16 квітня 2026 року м. Львівсправа № 380/23494/25
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Стрийської міської ради Львівської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (позивач/ ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Стрийської міської ради Львівської області (відповідач/Стрийська міська рада/рада), в якому із урахуванням уточненої позовної заяви від 15 грудня 2025 року просить:
- визнати протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень відповідача - Стрийської міської ради, що супроводжувалося забороненою в Україні дискримінацією конституційних прав громадянина України, члена Стрийської міської територіальної громади Івана Івановича Левицького у сфері суспільно-правових відносин участі у місцевому самоврядуванні;
- зобов'язати розглянути подану до Стрийської міської ради звернення-скаргу вих. № 17-зс від 18 серпня 2025 року відповідно до всіх вимог норм матеріального права, статей 18, 19, 20 Закону України «Про звернення громадян», пунктів 29-34, 35, 36, 55, 65 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року у справі № 280/4698/19, якими регламентуються права громадянина України, члена Стрийської міської територіальної громади Івана Івановича Левицького та повноваження обов'язки суб'єкта владних повноважень Стрийської міської ради під час розгляду цього звернення і визначається спосіб, порядок та термін розгляду Стрийською міською радою цього звернення-скарги.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 18 серпня 2025 року звернувся до відповідача із зверненням-скаргою (досудове врегулювання) вих. № 17-зс від 18 серпня 2025 року про поновлення та захист правових публічних інтересів в сфері суспільних відносин у формуванні та реалізації державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності, в конституційному праві на участь у місцевому самоврядуванні громадянина України, члена Стрийської міської територіальної громади Івана Івановича Левицького, порушених бездіяльністю, рішеннями органу місцевого самоврядування Стрийською міською радою, депутатами та посадовими особами Стрийської міської ради. Відповідь на вказане звернення-скаргу відповідач надав листом від 18 вересня 2025 року № 75.02.8-1085/25, у якому зазначив, зокрема таке «(…) Щодо пункту 4.4 відносно пп. 2.1 - 2.15 Вашої скарги повідомляємо, що в діях службових та посадових осіб, не вбачається порушень норм матеріального права, тому підстав притягнення до юридичної відповідальності немає. Щодо опублікування інформації на веб-сайті територіальної громади повідомляємо, що законодавством не передбачено опублікування скарг, звернень, тощо без верифікації особи. Повідомляємо, що всі Ваші пропозиції щодо розгляду звернень будуть взяті до уваги (…)». На переконання позивача, вказана відповідь документально підтверджує обставини протиправної бездіяльності ради, порушення норм матеріального права, норм прямої дії статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а саме нерозгляд радою звернення-скарги позивача вих. № 17-зс від 18 серпня 2025 року відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян» та відповідних висновків Верховного Суду стосовно застосування норм цього Закону суб'єктами владних повноважень, зокрема щодо способу, порядку та терміну розгляду звернення-скарги громадянина України. Така поведінка відповідача призвела до порушення радою принципу народовладдя в місцевому самоврядуванні, конституційного принципу верховенства права, принципу недискримінації в сфері суспільних відносин, забезпечення громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, участі у місцевому самоврядуванні для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення гарантованих безпосередньо на підставі вимог норм матеріального права норм прямої дії.
З огляду на наведене просить адміністративний позов задовольнити повністю.
Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву. Відповідач вказує, що відповідь на звернення-скаргу позивача вих. № 17-зс від 18 серпня 2025 року Стрийська міська рада надала вчасно та з дотриманням норм чинного законодавства України. Жодних привілеїв чи обмежень за будь-якими ознаками відповідачем допущено не було, а оскаржувані дії вчинялися на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Закону України «Про звернення громадян». Стаття 7 Закону України «Про звернення громадян» чітко визначає обов'язок органу об'єктивно розглянути питання, що і було забезпечено відповідачем у межах наявної компетенції. Теза позивача про наявність «забороненої дискримінації» повністю спростовується відсутністю фактичних даних про неоднакове застосування закону до позивача порівняно з іншими членами громади у подібних правовідносинах, що свідчить про відсутність порушеного права в контексті антидискримінаційного законодавства України. Суб'єктивне сприйняття позивачем змісту відповіді як «поверхневої» не свідчить про її невідповідність закону. Орган місцевого самоврядування не наділений повноваженнями надавати відповіді, які б задовольняли виключно персональні очікування чи інтереси заявника, якщо такі очікування виходять за межі правового поля або компетенції ради. Відповідь, надана позивачу, містить покликання на конкретні нормативно-правові акти та результати аналізу ситуації, що свідчить про належну реалізацію обов'язків органу місцевого самоврядування. Тож, твердження позивача про «поверхневість» є його оціночним судженням, яке не спростовує факту виконання радою вимог статті 19 Закону України «Про звернення громадян» та статті 40 Конституції України щодо права на звернення та отримання обґрунтованої відповіді. Міська рада діяла як фаховий орган, надаючи правову оцінку ситуації, а не «пізнавальну інформацію», що підтверджується змістом надісланого документа, який є офіційним актом індивідуальної дії в межах процедури розгляду скарги. Доводи позивача про нібито протиправну бездіяльність або неналежний розгляд звернень є внутрішньо суперечливими та спростовуються самими ж матеріалами адміністративного позову. Зокрема, додані позивачем до позовної заяви копії відповідей Стрийської міської ради свідчать про те, що всі його запити та скарги були прийняті, опрацьовані та розглянуті відповідачем у встановлені законом строки та у чіткій відповідності до норм чинного законодавства. Вимога позивача щодо розгляду його звернення відповідно до пунктів постанови Верховного Суду є юридично неспроможною, оскільки зазначена постанова не є джерелом права (Законом) у розумінні статті 19 Конституції України, а висновки в ній стосуються вузькоспеціалізованих питань забезпечення ортопедичним взуттям, що не має стосунку до предмету розглядуваного спору.
З огляду на наведене просить у задоволенні позову відмовити повністю.
На спростування доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, позивач подав відповідь на відзив, у якій вказує, що відповідач не надав суду інших обґрунтованих і вмотивованих доказів стосовно безпідставності та необґрунтованості адміністративного позову щодо порушень Стрийською міською радою вимог Закону України «Про звернення громадян» під час розгляду звернення-скарги позивача вих. № 17-зс від 18 серпня 2025 року та не спростував порушення вимог Конституції України та нормативних документів, зазначених у адміністративному позові.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 08 грудня 2025 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою судді від 05 січня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін; витребувано у відповідача докази розгляду спірного звернення позивача від 18 серпня 2025 року.
Ухвалою суду від 27 січня 2026 року у задоволенні клопотання представника відповідача від 26 січня 2026 року про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін відмовлено.
Ухвалою суду від 16 квітня 2026 року у задоволенні клопотання представника позивача від 11 лютого 2026 року про постановлення окремої ухвали відмовлено.
Суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
18 серпня 2025 року громадянин України, член Стрийської міської територіальної громади, ОСОБА_2 , звернувся до Стрийської міської ради Стрийського району Львівської області, Стрийського міського голови головної посадової особи Стрийської міської територіальної громади Стрийського району Львівської області Олега Леонідовича Канівця, секретаря Стрийської міської ради Мар'яна Володимировича Берника, голови постійної комісії з питань прав людини, законності, депутатської діяльності і етики Миколи Івановича Пищика, голови постійної комісії з питань планування фінансів, бюджету та соціально-економічного розвитку Сергія Миколайовича Ковальчука, голови постійної комісії з питань житлово-комунального господарства, промисловості та розвитку території ОСОБА_3 , голови постійної комісії з питань архітектури, містобудування, будівництва, земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища Володимира Олексійовича Бурія, голови постійної комісії з питань освіти, культури, молоді, фізкультури та спорту Тараса Богдановича Василіва, голови постійної комісії з питань охорони здоров'я та соціального захисту населення Іванни Миколаївни Салдан із зверненням-скаргою (досудове врегулювання) вих. № 17-зс від 18 серпня 2025 року (зареєстрована у Стрийському міськвиконкомі 18 серпня 2025 року) про поновлення та захист правових публічних інтересів в сфері суспільних відносин у формуванні та реалізації державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності, в конституційному праві на участь у місцевому самоврядуванні громадянина України, члена Стрийської міської територіальної громади Івана Івановича Левицького, порушених бездіяльністю, рішеннями органу місцевого самоврядування Стрийською міською радою, депутатами та посадовими особами Стрийської міської ради.
У підпунктах 2.1 - 2.15 пункту 2 цього звернення-скарги позивач виклав обставини, з покликанням на відповідні докази, які, на його думку, підтверджують протиправну бездіяльність органу місцевого самоврядування, його посадових осіб та депутатів у різних сферах суспільних відносин, детально описану у кожному з цих пунктів.
У пунктах 4.1 - 4.8 згаданого звернення-скарги позивач просив таке:
« 4.1. Головній посадовій особі територіальної громади, міському голові, якій забезпечує на території територіальної громади додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян та їх об'єднань нормативно правовим актом органу місцевого самоврядування призначити посадову особу для здійснення об'єктивної, всебічної і вчасної перевірку - розслідування по суті даного звернення скарги (досудового врегулювання) за обов'язковою безпосередньою участю суб'єкту звернення суб'єкта та представництва представника скаржника для здійснення та захисту конституційних прав і свобод та задоволення правових політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів суб'єкта, яке може здійснюватися за довіреністю, яка ґрунтуються на договорі доручення, конституційним суб'єктом надання правової допомоги ГРОМАДСЬКОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ «ГРОМАДСЬКА IHIЦIATИВA 1» в особі її керівника Ігоря Петровича Шаповаленка, яке підтверджуються копією установчих документів юридичної особи ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «ГРОМАДСЬКА IHIЦIATИВA 1» (Статут, Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), копією паспорта громадянина України ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , Заявою І.І. Левицького про захист конституційних прав ГРОМАДСЬКОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ «ГРОМАДСЬКА IHIЦIATИВA 1» (додаток № 31) з наданням можливості особисто суб'єкту і представнику викладати аргументи особі, що здійснює перевірку, з поданням додаткових матеріалів або наполяганні на їх запиті Постійними комісіями ради, які розглядають звернення скаргу, з правом на ознайомлення з матеріалами перевірки в ході перевірки, з оформленням протоколу та акту проведеної перевірки (статті 18, 19 Закону № 393/96).
4.2. Після отримання результатів та висновків перевірки даного звернення скарги - протоколу та акту проведеної перевірки, розглянути його у суворій відповідності до вимог норм матеріального права статей 18, 19 Закону № 393/96 та Положення про постійні комісії Стрийської міської ради, відповідних органів органу місцевого самоврядування ради: постійною комісією з питань прав людини, законності, депутатської діяльності і етики, постійною комісією з питань планування, фінансів, бюджету та соціально-економічного розвитку, постійною комісією з питань житлово-комунального господарства, промисловості та розвитку території, постійною комісією з питань архітектури, містобудування, будівництва, земельних відносин та охорони навколишнього природнього середовища, постійною комісією з питань освіти, культури, молоді, фізкультури та спорту, постійною комісією з питань охорони здоров'я та соціального захисту населення, з дотриманням відповідного процедурного порядку розгляду за присутністю суб'єкту звернення суб'єкта та представництва ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «ГРОМАДСЬКА IHIЦIATИВA 1», яка здійснює непрофесійну правову допомогу в особі її керівника Ігоря Петровича Шаповаленка, для здійснення і захисту конституційних прав і свобод та задоволення правових політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів скаржника суб'єкта, громадян України, членів територіальної громади.
Для поновлення порушених конституційних прав, свобод та правових публічних інтересів та для реального виконання прийнятих у зв'язку з скаргою рішень у сфері суспільних відносин у формуванні та реалізації державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності, в конституційному праві на участь у місцевому самоврядуванні суб'єкта, членів територіальної громади, за результатами вивчення і розгляду питань зазначених в даній скарзі, порушених діями, бездіяльністю, рішеннями органу місцевого самоврядування радою, депутатами та посадовими особами ради, які наведені в підпунктах 2.1 - 2.15 пункту 2 даного звернення, Постійні комісії ради готують висновки і рекомендації, які приймаються відкритим поіменним голосуванням більшістю голосів від загального складу зазначених комісій.
4.3. В випадку підтвердження вказаних в зверненні скарзі документальних фактів порушення посадовими особами та депутатами ради чинного законодавства України, на підставі підготовлених і проголосованих висновків і рекомендацій постійних комісій ради щодо вжиття невідкладних заходів для припинення неправомірних протиправних бездіяльності та дій, для виявлення та усунення причин і умов, які сприяли порушенням чинного законодавства України (стаття 19 Закону № 393/96) прийняти наступні рішення ради, які приймається на її позачерговому пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради:
- щодо організаційно правового забезпечення проведення тренінгової Програми короткострокового тренінгового курсу «Стрийська Ініціатива 2019» (додаток № 32) для посадових осіб та депутатів ради, на підставі підписання юридичного документу суб'єктами відносин у сфері української національної та громадянської ідентичності: територіальною громадою в особі органу місцевого самоврядування радою та інститутом громадянського суспільства - громадським об'єднанням громадською організацією «ГРОМАДСЬКА IHIЦIATИВA 1», самоорганізованого виду неформальної та інформальної громадянської освіти через просвітницьку діяльність на підставі вимог норм матеріального права частин 1, 2, 3, 4 статті 11 Закону № 2834 для громадянської освіти посадових осіб та депутатів ради: надбання сукупності систематизованих знань, умінь, навичок, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, пов'язаних з ідеями демократії та верховенства права, справедливості, рівності, прав людини, з усвідомленням рівних прав і можливостей задля реальної здатності у формуванні та реалізації державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності у відповідності до вимог норм матеріального права норм прямої дії статей 23, 24, 57, 68 Конституції України, статей 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 11, 12, 16, 22, 23, 24, 25, 28 Закону № 2834, Постанови Кабінету Міністрів України № 364 від 18 квітня 2023 року з метою організаційно правових засад формування та розвитку у громадян України, членів територіальної громади, волонтерів та всіх суб'єктів відносин у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності, що беруть участь у реалізації проектів у цій сфері за напрямом громадянської освіти громадянських компетентностей та громадянської стійкості: реальної здатності зазначеними суб'єктами та громадянами України, членами територіальної громади реалізовувати і захищати права та свободи людини і громадянина, відповідально ставитися до обов'язків громадянина України, брати активну участь у всіх сферах суспільних відносин, підтримувати розвиток демократичного суспільства та утверджувати верховенство права, які виникають на основі громадянської освіти - надбанні динамічної комбінації сукупності систематизованих знань, умінь, навичок, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, пов'язаних з ідеями демократії та верховенства права, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав та можливостей, та як результат цих компетентностей громадянської стійкості - реальної здатності виявляти свою громадянську ідентичність у повсякденному житті та в умовах негативних зовнішніх впливів, з прийняттям після проведення неформального та інформального видів громадянської освіти - тренінгової Програми короткострокового тренінгового курсу «Стрийська Ініціатива 2019» радою наступних рішень у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності:
1. Рішення щодо створення закладу у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності, в тому числі, що належить до комунальної форми власності.
2. Рішення ради про призначення голови координаційної ради з питань утвердження української національної та громадянської ідентичності заступника міського голови відповідального за реалізацію державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності відповідно до розподілу функціональних обов'язків уповноваженої посадової особи органу місцевого самоврядування.
3. Рішення ради про призначення секретаря координаційної ради керівника або заступника керівника структурного підрозділу ради до функціональних обов'язків якого належить реалізація державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності.
4. Рішення про розробку та затвердження Положення про координаційну раду з питань утвердження української національної та громадянської ідентичності при органі місцевого самоврядування раді.
5. Протоколи засідань ради з питань утвердження української національної та громадянської ідентичності при органі місцевого самоврядування ради.
6. Рішення про розробку і затвердження місцевої програми та плану заходів органу місцевого самоврядування ради з утвердження української національної та громадянської ідентичності громадян України членів територіальної громади.
7. Рішення щодо підготовки та підвищення кваліфікації фахівців в зазначеній сфері.
8. Рішення щодо фінансового забезпечення реалізації державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності за рахунок коштів місцевого бюджету, в тому числі інститутів громадянського суспільства громадських об'єднань на реалізацію проектів у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності (щодо національно-патріотичного виховання, військово-патріотичного виховання та громадянської освіти).
9. Рішення щодо інформаційної, методичної, організаційної допомоги та інших видів підтримки на реалізацію проектів у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності (щодо національно-патріотичного виховання, військово-патріотичного виховання та громадянської освіти), що надається за рахунок коштів місцевого бюджету.
10. Рішення щодо всебічної підтримки фахівців та волонтерів у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності для забезпечення належної реалізації ними державної політики в зазначеній сфері та документів реєстрації в системі обліку розпорядника інформації суб'єкта владних повноважень ради зазначених в пунктах 1 - 10 документів.
- щодо фінансового забезпечення витрат в місцевому бюджеті територіальної громади, пов'язаних із здійсненням повноважень ради у відповідності до вимог норм матеріального права норми прямої дії статті 57 Конституції України, статті 25 Закону № 2834, частини а) власні (самоврядні) повноваження пункту 11 статті 32, частини 1 статті 61, частин 1, 2, 4 статті 64 Закону № 280/97 утвердження української національної та громадянської ідентичності, у створенні умов для національно-патріотичного, військово-патріотичного виховання та громадянської освіти та участі у проведенні просвітницької діяльність з питань запобігання та протидії забороненої в Україні дискримінації.
- щодо розробки та затвердження методичних рекомендацій порядку здійснення обов'язкової легалізації представницьких органів конституційної системи місцевого самоврядування органів самоорганізації населення у територіальній громаді у відповідності до вимог норм матеріального права статті 8, частини 2 статті 10, частини 12 статті 13 Закону № 2625, норм матеріального права норм прямої дії вимог статей 1, 3, 5, 7, 8, 9, 19, 21, 22, 23, 24, 34, 38, 39, 40, 57, 68, 69, 140-146 Конституції України, вимог статей 1, 2, 3, 4, 5, 6, 6-1, 7, 8, 9, 12, 13, 14, 42, 45, 46, 47, 49, 59 Закону № 280/97, статей Закону № 2625.
- щодо проведення зборів (конференцій) жителів за місцем проживання у територіальній громаді за участю посадових осіб виконавчого комітету ради для організації проведення зборів (конференцій) жителів за місцем проживання в порядку ініціювання створення органів самоорганізації населення для надання необхідної організаційної та правової допомоги органам самоорганізації населення у проведенні їх обов'язкової легалізації у відповідності до вимог статті 8, частини 2 статті 10, частини 12 статті 13 Закону № 2625.
- щодо обов'язкової легалізації у територіальній громаді органів самоорганізації населення, обов'язкового суб'єкта конституційної системи місцевого самоврядування у відповідності до норм матеріального права вимог статті 5 Закону № 280/97, яка буде здійснена шляхом їх реєстрації або повідомленням про заснування у відповідності до вимог норм матеріального права абзацу 11 статті 1, статті 5, статті 14 Закону № 280/97, статей 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13 Закону № 2625, норм прямої дії вимог статей 1, 3, 5, 7, 8, 9, 19, 21, 22, 23, 24, 34, 38, 39, 40, 57, 68, 69, 140-146 Конституції України, вимог статей 1, 2, 3, 4, 5, 6, 6-1, 7, 8, 9, 12, 13, 14, 42, 45, 46, 47, 49, 59 Закону № 280/97, статей Закону № 2625.
- щодо проведення зборів (конференцій) жителів будинку, які на законних підставах проживають в територіальній громаді за адресою: АДРЕСА_1 , за участю посадових осіб виконавчого комітету ради для організації проведення зборів (конференції) жителів за місцем проживання в порядку ініціювання створення органу самоорганізації населення - будинкового комітету та надання необхідної організаційної і правової допомоги органу самоорганізації населення - будинковому комітету у проведенні обов'язкової легалізації представницького органу конституційної системи місцевого самоврядування - органу самоорганізації населення у територіальній громаді, обов'язкового суб'єкта конституційної системи місцевого самоврядування у відповідності до норм матеріального права вимог статті 5 Закону № 280/97, норм матеріального права статті 8, частини 2 статті 10, частини 12 статті 13 Закону № 2625, абзацу 11 статті 1, статті 5, статті 14 Закону № 280/97, статей 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13 Закону № 2625, норм прямої дії вимог статей 1, 3, 5, 7, 8, 9,19, 21, 22, 23, 24, 34, 38, 39, 40, 57, 68, 69, 140-146 Конституції України, вимог статей 1, 2, 3, 4, 5, 6, 6-1, 7, 8, 9, 12, 13, 14, 42, 45, 46, 47, 49, 59 Закону № 280/97, статей Закону № 2625, Постанови Верховної ради України Про затвердження Положення про загальні збори громадян за місцем проживання в Україні № 3748-XII від 17 грудня 1993 року.
- щодо обов'язкової легалізації представницького органу конституційної системи місцевого самоврядування конституційної системи місцевого самоврядування у відповідності до норм матеріального права вимог статті 5 Закону № 280/97 представницького органу місцевого самоврядування - органу самоорганізації населення у територіальній громаді, обов'язкового суб'єкта конституційної системи місцевого самоврядування в територіальній громаді будинкового комітету за адресою: АДРЕСА_1 , яка буде здійснена шляхом його реєстрації або повідомленням про заснування у відповідності до вимог норм матеріального права абзацу 11 статті 1, статті 5, статті 14 Закону № 280/97, статей 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13 Закону № 2625, статті 8, частини 2 статті 10, частини 12 статті 13 Закону № 2625, абзацу 11 статті 1, статті 5, статті 14 Закону № 280/97, норм прямої дії вимог статей 1, 3, 5, 7, 8, 9,19, 21, 22, 23, 24, 34, 38, 39, 40, 57, 68, 69, 140-146 Конституції України, вимог статей 1, 2, 3, 4, 5, 6, 6-1, 7, 8, 9, 12, 13, 14, 42, 45, 46, 47, 49, 59 Закону № 280/97.
- щодо інформації необхідної для обов'язковій легалізації представницького органу конституційної системи місцевого самоврядування представницького органу місцевого самоврядування - органу самоорганізації населення у територіальній громаді, обов'язкового суб'єкта конституційної системи місцевого самоврядування у відповідності до норм матеріального права вимог статті 5 Закону № 280/97 - документу списку жителів, які зареєстровані та на законних підставах проживають за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідності до вимог норм матеріального права статті 37-1 Закону № 280/97, статей 2, 6 Закону № 2625, норм матеріального права норм прямої дії вимог статей 1, 3, 5, 7, 8, 9, 19, 21, 22, 23, 24, 34, 38, 39, 40, 57, 68, 69, 140-146 Конституції України, вимог статей 1, 2, 3, 4, 5, 6, 6-1, 7, 8, 9, 12, 13, 14, 42, 45, 46, 47, 49, 59 Закону № 280/97, статей Закону № 2625.
- щодо документів визначення території у межах якої має діяти орган самоорганізації населення, яка визначається рішенням ради, що дає дозвіл на створення обов'язкової легалізації в територіальній громаді обов'язкового суб'єкта конституційної системи місцевого самоврядування у відповідності до норм матеріального права вимог статті 5 Закону № 280/97 органу самоорганізації населення будинкового комітету за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідності до норм матеріального права норм прямої дії вимог статей 1, 3, 5, 7, 8, 9, 19, 21, 22, 23, 24, 34, 38, 39, 40, 57, 68, 69, 140-146 Конституції України, вимог статей 1, 2, 3, 4, 5, 6, 6-1, 7, 8, 9, 12, 13, 14, 42, 45, 46, 47, 49, 59 Закону України Закону № 280/97, статей Закону № 2625.
- щодо проведення щорічних загальних зборів (конференцій) громадян України, членів територіальної громади проведених за місцем проживання на адміністративній території територіальної громади, організованих та не скликаних за період з 2021 року по 2024 рік включно, які мали бути скликані головною посадовою особою зазначеної територіальної громади міським головою у відповідності до норм матеріального права норм прямої дії вимог статей 1, 3, 5, 7, 8, 9,19, 21, 22, 23, 24, 34, 38, 39, 40, 57, 68, 69, 140-146 Конституції України, вимог статей 1, 2, 3, 4, 5, 6, 6-1, 7, 8, 9, 12, 13, 14, 42, 45, 46, 47, 49, 59 Закону № 280/97, статей Закону № 2625, Постанови Верховної ради України Про затвердження Положення про загальні збори громадян за місцем проживання в Україні № 3748-XII від 17 грудня 1993 року, у формі загальних зборів (конференції) для вирішенні питань місцевого значення з прийняттям рішень, яке оформлюються протоколом та які підлягають врахуванню органом місцевого самоврядування радою при виконанні своїх повноважень обов'язків.
- щодо нормативно-правових актів оформлення і реєстрації первинного суб'єкта системи місцевого самоврядування основного носія його функцій і повноважень, обов'язкового суб'єкта конституційної системи місцевого самоврядування у відповідності до норм матеріального права вимог статті 5 Закону № 280/97, учасника цивільних відносин - територіальної громади у здійснені суб'єктом учасником цивільних відносин територіальною громадою конституційного безпосереднього управління комунальним майном (стаття 143 Конституції України), яке регулюються Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про органи самоорганізації населення», Цивільним кодексом України для безпосереднього здійснення його функцій i повноважень в місцевому самоврядуванні, в тому числі для безпосереднього управління рухомим i нерухомим майном, доходами місцевого бюджету, іншими коштами, землею, природніми ресурсами, як учасником цивільних відносин і яка є безпосереднім власником цієї комунальної власності у відповідності до норм матеріального права норм прямої дії вимог статей 1, 3, 5, 7, 8, 9,19, 21, 22, 23, 24, 34, 38, 39, 40, 57, 68, 69, 140-146 Конституції України, вимог статей 1, 2, 3, 4, 5, 6, 6-1, 7, 8, 9, 12, 13, 14, 42, 45, 46, 47, 49, 59 Закону № 280/97, статей Закону № 2625.
- щодо документів нормативно-правового акту оформлення і реєстрації спеціального доручення, за яким представники - органу місцевого самоврядування ради у випадках і в порядку, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами можуть виступати від імені учасника цивільних відносин - територіальної громади в публічно правових цивільних відносинах, у відповідності до норм матеріального права норм прямої дії вимог статей 1, 3, 5, 7, 8, 9, 19, 21, 22, 23, 24, 34, 38, 39, 40, 57, 68, 69, 140-146 Конституції України, вимог статей 1, 2, 3, 4, 5, 6, 6-1, 7, 8, 9, 12, 13, 14, 42, 45, 46, 47, 49, 59 Закону № 280/97, статей 2, 4, 169, 172, 173, 203, 204, 205, 237, 238, 244, 245, 249, 250, 374, 386, 1000 - 1010 Кодексу № 435, а саме вимог норм матеріального права статей 172, 173 Кодексу № 435, якими визначається здійснення у випадках і в порядку, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами законного права органу місцевого самоврядування Смотрицької селищної ради у межах своєї компетенції, встановленої законом виступати у цивільних відносинах від імені територіальної громади для набуття і здійснення нею своїх цивільних прав та обов'язків та бути її представником лише за наявності у ради спеціального доручення, що вимагає наявності нормативно-правових актів оформлення і реєстрації первинного суб'єкта системи місцевого самоврядування основного носія його функцій і повноважень, обов'язкового суб'єкта конституційної системи місцевого самоврядування у відповідності до норм матеріального права вимог статті 5 Закону № 280/97, учасника цивільних відносин, суб'єкти публічного права - територіальної громади, підписання договору доручення між учасниками цивільних відносин суб'єктами публічного права - територіальною громадою та радою для здійснення представництва радою за довіреністю, яке ґрунтується на договорі між учасниками цивільних відносин, суб'єктами публічного права у відповідності до вимог норм матеріального права статей 244, 1000-1010 Кодексу № 435.
- щодо документів правочинів територіальної громади на виконання вимог норм матеріального права норм прямої дії статей 1, 3, 5, 7, 8, 13, 14, 19, 140, 142, 143, 144, 145, 146 Конституції України, статей 1, 2, 3, 4, 5, 6, 6-1, 8, 55, 56, 57, 58, 60, 61 Закону № 280/97, статей 2, 4, 11, 17, 169, 202, 327, 374, 386, 387, 393 Кодексу № 435 для здійснення безпосереднього управління територіальною громадою комунальною власністю, матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування рухомим і нерухомим майном, доходами місцевого бюджету, іншим коштами, землею, природніми ресурсами, що є у комунальній власності територіальної громади, а також об'єктами спільної власності територіальних громад Стрийського району та Львівської області, що перебувають в управлінні Стрийської районної ради та Львівської обласної ради у відповідності до вимог норм матеріального права норм прямої дії статей 142, 143 Конституції України, статті 327 Кодексу № 435.
4.4. Вирішити питання про юридичну відповідальність службових та посадових осіб за порушення норм матеріального права зазначених у підпунктах 2.1 - 2.15 пункту 2 даного звернення скарги (стаття 19 Закону № 393/96).
4.5. Провести всебічний аналіз для здійснення заходів щодо усунення причин з метою попередження подібних порушень прав в подальшому (стаття 19 Закону № 393/96).
4.6. Вжити заходи щодо відшкодування у встановленому законом порядку моральної шкоди в результаті ущемлення конституційних прав та правових публічних інтересів суб'єкта, членів територіальної громади.
4.7. Надати скаржнику суб'єкту обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк про прийняті рішення на засіданні відповідного органу місцевого самоврядування за підписом посадової особи відповідальної за розгляд звернень скарг громадян (стаття 19 Закону № 393/96).
4.8. У місячний термін на вимогу суб'єкта, інформацію про результати перевірки, розгляду звернення скарги та прийняті рішення довести до відома членів територіальної громади, депутатів та посадових осіб органу місцевого самоврядування Стрийської міської ради, членів ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «ГРОМАДСЬКА IHIЦIATИВA 1» та зазначену інформацію опублікувати на офіційному веб-сайті територіальної громади (стаття 19 Закону № 393/96)».
Листом від 18 вересня 2025 року № 75.02.8-1085/25 Стрийська міська рада Львівської області повідомила позивача у відповідь на його звернення-скаргу (досудове врегулювання) вих. № 17-зс від 18 серпня 2025 року, зокрема про таке: «(…) Щодо пункту 4.4 відносно пп. 2.1 - 2.15 Вашої скарги повідомляємо, що в діях службових та посадових осіб не вбачається порушень норм матеріального права, тому підстав притягнення до юридичної відповідальності немає. Щодо опублікування інформації на веб-сайті територіальної громади повідомляємо, що законодавством не передбачено опублікування скарг, звернень, тощо без верифікації особи. Повідомляємо, що всі Ваші пропозиції щодо розгляду звернень будуть взяті до уваги (…)».
Вказаний лист-відповідь позивач отримав 18 вересня 2025 року, що підтверджується його підписом на копії цього листа, долученій відповідачем до відзиву на позовну заяву.
Не погодившись із такою відповіддю відповідача, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Оцінюючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених законом, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Тобто, судовий контроль за реалізацією суб'єктами владних повноважень їхніх повноважень здійснюється за визначеними частиною другою статті 2 КАС України критеріями, і якщо суд установить, що діяльність органу державної влади не відповідає хоча б одному із визначених критеріїв, це може бути підставою для задоволення позову щодо оскарження відповідних дій (бездіяльності) чи рішення, якщо така діяльність порушує права, свободи та інтереси позивача.
Статтею 40 Конституції України визначено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Отже, право особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, як складова політичних прав, тобто право людини і громадянина надсилати індивідуальні або колективні письмові звернення чи особисто звертатися до державних органів, органів місцевого самоврядування та їхніх посадових осіб, є її конституційним правом.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулює Закон України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
За змістом частин першої, четвертої статті 3 Закону України «Про звернення громадян» під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про звернення громадян» до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких:
порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян);
створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод;
незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
Згідно з частинами першою, другою, четвертою статті 7 Закону України «Про звернення громадян» звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.
Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
Відповідно до частин першої, четвертої, шостої статті 16 Закону України «Про звернення громадян» скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, медіа, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.
Громадянин може подати скаргу особисто або через уповноважену на це іншу особу. Скарга в інтересах неповнолітніх і недієздатних осіб подається їх законними представниками.
До скарги додаються наявні у громадянина рішення або копії рішень, які приймалися за його зверненням раніше, а також інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються громадянину.
Права громадянина під час розгляду заяви чи скарги визначені статтею 18 Закону України «Про звернення громадян», яка передбачає, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, медіа, посадових осіб, має право:
особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;
знайомитися з матеріалами перевірки;
подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;
бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;
користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;
одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;
висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;
вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.
Своєю чергою, обов'язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, медіа, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг визначені статтею 19 Закону України «Про звернення громадян», частина перша якої передбачає, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, медіа, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані, зокрема:
об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;
на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;
скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;
забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;
письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;
вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина;
особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
Термін розгляду звернень громадян визначений у статті 20 Закону України «Про звернення громадян», частина перша якої передбачає, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Аналіз наведених норм Закону України «Про звернення громадян» вказує, що у разі надходження до органу місцевого самоврядування звернення (скарги), такий орган повинен об'єктивно, всебічно і вчасно перевірити викладені в цьому зверненні (скарзі) обставини та за результатом проведеної перевірки у визначений термін ухвалити відповідне рішення, яке забезпечить поновлення порушених прав заявника, та письмово повідомити громадянина про результати перевірки його звернення (скарги) і суть ухваленого рішення.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 815/1178/17.
Окрім того, Законом України «Про звернення громадян» регламентовано надавати відповіді на всі питання, які викладені у скарзі та належать до компетенції органу, до якого звернувся громадянин. У разі, якщо питання, порушені в одержаному органом місцевого самоврядування зверненні, не входять до його повноважень, таке звернення повинно бути надіслано за належністю.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30 листопада 2020 року у справі № 280/4698/19.
Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 27 квітня 2020 року у справі № 813/4351/16, надання будь-якої відповіді на звернення громадянина у визначені законом строки не слід вважати повним і належним виконанням свого обов'язку суб'єктом владних повноважень. Так, істотною умовою такої відповіді є її належне обґрунтування й вирішення порушених у зверненні питань із урахуванням суті відповідного звернення й на підставі його ґрунтовного й усебічного вивчення.
Суд встановив, що звернення-скарга (досудове врегулювання) позивача від 18 серпня 2025 року № 17-зс стосувалася можливої протиправної бездіяльності (на думку позивача) органу місцевого самоврядування, його посадових осіб та депутатів у різних сферах суспільних відносин, яка детально, з покликанням на відповідні факти та норми законодавства, які були порушені суб'єктом владних повноважень, описана у кожному з підпунктів 2.1 - 2.15 пункту 2 цього звернення-скарги.
Водночас у пункті 4.4 звернення-скарги (досудове врегулювання) від 18 серпня 2025 року № 17-зс позивач просив вирішити питання про юридичну відповідальність службових та посадових осіб за порушення норм матеріального права, зазначених у підпунктах 2.1 - 2.15 пункту 2 цього звернення-скарги (стаття 19 Закону України «Про звернення громадян»).
Отже, належним рішенням (відповіддю на звернення) у цій ситуації є не лише зазначення відповідачем про те, що в діях органу місцевого самоврядування, його посадових осіб та депутатів відсутні порушення норм матеріального права, тому підстав для їх притягнення до юридичної відповідальності немає, але і належне обґрунтування відсутності таких порушень та, відповідно, підстав для притягнення до юридичної відповідальності за них.
Утім, своїм листом від 18 вересня 2025 року № 75.02.8-1085/25 відповідач повідомив позивача у відповідь на його звернення-скаргу від 18 серпня 2025 року № 17-зс лише про те, що в діях службових та посадових осіб не вбачається порушень норм матеріального права, тому підстав притягнення до юридичної відповідальності немає.
Однак, відповідач у своїй відповіді на звернення-скаргу позивача ніяк не обґрунтував відсутності у діях органу місцевого самоврядування, його посадових осіб та депутатів стверджуваної позивачем у кожному з підпунктів 2.1 - 2.15 пункту 2 цього звернення-скарги бездіяльності та порушення норм матеріального права і, відповідно, підстав для притягнення до юридичної відповідальності.
Отже, відповідач не дотримав вимог Закону України «Про звернення громадян» щодо належної обґрунтованості відповіді на звернення позивача.
Наведене свідчить, що відповідь відповідача на звернення позивача має формальний характер і не ґрунтується на ретельному та всебічному дослідженні обставин і питань, які він порушив у своєму зверненні.
Суд наголошує, що особа, яка звернулась зі зверненням та висловила прохання перевірити певні дії суб'єкта владних повноважень, на які, на її переконання, суперечать законодавству, відповідно має отримати належну відповідь на поставлені нею питання, а не формальну.
Безумовно, з отриманою відповіддю особа може як погодитися, так і не погодитися, проте, істотною умовою такої відповіді згідно з вимогами статті 2 КАС України є її належне обґрунтування та вирішення порушених у зверненні питань, чого відповідачем у розглядуваній ситуації, як свідчить зміст листа від 18 вересня 2025 року № 75.02.8-1085/25, зроблено не було, що вказує на порушення ним вимог статті 19 Закону України «Про звернення громадян», частина перша якої імперативно передбачає обов'язок органу, який розглядає заяву чи скаргу, об'єктивно та всебічно їх перевіряти.
Суд також звертає увагу відповідача на право громадянина особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви, а також бути присутнім під час розгляду заяви чи скарги, якому кореспондує обов'язок відповідача забезпечити таке право громадянина у спосіб запрошення його на його прохання на засідання відповідного органу, що розглядає подану ним заяву чи скаргу.
Суд встановив, що у своєму зверненні-скарзі (досудове врегулювання) від 18 серпня 2025 року № 17-зс позивач виявив бажання бути присутнім (разом зі своїм представником) під час розгляду поданої ним скарги з наданням можливості особисто викласти аргументи особі, що перевіряє скаргу, подати додаткові документи або наполягати на їх запиті органом, який розглядає скаргу, знайомитися з матеріалами перевірки.
З урахуванням такого прохання позивача у відповідача виник обов'язок, імперативно передбачений частиною першою статті 19 Закону України «Про звернення громадян», запросити позивача на засідання відповідного органу, що розглядав скаргу позивача.
Утім, у матеріалах розглядуваної справи відсутні докази виконання відповідачем такого обов'язку.
Невиконання такого обов'язку відповідачем призвело до порушення й інших прав позивача щодо розгляду поданого ним звернення, а саме позбавило його можливості особисто викласти аргументи особі, що перевіряла скаргу, подати додаткові документи або наполягати на їх запиті органом, який розглядає скаргу, знайомитися з матеріалами перевірки.
Водночас суд відзначає, що місячний термін розгляду звернення позивача, передбачений частиною першою статті 20 Закону України «Про звернення громадян», відповідач не порушив, оскільки відповідне звернення надійшло до відповідача 18 серпня 2025 року, а відповідь на нього надана 18 вересня 2025 року, що свідчить про дотримання відповідачем установленого законом терміну розгляду звернення позивача.
Крім цього, суд зазначає, що відповідь на своє звернення позивач отримав особисто 18 вересня 2025 року, про що свідчить його підпис, вчинений на тексті відповіді, що вказує про дотримання відповідачем обов'язку, передбаченого статтею 19 Закону України «Про звернення громадян», щодо письмового повідомлення позивача про результати перевірки скарги і суть ухваленого рішення.
Підсумовуючи викладене, суд доходить висновку про те, що вчинена відповідачем у цій справі бездіяльність полягає саме у неналежному розгляді звернення-скарги (досудове врегулювання) ОСОБА_1 від 18 серпня 2025 року № 17-зс, а не у допущенні забороненої в Україні дискримінації конституційних прав громадянина України, члена Стрийської міської територіальної громади Івана Івановича Левицького у сфері суспільно-правових відносин участі у місцевому самоврядуванні, як зазначено у позовній заяві.
З огляду на вказане позовну вимогу позивача у цій частині належить задовольнити частково, визнавши протиправною бездіяльність Стрийської міської ради Львівської області щодо належного розгляду звернення-скарги (досудове врегулювання) ОСОБА_1 від 18 серпня 2025 року № 17-зс.
За змістом пункту 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
За цих обставин з метою належного та ефективного захисту порушеного права позивача, адекватного допущеному суб'єктом владних повноважень порушенню, суд уважає за необхідне зобов'язати Стрийську міську раду Львівської області повторно розглянути звернення-скаргу (досудове врегулювання) ОСОБА_1 від 18 серпня 2025 року № 17-зс відповідно до Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» та з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
Щодо вимоги позивача у частині розгляду його звернення-скарги від 18 серпня 2025 року № 17-зс відповідно до пунктів 29-34, 35, 36, 55, 65 постанови Верховного Суду від 30 листопада 2020 року у справі № 280/4698/19, то суд зазначає, що хоча й відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, кожна справа має свої особливості, свої індивідуальні обставини, які встановлюються на підставі доказів під час її розгляду судом по суті. До того ж, висновки Верховного Суду, зроблені Верховним Судом у пунктах 29-34, 35, 36, 55, 65 постанови від 30 листопада 2020 року у справі № 280/4698/19 висловлені не у зразковому рішенні, а за результатами перегляду справи в касаційному порядку та стосуються конкретної ситуації позивача у такій справі, що є відмінною від обставин розглядуваної справи, які суд ретельно перевірив під час її розгляду по суті. Тому належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача розглянути звернення-скаргу (досудове врегулювання) від 18 серпня 2025 року № 17-зс саме відповідно до Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» та з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні, з огляду на що вимога позивача у цій частині задоволенню не підлягає.
Згідно з частиною першою статті 245 КАС України під час вирішення справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову частково.
За змістом пункту 5 частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до частин першої, третьої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно з правилами статті 139 КАС України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
За подання цього позову до суду позивач (через свого представника) сплатив судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Оскільки позов містив декілька вимог немайнового характеру, які хоча і частково, але підлягають задоволенню, тому розмір компенсації судових витрат суд визначає з урахуванням кількості, а не розміру задоволених/незадоволених позовних вимог.
Отже, поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, який є відповідачем у цій справі, підлягає сума судового збору в розмірі 968,96 грн.
Докази понесення сторонами витрат, пов'язаних з розглядом справи, у матеріалах справи відсутні, тому їх розподіл суд не здійснює.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень, КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Стрийської міської ради Львівської області (вул. Шевченка, 71, м. Стрий, Львівська область, 82400) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Стрийської міської ради Львівської області щодо належного розгляду звернення-скарги (досудове врегулювання) ОСОБА_1 від 18 серпня 2025 року № 17-зс.
Зобов'язати Стрийську міську раду Львівської області повторно розглянути звернення-скаргу (досудове врегулювання) ОСОБА_1 від 18 серпня 2025 року № 17-зс відповідно до Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» та з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Стрийської міської ради Львівської області (вул. Шевченка, 71, м. Стрий, Львівська область, 82400, код ЄДРПОУ 26256903) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 968,96 грн сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.
Повний текст рішення складено 16 квітня 2026 року.
СуддяКлименко Оксана Миколаївна