Житомирський апеляційний суд
Справа №278/1346/25 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-кп/4805/182/26
Категорія ч.5 ст.407 КПК України Доповідач ОСОБА_2
15 квітня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю секретаря: ОСОБА_5
обвинуваченого: ОСОБА_6
прокурора: ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу прокурора Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_8 на ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 15 квітня 2025 року щодо ОСОБА_6 ,-
Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 15 квітня 2025 року звільнено ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, а кримінальне провадження відносно останнього - закрито.
Зобов'язано командира військової частини НОМЕР_1 після набрання цією ухвалою законної сили невідкладно поновити ОСОБА_6 на військовій службі для її проходження у військовій частині НОМЕР_1 .
Зобов'язано ОСОБА_6 після набрання цією ухвалою законної сили не пізніше 72 годин прибути до військової частини НОМЕР_1 для продовження проходження військової служби.
Зобов'язано командира військової частини НОМЕР_1 після прибуття і продовження ОСОБА_6 проходження військової служби невідкладно повідомити суд та прокурора Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону про результати виконання даної ухвали військовослужбовцем і факту його прибуття до згаданої військової частини у встановлений ухвалою строк.
Звільнено ОСОБА_6 негайно з-під варти у залі суду.
Суд мотивував своє рішення тим, що обвинувачений ОСОБА_6 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності за ст.ст. 407, 408 КК України, виявив бажання продовжувати військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та наявна згода командира вказаної військової частини на продовження проходження ОСОБА_6 військової служби у цій частині, а тому суд дійшов висновку про наявність законодавчо визначених підстав для закриття цього кримінального провадження.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу суду та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.
Стверджує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, так як при ухваленні рішення не врахував, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні, в різний час двох окремих кримінальних правопорушень, що утворюють повторність кримінальних правопорушень.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, заперечення обвинуваченого та захисника на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченого цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, у якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Положеннями ст. 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Згідно з вимогами ч. 5 ст. 401 КК України особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, викладеної у постановах від 06.12.2023 (справа № 715/396/23), від 21.03.2024 (справа № 761/1571/23), від 28.09.2022 (справа № 447/528/22), особою, яка вчинила злочин уперше, вважається особа, яка раніше не вчиняла злочинів або раніше вчинила злочин, шо вже втратив правове значення. В той же час особу, в діях якої вбачається повторність, реальна сукупність, рецидив злочинів або яка має непогашену чи не зняту судимість за попереднє, у тому числі і необережне кримінальне правопорушення, звільняти від кримінальної відповідальності як таку, шо вчинила злочин вперше, неможливо.
Згідно зі ст. 33 КК України сукупністю кримінальних правопорушень визнається вчинення особою двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини цього Кодексу, за жодне з яких її не було засуджено.
Сукупність кримінальних правопорушень може бути ідеальною та реальною.
Ідеальна сукупність виникає, коли особа однією дією вчиняє одночасно два або більше кримінальних правопорушення, відповідальність за які передбачена різними статтями КК України. Ознаками ідеальної сукупності є вчинення кримінального правопорушення: одним діянням; в одному місці; одночасно, а також наявність усіх необхідних ознак, передбачених двома чи більше різними статтями КК України.
Реальна сукупність має місце, коли особа в різний час кількома різними та відокремленими одне від одного діяннями вчинила два або більше кримінальних правопорушення.
Відповідно до вироку, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні двох епізодів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України, тобто вчинив два окремі злочини, пов'язані із ухиленням від проходження військової служби та які були розділені певним проміжком часу з 09.12.2024 по 20.12.2024 та з 06.01.2025 по 20.01.2025 відповідно, що є наслідком різних умисних дій обвинуваченого,
Таким чином, ОСОБА_6 вчинив два епізоди кримінального правопорушення, які утворили реальну сукупність злочинів, що виключає можливість звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції не врахував, що однією з обов'язкових умов для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, є вчинення особою вперше кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 407, 408 КК України, під час дії воєнного стану, тому особу, в діях якої вбачається повторність, сукупність чи рецидив, не можна звільняти від кримінальної відповідальності на підставі цієї статті.
З урахуванням вищезазначеного, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про можливість звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.
Отже, судом першої інстанції було допущене неправильне тлумачення ч. 5 ст. 401 КК України, яке суперечить точному змісту закону і є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до безпідставного звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.
Зважаючи на викладене, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а рішення суду першої істанції скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, під час якого потрібно розглянути кримінальне провадження з дотриманням норм кримінального та кримінального процесуального Закону та ухвалити законне, обґрунтоване, вмотивоване та справедливе рішення.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405 407, 418 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_8 - задовольнити.
Ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 15 квітня 2025 року щодо ОСОБА_6 - скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: