Справа № 361/3673/26
Провадження № 1-кп/361/124/26
16.04.2026 м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,
представника потерпілого ОСОБА_6
розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №42025112340000253 від 29.10.2025, за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 410 КК України, -
У провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області перебуває вищевказане кримінальне провадження.
Суд на обговорення учасників справи поставив питання щодо закриття підготовчого судового засідання та переходу до розгляду справи по суті.
Прокурор вважає за необхідне призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, оскільки вважає, що при проведенні досудового розслідування органом досудового слідства виконані всі вимоги КПК України, кримінальне провадження підсудне Броварському міськрайонному суду Київської області та складений відповідно до норм КПК України. Окрім того, заявила клопотання про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19.02.2026 у справі №757/103000/26 у кримінальному провадженні за №42025112340000253 від 29.10.2025 на строк два місяці, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду; не відлучатися за межі м. Чернігова, без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця несення служби; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, мотивуючи клопотання тим, що продовжують існувати ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Обвинувачений та його захисник не заперечували щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду. Просили не продовжувати строк дії обов'язків, покладених на обвинуваченого. Зазначили, що він продовжує службу в ЗСУ, і ризики, наведені прокурором необгрунтовані.
Представник потерпілого не заперечував щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду, також заявив цивільний позов до обвинуваченого, просив розглядати його разом з обвинувальним актом.
Окрім того, від військової частини НОМЕР_1 надійшов цивільний позов до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду.
Крім того, угод про примирення в порядку ст.ст. 468-475 КПК України до суду не надійшло. Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Броварському міськрайонному суду Київської області.
При вирішенні клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого, суд виходить з такого.
Відповідно до частини 3 статті 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
У відповідності до статті 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з частини 1 статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом. Частиною 2 статті 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з частинами 5, 7 статті 194 КПК України обов'язки покладаються на обвинуваченого у випадку, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри, ризиків кримінального провадження та неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу. Обов'язки, передбачені частини 5 статті 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Судом встановлено, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19.02.2026 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді особистого зобов'язання з покладенням на нього наступних обов'язків, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду; не відлучатися за межі м. Чернігова, без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця несення служби; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Суд враховує правову позицію ЄСПЛ у рішенні в справі «Клішин проти України» в якому зазначено, що наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Як зазначено в п. 111-112 Рішення ЄСПЛ «Белеветський проти росії» - обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням п. 4 ст. 5 Конвенції.
Обгрунтування прокурора про те, що обвинувачений може вчиняти інші кримінальні правопорушення, впливати на свідків, переховуватися від суду, ґрунтується виключно на припущеннях, оскільки у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які факти, які б підтвердили існування таких ризиків.
Крім того, суд бере до уваги процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні, який з часу обрання відносно нього запобіжного заходу, жодного разу не порушив покладені на нього судом обов'язки, нових злочинів не вчиняв.
Також сама по собі тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , не може бути безумовною підставою для продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого.
Так само і про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого не може застосовуватися через те, що вироком може бути призначене покарання у виді позбавлення волі.
Таким чином, під час судового розгляду прокурор не довів наявність жодного ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, а лише формально перерахував ризики, які є виключно абстрактними, а не конкретними, оскільки не доводяться жодними відповідними доказами, а тому відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України відсутні підстави для продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 177, 314-316, 372 КПК України, суд, -
Відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Підготовче судове засідання у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР №42025112340000253 від 29.10.2025, за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 410 КК України - закінчити.
Призначити кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 410 КК України - до судового розгляду у судовому засіданні на 12 годину 00 хвилин 21.04.2026.
Прийняти до розгляду цивільний позов військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди.
Визнати військову частину НОМЕР_1 цивільним позивачем, а ОСОБА_4 цивільним відповідачем у даному кримінальному провадженні.
Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.
У судове засідання викликати учасників судового провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_7