Справа № 761/27094/25
Провадження № 1-кс/761/18014/2025
03 липня 2025 року м. Київ
Слідча суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання старшого слідчого 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_2 погоджене прокурором третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідування та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №22024000000000517 від 07.06.2024 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Погребняково, Новогородківського району, Кіровоградської області громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 11-2 КК України,
за участю:
секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання старшого слідчого 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_2 погоджене прокурором третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідування та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №22024000000000517 від 07.06.2024 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 11-2 КК України,
Дане клопотання обґрунтовується тим, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000517 від 07.06.2024 за підозрою громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, 02.04.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю села Погребняково, Новгородківського району, Кіровоградської області, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку ч. 8 ст. 135, ст. 276-278 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України (публікація від 16.08.2024 в газеті «Урядовий кур'єр», номер видання № 68 (7993), а також на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора).
Відповідно до інформування 1 управління ГУ «І» ДЗНД СБ України підозрюваний ОСОБА_4 переховується від органів досудового розслідування та на теперішній час постійно перебуває на території держави агресора.
Постановою слідчого від 09.04.2025 підозрюваного ОСОБА_4 оголошено у державний та міжнародний розшук, оскільки підозрюваний перебуває на території російської федерації.
Здійснення розшуку підозрюваних доручено співробітникам1 управління ГУ «І» ДЗНД СБ України.
Підставою для обрання щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стала обґрунтована підозра останнього у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що ОСОБА_4 переховується від органів досудового розслідування та суду, може вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
З урахуванням викладених обставин жоден інший більш м'який запобіжний захід, крім виключного запобіжного заходу - тримання під вартою, не зможе забезпечити запобігання існуючим ризикам та виконання завдань кримінального провадження.
Приймаючи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_4 , з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності переховується від органів досудового розслідування на тимчасово окупованій території Запорізької області та, перебуваючи на волі, може вчинити спроби незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а також враховуючи відсутність можливості запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, та приймаючи до уваги, що підозрюваного оголошено, зокрема, у міжнародний розшук.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити із зазначених у ньому підстав. також додав, що згідно з отриманою у ході проведення розшукових дій інформацією, ОСОБА_4 переховується від органів досудового розслідування на тимчасово окупованій території держави агресора. Так, останньому у передбаченому КПК України порядку повідомлено про підозру, у зв'язку з тим, що його точне місце перебування слідству не відоме, ОСОБА_4 вмотивованою постановою оголошений у міжнародний розшук.
Захисник ОСОБА_6 заперечувала щодо задоволення клопотання слідчого, вказуючи на недостатність доказів того, що підзахисний ОСОБА_4 набув статусу підозрюваного в рамках даного кримінального провадження. Також адвокат звернув увагу, що долучені до клопотання матеріали не містять підтвердження оголошення останнього у міжнародний розшук, а також відомостей про те, що ОСОБА_4 виїхав на тимчасово окуповану територію або перебуває на території країни-агресора.
Вислухавши думку учасників провадження, ретельно дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідча суддя прийшла до такого висновку.
Як встановлено у ході судового розгляду клопотання слідчого ОСОБА_2 що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000517 від 07.06.2024 за підозрою громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Так, в рамках даного провадження 02.04.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України (публікація від 16.08.2024 в газеті «Урядовий кур'єр», номер видання № 68 (7993), а також на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора).
Відповідно до інформування 1 управління ГУ «І» ДЗНД СБ України підозрюваний ОСОБА_4 переховується від органів досудового розслідування та на теперішній час постійно перебуває на території держави агресора.
Постановою слідчого від 09.04.2025 підозрюваного ОСОБА_4 оголошено у державний та міжнародний розшук, оскільки підозрюваний перебуває на території російської федерації.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому слідчий суддя нагадує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості обрання підозрюваному запобіжного заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Враховуючи наведене, слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочину, правильність кваліфікації його дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього документів можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, отже, про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
У клопотанні слідчого зазначено, що на даний час існують ризики, які дають достатньо підстав вважати, що відносно підозрюваного ОСОБА_4 неможливо застосувати жоден із більш м'яких запобіжних заходів, а саме: підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, спотворити або сховати будь-яку із речей, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Так, у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зокрема, ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , є особливо тяжким, має високий ступінь суспільної небезпеки та передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, тому усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, що загрожує йому, в разі визнання винуватим у його вчиненні, ОСОБА_4 спробує переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Крім того, ОСОБА_4 , передбачаючи настання кримінальної відповідальності за свої дії, нехтуючи законодавством України, реалізував свій злочинний умисел, направлений на допомогу окупаційній адміністрації держави-агресора (пособництво), з метою завдання шкоди Україні шляхом: добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів представникам держави агресора, а саме вогнетривких виробів на адресу АО «Научно-производственная корпорация «Уралвагонзавод».
Враховуючи зазначене, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду як на території російської федерації, покинувши територію України через неконтрольовану ділянку кордону з тимчасово окупованим АР Крим, так і на тимчасово окупованих територіях Запорізької, Херсонської, Донецької та Луганської областей.
Відповідно до повідомлень, отриманих від 1 управління ГУ «І» ДЗНД СБ України, підозрюваний ОСОБА_4 перебуває на території російської федерації, не виїхав з неї до теперішнього часу та не з'явився на виклики слідчого та суду, що є достатньою підставою вважати, що ОСОБА_4 переховується на вказаній території від органів досудового розслідування та суду.
У свою чергу, ризик знищення, приховування або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінальних правопорушень, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 вчинив злочин перебуваючи на території країни агресора - російської федерації, шляхом добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів представникам держави агресора.
Орган досудового розслідування позбавлений можливості збирання доказів на вказаній території, зокрема речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 .
Враховуючи зазначене, ОСОБА_4 під гнітом кримінального переслідування за вчинення особливо тяжкого злочину, з великим ступенем ймовірності вчинятиме дії щодо знищення та переховування будь-яких доказів, які можуть вказувати на його причетність до вчинення кримінальних правопорушень.
Також, досудовим розслідуванням встановлено, що з метою обговорення злочинних планів, отримання вказівок щодо їх реалізації, ОСОБА_4 використовує мобільні термінали, інші електронні засоби, які за своїм функціоналом дозволяють комунікувати шляхом направлення текстових повідомлень та здійснення телефонних дзвінків з використанням Інтернет трафіку через месенджери, використовуючи у тому числі і номери стільникового зв'язку російської федерації.
Тому вказані засоби зв'язку можуть містити докази злочинної діяльності ОСОБА_4 , а тому останній, усвідомлюючи їх важливе значення для досудового розслідування, вживатиме заходів до їх приховання або знищення.
Слідча суддя вважає також доведеним ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних в рамках даного провадження, який обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру, для його захисту, відповідно до вимог КПК України, залучено захисника та відповідно до отриманого статусу останній отримав можливість знайомитися з матеріалами кримінального провадження, які додано до цього клопотання та вручено захиснику.
На цей час органом досудового розслідування встановлені не всі особи, причетні до вчинення кримінального правопорушення.
З урахування вказаної обставини, ОСОБА_4 матиме можливість обговорювати з іншими, невстановленими особами обставини підготовки та вчинення кримінальних правопорушень та, усвідомлюючи невідворотність покарання, з великим ступенем ймовірності намагатиметься вплинути на інших учасників кримінального провадження з метою повідомлення органу досудового розслідування неправдивих відомостей щодо ролей кожного у реалізації злочинного плану, відмовитися надавати викривальні показання.
Також, підозрюваному стали відомі персональні дані, засоби зв'язку та місце проживання частини свідків у кримінальному провадженні. Враховуючи, що свідки надають викривальні показання щодо вчинення злочинів
ОСОБА_4 , останній особисто, за сприяння зв'язків на території України, намагатиметься вплинути на свідків, у тому числі шляхом їх залякування.
У той же час, наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, ОСОБА_4 умисно вчинив дії, направлені на допомогу окупаційній адміністрації держави агресора (пособництво), з метою завдання шкоди Україні шляхом: добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів представникам держави агресора. Зважаючи на те, що на даний час не встановлені усі його спільники у вчиненні злочину, яким останній може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб.
Також, ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі, усвідомлюючи, що досудове розслідування перебуває в активній стадії та проводяться слідчі дії, спрямовані на встановлення персональних даних осіб, причетних до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, зможе сприяти переховуванню таких осіб від органу досудового розслідування, у тому числі керувати такою протиправною діяльністю віддалено за допомогою засобів зв'язку.
На наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вказує відкритий, систематичний та цинічний характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 . Разом з цим, за наявною у матеріалах кримінального провадження інформацією, останній продовжує добровільно займати посаду комерційного директора ООО «Группа «Магнезит» та продовжує добровільний збір, підготовку та передачу матеріальних ресурсів представникам держави агресора, що безпосередньо підтверджує його протиправні наміри та фактичну можливість продовжити вчиняти інкриміновані злочини.
ОСОБА_4 , керуючись зрадницькими мотивами щодо українського народу, вже маючи на теперішній час зв'язки з представниками держави агресора, використовуючи такі зв'язки може здійснювати діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
Вказане підтверджує зазначений ризик, а саме те, що ОСОБА_4 умисно вчинивши злочини проти основ національної безпеки України, громадської безпеки, життя та здоров'я особи, її волі, честі та гідності, з високим ступенем ймовірності може вчиняти й інші злочини вказаної категорії.
У зв'язку із зазначеним, слідча суддя приходить до висновку, що матеріали клопотання містять достатньо обґрунтувань необхідності обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
З метою досягнення завдань кримінального провадження та для належного здійснення правосуддя у справах про вчинення кримінального правопорушення в КПК передбачено заходи забезпечення кримінального провадження, до яких належить, зокрема, тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
У теоретичному аспекті «належна правова процедура» - це форма здійснення правосуддя, яку утворюють сукупність гарантій прав людини процесуального характеру, спрямовані на досягнення процедурної справедливості правосуддя. До гарантій, які у своїй сукупності формують належну правову процедуру, у тому числі відносяться право на судовий захист та право на оскарження.
Недотримання належної правової процедури тягне за собою порушення гарантованого кожному ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) права на справедливий суд.
Статтею 5 Конвенції кожному гарантовано право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом. Кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «c» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання. Пунктом 4 цієї статті гарантовано право кожному, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, ініціювати провадження, в якому суд без зволікання має встановити законність затримання та прийняти рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.
Згідно з ч. 6 ст. 193 КПК слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Верховний Суд у своїй постанові від 14 лютого 2022 року у справі 991/3440/20 вказує, що рішення слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу, прийняте в порядку ч. 6 ст. 193 КПК, за своїм правовими наслідками підпадає під поняття «постанова про утримання під вартою» в розумінні ст. 25 Європейської конвенції про видачу правопорушників.
За загальним правилом розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, що відповідає зазначеним вимогам Конвенції та іншим міжнародно-правовим актам.
Процедура, передбачена в ч. 6 ст. 193 КПК, є випадком, який дозволяє суду розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
При аналізі питання наявності зазначених прокурором ризиків, слідча суддя прийшла до висновку про їх наявність з огляду на фактичні обставини кримінального провадження та особу ОСОБА_4 який підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, а також характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 крім того, як вбачається із долучених до клопотання матеріалів, ОСОБА_4 не з'являється на виклики слідчого та суду, будучи обізнаним про розгляд цього клопотання до суду свідомо не прибув, перебуває поза межами території України, оголошений у розшук, що є достатньою підставою вважати, що ОСОБА_4 переховується від органів досудового розслідування та суду.
Слідча суддя звертає увагу учасників провадження, що у даному випадку обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, хоча й не призводить до негайного взяття особи під варту, однак виступає правовою підставою для затримання і доставки цієї особи до місця кримінального провадження.
Так, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є одним із обов'язкових документів, на підставі якого уповноважений орган запитує публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення щодо осіб, які розшукуються з метою їх затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції) в Україну (Інструкція про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затверджена спільним наказом МВС України, ОГП, НАБ України, СБ України, ДБР, Мінфіну України, Мін'юсту України від 17 серпня 2020 року № 613/380/93/228/414/510/2801/5). Після затримання особи за межами України, слідчий, прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, або суд, який розглядає справу чи яким ухвалено вирок, готує клопотання про видачу особи в Україну, до якого серед інших документів обов'язково додається засвідчена копія ухвали слідчого судді або суду про тримання особи під вартою, якщо видача запитується для притягнення до кримінальної відповідальності (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 575 КПК). Тобто, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є документом, на підставі якого здійснюється затримання особи за межами України, ухвалюється рішення про застосування екстрадиційного арешту для забезпечення видачі особи з метою притягнення до кримінальної відповідальності та здійснюється доставка особи на території України до місця кримінального провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
При цьому, час затримання такої особи фактично може перевищувати 30 діб - тримання під вартою за ст. 59 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, 40 діб - тимчасовий арешт за ст. 16 Європейської конвенції про видачу правопорушників та 60 діб - строк дії ухвали про тримання під вартою за ч. 1 ст. 197 КПК.
Тобто, затримана особа на підставі ухвали слідчого судді, суду, постановленої в порядку ч. 6 ст. 193 КПК, може бути затриманою і утримуватись під вартою протягом усього часу, необхідного для екстрадиції та доставки її до місця кримінального провадження. Таку ж позицію висловив Верховний Суд у своїй постанові від 14 лютого 2022 року у справі №991/3440/20.
Відповідно до абзацу 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Враховуючи наведене, слідча суддя дійшла висновку про необхідність задоволення клопотання старшого слідчого 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_2 погоджене прокурором третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідування та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №22024000000000517 від 07.06.2024 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 11-2 КК України.
При цьому, слідча суддя нагадує, що ч. 6 ст. 193 КПК України передбачено, що після затримання особи на підставі ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, постановленої в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 186, 193, 197, 369-372 КПК України, слідча суддя
Клопотання слідчого - задовольнити.
Обрати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Повний текст ухвали оголосити 08 липня 2025 року о 10 год. 10 хв.
Слідча суддя ОСОБА_1