Житомирський апеляційний суд
Справа №935/2058/25 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-кп/4805/278/26
Категорія ст. 81 КК України Доповідач ОСОБА_2
14 квітня 2026 року колегія суддів Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю
секретаря: ОСОБА_5
засудженого: ОСОБА_6
захисника: ОСОБА_7
прокурора: ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Коростишівського районного суду Житомирської області від 03 листопада 2025 року, якою звільнено ОСОБА_6 від подальшого відбування основного покарання у виді виправних робіт та відмовлено у задоволенні клопотання у частині умовно-дострокового звільнення від відбування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами,-
Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 03 листопада 2025 року звільнено ОСОБА_6 від подальшого відбування основаного покарання у виді виправних робіт та відмовлено у задоволенні клопотання у частині умовно-дострокового звільнення від відбування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Суд дійшов до висновку, що відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 26.04.2002 "Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким", особу може бути умовно-достроково звільнено (повністю або частково) від відбування і додаткового покарання. При цьому слід мати на увазі, що таким додатковим покаранням, від якого можна звільнити достроково (тобто до закінчення строку), є лише позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_6 просить ухвалу суду скасувати, постановити нову ухвалу, якою задовольнити його клопотання у повному обсязі, звільнити його від відбування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Зазначає, що на цей час працює в м. Коростишеві Житомирської області у ФОП ОСОБА_9 різноробочим. За весь час роботи не допускав порушень трудової дисципліни, нарікань до його робота та поведінки немає. У побуті характеризується позитивно, має тата- інваліда та маму, яким надає відповідну допомогу.
Посилається хибність висновків суду про те, що термін позбавлення права керувати транспортними засобами не відноситься до положень ст.55 КК України. Зазначає, що за п.1 ч.4 цієї статті позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю - вид кримінального покарання або адміністративного стягнення, відповідно до якого особі забороняється обіймати певні посади (наприклад працювати лікарем) або займатися певною діяльністю (наприклад керувати транспортним засобом).
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого та захисника, прокурора, які підтримали подану апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга засудженого підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до положень п.2 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Згідно з вимогами ч.1 та п.1 ч.2 ст.539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених, зокрема пунктом 2 частини першої статті 537 цього Кодексу
Відповідно до ч. 1 ст. 81 КК України, до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.
Згідно з ч.2, 3 ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення та може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за необережний тяжкий злочин (в ред. Закону № 2617-VIII від 22.11.2018).
Велика Палата Верховного Суду у постанові 29.08.2018 року (справа № 663/537/17) вказала, що кримінальна протиправність і караність діяння визначаються законом, який діяв на момент вчинення злочину (ч. 2 ст. 4 КК України), що забезпечує незворотність дії закону, який погіршує становище особи. Застосовується новий закон лише тоді, коли він пом'якшує або скасовує відповідальність.
Згідно з п.7 постанови Пленуму Верховного суду України "Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким" № 2 від 26 квітня 2002 року, особу може бути умовно-достроково звільнено (повністю або частково) від відбування і додаткового покарання при умові, що таким додатковим покаранням, від якого можна звільнити достроково (тобто до закінчення строку), є лише позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції про прийнятті рішення про звільнення ОСОБА_6 від подальшого відбування основаного покарання у виді виправних робіт та відмови у задоволенні клопотання у частині умовно-дострокового звільнення від відбування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, допустив певні суперечності, а тому колегія суддів не може погодитись із вказаним рішенням.
Суд вказав, що засуджений ОСОБА_6 за період відбування покарання у виді виправних робіт порушень встановленого порядку відбування покарання не допускав, був працевлаштований, відповідно до характеристики показав себе відповідальним, дисциплінованим працівником, за місцем проживання характеризується позитивно, до адміністративної відповідальності не притягувався, нового злочину не вчинив, відбув понад половину строку покарання, а відтак його клопотання в частині умовно-дострокового звільнення від основного покарання у виді виправних робіт з відрахуванням 10 % заробітної плати у дохід держави підлягає задоволенню.
Водночас суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання у частині умовно-дострокового звільнення від відбування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Апеляційний суд не може погодитись з таким рішенням суду, а тому доводи ОСОБА_6 про можливість застосування до нього умовно-дострокового звільнення від додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами є обґрунтованими, з наступних підстав.
З матеріалів справи слідує, що вироком Голосіївського районного суду м.Києва від 08.12.2020 року ОСОБА_6 засуджено за ч.2 ст.286 КК України та призначено покарання у виді 6 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 19.02.2024 року ОСОБА_6 замінено покарання у виді позбавлення волі на виправні роботи на строк 1 рік 10 місяців 17 днів з відрахуванням із суми заробітку у дохід держави 10 %.
З матеріалів особової справи вбачається, що засуджений ОСОБА_6 05.04.2024 року поставлений на облік у Голосіївському районному відділі філії ДУ «Центр пробації» у м.Києві та Київській області та з 11.04.2024 року приступив до відбування покарання у виді виправних робіт. За період відбування покарання у виді виправних робіт порушень встановленого порядку відбування покарання не допускав, був працевлаштований, відповідно до характеристики показав себе відповідальним, дисциплінованим працівником, за місцем проживання характеризується позитивно, до адміністративної відповідальності не притягувався, нового злочину не вчинив, відбув понад половину строку покарання.
Таким чином, аналізуючи в сукупності дані про поведінку ОСОБА_10 , який за час відбування покарання нового кримінального правопорушення не вчинив, до адміністративної відповідальності не притягувався, порушень порядку та умов відбування покарання не допускав, та повністю відшкодував збитки потерпілій стороні, колегія суддів вважає, що засуджений ОСОБА_10 надав достатньо доказів того, що він своєю поведінкою та сумлінним ставленням до виконання обов'язків в період відбування покарання засвідчив успішність процесу виправлення.
Враховуючи зазначене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в повній мірі не дотримався вимог ст. 81 КК України при ухваленні рішення.
Відповідно до ч.3 ст.55 КК України при призначенні позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткового покарання до арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі на певний строк - воно поширюється на увесь час відбування основного покарання і, крім цього, на строк, встановлений вироком суду, що набрав законної сили. При цьому строк додаткового покарання обчислюється з моменту відбуття основного покарання, а при призначенні покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткове до інших основних покарань, а також у разі застосування статті 77 цього Кодексу - з моменту набрання законної сили вироком.
З матеріалів справи слідує, що 21 лютого 2024 року ОСОБА_6 звільнений з Кагарлицької ВК №115 та 05 квітня 2024 року поставлений на облік Голосіївського РВ ФДУ «Центр Пробації».
Якщо рахувати з 21 лютого 2024 року, то на даний час ОСОБА_6 відбув більше ніж половину строку додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортним засобом, який був призначений на 3 роки.
На день розгляду справи, частина невідбутого додаткового покарання становить 10 місяців 16 днів, а тому більше ніж третину цього покарання ОСОБА_6 вже відбув.
Колегія суддів звертає увагу, що позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю це вид кримінального покарання, відповідно до якого особі забороняється обіймати певні посади (для прикладу, працювати лікарем) чи займатися певною діяльністю (для прикладу, керувати транспортним засобом). Такого, окремого виду додаткового покарання як позбавлення права керувати транспортними засобами стаття 51 КК України не передбачає, а в ч.1 ст. 55 КК України чітко зазначено, що позбавлення права керування транспортними засобами є видом позбавлення права займатися певною діяльністю.
Суд першої інстанції вірно встановив, що ОСОБА_6 сумлінною поведінкою і ставленням праці до довів своє виправлення.
Враховуючи наведене, є всі підстави для задоволення клопотання ОСОБА_6 про умовно-достроково звільнення від відбування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортним засобом.
За таких обставин, відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 407 КПК України, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови від умовно-дострокового звільнення від відбування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, з постановленням в цій частині нової ухвали судом апеляційної інстанції про звільнення засудженого ОСОБА_10 умовно-достроково від відбування невідбутої частини додаткового покарання.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Ухвалу Коростишівського районного суду Житомирської області від 03 листопада 2025 року стосовно ОСОБА_6 скасувати в частині відмови від умовно-дострокового звільнення від відбування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Клопотання ОСОБА_6 про умовно-достроково звільнення від відбування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортним засобом задовольнити.
На підставі п.1 ч.3 ст.81 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_6 , умовно-достроково від відбування невідбутої частини додаткового покарання, призначеного вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 08 грудня 2020 року у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 роки на невідбутий строк 10 місяців 16 днів.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді :