20 квітня 2026 р. № 400/12916/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008,
провизнання протиправним рішення від 12.11.2025, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася в суд із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Миколаївській області) про визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 12.11.2025 року про відмову в призначенні пенсії по втраті годувальника від 12.11.2025 року; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити пенсію по втраті годувальника ОСОБА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що її чоловік ОСОБА_2 , помер у віці 70 років.
Позивач зазначає, що зверталась до ГУ ПФУ з заявою пропереведення з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Рішення ГУ ПФУ в Миколаївській області від 12.11.2025 №930030883702, яким було відмовлено в переведенні на пенсію по втраті годувальника у зв'язку з тим, що позивачкою не підтверджено факт перебування на утримані на день смерті годувальника надана довідка від 04.11. 2025 року видана адміністратратором відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Центру обслуговування "Прозорий офіс" виконавчого комітету Броварської міської ради не відповідає вимогам Порядку 22-1.
Позивачка не погоджується з такими доводами відповідача звернулася до суду за захистом своїх порушених прав.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач відзив на позов подав просить в задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що 12.11.2025 за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області розглянуто заяву від 04.11.2025 про переведення з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника та прийнято рішення № 930030883702, яким відмовлено позивачу в переведені на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до заяви від 04.11.2025.
Згідно пункту 2.22 Порядку №22-1 для підтвердження інформації про місце проживання особа може надавати відомості про місце проживання, що були внесені до документів, визначених Законом України від 05.11.2021 № 1871-ІХ “Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» (далі - Закон № 1871).
Законом № 1871 передбачено внесення інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особи до реєстру територіальної громади.
Відповідно до частини 3 статті 26 Закону № 1871 витяг із реєстру територіальної громади - це документ у паперовій або електронній формі, що підтверджує відомості про місце проживання (перебування) особи або інформацію про відсутність таких відомостей на дату та час формування витягу. Порядок формування витягу з реєстру територіальної громади встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно матеріалів пенсійної справи та додатково наданих документів до заяви від 04.11.2025 позивачкою не підтверджено факт перебування на утриманні на день смерті годувальника, довідка від 04.11.2025 №1.12.3-04/12736, видана адміністратором відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Центру обслуговування «Прозорий офіс» виконавчого комітету Броварської міської ради, не відповідає вимогам Порядку 22-1.
У зв'язку з викладеним, за наслідками розгляду заяви позивачки від 04.11.2025 та доданих до неї документів, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області прийнято рішення від 12.11.2025 № 930030883702 про відмову позивачу в переведені на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до заяви від 04.11.2025, просить в задоволенні позову відмовити.
Згідно із частиною шостою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відтак справу вирішено на підставі наявних у ній матеріалів.
Враховуючи вимоги статті 263 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 було призначено пенсію за віком, однак 14.10.2025 чоловік позивачки ОСОБА_2 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 30.09.2025) помер, що слідує з відповідного (свідоцтва серії № 684534 від 14.10.2025).
04.11.2025 року позивач звернулась до відповідача із заявою про перехід на інший вид пенсії в разі втрати годувальника.
За даною заявою ГУ ПФУ у Миколаївській області прийняло рішення № 930030883702 від 12.11.2025 про відмову в призначенні пенсії по втраті годувальника у зв'язку з тим, що надана довідка відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Центру обслуговування «Прозорий офіс» виконавчого комітету Броварської міської ради, не відповідає вимогам Порядку 22-1.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із преамбулою Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що
формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 8 вказаного Закону передбачено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Згідно з частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Тобто, законом встановлено право вибору позивача одного з виду пенсій.
Згідно з частиною першою статті 36 Закону №1058-IV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.
Непрацездатні члени сім'ї особи, зниклої безвісти, у порядку, передбаченому Законом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти», які були на її утриманні, незалежно від тривалості страхового стажу годувальника, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника у порядку, встановленому цим Законом, якщо інше не передбачено Законом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти.
Частиною другою статті 36 Закону №1058-IV зазначено, що непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Згідно з абзацом 2 пункту 2 частини третьої статті 36 Закону №1058-IV члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Порядок №22-1).
Відповідно до пункту 2.3 вказаного Порядку (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені впідпунктах 2,3 пункту 2.1 цього розділу.
Також надаються такі документи:
1) документ, що підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків, або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування особи, якій призначається пенсія, та померлого годувальника (подається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, має такі документи);
2) свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія;
3)документи, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником;
4) свідоцтво про смерть годувальника, або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим, або витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт внесення до цього реєстру інформації про безвісне зникнення особи, або інформація з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, отримана в порядку, передбаченому статтею 15 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти»;
5) документи про вік померлого годувальника сім'ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим;
6) довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів, закладів освіти за кордоном про те, що особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 частини другої статті 36 Закону, навчаються за денною формою навчання;
7) довідка про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років;
8) документи про місце проживання (реєстрації);
9) документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника;
10) експертний висновок про встановлення причинного зв'язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (крім дружин (чоловіків), які втратили годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, та звернулися за призначенням пенсії у зв'язку з втратою годувальника);
11) документи про стаж особи, якій призначається пенсія, визначені підпунктом 2 пункту 2.1 цього розділу (для визначення пенсійного віку осіб, зазначених у пункті 1 частини другої статті 36 Закону).
Зазначений перелік документів є вичерпним та визначальною умовою для встановлення права на пенсію по втраті годувальника є факт перебування на утриманні померлого годувальника.
Відповідно до пункту 2.11 Порядку №22-1 за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймається документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», або інші документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.
У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.
Аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства, суд доходить висновку, що члени сім'ї померлого годувальника, які самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника. Визначальною обставиною для переходу на пенсію у зв'язку з втратою годувальника є доведення факту перебування на його утриманні.
Спірні правовідносини у даній справі виникли щодо не підтвердження факту перебування на утриманні позивачки на день смерті годувальника, надана довідка відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Центру обслуговування «Прозорий офіс» виконавчого комітету Броварської міської ради не підтверджує факт перебування на утриманні позивачки.
Надана довідка підтверджує лише факт реєстрації/проживання за однією адресою, склад зареєстрованих осіб, але вона не підтверджує факт матеріального забезпечення, наявність утримання (повного або часткового), відсутність власних доходів.
Суд вказує, що для переходу на пенсію по втраті годувальника за Законом України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" необхідно довести, що особа була на утриманні померлого або отримувала від нього допомогу, яка була постійним і основним джерелом існування. Реєстрація за однією адресою не є доказом перебування на утриманні, а лише свідчить про спільне проживання.
Суд зазначає, що позивачем, а ні до відповідача, а ні до суду не було додано доказу саме утримання її годувальником (померлим чоловіком) не було доведено матеріальну залежність від нього, не надано доказів того, що допомога була постійним і основним джерелом існування, надана довідка не підтверджує цього критерію.
Вказане підтверджується позицією Верховного Суду України справа №522/19173/17, №440/2722/19.
Аналізуючи вищевикладене та беручи до уваги наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та безпідставними, з огляду на що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
Судові витрати покласти на позивача
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. В задовленні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008 код ЄДРПОУ 13844159) про визнання протиправним рішення від 12.11.2025, зобов'язання вчинити певні дії- відмовити.
2. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А.В. Величко