Справа № 524/3287/25 Номер провадження 22-ц/814/1679/26Головуючий у 1-й інстанції Алексашина Н.С. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.
15 квітня 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача): Карпушина Г.Л., суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І., при секретарі судового засідання Буйновій О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Лукмасло Тетяни Юріївни на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука від 22 грудня 2025 року за заявою ОСОБА_1 про поворот виконання судового наказу від 02 квітня 2025 року у справі №524/3287/25 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води,-
У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про поворот виконання судового наказу від 02 квітня 2025 року у справі №524/3287/25 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води.
В обгрунтування заяви вказувала, що 02 квітня 2025 року Автозаводським районним судом м. Кременчука видано судовий наказ у справі №524/3287/25 про стягнення з неї на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води за період з 01.01.2023 року до 31.12.2024 року в розмірі 14 112 грн. 25 коп., а також суми судового збору у розмірі 302 грн. 80 коп.
На підставі вказаного судового наказу Автозаводського районного суду міста Кременчука в порядку примусового виконання приватним виконавцем Лукмасло Т.Ю. в межах виконавчого провадження №79076415 із ОСОБА_1 стягнуто 16 454,63 грн., з яких: 489 грн. - мінімальні витрати виконавчого провадження, 14514,21 грн. - борг, 1451,42 грн. - основана винагорода приватного виконавця.
Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 22.07.2025 року вказаний судовий наказ скасовано.
Враховуючи викладене просила здійснити поворот виконання судового наказу від 02 квітня 2025 року у справі №524/3287/25 шляхом зобов'язання Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» повернути на її користь 16 454 грн. 63 коп. стягнутих в межах виконавчого провадження.
Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 22 грудня 2025 року заяву про поворот виконання судового наказу Автозаводського районного суду міста Кременчука від 02 квітня 2025 року у справі №524/3287/25 за заявою Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» про стягнення із ОСОБА_1 боргу за отримані послуги з постачання теплової енергії, гарячої води та плати за абонентське обслуговування, задоволено.
Допущено поворот виконання судового наказу від 02 квітня 2025 року у справі №524/3287/25 за заявою Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» про стягнення із ОСОБА_1 боргу за отримані послуги з постачання теплової енергії, гарячої води та плати за абонентське обслуговування.
У порядку повороту виконання судового наказу від 02.04.2025 року у справі №524/3287/25 стягнуто з Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» на користь ОСОБА_1 14514 гривень 21 копійку.
У порядку повороту виконання судового наказу від 02 квітня 2025 року у справі №524/3287/25 стягнуто з приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Лукмасло Тетяни Юріївни на користь ОСОБА_1 489 гривень мінімальних витрат виконавчого провадження та 1451,42 гривень основної винагороди приватного виконавця, стягнутих у межах виконавчого провадження №79076415 з примусового виконання судового наказу Автозаводського районного суду міста Кременчука від 02 квітня 2025 року у справі №524/3287/25.
На вказану ухвалу суду приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Лукмасло Т.Ю. подала апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Лукмасло Т.Ю. у порядку повороту виконання рішення.
Апеляційна скарга мотивована тим, що задовольняючи заяву ОСОБА_1 про поворот виконання в частині стягнення з приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Лукмасло Т.Ю. повернути ОСОБА_1 суму стягнутої основної винагороди та витрат виконавчого провадження, суд першої інстанції не врахував, що стягнута у процесі виконання рішення суду винагорода приватного виконавця не є коштами, які були стягнуті за судовим наказом, який був скасований ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 22.07.2025 року, а тому вони не підлягають поверненню в порядку повороту виконання рішення суду.
Зазначила, що питання про повернення боржнику стягнутої приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження має вирішуватися не в порядку повороту виконання рішення суду.
Відзивів на апеляційну скаргу від учасників справи до суду апеляційної інстанції не надходило.
Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Лукмасло Т.Ю. оскаржує ухвалу суду першої інстанції лише в частині стягнення з приватного виконавця на користь ОСОБА_1 витрат виконавчого провадження у сумі 489 грн. та основної винагороди приватного виконавця у розмірі 1451, 42 грн., а тому апеляційний суд в іншій частині ухвалу суду не переглядає.
Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, пояснення особи що подала апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Лукмасло Т.Ю. необхідно задовольнити частково, виходячи з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України, за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно із ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом встановлено, що постановою приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Лукмасло Т.Ю. від 10 вересня 2025 року відкрито виконавче провадження ВП 79076415 з примусового виконання судового наказу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області № 524/3287/25 від 02 квітня 2025 року
На підставі судового наказу Автозаводського районного суду міста Кременчука в порядку примусового виконання приватним виконавцем Лукмасло Т.Ю. в межах виконавчого провадження №79076415 із ОСОБА_1 стягнуто 16 454,63 грн. боргу.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Лукмасло Т.Ю. від 10 вересня 2025 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, з ОСОБА_1 стягнуто розмір мінімальних витрат виконавчого провадження 489,00 грн.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Лукмасло Т.Ю. від 10 вересня 2025 року стягнуто з ОСОБА_1 основну винагороду приватного виконавця у розмірі 1451,42 грн.
Задовольняючи заву про поворот виконання судового рішення, районний суд виходив з того, що оскільки з ОСОБА_1 крім іншого стягнуто грошові кошти у розмірі 1940,42 грн, що становить суму основної винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження, тому з метою повернення сторін виконавчого провадження в первинне становище у зв'язку із скасуванням виконаного судового наказу та захисту майнових прав заявника, вважав обґрунтованими вимоги ОСОБА_1 про стягнення вказаних грошових коштів.
Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком районного суду з огляду на наступне.
Поворот виконання рішення - це процесуальна форма захисту прав боржника. Воно можливе лише після набрання судовим рішенням законної сили. Його суть зводиться до повернення стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням.
У Рішенні Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року № 13-рп/2011 у справі за конституційним зверненням військової частини щодо офіційного тлумачення положення пункту 28 частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України у взаємозв'язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 року Конституції України вказано, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.
Відповідно до частини першої статті 444 ЦПК України, суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: закриває провадження у справі; залишає позов без розгляду; відмовляє в позові повністю; задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
За змістом частин першої - третьої статті 444 ЦПК України, поворот виконання рішення, якщо цього вимагає відповідач, можливий у будь-якому випадку, незалежно від того, в якому порядку (апеляційному, касаційному чи за нововиявленими обставинами) скасовано судове рішення.
Задовольняючи заяву ОСОБА_1 про поворот виконання судового наказу Автозаводського районного суду м. Кременчука від 02 квітня 2025 року в частині стягнення з приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області і Лукмасло Т.Ю. на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 1940,42 грн., що становить суму основної винагороди державного виконавця та витрат виконавчого провадження, суд першої інстанції не врахував, що вказані кошти стягнуті у процесі виконання судового рішення не є коштами, які були стягнуті за судовим рішенням, яке в подальшому скасовано, а тому вони не підлягають поверненню в порядку повороту виконання рішення суду.
Відповідно до статті 31 Закону України «Про виконавче провадження» за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода. Винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової. Основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді: 1) фіксованої суми - разі виконання рішення немайнового характеру; 2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом. Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). Основна винагорода, що встановлюється у вигляді фіксованої суми, стягується після повного виконання рішення.
Приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
При цьому, в силу положень частини третьої статті 45 Закону України «Про виконавче провадження», основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.
За змістом частини другої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» постанови приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду у порядку, передбаченому законом.
Отже, імперативною нормою - частиною другою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.
Аналогічні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 06 червня 2018 року у справах № 921/16/14-г/15 (провадження № 12-93гс18) та № 127/9870/16-ц (провадження № 14-166цс18), від 28 листопада 2018 року у справі № 2-01575/11 (провадження № 14-425цс18), від 13 березня 2019 року у справі № 545/2246/15-ц (провадження № 14-639цс18), від 03 та 10 квітня 2019 року у справах № 370/1288/15 (провадження № 14-612цс18) та № 766/740/17-ц (провадження № 14-664цс18).
Наведене, у свою чергу, свідчить про те, що питання про повернення боржнику стягнутої приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Лукмасло Т.Ю. винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження у загальному розмірі 1940,42, має вирішуватися не в порядку повороту виконання рішення суду.
Аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 296/7644/17 (провадження № 61-8784св20), від 20 жовтня 2021 року у справі № 521/5241/18 (провадження № 61-4326св20).
Узагальнюючи наведене, обґрунтованими є доводи апеляційної скарги про те, що ухвала Автозаводського районного суду м. Кременчука від 22 грудня 2025 року в частині вирішення заяви ОСОБА_1 про поворот виконання судового рішення суду щодо стягнення з приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Лукмасло Т.Ю. на користь ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 1940,42 грн, що становить суму основної винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження, ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим ухвалу районного суду в цій частині слід скасувати, а в задоволенні вимог в цій частині відмовити.
В іншій частині ухвала не переглядалась.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а оскаржувана ухвала скасуванню з ухваленням нового рішення.
Керуючись ст. ст. 367, 374,376, 381-384ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Лукмасло Тетяни Юріївни - задовольнити частково.
Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука від 15 грудня 2025 року в частині стягнення у порядку повороту виконання рішення з приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Лукмасло Тетяни Юріївни на користь ОСОБА_1 489 гривень мінімальних витрат виконавчого провадження та 1451,42 гривень основної винагороди приватного виконавця, стягнутих у межах виконавчого провадження №79076415 з примусового виконання судового наказу Автозаводського районного суду міста Кременчука від 02 квітня 2025 року у справі №524/3287/25 - скасувати.
Ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про стягнення у порядку повороту виконання рішення суду, на її користь, кошти з приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Лукмасло Т.Ю. - відмовити.
В іншій частині ухвалу суду залишити - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови виготовлено 15 квітня 2026 року.
Головуючий: _______________________________ Г.Л. Карпушин
Судді: ___________________ С.Б. Бутенко ________________ О.І. Обідіна