Справа № 420/42963/25
20 квітня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ), за участю третьої особи ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участю третьої особи ІНФОРМАЦІЯ_2 за результатом якого позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов'язаних у зв'язку із непридатністю до військової служби за станом здоров'я з 16.04.2014;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію відносно ОСОБА_1 про його виключення з військового обліку з 16.04.2014 згідно інформації наявної у військово-обліковому документі серії ГГ №022122 від 01.12.1997 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 був виключений у 2014 році з військового обліку на підставі визнання його непридатним до військової служби, про що вказано у військово-обліковому документі.
Позивач вважав, що знятий та виключений з військового обліку через визнання його непридатним, як того вимагає законодавство України.
Однак, встановивши на свій телефон мобільний застосунок «Резерв+» виявив, що відносно нього уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_4 не внесено відомостей про виключення його з обліку від 2014 року. У мобільному додатку позивача відображаються некоректні дані, а саме: інформація в реєстрі Оберіг неповна, потребує уточнення.
На звернення позивача про внесення відомостей про виключення його з військового обліку відповідач відповів відмовою.
Позивач вважає таку відмову протиправною та за захистом своїх прав звернувся до суду.
Ухвалою суду від 05 січня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст.262 КАС України).
Відповідачем подано відзив на позовну заяву в якому заперечував проти задоволення позову зазначивши, що у Книзі протоколів засідань ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 за 2014 рік відсутня запис, щодо проходження ОСОБА_1 військово-лікарської комісії року. Зазначено, що інформація про виключення позивача з військового обліку суперечить інформації наявній у військовому квитку офіцера запасу ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 .
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджено матеріалами справи.
Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_1 , виданого на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у п. 19 наявна відмітка про виключення з військового обліку 16.04.2014 року, виключений з обліку ІНФОРМАЦІЯ_8 на підставі ст.13А гр. ІІІ наказу МОУ № 402 від 14.08.2008.
При цьому, відповідно до інформації із застосунку “Резерв+» військовозобов'язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 згідно інформації із Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з 11.07.1997 по теперішний час перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_9 як військовозобов'язаний другого розряду загального військового обліку офіцерів запасу за військовою спеціальністю «ВОС 045000». Підлягає призову на військову службу під час мобілізації. Порушник правил військового обліку з 09.07.2025. В розшуку. Відомості про медичний огляд відсутні.
Позивачем було направлено засобами електронного зв'язку та засобами поштового зв'язку до ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву з проханням внести правильні дані до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів згідно військового квитка Однак, на момент звернення до суду позивачу не надходила відповідь на подану ним заяву.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 червня 2025 року по справі № 420/10214/25 визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 06.04.2025 року. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.04.2025 року щодо внесення відомостей про виключення з військового обліку ОСОБА_1 , та надати йому відповідь по суті.
У листі №11543 від 08.08.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначено, що відповідно до п. 22 гл. 22 розділу II Наказу Міністерства оборони України «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України» №402 від 14.08.2008 року, дані про тих, хто пройшов медичний огляд (прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, військове звання, військова частина, місяць та рік призову на військову службу тощо), діагноз та постанова військового-лікарської комісії про ступінь придатності до військової служби та про причинний зв'язок записуються в Книгу протоколів засідань ВЛК (ЛЛК).
У Книзі протоколів військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_10 за 2014 року, щодо проходження ОСОБА_1 військово-лікарської комісії, суперечать відомостям які вказані у паперовому військовому квитку ОСОБА_1 . В особовій справі офіцера запасу відсутні свідоцтва про хворобу та довідка військово-лікарської комісії.
У Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості щодо непридатності ОСОБА_1 до військової служби з виключенням з військового обліку відсутні.
Позивач вважає таку відмову протиправною та за захистом своїх прав звернувся до суду.
Надаючи юридичну оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.
Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі Закон №2232-ХІІ) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає дотримання правил військового обліку (ч.3 ст.1 Закону №2232-ХІІ).
Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.5 ст.33 Закону №2232-ХІІ).
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі Порядок №1487), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності.
Пунктом 79 Порядку №1487 передбачено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього.
Згідно з п.7 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі Положення №154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя.
З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до п.9 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Частиною 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» передбачено вичерпні підстави для виключення військовозобов'язаного з військового обліку, серед яких, зокрема, визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку (п.3 ч.6 ст.37 Закону).
Відповідно до частини третьої статті 1 Закону №2232-XII (в редакції 01.01.2007р.) щодо загального військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії, зокрема, невійськовозобов'язані - особи, не взяті на військовий облік або зняті з нього.
При цьому, підпунктом 3 с.6 ст. 37 Закону №2232-XII на той час було установлено, що зняттю з військового обліку підлягають громадяни, визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
Згідно з пунктом 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі - Порядок №1487), районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, з-поміж іншого: здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього.
Статтею 37 Закону №2232-ХІІ (в чинній редакції) врегульовані підстави для: взяття на військовий облік та зняття з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (частини перша-п'ята); виключення з військового обліку у відповідних ТЦК та СП (частина шоста).
Відповідно до частини шостої статті 37 Закону №2232-ХІІ виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Суд вважає, що ключовим у спірних правовідносинах є факт прийняття рішення про виключення позивача з військового обліку та його реалізація, оскільки саме виключення з військового обліку є юридичним фактом, який свідчить про остаточну втрату позивачем статусу військовозобов'язаного.
За змістом указаних норм знятий з військового обліку не є тотожним виключений з військового обліку. Так зняття з військового обліку це тимчасовий захід, а виключення з обліку остаточне звільнення від військового обов'язку.
Процедурно рішення про виключення громадянина України з військового обліку означає, що ця особа більше не перебуває на військовому обліку та втрачає статус військовозобов'язаного/резервіста.
Згідно з копією Військового квитка серії НОМЕР_1 від 01.12.1997 року, позивача 16.04.2014р. виключено з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_11 за гр. 3 ст. 13а розкладу хвороб, наказ МОУ 402-2008 (п. 19 військового квитка).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, ініціюючи у заяві від 04.05.2025 року питання внесення змін до даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, надав наявні у нього документи, які підтверджують, що останній визнаний непридатним до військової служби, в той час як відповідачем будь-яких доказів та обґрунтувань з посиланням на нормативно-правові акти щодо поновлення на військовому обліку позивача не надано.
Натомість встановлення та перевірка відомостей, зазначених у тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку, необхідних для внесення відповідних змін (у разі їх невідповідності) у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України, є повноваженням ТЦК та СП.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, до компетенції та обов'язків якого належить внесення змін до персональних та службових даних військовозобов'язаних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, після отримання від позивача заяви та документів, повинен був внести зміни до Реєстру, а у випадку відмови у вчиненні дій, про які йшлося повідомити обґрунтовані причини та нормативні підстави.
Суд не приймає доводи відповідача щодо того, що у Книзі протоколів засідань ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 за 2014 рік відсутня запис, щодо проходження ОСОБА_1 військово-лікарської комісії року. Зазначено, що інформація про виключення позивача з військового обліку суперечить інформації наявній у військовому квитку офіцера запасу ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 .
Суд зазначає, що обов'язок ведення Книги протоколів засідань ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 покладається саме на ІНФОРМАЦІЯ_12 , а неналежне її ведення не може впливати на права та обов'язки позивача.
Більш того відповідачем не викладено заперечень щодо п. 19 військового квитка серії НОМЕР_1 в якому міститься інформація про виключення позивача з обліку ІНФОРМАЦІЯ_8 на підставі ст.13А гр. ІІІ наказу МОУ № 402 від 14.08.2008, та щодо належності печатики та підпису відповідальної особи якими скріплений зазначений запис.
У зв'язку з викладеним, суд вказує, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов'язаних у зв'язку із непридатністю до військової служби за станом здоров'я з 16.04.2014.
Суд вважає, що тягар настання несприятливих наслідків через невиконання (неналежне виконання) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки своїх обов'язків, у тому числі й щодо своєчасного внесення даних про військовозобов'язаного до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, не може покладатися на позивача та створювати для нього додаткових обов'язків щодо повторного постановлення на військовий облік військовозобов'язаного за відсутності законодавчо визначених для цього підстав та проходження військово-лікарської комісії з метою підтвердження раніше встановленої непридатності до військової служби за станом здоров'я.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статті 17, частини 5 статті 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року №3477-ІV, суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень згаданої Конвенції.
Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Загальною Декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний судовий захист закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права 1966 року (стаття 2) та в Конвенції (стаття 13), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача суд виходить з того, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб'єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що ефективним засобом захисту порушеного права позивача буде саме зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію відносно ОСОБА_1 про його виключення з військового обліку з 16.04.2014 згідно інформації наявної у військово-обліковому документі серії ГГ №022122 від 01.12.1997 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Приписами ч. 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ), за участю третьої особи ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов'язаних у зв'язку із непридатністю до військової служби за станом здоров'я з 16.04.2014.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію відносно ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про його виключення з військового обліку з 16.04.2014 згідно інформації наявної у військово-обліковому документі серії ГГ №022122 від 01.12.1997 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 968,96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень, дев'яносто шість копійок).
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст.295 КАС України.
Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст.255 КАС України.
Суддя К.С. Єфіменко