СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 4-с/759/30/26
ун. № 759/9508/16-ц
20 квітня 2026 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Петренко Н.О.
за участю секретаря судових засідань Чумак В.А.
скаржника ОСОБА_1
представника Солом'янського ДВС Прилуцької В.А.
представника стягувача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві,
Скаржник ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, яку в подальшому збільшив, мотивуючи вимоги тим, що державним виконавцем Солом'янського РВ ДВС Прилуцькою В.А. у виконавчому провадженні НОМЕР_2 системно порушуються норми матеріального та процесуального права при розрахунку заборгованості зі сплати аліментів.
Зокрема, заявник зазначає, що 02.02.2026 року ним було отримано новий розрахунок заборгованості №23906 (станом на 01.02.2026) на суму 193 851,25 грн, який він вважає незаконним. На підставі цього розрахунку виконавцем того ж дня винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 38 770,25 грн (у зв'язку з перевищенням заборгованості за один рік). Скаржник просить скасувати ці документи, а також попередні розрахунки від 2025 року, визнати дії виконавця зловживанням правами та зобов'язати провести повний перерахунок з урахуванням доходів, підтверджених банківськими виписками, та платежів безпосередньо на рахунок дитини.
Представник стягувача та державний виконавець подали заперечення щодо скарги. Згідно з поданими запереченнями, стягувач та діти з 2020 року проживають в Естонії, про відкриття рахунку в Україні не повідомлялися, банківських карток не отримували. Фактичний доступ до рахунку та можливість розпоряджатися коштами має лише сам боржник ОСОБА_1 , що робить такі платежі фіктивними.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 надав пояснення по суті поданої скарги, в яких підтримав її вимоги та просив суд прийняти скаргу до розгляду і задовольнити її у частині, викладеній у заяві про збільшення вимог.
Прилуцька В.А. у судовому засіданні заперечувала проти задоволення скарги, вказуючи на її безпідставність та необґрунтованість. Просила суд відмовити у задоволенні скарги у повному обсязі, посилаючись на наявні у матеріалах справи докази.
ОСОБА_2 також заперечував проти задоволення скарги, підтримав позицію державного виконавця та зазначив, що дії скаржника свідчать про ухилення від виконання зобов'язань, зокрема щодо сплати аліментів. Просив суд відмовити у задоволенні скарги у повному обсязі. У відповідях на запитання суду пояснив, що доступ до банківської картки відсутній у інших осіб. Доступ до банківської карти на яку перераховує боржник кошти має лише сам боржник, якою і користується лише сам боржник.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступних висновків
Судом встановлено, що на виконанні у Солом'янському ВДВС перебуває виконавче провадження ВП № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 759/9508/16-ц виданого 12.07.2018 Святошинським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дітей сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 33% з усіх видів заробітку, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно. Рішенням Святошинського районного суду м. Києва №759/22274/21 від 12.06.2023 збільшено розмір аліментів з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_7 аліменти на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі у розмірі 2 500 (дві тисячі п'ятсот) грн. та сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 2 500 (дві тисячі п'ятсот) грн. з усіх видів його заробітку, щомісяця починаючи з 29.09.2021р.
08.07.2022 державним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника.
08.07.2022 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника.
Станом на 22.08.2022 у ОСОБА_1 наявна заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої згідно розрахунку від 22.08.2022 за період з 06.07.2016 по 22.08.2022 становить 70384.33 гривня (UAH), що сукупно перевищує суму відповідних платежів за три місяці, відомості про ОСОБА_1 внесено до Єдиного реєстру боржників.
28.01.2025 до Відділу надійшла заява боржника про визначення поточного рахунку.
03.02.2025 державним виконавцем керуючись пунктом 10^2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», розділом XIX Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802 (із змінами) винесено постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій.
03.04.2025 Солом'янським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в межах компетенції та на виконання Постанови Київського апеляційного суду №759/9508/16-ц від 24.02.2025 в частинні зобов'язання відповідальних осіб Солом'янського РВ ДВС у м. Києві розрахувати заборгованість зі сплати аліментів у ВП НОМЕР_2, виходячи з розміру аліментів, визначеного судовим рішенням, а саме: 33% з усіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку - з дати початку стягнення аліментів - 06 липня 2016 року, враховуючи дохід за випискою з рахунку у Райфайзен банку, наявною у матеріалах виконавчого провадження, враховуючи утримані податки, до листопада 2018 року включно; зобов'язанні відповідальних осіб Солом'янського РВ ДВС у м. Києві розрахувати заборгованість зі сплати аліментів у ВП НОМЕР_2, виходячи зі зміненого розміру і способу стягнення, визначеного судовим рішенням, а саме: 1059 грн. на кожну дитину щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17 грудня 2018 року і до їх повноліття; зобов'язанні державного виконавця Солом'янського РВ ДВС у м. Києві окремо розрахувати та надати розрахунок заборгованості зі сплати аліментів за останні 12 місяців, згідно заяви скаржника (вх. 9682 від 31.03.2025).
Здійснено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 03.04.2025 НОМЕР_2, виходячи з розміру аліментів, визначеного судовим рішенням, а саме: 33% з усіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку - з дати початку стягнення аліментів - 06 липня 2016 року, враховуючи дохід за випискою з рахунку у Райфайзен банку, наявною у матеріалах виконавчого провадження, враховуючи утримані податки, до листопада 2018 року включно.
Здійснено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 03.04.2025 НОМЕР_2, виходячи зі зміненого розміру і способу стягнення, визначеного судовим рішенням, а саме: 1059 грн. на кожну дитину щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17 грудня 2018 року і до їх повноліття.
Здійснено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 03.04.2025 НОМЕР_2 за останні 12 місяців, згідно заяви. Здійснено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 03.04.2025 НОМЕР_2 станом на 01.04.2025.
29.10.2025 до Відділу надійшло клопотання представника стягувача ОСОБА_2 про те, що стягувач та діти не отримують аліменти згідно виконавчого листа № 759/9508/16-ц та не є розпорядниками коштів, які містяться на рахунку відкритому ОСОБА_1 в АТ «Ощадбанк», проте фактичним володільцем банківської карти є сам боржник ОСОБА_1 .
До Відділу надійшла заява боржника вх. 30683 від 21.11.2025 про визначення поточного рахунку.
24.11.2025 державним виконавцем розділом XIX Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802 (із змінами), дію постанови про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій від 03.02.2025, винесену старшим державним виконавцем Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Прилуцькою Валерією Анатоліївною у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 припинено.
02.02.2026 державним виконавцем керуючись частиною 14 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про накладення штрафу.
Станом на 19.02.2026 борг зі сплати аліментів становить 193 851,25 грн
Відповідно до частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).
Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї (частина восьма статті 7 СК України).
Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев'ята статті 7 СК України).
Загальні засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, у першу чергу, акти сімейного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії (див. постанову Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 25 січня 2021 року в справі № 758/10761/13-ц (провадження № 61-19815сво19)).
Аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини (частина перша статті 179 СК України).
Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання (абзац 2 частини другої статті 179 СК України).
Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України (частина третя статті 179 СК України).
Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 30 ЦК України).
Фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право: самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами; самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом; бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи; самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку) (частина перша статті 32 ЦК України).
Суд зауважує, що дієздатність фізичної особи пов'язана з такими її невід'ємними якісними ознаками, як здатність усвідомлювати значення своїх дій та спроможність керувати ними, обсяг цивільної дієздатності не може бути однаковим для усіх фізичних осіб і встановлюється ЦК з урахуванням їх віку та психічного стану здоров'я;
обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб охоплює як перелік юридично значущих дій, які особа має право самостійно здійснювати, так і межі її договірної та не договірної цивільної відповідальності;
залежно від віку фізичної особи, цивільна дієздатність за обсягом поділяється на такі види: часткова цивільна дієздатність малолітньої особи (стаття 31 ЦК України); неповну цивільну дієздатність неповнолітньої особи (стаття 32 ЦК України); повну цивільну дієздатність повнолітньої особи, неповнолітньої особи у разі реєстрації її шлюбу (стаття 34 ЦК України) та емансипованої особи (стаття 35 ЦК України);
фізична особа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років вважається неповнолітньою. За обсягом цивільна дієздатність неповнолітньої особи є неповною;
з урахування обсягу неповної цивільної дієздатності неповнолітньої особи та того, що аліменти є власністю дитини, законодавець закріпив право неповнолітнього на самостійне одержання аліментів.
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (стаття 447 ЦПК України).
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) (частина третя статті 451 ЦПК України).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (частина третя статті 451 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом (частина восьма статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»).
Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом (частина третя статті 195 СК України).
Відповідно до ч. 1,2 ст. 179 СК України, аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.
Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.
Судом встановлено, що стягувач ОСОБА_7 разом із дітьми з 2020 року постійно мешкає в Естонії. Рахунок в АТ «Ощадбанк» (Україна) був відкритий боржником самостійно, без погодження зі стягувачем. Мати та діти не мають доступу до цього рахунку, не володіють банківськими картками та не можуть використовувати ці кошти для забезпечення життєдіяльності дітей в Естонії.
Таким чином, кошти, які боржник формально перераховує на рахунок дитини, залишаються в його фактичному контролі та розпорядженні. Такі дії не можуть вважатися належним виконанням судового рішення, оскільки вони не забезпечують реального матеріального утримання дитини.
Посилання скаржника на постанову ВС у справі №760/17498/22 є некоректним, оскільки у зазначеній справі дитина мала фактичну можливість розпоряджатися коштами. У даному ж випадку має місце одностороннє визначення боржником способу виконання рішення, що призводить до повного позбавлення стягувача можливості утримувати дітей за рахунок аліментів.
Згідно з розрахунком №23906 від 02.02.2026, заборгованість ОСОБА_1 становить 193 851,25 грн. Оскільки сукупний розмір боргу перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців, державний виконавець, на виконання вимог ч. 14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», зобов'язаний був винести постанову про накладення штрафу у розмірі 20% від суми заборгованості (38 770,25 грн). Дії виконавця повністю відповідають закону.
Суд звертає увагу на системність дій боржника: систематичне ініціювання аналогічних судових спорів протягом 2019-2026 років, незважаючи на роз'яснення судів попередніх інстанцій. Намагання видати перерахування коштів на власний підконтрольний рахунок за сплату аліментів суд розцінює як дію, спрямовану на введення суду в оману та штучне створення підстав для скасування законних заходів примусового виконання.
Керуючись ст.ст.447-451 ЦПК України, ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 179 СК України, суд
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинського районний суду міста Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Н.О.Петренко