Справа № 947/8680/26
Провадження № 2-з/947/249/26
20.04.2026 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Калініченко Л.В.
при секретарі - Матвієвої А.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Одесі у залі суду в порядку загального позовного провадження клопотання представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про витребування доказів по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про виділ частки нерухомого майна в натурі зі спільної власності та виділення земельної ділянки,
В провадженні Київського районного суду міста Одеси на розгляді в порядку загального позовного провадження перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про виділ частки нерухомого майна в натурі зі спільної власності та виділення земельної ділянки, в якій позивач просить суд:
- виділити в натурі частку домоволодіння в АДРЕСА_1 , яка належить - ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , від народження зареєстрованого та проживаючого за адресою: в АДРЕСА_1 , на підставі Свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 23.03.2023 року;
- здійснити поділ земельної ділянки для обслуговування житлового будинку з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та виділити в натурі ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 в окремий об'єкт нерухомості земельну ділянку пропорційно до часток власників домоволодіння в АДРЕСА_1 .
15.04.2025 року до суду від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів, в якому представник просить суд витребувати:
- з Комунального підприємство «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради - інформацію з наданням копії документів, щодо наявної в КП «БТІ» ОМР- реєстрації та права власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 , з зазначенням власників, підстав виникнення права власності цих власників та відповідно дати прийняття рішення державної реєстрації;
- у державного нотаріуса Київської державної нотаріальної контори у місті Одесі Білик О.Г., належним чином засвідчену копію спадкової справи №732/2020, згідно з якої ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом після померлого батька ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання представник зазначає, що заявлені до витребування доказів за необхідні для підтвердження належними доказами доводи викладені в обґрунтування заявлених вимог, які будуть сприяти повному, всебічному та об'єктивному розгляду справи.
У підготовчому судовому засіданні 15.04.2026 року представник позивача підтримав клопотання та просив суд його задовольнити.
Відповідачка у підготовчому судовому засіданні 15.04.2026 року не заперечувала проти задоволення вищевказаного клопотання.
Заслухавши пояснення сторін по справі та їх представників, дослідивши подане до суду клопотання та оглянувши матеріали справи, суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та оголосив перерву у судовому засіданні до 20.04.2026 року о 13 год. 30 хв. для його ухвалення і проголошення.
Дослідивши подане до суду клопотання, оглянувши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.
У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з вимогами ст.ст.124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов'язковість рішень суду до виконання.
Частинами 1-3 статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» встановлено: «Ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважать важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами».
Відповідно до ч.1 ст.84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
У відповідності до п.4 ч.5 ст.12 ЦПК України, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість зокрема сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Судом враховується, що мета процесуального механізму витребування доказів є допомогти сторонам в отриманні доказів, які вони не можуть одержати самостійно, що підтверджується обов'язком особи, яка заявляє клопотання про витребування доказів, долучити до нього відомості про неможливість отримання таких доказів особисто.
При цьому Європейський суд зауважив, що національні суди, застосовуючи процесуальні норми, повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства.
Приймаючи предмет та підстави позову, суд вважає, що заявлені до витребування докази стосуються предмету позову та предмету доказування по справі.
Судом враховується, що заявлені до витребування докази належать у тому числі до нотаріальної таємниці, а їх надання можливе виключно у передбачених законом випадках, що свідчить про наявні у сторін складнощі у самостійному отриманні заявлених до витребування доказів.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, характер спірних правовідносин між сторонами, предмет доказування та зважаючи на конкретні обставини у справі, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, підтвердження та встановлення усіх обставин по справі, оскільки докази, які просить витребувати сторона позивача, стосуються предмету позову та входять до предмета доказування, є необхідними для ухвалення законного та обґрунтованого рішення по даній справі, суд вважає клопотання обґрунтованими та підлягаючими до задоволення.
Частиною 11 статі 84 ЦПК України визначено, зокрема, що в ухвалі про витребування доказів суд вирішує питання забезпечення чи попередньої оплати витрат осіб, пов'язаних із поданням відповідних доказів.
Керуючись ст. 84 ЦПК України, суд,
Клопотання представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про витребування доказів - задовольнити.
Витребувати з Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради інформації, з наданням належних чином завірених копій документів, щодо наявних відомостей про реєстрацію та права власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 , з зазначенням власників, підстав виникнення права власності цих власників та відповідно дати прийняття рішення державної реєстрації.
Витребувати у державного нотаріуса Київської державної нотаріальної контори у місті Одесі Білик Олени Георгіївни належним чином засвідчену копію спадкової справи №732/2020, в рамках якої ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Витрати пов'язані з виконанням ухвали суду покласти на ОСОБА_1 .
Копію ухвали для виконання направити відповідним суб'єктам виконання до: Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса та Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради.
Роз'яснити суб'єктам виконання ухвали суду, що у разі неможливості подати витребувані докази до суду, необхідно повідомити суд про неможливість подати докази із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У разі неповідомлення суд про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, винні особи несуть відповідальність, передбачену законом, у тому числі суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Головуючий Калініченко Л. В.