України визнала повністю, у вчиненому розкаюється, та пояснила, що відшкодувала завдану потерпілій ОСОБА_7 шкоду в розмірі 10 000 грн., про що свідчить подана останньою до суду заява про відсутність до неї будь-яких претензій, а також відшкодувала шкоду медичному закладу, в якому стаціонарно лікувалася потерпіла у розмірі 8 577 грн., що підтверджується банківською квитанцією.
Прокурор в судовому засіданні вважає клопотання захисника обвинуваченої та потерпілої про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України обґрунтованими, та не заперечував проти їх задоволення.
Суд, заслухавши обвинувачену та її захисника, прокурора, дослідивши обставини, на які посилається захисник обвинуваченої та потерпіла як на підставу для звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності, та матеріали обвинувального акту та кримінального провадження, прийшов до наступного.
Згідно із ч.4 ст.56 КПК України потерпілий на всіх стадіях кримінального провадження має право примиритися з підозрюваним, обвинуваченим і укласти угоду про примирення. У передбачених законом України про кримінальну відповідальність та цим Кодексом випадках примирення є підставою для закриття кримінального провадження.
Відповідно до ч.4 ст.286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно із п.1 ч.2 ст.284 КПК України суд закриває кримінальне провадження у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч.1 ст.286, ч.3 ст.288 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ст.46 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Згідно п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» умовою звільнення особи (обвинуваченого, підсудного) від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням із потерпілим (ст.46 КК України) є вчинення нею вперше злочину невеликої тяжкості. Судам слід мати на увазі, що потерпілим може бути лише фізична особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду і яку визнано потерпілим відповідно до КПК України. Примирення винної особи з потерпілим (потерпілими) належить розуміти як акт прощення її ним (ними) в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів. Звільнення винної особи від кримінальної відповідальності та закриття справи у зв'язку з примиренням із потерпілим можливе тільки в разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди. За наявності передбачених у ст.46 КК України підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
Судом встановлено, що кримінальне правопорушення, передбачене ст.291 КК України у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 відноситься до необережного нетяжкого злочину, вину у його вчиненні при обставинах, вказаних в обвинувальному акті ОСОБА_4 визнала повністю як під час досудового розслідування, так і в суді, у вчиненому щиро розкаюється. Завдану кримінальним правопорушенням шкоду потерпілій ОСОБА_7 та медичному закладу КНП «Острозька БЛ» відшкодувала в повному обсязі, що підтверджується заявою потерпілої поданою до суду про відсутність у неї до обвинуваченої будь-яких претензій, а також банківською квитанцією від 27.02.2026 року про сплату обвинуваченою на користь медичного закладу 8 577 грн. в рахунок відшкодування витрат за лікування ОСОБА_7 .
Обвинувачена вперше вчинила необережний нетяжкий злочин, раніше не судима.
З висновку КП «Острозька обласна психіатрична лікарня» № 16 від 10.08.2025 р. встановлено, що при проведенні освідування ОСОБА_4 на стан алкогольного сп'яніння в останньої ознак алкогольного сп'яніння не встановлено.
З урахуванням встановлених судом обставин, суд приходить до висновку про наявність фактичних та правових підстав для закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.291 КК України, та для звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ч.9 ст.100 КПК України.
При вирішенні питання щодо процесуальних витрат суд виходить з наступного.
Процесуальні витрати, які виникають та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.
Кримінальне провадження стосовно обвинуваченої підлягає закриттю на підставі ст.46 КК України у зв'язку із примирення винної із потерпілою, що є нереабілітуючою підставою.
Нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, однак з огляду на певні обставини кримінальне провадження щодо цієї особи виключається.
Така підстава дає змогу суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження.
У разі згоди особи на завершення кримінального провадження у зазначеній формі, без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, здійснені органом досудового розслідування та пов'язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодувати саме ця особа.
Закриття кримінального провадження стосовно особи з нереабілітуючих підстав і застосування до неї м'якшої форми закінчення кримінального провадження, ніж обвинувальний вирок, не звільняє її від сплати процесуальних витрат, пов'язаних із проведенням судових експертиз.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що витрати на проведення чотирьох судових експертиз у даному кримінальному провадженні становлять 43 472,36 грн., а відтак суд приходить до висновку про наявність фактичних та правових підстав для стягнення з обвинуваченої витрат, пов'язаних з проведенням експертиз у вказаному розмірі.
Цивільний позов не заявлявся. Запобіжний захід відносно обвинуваченої в межах кримінального провадження обрано не було.
Згідно із ч.4. ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
На підставі викладеного та керуючись ст.46 КК України, п.1 ч.2 ст.284, ч.1 ст.286, ч.3 ст.288, ст.314 КПК України, -
Клопотання захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_5 та клопотання потерпілої ОСОБА_7 про звільнення обвинуваченої ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за ст.291 КК України, на підставі ст.46 КК України у зв'язку з примиренням винної з потерпілою.
Закрити кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025181170000153 від 11.08.2025 р. відносно ОСОБА_4 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.291 КК України.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення 4 судових інженерно-транспортних експертиз у загальному розмірі 43 472 (сорок три тисячі чотириста сімдесят дві) грн. 36 коп.
Скасувати арешт на автомобіль марки «Volkswagen Polo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_6 , жителю АДРЕСА_2 , та на електричний скутер марки «Rayan», потужністю 800КВт, чорно-червоного кольору, який на праві власності належить обвинуваченій ОСОБА_4 , жительці АДРЕСА_1 , який було накладено згідно ухвали слідчого судді Острозького районного суду Рівненської області від 12.08.2025 року.
Речові докази:
- автомобіль марки «Volkswagen Polo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який згідно збережної розписки передано на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_6 , жителю АДРЕСА_2 - вважати йому повернутим;
- електричний скутер марки «Rayan», потужністю 800КВт, чорно-червоного кольору, який знаходиться на відповідальному зберіганні на території спеціалізованого майданчика для зберігання тимчасово вилучених транспортних засобів ГУНП в Рівненській області, що в с.Городок, вул.Б.Штейнгеля, 90 Рівненського району Рівненської області - повернути обвинуваченій ОСОБА_4 .
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу через Острозький районний суд Рівненської області до Рівненського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали суду оголошено 20 квітня 2026 року о 14 год. 30 хв.
Суддя ОСОБА_1