Справа № 761/12956/25
Провадження № 1-кс/761/9077/2025
04 квітня 2025 року м. Київ
Слідча суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, у приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва, клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №22025000000000023 від 11.01.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 114-1 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №22025000000000023 від 11.01.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 114-1 КК України, в якому прокурор просить накласти арешт майна, вилученого під час обшуку за місцем проживання керівника Офісу логістики ДП МО України «Агенція оборонних закупівель» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , (КДТ «Чорнобилець»), під час якого виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Apple», назва моделі «Iphone 14 Pro», номер моделі MQ293ZD/A, серійний номер НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 , із сім-картою мобільного оператора «Київстар» з номером мобільного телефону: НОМЕР_3 .
Дане клопотання обґрунтовується тим, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025000000000023 від 11.01.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, тобто за фактом перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.
У ході досудового розслідування встановлено, 28.03.2025, на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва проведено обшук за місцем проживання керівника Офісу логістики ДП МО України «Агенція оборонних закупівель» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , (КДТ «Чорнобилець»), під час якого виявлено та вилучено, перелік якого зазначено вище.
В подальшому, постановою слідчого вказані речі визнано речовими доказами, оскільки на них містяться відомості, які можуть бути використані як докази фактів та обставин, що встановлюються в ході кримінального провадження.
Необхідність накладення арешту на майно є збереження речових доказів, шляхом запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження підозрюваним або іншими особами.
Таким чином, з матеріалів досудового розслідування вбачається наявність достатніх підстав вважати, що вищевказані речі, що вилучені в ході проведення обшуку, відповідають критеріям, зазначеним у п. п. 1-3 ч. 2 ст. 167 КПК України, та мають суттєве значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити із зазначених у ньому підстав. Вказав, що вилучені речі мають важливе значення для об'єктивного встановлення обставин, що підлягають доказуванню в рамках даного кримінального провадження. Крім того просив долучити протоколи оглядів яким було здійснено огляд вилученого в ході вказаного обшуку та виявлено наявність інформації, яка має значення для кримінального провадження та постанову про призначення судової експертизи. Також прокурор повідомив, що технічні пристрої були попередньо оглянуті слідчим, на них виявлено інформацію, яка має значення для кримінального провадження, а для більш детального їх дослідження слідчим призначено проведення експертизи.
Власник майна або його представник, будучи належним чином повідомленим про дату і час судового розгляду, до суду не прибув. Жодних лопотань чи заяв, у тому числі й про відкладення, на адресу суду не скеровували.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Разом з тим, неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Таким чином, слідча суддя, враховуючи, що учасники провадження, будучи належним чином повідомленими про дату і час судового розгляду, у судове засідання не з'явилися, вважає за можливе розглянути клопотання прокурора про арешт майна за відсутності нез'явившихся осіб.
Вивчивши клопотання прокурора про арешт майна, а також долучені до нього матеріали кримінального провадження №12025100100001093 від 21.03.2025, слідча суддя прийшла до таких висновків.
В рамках даного провадження ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19.03.2025 надано дозвіл на проведення обшуку у житлових та нежитлових приміщеннях за місцем фактичного проживання керівника Офісу логістики ДП МО України «Агенція оборонних закупівель» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: м.Київ, Оболонський р-н, вул. 2-а Лінія, буд. 4 (КДТ «Чорнобель»).
У свою чергу, із мотивувальної частини ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19.03.2025 вбачається, що слідчим суддею надано дозвіл на проведення обшуку у житловому будинку за адресою, що вказана у клопотанні, з метою відшукування та вилучення предметів, речей та документів, перелік яких вказано в ухвалі суду.
Так, на виконання вказаної ухвали 28.03.2025 проведено обшук за місцем проживання керівника Офісу логістики ДП МО України «Агенція оборонних закупівель» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою, що вказана у клопотанні, у ході якого було виявлено та вилучено зазначене у клопотанні прокурора майно.
У відповідності до ч. 7 ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Враховуючи, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19.03.2025 не було надано дозволу на вилучення вказаних у клопотанні прокурора речей, таке майно, в силу вимог чинного КПК України, має статус тимчасово вилученого майна.
У свою чергу, постановою старшого слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України від 28.03.2025 вилучені у ході проведення обшуку 28.03.2025 речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №22025000000000023 від 11.01.2025року.
Згідно зі ст.ст. 131, 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, зокрема, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положеннями ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Так, ч. 3 ст. 170 КПК України закріплено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчою суддею з матеріалів клопотання встановлено, що вилучені 28 березня 2025 року у ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою, що вказана у клопотанні, речі та документи можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні №22025000000000023 від 11.01.2025, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а тому, накладення арешту на вказане майно є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів та проведення судових експертиз.
З огляду на наведене, з метою збереження речового доказу в стані, придатному для використання у кримінальному провадженні №22025000000000023 від 11.01.2025, та забезпечення схоронності майна для проведення судових експертиз, з метою тимчасового позбавлення можливості відчужувати вказане майно, необхідно накласти арешт на вказане у клопотанні прокурора майно, у вигляді заборони використання, розпорядження та відчуження вказаного майна.
При цьому, слідча суддя, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали кримінального провадження, не знаходить у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно, порушень вимог КПК України та чогось очевидно безпідставного чи довільного.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, слідчим суддею не встановлено.
Підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає.
Таким чином, слідча суддя прийшла до висновку, що клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №22025000000000023 від 11.01.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 114-1 КК України, підлягає задоволенню.
Керуючись вимогами ст.ст. 22, 26, 98, 131, 132, 167, 168, 170-173, 234, 309, 369-372, 395 КПК України, слідча суддя
Клопотання прокурора - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучений 28 березня 2025 року у ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , мобільний телефон марки «Apple», назва моделі «Iphone 14 Pro», номер моделі MQ293ZD/A, серійний номер НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 , із сім-картою мобільного оператора «Київстар» з номером мобільного телефону: НОМЕР_3 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Відповідно до ст. 174 КПК України, арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Повний текст ухвали оголосити 09 квітня 2025 року о 10 год. 10 хв.
Слідча суддя ОСОБА_1