Житомирський апеляційний суд
Справа №276/2042/24 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-кп/4805/229/26
Категорія ст.336 КК України Доповідач ОСОБА_2
14 квітня 2026 року колегія суддів Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю секретаря: ОСОБА_5
обвинуваченого: ОСОБА_6
захисника: ОСОБА_7
прокурора: ОСОБА_8
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу прокурора Коростишівської окружної прокуратури ОСОБА_9 на ухвалу Хорошівського районного суду Житомирської області від 18 серпня 2025 року щодо ОСОБА_6 , якою його звільнено від кримінальної відповідальності за ст.336 КК України на підставі ст.48 КК України,-
Ухвалою Хорошівського районного суду Житомирської області від 18 серпня 2025 року ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення передбачений ст.336 КК України, на підставі ст.48 КК України, у зв'язку зі зміною обстановки, а кримінальне провадження №12024060460000212 від 23.07.2024 року відносно нього закрито на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.
Суд мотивував своє рішення тим, що та обставина, що ОСОБА_6 , який обвинувачується в умисному ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації набув статусу військовослужбовця під час мобілізації, проходить військову службу, свідчить про те, що внаслідок зміни обстановки ОСОБА_6 перестав бути суспільно небезпечною особою, обстановка, яка оточувала обвинуваченого на момент вчинення кримінального правопорушення, змінилася таким чином, що позитивно впливає на нього і робить маловірогідним вчинення ним нового тотожного або однорідного кримінального правопорушення, а тому доцільність застосування до ОСОБА_6 заходів кримінально-правового впливу відсутня.
В апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_9 просить ухвалу суду скасувати, постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.
Стверджує, що сама обставина, що ОСОБА_6 мобілізувався до лав ЗСУ не дає підстав вважати, що особу можна визнати такою, що перестала бути суспільно небезпечною, а також обстановка навколо нього зазнала таких змін, що унеможливлюють вчинення останнім нового злочину.
Наголошує, що ОСОБА_6 ухилився від захисту Батьківщини підчас дії воєнного стану.
Крім того, ОСОБА_6 майже через рік був призваний до ЗСУ.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, заперечення обвинуваченого та його захисника на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали провадження відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
За змістом ст.44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, таке звільнення здійснюються виключно судом у порядку встановленому законом.
Відповідно до ст.48 КК України особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
Отже, вказана норма передбачає дві окремі самостійні умови для звільнення особи від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки - коли вчинене особою діяння втратило ознаки суспільної небезпечності, або коли ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
Під втратою вчиненого особою діяння суспільної небезпечності кримінальний закон визначає істотну зміну соціально-економічних, політичних або духовних засад життєдіяльності суспільства, яка відбувається незалежно від волі винної особи і внаслідок якої втрачається суспільна небезпечність не лише конкретного злочину, а й подібних йому діянь.
Особу може бути визнано такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнали таких змін, що унеможливлюють вчинення цією особою нового злочину. Такі зміни умов життєдіяльності особи повинні носити позитивний характер, дієво впливати на її поведінку і з великою долею ймовірності свідчити про те, що ця особа не вчинятиме у майбутньому кримінально караних діянь.
У результаті таких змін у житті істотно змінюється морально-юридична оцінка особи, у зв'язку з чим втрачається доцільність застосування до неї заходів кримінально-правового впливу.
Збереження суспільної небезпечності вчиненого злочину на момент розгляду справи у суді не перешкоджає застосуванню ст. 48 КК України у разі, коли у зв'язку зі зміною обстановки особа, яка вчинила злочин, перестала бути суспільно небезпечною.
Відповідно до роз'яснень, які викладених у п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 48 КК можливе у разі, коли особа вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин. Для застосування ст. 48 КК необхідно встановити, що після вчинення певного злочину обстановка змінилася таким чином, що вчинене діяння вже не є суспільно небезпечним. Особу можна визнати такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнала таких змін, що унеможливлюють вчинення нею нового злочину.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, раніше не судимий, кримінальне правопорушення вчинено вперше.
Обвинувачений ОСОБА_6 від слідства або суду не ухилявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, за висновком районної військово-лікарської комісії у період з 30.12.2024 по 12.02.2025 був тимчасово не придатний до військової служби, за місцем проживання характеризується позитивно, громадський порядок не порушує, на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває, з моменту вчинення злочину нових злочинів чи адміністративних правопорушень не вчиняв.
Відповідно до листа ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.04.2025 року обвинувачений ОСОБА_6 12.04.2025 року був призваний на військову службу в Збройні Сили України по мобілізації у військову частину НОМЕР_1 .
Згідно витягу із наказу військової частини НОМЕР_1 від 12.04.2025 року № 49 ОСОБА_6 призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період та зарахований до списків особового складу.
Отже, з моменту прийняття на військову службу - з 12 квітня 2025 року, ОСОБА_6 набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу, та розпочав виконання військового обов'язку проходження військової служби.
Враховуючи встановлені обставини, є наявними підстави, визначені у ст.48 КК України, для звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності у зв'язку зі зміною обстановки.
Доводи прокурора, що проходження ОСОБА_6 військової служби у ЗСУ не дає підстав вважати, що він перестав бути суспільно небезпечним є непереконливими, оскільки ОСОБА_6 на даний час перебуває на військовій службі у ВЧ НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою №52 від 29.04.2025 року, витягом з наказу №49 від 12.04.2025 року, копією військового квитка № НОМЕР_2 та його поясненнями в апеляційному суді, в якому він приймав участь в режимі відеоконференції, через неможливість явки до суду безпосередньо у зв'язку виконанням завдань військової служби, що не заперечувалося обвинуваченням (а.с. 140, 149, 134-138)
Вирішуючи питання, чи перестав бути ОСОБА_6 суспільно небезпечною особою і чи вона сама або обстановка навколо неї зазнали таких змін, що унеможливлюють вчинення цією особою нового злочину апеляційний суд враховує, що жодних даних про неналежне виконання ним військового обов'язку сторона обвинувачення не надала, вже рік обвинувачений виконує військовий обов'язок, здійснює захист Батьківщини. Ці обставини переконливо свідчать, що прийняте судом рішення було виважене, прийняте не тільки з врахуванням інтересів обвинуваченого але і держави, яка на даний час потребує захисту від агресії росії.
Законодавець передбачив можливість звільнення від кримінальної відповідальності військовослужбовців за вчинення більш тяжких кримінальних правопорушень, передбачених ст. 407, 408 КК України, в разі їх повернення на військову службу, без часового інтервалу не виконання ними військової служби, а тому застосування ст. 48 КК України, в даному випадку до особи, яка після ухилення від призову, добровільно мобілізувалася і стала виконувати військовий обов'язок на переконання апеляційного суду дає підстави для висновку про можливість звільнення її від кримінальної відповідальності у зв'язку зі зміною обстановки.
Згідно з ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Враховуючи викладене, добровільну згоду ОСОБА_6 на звільнення від кримінальної відповідальності, суд дійшов вірного висновку, що кримінальне провадження підлягало закриттю, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 537, 539 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора Коростишівської окружної прокуратури ОСОБА_9 залишити без задоволення, а ухвалу Хорошівського районного суду Житомирської області від 18 серпня 2025 року щодо ОСОБА_6 , якою його звільнено від кримінальної відповідальності за ст.336 КК України на підставі ст.48 КК України - без змін.
Касаційна скарга на судове рішення може бути подана безпосередньо до Касаційного Кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Судді: