Справа №567/2238/25
Провадження №2/567/253/26
08 квітня 2026 року м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - Василевич О.В.
секретар - Клімович О.О.
з участю представника позивача - адвоката Котюк Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП,-
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь матеріальну шкоду в розмірі 61 700,69 грн. та моральну шкоду в розмірі 30 000 грн., яку було завдано відповідачем внаслідок пошкодження належного йому автомобіля.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 14.12.2022 року о 01 год. відбулася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Audi 80», реєстраційний номер НОМЕР_1 , допустив зіткнення з автомобіль марки «Renault Megane», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок чого вищевказані транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень.
Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги підп. б) п.2.3, п.10.1, п.10.4 ПДР України та був притягнутий до відповідальності.
Згідно постанови Гощанського районного суду Рівненської області від 17.01.2023 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн., та згідно іншої постанови Гощанського районного суду Рівненської області від 27.01.2023 року ОСОБА_2 при тих самих обставинах притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. та позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Позивач вказує, що внаслідок вищевказаної ДТП було пошкоджено належний йому на праві власності транспортний засіб «Renault Megane», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з вини відповідача, який під час ДТП перебував у стані алкогольного сп'яніння, та цивільно-правова відповідальність якого, як водія забезпеченого транспортного засобу «Audi 80», реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована у ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» згідно поліса №ЕР-211685562.
Зазначає, що згідно звіту про оцінку № 13/23 автотоварознавчого дослідження від 16.02.2023 року розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Renault Megane», реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить 158 748,69 грн.
При цьому ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» згідно ст.ст.12, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» було виплачено йому страхове відшкодування за пошкодження автомобіля «Renault Megane», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в розмірі 97 048грн., в тому числі 92 348 грн. матеріальний збиток та 4 700 грн. витрати за послуги евакуатора.
Та як зазначає позивач такого відшкодування недостатньо для компенсації завданої йому шкоди, вважаючи, що відповідач ОСОБА_2 повинен відшкодувати йому різницю між реальною шкодою та страховою виплатою, що становить 61 700,69 грн. (158 748,69 грн. - 97 048 грн. = 61 700,69 грн.), що й спонукало звернутися його до суду з вищевказаним позовом.
Крім того, вказуючи на те, що діями відповідача йому була завдано душевних страждань, незручностей, психологічного дискомфорту, просить також стягнути 30 000 грн. моральної шкоди.
Ухвалою суду від 19.01.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті. Інших процесуальних дій не вчинялося.
Ухвалою суду від 10.02.2026 року, постановленою у судовому засіданні із занесенням до протоколу судового засідання, задоволено клопотання представника позивача про витребування цивільної справи № 567/1292/25 за позовом ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу, для її дослідження в судовому засіданні.
Позивач в судове засідання не з'явився, про місце, день та час судового розгляду був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Представник позивача - адвокат Котюк Т.А. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином у відповідності до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, а також шляхом розміщення оголошення на сайті Острозького районного суду веб-портал судова влади України http://ost.rv.court.gov.ua/sud1713/, правом подати до суду відзив на позовну заяву не скористався, заперечень щодо позову до суду не подав, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Згідно абз.2 ч.1 ст.131 ЦПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Згідно адресної довідки від 05.01.2026 року зареєстроване місце проживання відповідача: АДРЕСА_1 , та саме за вказаною адресою відповідачу направлялися судові повістки та інші процесуальні документи.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно із ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно заочного рішення Острозького районного суду Рівненської області від 29.10.2025 року, яке набрало законної сили, у цивільній справі №567/1292/25 за позовом ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу було встановлено ряд обставин, які в силу положень ч.4 ст.82 ЦПК України є преюдиційними у справі, що розглядається, та не потребують додаткового доказування, та які не заперечуються сторонами.
Вказаним рішенням встановлено, що відповідно до постанови Гощанського районного суду Рівненської області від 17.01.2023 року у справі №557/1629/22 встановлено, що 14.12.2022 року о 01 год. ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом автомобілем марки «Audi 80», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на а/д М-06 Київ-Чоп 307 км. порушив п.2.3 б), п.10.1, п.10.4 Правил дорожнього руху та допустив зіткнення з автомобілем марки «Renault Megane», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Вказаною постановою ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.
Крім того, згідно іншої постанови Гощанського районного суду Рівненської області від 27.01.2023 року у справі № 557/15/23 ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Відповідно до даної постанови ОСОБА_2 14.12.2022 о 01 год. на а/д М-06 Київ-Чоп 307 км. керував транспортним засобом «Audi 80», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння.
Внаслідок ДТП транспортний засіб - автомобіль марки «Renault Megane», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 26.05.2020 р. на праві власності належить позивачу ОСОБА_1 , отримав механічні пошкодження, перелік яких наведено у акті огляду транспортного засобу.
Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 , як водія-винуватця забезпеченого автомобіля «Audi 80», реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована у ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-211685562, строк дії якого визначено періодом з 25.10.2022 р. по 24.01.2023 р. включно, тобто охоплюється датою настання ДТП, яке мало місце 14.12.2022 р.
Крім того, згідно вказаного полісу №ЕР-211685562 страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну (ліміт страхової відповідальності) становить в розмірі 160 000 грн.
Згідно звіту про оцінку №13/23 автотоварознавчого дослідження транспортного засобу від 16.02.2023 р. матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля марки «Renault Megane», реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить 158 748,69 грн.
Згідно страхових актів №220000663503 від 14.04.2023 року, №220000663503-1 від 01.05.2023 року дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Renault Megane», реєстраційний номер НОМЕР_2 , була визнана страховою подією та сума відшкодування, яка підлягає до виплати за такою подією ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» становить 97 048 грн., що включає 92 348 грн. матеріального збитку та 4 700 грн. витрат за евакуатор.
Із заяви щодо досягнення згоди в частині розміру та способу здійснення страхового відшкодування, розрахунку суми страхового відшкодування від 13.04.2023 року вбачається, що між ОСОБА_1 (потерпілим) та ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншурас Груп» (страховиком) було досягнуто згоди про розмір страхового відшкодування, який складає 92 348 грн. та 4 700 грн. витрат за евакуатор. Як вказано у такій заяві зазначений розмір страхового відшкодування розраховано на підставі розрахунку AUDATEX, із застосування коефіцієнту фізичного зносу (за наявності) та інших вимог, що передбачені Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування визначений у цій заяві, як зазначає ОСОБА_1 , відповідає його волевиявленню та викладений без стороннього примусу. Вказана заява підписана особистим підписом ОСОБА_1 та добровільність складення останньої ОСОБА_1 не заперечується. Як зазначено у заяві вона подана ОСОБА_1 відповідно до вимог п.36.2 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Так, згідно п.36.2 ст.36 вищевказаного Закону (в редакції, яка діяла станом на час складання ОСОБА_1 зазначеної заяви) страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Згідно платіжної інструкції №ЗР029561 від 14.04.2023 року, платіжної інструкції №ЗР034025 від 01.05.2023 року, ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» сплатило ОСОБА_1 , як потерпілому у вищевказаному ДТП, страхове відшкодування у спільно погодженій між ними сумі 97 048 грн.
Предметом позову є стягнення матеріальної шкоди(різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою), завданої внаслідок ДТП саме відповідачем ОСОБА_2 як винуватцем ДТП, а не ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», та як на підставу для задоволення позову ОСОБА_1 посилається, зокрема, на ст.1194 ЦК України.
Правовідносини, що склались між сторонами регулюються нормами спеціального закону - Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004 року (в редакції, яка діяла станом на дату виникнення ДТП).
Згідно п.22.1 ст.22 вищевказаного Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно ст.28 вищевказаного Закону шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
Згідно п.9.1 ст.9 вищевказаного Закону страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Згідно ст.1194 ЦК України «Відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою відповідальність», особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).
Верховний Суд під час розгляду цивільної справи №686/1914/16-ц (постанова від 24.06.2020 року) вказав, що у випадку, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у порядку, передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у ст.38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.
Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у ст.37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах ліміту суми страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі (або на іншу особу, яка керує забезпеченим транспортним засобом), суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
До аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 року у справі № 755/18006/15-ц.
Як було вище встановлено судом відповідальність відповідача ОСОБА_2 була застрахована згідно поліса №ЕР-211685562 та страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну визначено у сумі 160 000 грн.
Розмір матеріального збитку, завданий позивачу ОСОБА_1 як власнику автомобіля марки «Renault Megane», реєстраційний номер НОМЕР_2 , визначений згідно звіту про оцінку №13/23 автотоварознавчого дослідження транспортного засобу від 16.02.2023 р. та становить 158748,69 грн., що не виходить за межі ліміту страхової суми, визначеної страховим полісом.
Позивач ОСОБА_1 та ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» у відповідності до ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» узгодили між собою суму страхового відшкодування, розмір якої не перевищує встановлений у страховому полісі ліміт, яка фактично була виплачена на користь позивача ОСОБА_2 , що ним не заперечується, а відтак суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для застосування у спірних правовідносинах положень ст.1194 ЦК України та покладення на відповідача ОСОБА_2 , як особи відповідальність якого була застрахована, обов'язку з відшкодування шкоди (в межах визначеної страховим полісом суми страхового відшкодування), заподіяної пошкодженням автомобіля, належного позивачу ОСОБА_1 .
Таким чином, з досліджених доказів суд не вбачає фактичних та правових підстав для задоволення позову в частині відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП.
При вирішенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно ст.26-1 вищевказаного Закону страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.
З огляду на те, що позивачу ОСОБА_1 внаслідок ДТП, яка мала 14.12.2022 року з участю сторін, будь-якої шкоди здоров'ю заподіяно не було, а відтак суд не вбачає підстав для покладення обов'язку з відшкодування моральної шкоди на ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», як страховика згідно вищевказаного страхового полісу.
Водночас, згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно з п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року (з наступним змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може проявлятися, зокрема: в моральних переживаннях в зв'язку з порушенням права власності.
Як зазначено у п.9 вказаної постанови, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
ОСОБА_1 у позові зазначає, що діями ОСОБА_2 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння під час ДТП, йому було заподіяно моральну шкоду, він переніс душевні страждання, у зв'язку з тим, що діями відповідача було пошкоджено належний йому на праві власності автомобіль, що завдало йому незручностей та психологічного дискомфорту, пов'язаного з неможливістю використовувати власний автомобіль через його пошкодження, необхідністю займатись питанням ремонту пошкодженого автомобіля та пошуком коштів для його відновлення, що негативно відобразилось на звичному способі і ритмі життя, та розмір спричиненої йому моральної шкоди оцінив у 30 000 грн.
Положення ч.1 ст.89 ЦПК України встановлюють, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ч.ч.1-4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ч.1-3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відшкодування моральної шкоди, завданої фізичній особі неправомірними діями, має на меті компенсацію потерпілому завданих збитків.
Суд також наголошує, що моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати у повному обсязі, оскільки не має (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної шкоди не є (і не може бути) адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.
Під час судового розгляду встановлена наявність завданої моральної шкоди позивачу, яка полягала у моральних стражданнях, у зв'язку з протиправною поведінкою відповідача, а її наслідки у вигляді душевних страждань позивача залежать від особливостей його емоційно-розумового сприйняття, внаслідок неправомірних дій відповідача та перенесених ним у зв'язку з цим страждань.
Суд, оцінивши докази в їх сукупності, при визначенні суми моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, враховує характер, тривалість та ступінь її завдання, необхідність докладати зусиль для відновлення та захисту порушених прав позивача та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача, як заподіювача моральної шкоди підлягає стягненню 10 000 грн. моральної шкоди на користь позивача, яка, на думку суду, буде достатньою компенсацією завданих душевних страждань.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат між сторонами суд виходить із положень ч.1 ст.141 ЦПК України, де зазначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтакз відповідача на користь позивача слід стягнути витрати зі сплати судового збору в розмірі1211,20 грн., який було сплачено за подання вимоги немайнового характеру.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 18, 81-82, 141, 263, 265, 268, 272-273, 279, 280-282,354-355 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання : АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: с.Бриків Корецького району Рівненської області, індекс 34743, РНОКПП НОМЕР_5 ) моральну шкоду, завдану пошкодженням автомобіля у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 20.04.2026 року.
Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.