про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
06 квітня 2026 рокуСправа № 495/2806/26
Номер провадження 1-кс/495/706/2026
Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білгороді-Дністровському клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120261622400000100 від 22.01.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. недокура російської федерації, громадянина України, який зареєстровний за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , із середньою спеціальною освітою, в цивільному шлюбі, неповнолітніх дітей на утриманні не має, безробітного, не депутата, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,
06.04.2026 слідчий СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №120261622400000100 від 22.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
Виклад обставин, зазначених у клопотанні
Слідчим відділом Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за №12026162240000100 від 22.01.2026 за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановленому досудовим розслідуванням місці, даті та часі, ОСОБА_4 , маючи прямий умисел та корисливі мотиви, після введення Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 на території України воєнного стану, строк дії якого в подальшому неодноразово продовжувався у встановленому законом порядку (тобто на момент вчинення злочину), розуміючи та нехтуючи зазначеними правилами на заборону виїзду з території України особам чоловічої статі у віці від 18 до 60 років, прийняли для себе рішення організувати незаконне переправлення осіб чоловічої статі через державний кордон України, з метою отримання грошової винагороди.
З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом керуючись корисливим мотивом і прагненням до незаконної наживи, добре розуміючи порядок перетину та недоторканість державного кордону України, достовірно знаючи що Указом Президента України та Верховного головнокомандувача ОСОБА_7 у зв'язку з військовою агресією Збройних Сил Російської Федерації проти України, на всій території України запроваджено військовий стан, організував злочину діяльність, метою якої є незаконне переправлення осіб через державний кордон України, та розробив відповідний злочинний план, який передбачав допомогу в безперешкодному сприянні перетину державного кордону України, за грошову винагороду.
Так, в невстановлений період часу однак не пізніше 05 лютого 2026 року більш точний час слідством невстановлений та місце не встановлено, ОСОБА_4 , підшукав ОСОБА_8 , який виявив бажання незаконно перетнути державний кордон України. Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на незаконне переправлення ОСОБА_8 через державний кордон України, ОСОБА_4 надав вказівку ОСОБА_8 прибути до міста Білгород-Дністровський Одеської області, та в подальшому передати йому грошові кошти у сумі 10000 доларів США.
В подальшому 31.03.2026 ОСОБА_4 приблизно о 09:30 в ході телефонної розмови з ОСОБА_8 провів інструктаж останнього, а саме як передати речі після переправлення через державний кордон України, а також як необхідно себе повидити з правоохоронними органами республіки Молдови. Після цього ОСОБА_4 надав вказівку ОСОБА_8 прибути 04.04.2026 до зазначеного їм місця та передати йому грошові кошти у сумі 10000 доларів США.
В подальшому 04.04.2026 приблизно о 14:29 хвилини більш точний час слідством не встановлений, під час особистої зустрічі ОСОБА_4 з ОСОБА_8 , за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Салгани, біля АЗС «Brent oil» ОСОБА_4 надав вказівку ОСОБА_8 передати йому грошові кошти у сумі 7000 доларів США, а інші обумовлені грошові кошти залишити собі. Після передачі грошових коштів ОСОБА_4 було затримано за організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, з корисливих мотивів.
Так, 04.04.2026 ОСОБА_4 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчинені злочину передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Встановивши наявність достатніх доказів, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю росії, громадянину України, який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , - про те, що він підозрюється в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництві такими діями, сприянні їх вчиненню порадами та вказівками, з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 332 Кримінального кодексу України.
Обґрунтування повідомленій підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 332 ч. 3 КК України підтверджується зібраними під час проведення досудового розслідування доказами та їх сукупністю.
Таким чином, підозрюваний ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у скоєнні тяжкого злочину щодо організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України за вчення якого, передбачене покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання передбаченим п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризикам:
1.Ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватись від органів досудового розслідування, суду, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання від 7 до 9 років позбавлення волі, організовував незаконний перетин державного кордону України та йому відомі місця та схеми перетину державного кордону, тому є підстави вважати, що підозрюваний, знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні злочину, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може вдатися до спроб переховуватися від органу досудового розслідування.
2.Ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Адже у кримінальному провадженні наявні речі і документи, щодо яких на теперішній час з об'єктивних обставин не вирішено питання щодо їх належного вилучення та накладення арешту, не встановлені всі обставини кримінального провадження.
3.Ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків, та інших осіб які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення, оскільки підозрюваному ОСОБА_4 відомі їх анкетні дані та місця проживання, та яких на теперішній час допитано лише на стадії досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, однак під впливом підозрюваного, внаслідок психологічного тиску шляхом погроз або вмовляння, можуть змінити показання, або ухилятись від з'явлення для давання показань.
4.Ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Так, на теперішній досудове розслідування не завершено, а тому, перебуваючи на свободі підозрюваний ОСОБА_4 матиме можливість ухилення від слідства з метою перешкоджання встановленню органом досудового розслідування всіх об'єктивних обставин кримінального правопорушення тощо.
5.Ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При врахуванні перелічених ризиків особливу увагу слід звернути на фактичні обставини справи в частині дій, які інкримінуються підозрюваному та вагомість доказів, якими обґрунтовується підозра, відомості, що характеризують його особу, репутацію, вчинення тяжкого злочину в умова воєнного стану, у скоєнні якого підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Беручи до уваги викладене, на теперішній час існує наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, може вдатися до спроб зашкодити кримінальному провадженню.
При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 враховується, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам. Так, особисте зобов'язання не може бути застосовано, у зв'язку з тим, що це найбільш м'який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину, особі підозрюваного та встановленим під час досудового розслідування ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Особиста порука не може бути застосована, крім того, в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ст.194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу. Обирати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту недоцільно, оскільки такий захід забезпечення кримінального провадження в цілому не зможе гарантовано запобігти ризикам, зазначеним вище, для досягнення завдання кримінального провадження - забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини. Заставу у виключних випадках може бути застосовано, визначивши розмір застави, який здатний забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення та ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
За таких обставин, зазначені в клопотанні ризики - впливати на свідків, знищити або приховати речові докази, інших співучасників кримінального правопорушення, переховуватися від органу досудового розслідування, вчинення іншого кримінального правопорушення є належно обґрунтованими.
У провадженні наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. При цьому суд має оцінити суворість можливого покарання ОСОБА_4 особу підозрюваного, та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
Так, підозрюваний ОСОБА_4 знаючи, що він підозрюється у скоєнні тяжкого злочину за організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, за яке передбачене покарання, у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років, а також вчинене в умовах воєнного стану, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може вдатися до спроб переховуватися від органу досудового розслідування, із урахуванням вагомих доказів його обізнаності про форми і методи незаконного перетину державного кордону України, місць обходу прикордонних патрулів та місцевості зон прикордонного контролю на території Одеської області, є великий ризик самостійного безперешкодного виїзду ОСОБА_4 за межі України.
При цьому, при обранні підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно визначити такий розмір застави, який гарантуватиме виконання ним процесуальних обов'язків. Так, протиправна діяльність пов'язана з незаконним переправлення осіб через державний кордон України, в результаті такої діяльності він можливо суттєво збагатився, джерела фінансування його протиправної діяльності на даний час не встановлені, до його протиправної діяльності можуть бути причетні інші, на даний час не встановлені особи. Враховуючі вказані обставини, розмір застави, визначений ст. 182 КПК України, не здатний забезпечити виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків. За таких обставин, відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, застава має бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. А саме, з урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення проти встановленого порядку через державний кордон України, застава як запобіжний захід, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, має бути визначена у розмірі 151 (сто п'ятдесят один) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у сумі 502 528 (п'ятсот дві тисячі п'ятсот двадцять вісім) грн., оскільки в менших розмірах вона не зможе забезпечити покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків.
У провадженні наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.
У зв'язку із вищевикладеним просить застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з поміщенням до державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор, з визначенням розміру застави у розмірі 151 (сто п'ятдесят один) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у сумі 502 528 (п'ятсот дві тисячі п'ятсот двадцять вісім) гривень.
Позиції сторін.
Прокурор ОСОБА_9 в судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав та просив визначити розмір застави 151 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 заперечував щодо задоволення клопотання, вказав, що ризик ухилення не є підтвердженим, особа має сім'ю, також прокурор не обгрунтував чому цей випадок є виключним, нетиповим від інших кримінальних справ, не обгрунтував чому саме така сума застави, підозра є необгрунтованою, окрім того кваліфікація даного правопорушення не відповідає підозрі, так як в діях особи є інше кримінальне правопорушення, а саме шахрайство, бо особа хотіла незаконно заволодіти грошовими коштами. Підозрюваний має постійне місце мешкання, цивільну дружину та матір на утриманні у зв'язку з чим просив застосувати запобіжний захід не пов'язаний із трманням під вартою, а саме запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту або визначення розміру застави 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав свого захисника.
Мотивація суду
Відповідно до положень ст.176 КПК України передбачені такі види запобіжних заходів: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно зі ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно правової позиції викладеної в рішенні ЄСПЛ «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Наявність обґрунтованої підозри
В рамках кримінального провадження від 22.01.2026 №12026162240000100 ОСОБА_4 04.04.2026 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 332 Кримінального кодексу України.
ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами /сукупність наявних на даний час доказів припущення про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення/.
Слідчий суддя наголошує, що на даному етапі досудового розслідування при вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, повноваження слідчого судді обмежуються оцінкою доказів на предмет їх переконливості щодо висновку про можливість вчинення кримінального правопорушення за конкретних обставин та конкретною особою, а отже мова йде виключно про обґрунтоване припущення.
При цьому, відповідно до статей 89, 94 КПК України та Глави 28 КПК України питання про встановлення вини ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину, оцінка зібраних доказів на предмет їх достовірності і допустимості відноситься до компетенції суду за наслідками судового розгляду кримінального провадження по суті обвинувачення.
Очевидних невідповідностей змісту повідомлення про підозру ОСОБА_4 вимогам ст. 277 КПК України у судовому засіданні не встановлено. Підстав для визнання доказів недопустимими, відповідно до ст.87 КПК України, в ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено.
Щодо твердження сторони захисту про те, що відомості про це кримінальне правопорушення не внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, то таке спростовується наданою у судовому засіданні прокурором для огляду постановою про виділення матеріалів.
Вирішуючи питання наявності ризиків, які дають підстави слідчому судді обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя доходить висновку, що вказані слідчим у клопотанні ризики знайшли своє підтвердження в ході розгляду клопотання, а також той факт, що жоден з більш м'яких заходів не зможе запобігти вище вказаним ризикам.
Так відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування, суду, оскільки підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання від 7 до 9 років позбавлення волі з конфіскацієб майна; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Оцінюючи питання про ризик втечі ЄСПЛ зазначає,що він має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v.Moldova (Бекчиєв проти Молдови) §58).
Відповідно до правової позиції Європейського суду відсутність в особи роботи та сім'ї не є доказом того, що вона може схилиться до вчинення нових злочинів. Так само як і сама по собі відсутність постійного місця роботи не є доказом того, що особа зникне (Пшевечерський проти Росії від 24 травня 2003 року).
Як зазначено в абзаці 36 Рішення ЄСПЛ по Справі «Москаленко проти України»
(Заява № 37466/04) від 20.05.2010 суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Враховуючи серйозність висунутих щодо підозрюваного обвинувачень, державні органи можуть виправдано вважати, що такий ризик існує.
Відтак така міра запобіжного заходу як тримання під вартою забезпечить попередження його протиправної поведінки, усуне можливість підозрюваного ухилитися від слідства та суду, перешкоджати виявленню, збиранню чи зберіганню доказів, зможе запобігти і подолати негативні обставини, що можуть перешкоджати вирішенню завдань кримінального провадження, забезпеченню його ефективності.
Завдяки триманню під вартою можливо упередити будь-які реальні дії підозрюваного ОСОБА_4 , що можуть впливати на забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду.
Все це свідчить про неможливість запобігання вищезазначеним ризикам при застосуванні більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.
Застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків.
Частиною 3 ст.183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч.4 ст.183 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Згідно з п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину становить від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на 06.04.2026 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 328 гривень.
В клопотанні слідчий просить визначити заставу в розмірі 151 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у сумі 502 528 гривень, проте такий розмір застави мотивує лише тяжкістю вчиненого кримінального правопорушення.
Враховуючи обставини справи, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави в межах розмірів, пердбачених п.2 ч.5 ст.182 КПК України, а саме у виді 80 мінімальних прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 гривень, що буде пропорційним щодо підозрюваного, необхідним і достатнім для забезпечення виконання ним, покладених на нього обов'язків та досягненню завдань кримінального провадження.
Керуючись ст.ст.176-178, 182, 183,193, 194, 196, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , подане в рамках кримінального провадження №120261622400000100 від 22.01.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням його у Державній установі "Ізмаїльський слідчий ізолятор" строком на 60 діб, тобто до 02.06.2026 включно.
Строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 вираховувати з моменту затримання, тобто з 04.04.2026.
Визначити підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України в розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімумів для працездатних осіб, що складає 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, призначення платежу: застава за ОСОБА_4 у справі №495/2806/26 згідно ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06.04.2026.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки:
п. 1 прибувати до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
п. 2 не відлучатися за межі Білгород-Дністровського району Одеської області без дозволу прокурора, суду;
п. 3 повідомляти орган досудового розслідування, прокурора, суд про зміну свого місця проживання/роботи;
п. 4 утримуватися від спілкування зі свідками щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру у кримінальному провадженні від 22.01.2026 за №120261622400000100;
п. 5 здати на зберігання до СВ Білгород-Дністровського РВП ГУ НП в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у цій ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та слідчого Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у цій ухвалі, останній зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити до 23 год. 59 хв. 02.06.2026.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і підлягає негайному виконанню.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №120261622400000100.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Дата та час оголошення повного тексту ухвали: 10.04.2026 о 15:50 год.
Слідчий суддя ОСОБА_10