20 квітня 2026 р. № 400/2892/26
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Величка А.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся із позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі ВЧ НОМЕР_1 , відповідач) з наступними позовними вимогами:
1) визнати протиправною відмову у виплаті одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану»;
2) зобов'язати нарахувати та виплатити одноразову грошову винагороду за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX.
Позивач станом на дату подання цієї позовної заяви був звільнений з військової служби на підставі наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 08.11.2024 №156-РС у запас відповідно до підпункту «Г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» (у зв'язку з наявністю дружини чоловіка із числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи), що підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 21.11.2024 №357.
З 21.11.2024 року позивача виключено із списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та всіх видів забезпечення.
21.01.2026 року позивачем було подано заяву щодо нарахування та виплати винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній
гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» (далі - Постанова №153).
Листом від 03.03.2026 відповідач відмовив у нарахуванні та виплаті винагороди, оскільки позивач був звільнений з військової служби до набрання чинності Постановою №153.
Позивач не погоджується із відмовою відповідача та вважає її такою, що порушує його права та просить позов задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У відзиві на позов представник відповідача просить в його задоволенні відмовити повністю з підстав необгрунтованості.
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX.
Позивач станом на дату подання цієї позовної заяви був звільнений з військової служби на підставі наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 08.11.2024 №156-РС у запас відповідно до підпункту «Г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» (узв'язку з наявністю дружини чоловіка із числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи), що підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 21.11.2024 №357.
На момент призвання на військову служби за призовом під час мобілізації позивач не досяг віку 25 років.
Позивач брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності Постанови №153.
Позивачем було подано заяву щодо нарахування та виплати винагороди, передбаченої Постановою №153.
Листом від 03.03.2026 відповідач відмовив у нарахуванні та виплаті винагороди, оскільки позивач був звільнений з військової служби до набрання чинності Постановою №153.
Позивач вважає таку відмову відповідача протиправною, у зв'язку із чим звертається з адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Одночасно, військовому командуванню ( Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів
військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Станом на день розгляду позову в Україні продовжує діяти воєнний стан.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснюється Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі Закон - 2232-ХІІ).
Частиною 3 статті 1 Закону 2232 - ХІІ визначено, що військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Згідно з частиною 9 статті 1 Закону 2232-ХІІ щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
До категорії військовослужбовців прирівнюються іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону проходять військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.
Призовникам, військовозобов'язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку. Форма, порядок оформлення (створення) та видачі військово - облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України, а для військовослужбовців - відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, розвідувальними органами України, Управлінням державної охорони України та Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону 2232-ХІІ Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.
11.02.2025 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану», пунктом 2 якої затверджений Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану та форму контракту про
проходження громадянами України віком від 18 до 25 років військової служби у Збройних Силах України, Національній гвардії України та Державній прикордонній службі України на посадах осіб рядового складу (далі - Постанова №153).
Пунктом 3 Постанови №153, чинної станом на час проходження позивачем військової служби, установлено, що учасникам експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу.
Відповідно до пункту 4 Постанови № 153 особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;
військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);
військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв'язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі.
В подальшому, дорученням Міністра оборони України від 26.09.2025 №5601/уд передбачено виплату одноразової грошової допомоги після укладення контракту на проходження військової служби громадянами України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу у розмірі один мільйон гривень, яка виплачується трьома частинами (далі -Допомога); одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - Винагорода) у розмірі один мільйон гривень. Виплата здійснюється один раз за весь період проходження військової служби та не підлягає поділу на частини.
Право на винагороду мають виключно громадяни України, які до набрання чинності Постановою (до 13.02.2025) у віці до 25 років (яким не виповнилося 25 років) були прийняті або призвані на військову службу (під час мобілізації або за контрактом), під час воєнного стану, проходили військову службу (станом на 13.02.2025) та брати безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (далі-військовослужбовці) строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на 13.02.2025, з числа осіб: рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, а також інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення; які були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу; які проходили
військову службу і були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу «молодший лейтенант»; які проходили військову службу, мали спеціальні звання або класні чини та були переатестовані до присвоєння офіцерського звання.
Підтвердження участі військовослужбовців у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій здійснюється на підставі щонайменше одного документа з кожної з наступних груп: а) бойовий наказ (бойове розпорядження); б) журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно- вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення; в) рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових в районах ведення воєнних (бойових) дій. Військовослужбовцям, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на 13.02.2025, Винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від одного мільйону гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених).
Військовослужбовцям, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на 13.02.2025 у зв'язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон), Винагорода виплачується в повному обсязі.
Цим же дорученням, зобов'язано командування видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України проводити заходи внутрішнього контролю шляхом здійснення попередніх перевірок законності нарахування Винагороди та Допомоги.
Таким чином, вказаним дорученням встановлено, що документи, оформлені військовою частиною для здійснення виплат, передбачених постановою, попередньо, тобто до моменту видання наказу для здійснення виплати та фактичної виплати винагороди та допомоги, перевіряються шляхом здійснення перевірок законності нарахування винагороди допомоги командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України.
Крім того, Дорученням Міністра оборони України від 26.09.2025 №5601/уд командирів військових частин зобов'язано провести аналіз наявності зазначених вище військовослужбовців (у тому числі, які після 13.02.2025 загинули (померли) або були звільнені із служби та виключені із списків особового складу військових частин (установ)) та не отримали винагороду, за результатами аналізу скласти контрольні списки; провести серед цих військовослужбовців роз'яснювальну роботу щодо умов та особливостей виплати Винагороди; створення (отримання) інформації про сумарну кількість днів безпосередньої участі вказаних військовослужбовців у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій для виплати винагороди або допомоги у відповідності до Постанови та цього доручення.
Суд встановив, що ОСОБА_1 , був звільнений з військової служби на підставі наказу наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 08.11.2024 № 156-РС у запас відповідно до підпункту «Г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» (у зв'язку з наявністю дружини чоловіка із числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи), що підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 21.11.2024 №357., тобто до набрання чинності Постанови №153 (13.02.2025).
Тобто, враховуючи вищенаведені обставини позивачем порушена вимога, яка зазначена у Постанові № 153, а саме що військовослужбовець має проходити військову службу (станом на 13.02.2025).
Отже, суд підсумовує, що у відповідності до абзацу 2 пункту 4 Постанови №153 у віці до 25 років був призваний на військову службу під час воєнного стану,однак позивач був звільнений з військової служби до дати набрання чинності зазначеною постановою.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позивач не належить до кола осіб, на яких поширюється дія Постанови №153, а відтак правові підстави для призначення одноразової грошової допомоги відсутні. Сам факт проходження служби у минулому не є
достатньою підставою для отримання виплати, оскільки законодавець пов'язує право на неї з наявністю статусу військовослужбовця саме на визначений момент.
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, про відмову в задоволенні позову.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
2. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А.В. Величко