Справа № 209/1155/26
Провадження № 2/209/1625/26
Іменем України
17 квітня 2026 року м. Кам'янське
Суддя Дніпровського районного суду міста Кам'янського Юрченко Я.О., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до адвоката Стребіж Анни Олегівни, ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди, -
10.03.2026 року до Дніпровського районного суду міста Кам'янського надійшла вищезазначена позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , сформована через підсистему «Електронний суд» 09.03.2026 року, в якій позивачі просять стягнути: з ОСОБА_3 моральну шкоду за вторгнення у сімейне життя, еквівалентну 146432,00 грн., на користь ОСОБА_1 , 146432,00 грн. - на користь ОСОБА_2 ; з адвоката Стребіж А.О. 146999,00 грн. на користь сім'ї ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ..
Ухвалою від 13.03.2026 року вищевказану позовну заяву було залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам ст.ст. 175 і 177 ЦПК України.
Так, в мотивувальній частині вищевказаної ухвали судом зазначено, що позивачам слід обґрунтувати підстави звернення до Дніпровського районного суду міста Кам'янського, враховуючи місце реєстрації та місце здійснення професійної діяльності відповідачами, та підтвердити волевиявлення іншого позивача - ОСОБА_2 на подання позовної заяви, оскільки остання направлена через підсистему «Електронний суд» 09.03.2026 року з електронного кабінету ОСОБА_1 за відсутності документу, який уповноважує ОСОБА_1 на підпис спільної позовної заяви від імені іншого позивача - ОСОБА_2 .. У вказаній ухвалі позивачів було повідомлено про необхідність протягом десяти днів з дня отримання ним даної ухвали виправити недоліки заяви. Позивачам також було роз'яснено, що у разі не усунення недоліків у строк, встановлений судом, відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала від 13.03.2026 року була отримана позивачами кожним окремо ОСОБА_2 та ОСОБА_1 26.03.2026 року, про що свідчать отримані судом 06.04.2026 року рекомендовані повідомлення про вручення оператора поштового зв'язку «Укрпошта» №№ R068072367980, R068072365716. Тобто, граничний строк, встановлений судом для виконання вищевказаної ухвали, - до 06.04.2026 року.
18.03.2026 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 подала суду «повторне звернення до суду з виправленими недоліками», в якій повідомила про усунення недоліків, встановлених ухвалою суду від 13.03.2026 року, на виконання якої, в тому числі, позивачем надано заяву від імені ОСОБА_2 , датовану 18.03.2026 року, відповідно до якої останній просить позовну заяву ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди за вторгнення у сімейне життя прийняти до розгляду. Надає копію довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Савіновою Н.М. 17.03.2026 року, відповідно до змісту якої ОСОБА_2 уповноважує ОСОБА_1 представляти його інтереси та вести від його імені справи, в тому числі, у суді.
Відповідно до поданого процесуального документу на виконання ухвали суду від 13.03.2026 року недолік, зазначений судом щодо необхідності обґрунтування звернення з позовною заявою саме до Дніпровського районного суду м. Кам'янського, не усунутий, відповідні пояснення щодо порушеного питання відсутні.
ОСОБА_2 не скористався своїм правом виправити недоліки позовної заяви, де він зазначений у процесуальному статусі позивача. Будь-які докази та процесуальні документи на виконання ухвали суду від 13.03.2026 року особисто від нього до суду не надходили.
Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, враховуючи виправлені ОСОБА_1 недоліки, вважаю за необхідне повернути позовну заяву в частині позовних вимог ОСОБА_2 з наступних підстав.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлено зміст, форму, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
У ч. 1 ст. 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Стаття 44 ЦПК України вказує, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною 1 ст. 62 ЦПК України передбачено, що повноваження представника сторін та інших учасників справи мають бути підтвердженні довіреністю фізичної або юридичної особи.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Виходячи з положень ч. 7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
З аналізу позовної заяви, яка надійшла до суду з виправленими недоліками вбачається, що її підписантом є Смаглюк Л.М., яка, в тому числі, діє на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Савіновою Н.М. 17.03.2026 року, відповідно до змісту якої ОСОБА_2 уповноважує Смаглюк Л.М. представляти його інтереси та вести від його імені справи, в тому числі, у суді.
Проте, первісна позовна заява подана 09.03.2026 року через підсистему «Електронний суд» з електронного кабінету ОСОБА_1 .. Тобто, на момент звернення до суду 09.03.2026 року позивач ОСОБА_1 не мала повноважень звертатися в якості представника іншого позивача - ОСОБА_2 ..
Крім того, ч. 2 ст. 175 ЦПК України визначено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі та підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Таким чином, подана позовна заява, заява має бути підписана або самим позивачем або його представником, із зазначенням хто саме підписав заяву.
Основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів встановлює Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» N851-IV від 22.05.2003.
Відповідно до ст. 5 вказаного Закону N 851-IV електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.
Частиною 1 ст. 7 вказаного Закону встановлено, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним цифровим підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Відповідно до ст. 1, 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису; кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
З урахуванням наведеного суд зазначає, що електронний документ має силу оригіналу документу за наявності електронного цифрового підпису автора, а в разі створення процесуально документу в електронній формі для подання його до суду такий електронний підпис автора повинен додатково містити технічні властивості удосконаленого цифрового підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, з метою забезпечення високого рівня довіри до засобів електронної ідентифікації під час його використання.
На обов'язкову необхідність скріплення електронним цифровим підписом процесуальних документів, які подаються до суду в електронній формі, неодноразово вказував Верховний Суд у постановах від 26 травня 2021 року у справі № 565/195/19, від 26 квітня 2022 року у справі № 757/6877/21-ц, від 03 лютого 2021 року у справі № 295/12247/19, від 22 квітня 2020 року у справі № 360/1789/1.
Суд, також бере до уваги висновки Верховного Суду у постанові від 13.09.2023 року у справі № 204/2321/22 (провадження № 14-48цс22) щодо аналізу чинного законодавства, з яких вбачається, що звернення фізичної особи до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв'язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду.
Разом з тим, заява, що надійшла до суду від імені ОСОБА_2 , датована 18.03.2026 року як вкладення до позовної заяви з виправленими недоліками відповідно до ухвали суду від 13.03.2026 року, сформована з електронного кабінету ОСОБА_1 , відповідно до якої останній просить позовну заяву ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди за вторгнення у сімейне життя прийняти до розгляду, не підписана заявником електронним цифровим підписом, а тому не відповідає вимогам Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
В ухвалі від 13.03.2026 року суд роз'яснював позивачам, що позивач як особа, яка не має обов'язку реєструвати електронний кабінет у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (ЄСІТС), не позбавлений можливості самостійно обирати один з передбачених процесуальним законом способів подання позовної заяви, а саме: шляхом її направлення на поштову адресу суду або безпосереднього подання за місцем знаходження суду в паперовій формі; на офіційну електронну поштову скриньку суду у електронному вигляді з накладенням кваліфікованого електронного підпису в порядку, встановленому законодавством; з використанням ЄСІТС в порядку, визначеному Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.11.1950), містить рекомендації щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81) 7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року.
Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.
У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Згідно з ч. 5 ст. 185 ЦПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Відповідності до ч. 6 ст. 185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
За встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви в частині позовних вимог ОСОБА_2 , яка подана до суду за відсутності доказів, які підтверджують повноваження представника позивача, що дає підстави застосувати наслідки, передбачені п. 1 ч. 4 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України.
Роз'яснити ОСОБА_2 , що відповідно до приписів ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, -
Позовну заяву в частині вимог ОСОБА_2 до адвоката Стребіж Анни Олегівни, ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди визнати неподаною та повернути ОСОБА_2 .
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Я.О.Юрченко