справа № 380/23494/25
провадження № П/380/24826/25
16 квітня 2026 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника позивача від 11 лютого 2026 року про постановлення окремої ухвали у справі № 380/23494/25 за позовом ОСОБА_1 до Стрийської міської ради Львівської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (позивач/ ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Стрийської міської ради Львівської області (відповідач/Стрийська міська рада/рада), в якому із урахуванням уточненої позовної заяви від 15 грудня 2025 року просить:
- визнати протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень відповідача - Стрийської міської ради, що супроводжувалося забороненою в Україні дискримінацією конституційних прав громадянина України, члена Стрийської міської територіальної громади Івана Івановича Левицького у сфері суспільно-правових відносин участі у місцевому самоврядуванні;
- зобов'язати розглянути подану до Стрийської міської ради звернення-скаргу вих. № 17-зс від 18 серпня 2025 року відповідно до всіх вимог норм матеріального права, статей 18, 19, 20 Закону України «Про звернення громадян», пунктів 29-34, 35, 36, 55, 65 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року у справі № 280/4698/19, якими регламентуються права громадянина України, члена Стрийської міської територіальної громади Івана Івановича Левицького та повноваження обов'язки суб'єкта владних повноважень Стрийської міської ради під час розгляду цього звернення і визначається спосіб, порядок та термін розгляду Стрийською міською радою цього звернення-скарги.
Ухвалою судді 05 січня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін.
11 лютого 2026 року представник позивача подав через систему «Електронний суд» клопотання від 11 лютого 2026 року про постановлення окремої ухвали, яке мотивоване тим, що тільки за 2024 рік позивач до ради і структурних підрозділів виконавчого комітету ради подав 29 звернень та скарг і 73 запити на отримання публічної інформації, а за 6 місяців 2025 року - 54 звернення, які, як і звернення-скарга позивача від 18 серпня 2025 року та відповідь ради на звернення-скаргу, яка була розглянута радою 18 вересня 2025 року, вже після ухвалення Львівським окружним адміністративним судом рішення від 12 вересня 2025 року у справі № 380/11511/25. Вказані факти є свідченням умисної систематичної протиправної бездіяльності ради стосовно забезпечення на території Стрийської міської територіальної громади додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян та їх об'єднань. Під час розгляду звернення-скарги позивача від 18 серпня 2025 року відповідач вчинив порушення норм матеріального права і правових актів, які регламентують розгляд звернень, скарг громадян України, визначають права скаржників та повноваження обов'язки посадових осіб суб'єктів владних повноважень щодо способу, порядку і терміну розгляду звернень, скарг. Ці порушення містять ознаки кримінальних, що свідчить про наявність підстав для постановленням судом окремої ухвали.
З огляду на вказане просить суд постановити окрему ухвалу про виявлення порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення під час розгляду справи № 380/23494/25, не виконання повноважень, обов'язків посадовими особами Стрийської міської ради при розгляді звернення скарги вих. № 17-зс від 18 серпня 2025 року, яка була зареєстрована в Стрийській міській раді 18 серпня 2025 року, відповідно до вимог норм матеріального права пункту 1 частини б) статті 38, пункту 18 частини 3 статті 42 Закону № 280/97, статей 3, 4, 18, 19 Закону № 393/96, статей 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 9, 13, 14, 15, 16 Закону № 5207, частин 2, 4, 5 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновків правових актів Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року у справі № 813/1761/16, Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31 липня 2020 року у справі № 826/3849/16, Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року у справі № 802/2001/16-а посилання, Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року справа № 280/4698/19, невиконання яких має наслідком юридичну відповідальність за порушення принципу недискримінації та забороненої в Україні непрямої форми дискримінації ОСОБА_2 та представника позивача в сфері суспільних відносин управлінні державними справами і у місцевому самоврядуванні, невиконання судових рішень Постанов Верховного Суду, вчинене за попередньою змовою групою посадових осіб та депутатів Стрийської міської ради щодо осіб похилого віку у зв'язку з виконанням потерпілими громадського обов'язку, з використанням умов воєнного стану, з умисним перешкоджанням законній діяльності громадської організації та вчинення перешкод до здійснення правомірної діяльності представника Івана Івановича Левицького по наданню правової допомоги та порушення встановлених законом гарантій його діяльності, які містять ознаки кримінального правопорушення відповідно до вимог норм матеріального права частини 2 статті 28, пунктів 2, 4, 6, 11 частини 1 статті 67, частини 3 статей 161, 170, частин 2, 3 статті 382, частина 2 статті 397 Кримінального кодексу України, з надсиланням окремої ухвали до Львівської обласної прокуратури та наданням Львівському окружному адміністративному суду відповіді про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк з метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі та терміну, необхідного для їх виконання.
Вирішуючи вказане клопотання представника позивача, суд зазначає таке.
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частиною першою статті 249 КАС України визначено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними (частина друга статті 249 КАС України).
За приписами частини четвертої статті 249 КАС України в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
Згідно з частиною шостою статті 249 КАС України окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій.
Суд відзначає, що окрема ухвала - це рішення, яким суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону, причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Окрема ухвала є формою профілактичного впливу судів на правопорушників.
Необхідність її постановлення зумовлена завданнями адміністративного судочинства - захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових, службових осіб у процесі здійснення ними управлінських функцій.
Стаття 249 КАС України дає можливість суду відреагувати на деякі порушення закону, стосовно яких він не може самостійно вжити заходів для усунення цих порушень, причин та умов, що їм сприяли, для встановлення винних осіб та притягнення їх до юридичної відповідальності.
Отже, окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому.
Підставою для постановлення окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення. Тож окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час судового розгляду встановлено склад правопорушення. Юридична кваліфікація правопорушення судом не здійснюється. Водночас суд може в окремій ухвалі зазначити, елементи якого складу правопорушення слід перевірити. Якщо суд не встановив такого порушення, підстав для винесення окремої ухвали немає.
З наведеного слідує, що постановлення окремої ухвали є правом, а не обов'язком суду та здійснюється, якщо судом виявлено порушення закону та такі порушення є очевидно протиправними.
Водночас постановлення окремої ухвали є правом суду за наявності очевидно протиправних дій відповідних осіб.
Суд відзначає, що наведені представником позивача обставини щодо подання ним до ради та структурних підрозділів виконавчого комітету ради 29-ти звернень та скарг і 73-ох запитів на отримання публічної інформації, а за 6 місяців 2025 року - 54-ох звернень не свідчать про умисну систематичну протиправну бездіяльність ради стосовно забезпечення нею додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян та їх об'єднань, оскільки право позивача звертатися до органу місцевого самоврядування із зверненнями, скаргами, запитами гарантоване Конституцією та Законами України і активна реалізація такого права позивачем ніяк не свідчить про порушення відповідачем законодавства в цій частині.
Покликання позивача на те, що одне із його звернень було розглянуте відповідачем лише після ухвалення судом рішення у справі № 380/11511/25 суд оцінює критично, оскільки у контексті вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали суд може оцінювати лише такі порушення, які стосуються предмета позову тієї справи, що розглядається судом, а не ті, які, можливо, були допущені у рамках інших правовідносин поза межами розглядуваної справи.
Водночас позивач не навів конкретних обставин, які можуть свідчити про те, що поведінка відповідача носить очевидний, систематичний протиправний характер, спрямована навмисно на грубе порушення прав позивача та містить ознаки кримінально-правового характеру.
Отже, з урахуванням встановлених обставин, а також зважаючи на те, що постановлення окремої ухвали є правом, а не обов'язком суду, суд уважає, що підстав для задоволення клопотання представника позивача про постановлення окремої ухвали немає.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 249, 294 КАС України, суд
У задоволенні клопотання представника позивача від 11 лютого 2026 року про постановлення окремої ухвали - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 16 квітня 2026 року.
Суддя Клименко О.М.