Справа № 761/58/25
Провадження № 1-кс/761/999/2025
08 січня 2025 року м. Київ
Слідча суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , захисника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, у приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва, клопотання начальника СВ ВП №2 Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_4 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024105100002252 від 24.12.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання начальника СВ ВП №2 Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_4 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024105100002252 від 24.12.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, в якому прокурор просить накласти арешт на тимчасово вилучене 24.12.2024 у ході особистого обшуку ОСОБА_6 під час затримання останньої майно, а саме: зіп-пакет з пігулками у кількості 100 (ста) одиниць трикутної форми; первинне пакування ТОВ «НоваПошта»; фіскальний чек про сплату за отримання посилки; мобільний телефон марки «Honor», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , з сімкарткою оператора мобільного зв'язку «Київстар» із абонентським номером НОМЕР_3 , із забороною відчужувати, користуватись, розпоряджатись вказаним майном.
Дане клопотання обґрунтовується тим, що Слідчим відділенням ВП №2 Шевченківського управління поліції ГУНП у м.Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024105100002252 від 24.12.2024 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України
24.12.2024 в період часу з 17 год. 23 хв. по 18 год. 03 хв. в ході проведення особистого обшуку ОСОБА_6 в порядку ст. 298-2 КПК України, працівниками поліції виявлено та вилучено вищезазначене майно.
24.12.2024 ОСОБА_6 затримано в порядку ст.298-2 КПК України.
24.12.2024 ОСОБА_6 звільнено з-під варти на підставі відповідної постанови.
24.12.2024 ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
24.12.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
25.12.2024 слідчим винесено постанову про визнання речовим доказами вилучені у ході особистого обшуку об'єктів.
Для збереження речових доказів виникла необхідність у накладені арешту на майно, вилучене в ході проведення обшуку від 24.12.2024, яке перебуває у користуванні підозрюваної ОСОБА_6 .
Вказані речові докази містять відомості про факти та обставини, що встановлюються, підтверджують протиправну діяльність, направлену на вчинення злочину, використовувались як знаряддя та засоби вчинення вказаного кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди та містять інформацію щодо здійснення протиправної діяльності та вчинення інкримінованих підозрюваному злочинів, а тому підпадає під критерії, визначенні ст. 98 КПК України.
Крім того, існує необхідність проведення комплексу слідчих та процесуальних дій та відповідних судових експертиз, що потребує певного часу.
Уповноважений слідчий у кримінальному провадженні № 12024105100002252 від 24.12.2024, будучи належним чином повідомленим про дату і час судового розгляду, до суду не прибув.
Адвокат ОСОБА_3 , заперечував щодо задоволення клопотання слідчого, а також наголошує, що пропущені строки звернення до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Разом з тим, неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Таким чином, слідча суддя, враховуючи, що учасники провадження, будучи належним чином повідомленими про дату і час судового розгляду, у судове засідання не з'явилися, вважає за можливе розглянути клопотання слідчого про арешт майна за відсутності нез'явившихся осіб.
Вислухавши доводи сторін провадження, ретельно дослідивши клопотання про арешт майна та долучені до нього матеріали кримінального провадження № 12024105100002252 від 24.12.2024, слідча суддя прийшла до таких висновків.
Так, у ході судового розгляду клопотання про арешт майна встановлено, що Слідчим відділенням ВП №2 Шевченківського управління поліції ГУНП у м.Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024105100002252 від 24.12.2024 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України
24.12.2024 в період часу з 17 год. 23 хв. по 18 год. 03 хв. в ході проведення особистого обшуку ОСОБА_6 в порядку ст. 298-2 КПК України, працівниками поліції виявлено та вилучено вищезазначене майно.
24.12.2024 ОСОБА_6 затримано в порядку ст.298-2 КПК України.
24.12.2024 ОСОБА_6 звільнено з-під варти на підставі відповідної постанови.
24.12.2024 ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
24.12.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
25.12.2024 слідчим винесено постанову про визнання речовим доказами вилучені у ході особистого обшуку об'єктів.
Так, згідно з ч. 1 ст. 237 КПК України, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей, документів та комп'ютерних даних.
В силу вимог ч. 5 ст. 237 КПК України при проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу.
У той же час, відповідно до ч. 7 ст. 237 КПК України вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, зокрема, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положеннями ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Так, ч. 3 ст. 170 КПК України закріплено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Разом з тим, ч. 11 ст. 170 КПК України встановлює, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Слідчою суддею з матеріалів клопотання встановлено, що 24.12.2024 в ході проведення особистого обшуку ОСОБА_6 в порядку ст. 298-2 КПК України, працівниками поліції виявлено та вилучено майно, речі та документи можуть доказами під час досудового розгляду, а також могли бути використанні як засоби вчинення кримінального правопорушення і зберегти на собі його сліди, можуть бути доказами факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та в ході судового розгляду у кримінальному провадженні № 12024105100002252 від 24.12.2024, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а тому, накладення арешту на вказане майно є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів та проведення судових експертиз.
З огляду на наведене, з метою збереження речового доказу в стані, придатному для використання у кримінальному провадженні № 12024105100002252 від 24.12.2024, та забезпечення схоронності майна для проведення судових експертиз, з метою тимчасового позбавлення можливості відчужувати вказане майно, необхідно накласти арешт на вказане у клопотанні слідчого майно, у вигляді заборони використання, розпорядження та відчуження вказаного майна.
При цьому, слідча суддя, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали кримінального провадження, не знаходить у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно, порушень вимог КПК України та чогось очевидно безпідставного чи довільного.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, слідчим суддею не встановлено.
Підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає.
Таким чином, слідча суддя прийшла до висновку, що клопотання начальника СВ ВП №2 Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_4 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024105100002252 від 24.12.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, підлягає задоволенню.
Керуючись вимогами ст.ст. 22, 26, 98, 131, 132, 167, 168, 170-173, 234, 309, 369-372, 395 КПК України, слідча суддя
Клопотання слідчої - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене 24.12.2024 у ході особистого обшуку ОСОБА_6 під час затримання останньої майно, а саме:
- зіп-пакет з пігулками у кількості 100 (ста) одиниць трикутної форми;
- первинне пакування ТОВ «НоваПошта»;
- фіскальний чек про сплату за отримання посилки;
- мобільний телефон марки «Honor», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , з сімкарткою оператора мобільного зв'язку «Київстар» із абонентським номером НОМЕР_3 ,
із забороною відчужувати, користуватись, розпоряджатись вказаним майном.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Відповідно до ст. 174 КПК України, арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Повний текст ухвали оголосити 13 січня 2025 року о 10 год. 40 хв.
Слідча суддя ОСОБА_1